Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про закриття підготовчого провадження та призначення
судового засідання для розгляду справи по суті
30 квітня 2024 року Київ № 320/29120/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,
за участю секретаря судового засідання Короташ О.Б.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Державної судової адміністрації України - Сердіченка С.А.,
представника відповідача - Окружного адміністративного суду міста Києва - Карапетяна А.С.,
розглянувши в підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом судді Окружного адміністративного суду міста Києва Григоровича Павла Олександровича до Державної судової адміністрації України та Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Григорович Павло Олександрович з позовом до Державної судової адміністрації України та Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Окружного адміністративного суду міста Києва в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків із виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 до 30.07.2023 виходячи із встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн, на 01.01.2022 - у розмірі 2 481,00 грн та на 01.01.2023 - у розмірі 2 684,00 грн;
- зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Окружний адміністративний суд міста Києва бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 до 30.07.2023, нарахованої виходячи із встановленого на 01.01.2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір якого становить 2 270,00 грн, станом на 01.01.2022 - 2 481,00 грн, а на 01.01.2023 - у розмірі 2 684,00 грн;
- визнати протиправними дії Окружного адміністративного суду міста Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 до 30.07.2023, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102,00 грн;
- зобов`язати Окружний адміністративний суд міста Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.01.2021 до 30.07.2023, обчисливши її розмір виходячи у 2021 році з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн, у 2022 році - 2 481,00 грн та у 2023 році - 2 684,00 грн, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.
Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 5 грудня 2023 року закінчено підготовче провадження у справі № 320/29120/23 та призначено справу до судового розгляду.
25 січня 2024 року судом ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2023 року до суду від Державної судової адміністрації України надійшов відзив на позовну заяву, в якому, крім іншого, Державна судова адміністрація України просить суд залучити до участі у справі № 320/29130/23 Міністерство фінансів України та Кабінет Міністрів України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2024 року судом ухвалено вийти з письмового провадження, повернутись до стадії підготовчого провадження у справі № 320/29120/23, призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 30.04.2024 представник Державної судової адміністрації України підтримали вказане клопотання, позивач - заперечив, а представник Окружного адміністративного суду міста Києва - поклався на розсуд суду.
Розглядаючи клопотання Державної судової адміністрації України про залучення третіх осіб, заслухавши думку сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Завданням підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6)вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.1 ст.179 Кодексу адміністративного судочинства України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Згідно з ч.2 ст.180 Кодексу адміністративного судочинства України у підготовчому засіданні суд вирішує питання, зазначені даною нормою.
У відзиві на позовну заяву Державна судова адміністрація України заявила клопотання про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України. Клопотання умотивовано тим, що:
обов`язок забезпечувати фінансування органів судової влади за рахунок коштів Державного бюджету України в межах компетенції покладений на Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України;
під час формування бюджетного запиту головні розпорядники бюджетних коштів здійснюють обрахунки своїх потреб з суми, яку доведено Міністерством фінансів України до відома; у цій сумі вже закладено розмір прожиткового мінімуму на відповідних рік;
розпорядники бюджетних коштів (Державна судова адміністрація України, її територіальні управління, суди) неуповноважені визначати розмір прожиткового мінімуму, а лише застосовують розмір прожиткового мінімуму, який доведений Міністерством фінансів України до відома; питання виділення з державного бюджету бюджетних коштів вирішується тільки Міністерством фінансів України.
Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, покладені в основу клопотання відповідача про залучення третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду в справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарг на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі за умови, що рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи по суті, може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки таких осіб.
Згідно з частиною першою статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 11.03.2010 № 7-рп/29 (справа про фінансове забезпечення діяльності судів) положення частини першої статті 130 Конституції України, а саме: "У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів", треба розуміти так, що Кабінет Міністрів України зобов`язаний у проекті закону про Державний бюджет України передбачити окремими рядками видатки для кожного суду всіх юрисдикцій і рівнів в достатніх для здійснення правосуддя обсягах, а Верховна Рада України законом повинна визначити такі видатки у Державному бюджеті України.
Суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України (стаття 149 Закону № 1402-VIII).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 148 Закону № 1402-VIII функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.
Пунктами 3 і 4 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України (далі БК України) встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів:
отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;
затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно з частинами першою і другою статті 23 БК України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до додатків № № 3 і 7 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", додатків № № 3 і 7 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" і підпункту 2 пункту 6 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 № 141/0/15-19, ДСА України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь.
Пунктом 41 розділу VI Бюджетного кодексу України установлено, що:
перерозподіл видатків між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня у системі Державної судової адміністрації України у межах загального обсягу бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами державного бюджету здійснюється Державною судовою адміністрацією України;
перерозподіл видатків, що здійснюється відповідно до абзацу другого цього пункту та призводить до зміни обсягів видатків судів, погоджується Державною судовою адміністрацією України з Вищою радою правосуддя. У період відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя такий перерозподіл видатків здійснюється Державною судовою адміністрацією України без погодження з Вищою радою правосуддя.
Таким чином, головним розпорядником бюджетних коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів є Державна судова адміністрація України, до компетенції якої належить перерозподіл видатків між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.
У Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України відсутні повноваження щодо збільшення бюджетних асигнувань судів понад межі, встановлені Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що рішення у цій справі не вплине на права, обов`язки та інтереси Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України, а отже відсутні підстави для їх залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Суд зазначає, що під час підготовчого засідання суд вчинив, передбачені статтею 180 Кодексу адміністративного судочинства України, дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Керуючись статтями 183, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання відповідача Державної судової адміністрації України про залучення до участі у справі як третіх осіб Міністерства фінансів України та Кабінету Міністрів України відмовити.
Закрити підготовче провадження у справі № 320/29120/23 та призначити справу до судового розгляду по суті.
Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяБасай О.В.
Судове рішення № 118728921, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 30.04.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/29120/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: