Рішення № 118729012, 25.04.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1690/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглядаючи у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В И К Л А Д О Б С Т А В И Н:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не нарахування та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків нарахуваної та невиплаченої пенсії за період з 01.04.2019 по день фактичної виплати донарахованої та не виплаченої частини пенсії - протиправною;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 01.04.2019 по день фактичної виплати донарахованої та не виплаченої частини пенсії згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно не нарахована та не виплачена компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з 01.04.2019 року на яку він має право.

Ухвалою судді від 26.03.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання. Цією ж ухвалою сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

На позовну заяву головним управлінням подано відзив із запереченнями проти позовних вимог. Так відповідач стверджує, що у зв`язку з тим, що позивачу не було нараховані суми пенсії, позовна вимога про нарахування компенсації втрати частини доходів не повинна підлягати задоволенню. Також, доводячи правомірність своїх дій, головне управління зазначає про попуск позивачем строку звернення до суду.

Досліджуючи матеріали справи та зміст заявлених позовних вимог, суд ухвалою від 10.04.2024 року залишив без руху позовну заяву та встановив п`ятиденний строк для усунення недоліків, а саме надання суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з даними позовними вимогами та надати документальні докази поважності причин його пропуску.

Позивач надав суду клопотання, в якому просив врахувати, що спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон №2262-ХІІ, а саме частина 2 статті 55 Закону №2262-ХІІ.

Ухвалою від 15.04.2024 року суд продовжив розгляд справи та витребував у відповідача додаткові докази у справі.

Дослідивши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 року у справі №340/2765/21 визнана протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області від 22.04.2021 року за №5502-1811/55171; та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області від 22.04.2021 року за № 5501-1811/55171 з урахуванням раніше виплачених сум.

Вказане рішення суду набрало законної сили 10.08.2021 року.

Виконавчий лист по вказаній справі позивач отримав 26.10.2023 року.

Позивач стверджує, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачена компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з 01.04.2019. При цьому, позивач зазначає, що йому здійснено перерахунок пенсії починаючи з 01.04.2019 у відповідності до Закону України від 23.12.2015 №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статей 51,63 Закону №2262-ХП, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018.

Отже наявність протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані Законом України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати'' від 19 жовтня 2000 року № 2050-III .

Згідно зі статтею 1 Закону України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати'' підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року №159 від затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом вже порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим та наявним, станом на день звернення до суду.

Порушення вимог закону рішенням, діями, чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи бездіяльністю. Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Відповідно до статті 7 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

Аналогічна за змістом норми викладена у пункті 8 Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року №159.

Отже, в даному випадку, для отримання компенсації позивач мав би звернутись із відповідною заявою про нарахування компенсації втрати частини доходів на несвоєчасно нараховану пенсію саме з 01.04.2019 року, натомість з такою заявою, на день звернення до суду з цим позовом, позивач не звертався.

Вказане підтверджуються наданою суду відповідачем інформацією на виконання вимог суду від 15.04.2024 року про витребування доказів, які спростовують звернення позивача до пенсійного органу із заявою від 27.03.2023 року про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів з 01.04.2019 року, у редакції, яка подана позивачем до суду (а.с.3).

Відповідач, на вимогу суду, надав дві заяви позивача.

Перша заява від 27.02.2023 року, яка надійшла до пенсійного органу 27.02.2024 року, у якій позивач просив нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів з 01.01.2016 року (а.с.40).

Друга заява від 25.03.2024 року, яка надійшла до пенсійного органу 28.03.2024 року, у які позивач просив нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів (а.с.40 зв.). Ця заява подана до пенсійного органу після звернення до суду, а тому знаходиться поза межами обставин даної адміністративної справи.

Підсумовую вказане, суд констатує про подання до суду позивачем недостовірних доказів, оскільки із заявою від 27.03.2023 року про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з 01.04.2019 року станом на день звернення до суду - 21.03.2024 року, позивач не звертався. Тобто, спір що цих правовідносин станом на день звернення до суду відсутній.

Звернення до суду є способом захисту не наявних суб`єктивних прав, а лише порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, а тому встановлена судом відсутність порушеного права та з огляду на передчасність звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні позові.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 року у справі №144/1883/15-а, від 01.07.2019 року у справі № 460/1019/16-а, від 08.11.2019 року у справі №157/1231/15-а, від 23.09.2020 року у справі №809/295/17, від 12.05.2021 року у справі №640/11938/20.

Принагідно суд зауважує, що не надає правової оцінки наявності самого права на отримання компенсації, з огляду на те, що такий аналіз є передчасним.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача, а відтак, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Оскільки судом викладений висновок про відмову в задоволенні позову, тому розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 262, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК