Ухвала суду № 118725575, 30.04.2024, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1085/23

Провадження № 1-кп/466/224/24

У Х В А Л А

30 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі колегії суддів :

головуючого - судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

а участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17

розглянувши у відкритому судовому засіданні , в кримінальному провадженні №12022140000000081 від 16.02.2022 року , клопотання прокурора про продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, обвинуваченого ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України та обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_11 ,-

в с т а н о в и в :

В процесі розгляду Шевченківським райсудом м. Львова обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022140000000081 про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України , прокурор звернувся з клопотанням щодо обрання відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку дії аналогічного запобіжного заходу, раніше визначеного судом, відносно інших обвинувачених . Свої вимоги мотивує тим, що органом досудового розслідування здобуто беззаперечні докази обгрунтованості підозри ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у вчиненні вказаних злочинів, дослідження яких на даний час здійснюється судом. Існують ризики того, що обвинувачені , перебуваючи на волі можуть : переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення.Оскільки в інший спосіб не можна забезпечити належну процесуальну поведінку вказаних осіб, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримала заявлені клопотання .

В ході розгляду клопотань обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 просили суд відмовити прокурору. Захисники також зауважили, що прокурором не доведено жодного із зазначених в клопотанні ризиків з огляду на необхідність подальшого утримання обвинувачених в ізоляції від суспільства, оскільки, на думку захисту , їх процесуальна поведінка не залежить від виду застосованого до них запобіжного заходу. Крім того, визначений судом розмір застави є непомірним для обвинувачених. Відтак, просили обрати щодо обвинувачених або запобіжний захід у виді домашнього арешту, або зменшити ромір застави.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

Суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з ч. 1 ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).

Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри суд дійшов висновку про те, що описана у обвинувальному акті фабула, в сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак кримінальних правопорушень, в яких обвинувачуються ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Слід однак, зауважити, що на цьому етапі провадження суд не вирішував питання про винуватість чи невинуватість згаданих осіб у вчиненні кримінальних правопорушень. Суд на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність осіб до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо них запобіжного заходу.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, ухвалою від 11.03.2024 обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 було продовжено термін дії первинно обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб , із визначенням кожному розміру застави. Підставами для її постановлення було встановлення судом існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, таких як: ризик переховування від суду; ризик незаконного впливу на свідків та ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом неприбуття за викликом до суду.

Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків щодо вказаних осіб та щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , якому прокурор просить обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд виходить із такого.

Колегія переконана, що ймовірна можливість переховування обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 від суду підтверджується, перш за все тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких вони обвинувачуються передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК, є особливо тяжким злочином. Тому, на переконання суду тяжкість покарання, саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинувачених переховуватись від суду.

До того ж, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб. Суд не виключає можливості легального перетину кордону обвинуваченими або їх виїзд на тимчасово окуповану територію України, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні яких вони обвинувачуються та відсутність сталих соціальних зв`язків на території України. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією російської федерації проти України, у обвинувачених збільшуються можливості для ухилення від суду.

Перевіряючи наявність ризику впливу обвинувачених зокрема, на свідків, суд ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Цей незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинувачених ,як на осіб , причетних до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються робвинуваченимта не мають безпосереднього зв`язку із їх особою.

Водночас, суд враховує, що обвинуваченим інкримінується вчинення злочинів у співучасті та ймовірно до вчинення яких вони залучали інших осіб, координуючи їх дії, що свідчить про можливість безпосереднього впливу на інших співучасників, що надасть можливість координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер, обсяг показань та процесуальну поведінку.

На переконання суду , застосування щодо обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ними встановлених ризиків. Ця позиція суду обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особи обвинувачених .

Суд також враховує, що метою продовження запобіжного заходу та обрання такого є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, чого можливо досягнути лише за умови нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання обвинувачених під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні буде не недієвим. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом обвинувачених до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.

Тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_10 слід продовжити строк дії виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а ОСОБА_18 відповідно, слід обрати аналогічний запобіжний захід, та таке обмеження права обвинувачених на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Попри це, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Проте, розмір застави, яку визначено обвинуваченим повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на них обов`язків.

Залишаючи незмінним розмір застави, суд враховує обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , майновий та сімейний стан обвинувачених, інші дані про їх особу та ризики, існування яких суд встановив у цій ухвалі. Також суд вважає, що клопотання прокурора в частині обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 , без визначення застави, слід задовольнити частково та на виконання вимог ст.ст. 182, 183 КПК України, з врахуванням особи обвинуваченого, визначити останньому заставу в розмірі 536 800 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є підставним.

Керуючись ст. ст.331,376 КПК України, суд , -

постановив :

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в сумі 536 800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот ) грн., строком на 60 діб, до 29 червня 2024 року включно.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого

ОСОБА_11 наступні обов`язки :

- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;

- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким, що до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання даних обов`язків обвинуваченим, застава звертається в дохід держави.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з визначенням розміру застави в сумі 496 200 ( чотириста дев`яносто шість тисяч двісті ) грн., строком на 60 діб, до 29 червня 2024 року включно.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов`язки :

- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;

- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким, що до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання даних обов`язків обвинуваченим, застава звертається в дохід держави.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з визначенням розміру застави в сумі 496 200 ( чотириста дев`яносто шість тисяч двісті ) грн., строком на 60 діб, до 29 червня 2024 року включно.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки :

- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;

- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким, що до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання даних обов`язків обвинуваченим, застава звертається в дохід держави.

Продовжити обвинуваченому за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 466 020 (чотириста шістдесят шість тисяч двадцять ) грн., строком на 60 діб, до 29 червня 2024 року включно.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 наступні обов`язки :

- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;

- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким , щодо до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання даних обов`язків обвинуваченим, застава звертається в дохід держави.

Продовжити обвинуваченому за ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в 200 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 536 800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот ) грн., строком на 60 діб, до 29 червня 2024 року включно.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 наступні обов`язки :

- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;

- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким , щодо до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання даних обов`язків обвинуваченим, застава звертається в дохід держави.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з визначенням розміру застави в сумі 99 240 ( дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок ) грн., строком на 60 діб, до 29 червня 2024 року включно.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинувачену ОСОБА_8 наступні обов`язки :

- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;

- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважатиметься такою, що до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання даних обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Скерувати ухвалу для виконання у Державну установу «Львівська установа виконання покарань (№19)».

На ухвалу протягом семи днів з дня її проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду, обвинуваченими, які знаходяться під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 30 квітня 2024 року.

Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3