Ухвала суду № 118724041, 30.04.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/3388/24

ун. № 759/8547/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Святошинського відділу Державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерсва юстиції (м.Київ), третя особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора про скасування арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою до Святошинського відділу Державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерсва юстиції (м.Київ), третя особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора про скасування арешту на майно.

Суддя, розглянувши позовну заяву вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. ст. 176, 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 1 січня 2024 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 3 028,00 гривень.

Отже позивачу необхіно сплати за подання позовно заяви судовий збір у розмірі 1211,20 грн або надати докази звільнення від сплати судового збору.

Також, як вбачається з позовної заяви, позивач просить скасувати арешт, накладений на невизначене майно, все майно ОСОБА_2 , проте не зазначає, з якого саме майна вона просить зняти арешт та його ідентифікуючі дані.

Відповідно норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).

З позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено позовну вимогу щодо зняття арешту з нерухомого майна.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

З урахуванням наведеного, позов про зняття арешту з нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Отже, позивачу необхідно вказати з якого саме майна вона просить зняти арешт, його ідентифікуючі дані, для визначення підсудності справи.

Відтак позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання уточненої позовної заяви.

Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково суддя роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

З огляду на викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до Святошинського відділу Державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерсва юстиції (м.Київ), третя особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора про скасування арешту на майно підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст..ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Святошинського відділу Державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерсва юстиції (м.Київ), третя особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора про скасування арешту на майно залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, п`ять днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що у випадку не усунення вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.О. Твердохліб