Рішення № 118699351, 29.04.2024, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

29.04.2024

Справа № 331/1999/24

Провадження № 2/331/1428/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді: Жукової О.Є.,

за участю секретаря : Мироненко О.В.

розглянувши вспрощеному позовномупровадженні справуза позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2024 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» звернулося до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя із вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 67880,00 грн., нарахованих відсотків за 60 календарних днів у розмірі 23880,00 грн., судових витрат у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 22.01.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи, шляхом проставлення електронного цифрового підпису договору за допомогою ідентифікатора, було укладено договір №5419398 про надання споживчого кредиту в електронній формі, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 20000 гривень, строком користування 360 днів, з процентною ставкою 1,99 % в день. Зазначений договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, затверджених наказом ТОВ «Авентус Україна» №19-ОД від 05.01.2022 року та розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documehts.

ТОВ «Авентус Україна» свої договірні зобов`язання виконало належним чином, надавши відповідачці кредит, шляхом зарахування коштів на її платіжну карту.

У зв`язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ «Авентус Україна» було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022р. по 30.04.2022р. за всіма кредитними договорами.

У період з 01.05.2022 по 19.10.2022 було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою.

Проте, 15.06.2022 за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» в індивідуальному порядку було здійснено списання всіх нарахованих відсотків у сумі 27170,00 грн. та надання можливості виконання боргових зобов`язань задля того, щоб споживачка в такий складний час змогла вийти на звичний графік платежів за договором або виконати зобов`язання, сплативши тіло кредиту, про що було повідомлено в особистий кабінет Споживача.

Однак, наданою можливістю споживачка не скористалася.

Позивачем нараховано відсотки за 60 календарних днів з 20.10.2022 по 18.12.2022 в межах строку договору в сумі 23880,00 грн.

29.05.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», було укладено договір факторингу №29-05/2023-Ф, за яким останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Зазначило, що воно повідомило відповідачку про набуття ним статусу кредитора, однак, це повідомлення було проігнороване, а заборгованість відповідачкою не погашена.

Посилаючись на невиконання відповідачкою своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №5419398 від 22.01.2022 року у розмірі 67880,00 грн., нараховані відсотки за 60 календарних днів -23880,00 грн., а також стягнути з відповідачки 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2024 року провадження по справі відкрите, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але у позовній заяві вказав про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилася, відзив на позов не надала, в зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто за її відсутності на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.01.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником було укладено договір №5419398 про надання споживчого кредиту у формі електронного документу на підставі заявки позичальника для отримання кредиту на відповідному Інтернет - ресурсі https://creditplus.ua/ru/documehts. Прийняття відповідачкою пропозиції укласти означений договір здійснено шляхом заповнення останньою формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі та підписанням за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ОСОБА_1 підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А955829, 22.01.2022 14:51:25.

У зазначеному договорі сторони погодили всі його істотні умови, зокрема, те, що невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджені наказом №19-ОД від 05.01.2022. Відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, які розміщенні на сайті кредитора.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток «CreditPlus». Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Пунктами 1.3, 1.4 цього договору визначено, що сума кредиту(загальний розмір) складає: 20000,00 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачкою за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 20000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 , що підтверджено довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів.

Як вбачається зі змісту вказаного договору, графіка платежів, паспорту споживчого кредиту, зі спливом строку кредитування 17.01.2023 року відповідачка зобов`язалася повернути кредит в загальному розмірі 156800,00 грн., з яких: 20000,00 гривень - сума кредиту, 136800,00 грн. - проценти за користування кредитним коштами.

З картки обліку договору № 5419398 від 22.01.2022 вбачається, що відповідачкою будь яких проплат за вищевказаним кредитним договором не здійснено.

У зв`язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ «Авентус Україна» було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022р. по 30.04.2022р. за всіма кредитними договорами.

У період з 01.05.2022 по 19.10.2022 було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою.

Проте, 15.06.2022 за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» в індивідуальному порядку було здійснено списання всіх нарахованих відсотків у сумі 27170,00 грн. та надання можливості виконання боргових зобов`язань задля того, щоб споживачка в такий складний час змогла вийти на звичний графік платежів за договором або виконати зобов`язання, сплативши тіло кредиту, про що було повідомлено в особистий кабінет споживачки.

Однак наданою можливістю споживачка не скористалася.

Станом на 28.05.2023 відповідачці була нарахована заборгованість в розмірі 67880,00 грн., з яких: 20000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 47880,00 грн. заборгованість за процентами, нарахованими за стандартною процентною ставкою.

29.05.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», було укладено договір факторингу №29-05/2023-Ф, за яким останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором в загальній сумі 67880,00 грн., що підтверджено Витягом з реєстру боржників.

За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Паво грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату а кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов язаний передати Фактору інформацію згідно реєстру Боржників в електронному виді за формою, наведеною в Додатку №5 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно реєстру Боржників в електронному виді ( Додаток №6). ( п.п.1.1., 1.2 Догогвору факторингу).

29.05.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» направило відповідачці на електронну пошту повідомлення про відступлення ним права грошової вимоги з пропозицією сплатити заборгованість за зазначеним кредитним договором на рахунок нового кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» із зазначенням його реквізитів та реквізитів банку отримувача.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про споживчий кредит», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Частиною 1ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.5Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст.6Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст.7Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

У статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12Закону України«Про електроннукомерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч.1ст.3 Закону України«Про електроннукомерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст.640ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 у електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України«Про захистправ споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

При цьому, на виконання вимог ч.1 ст.638ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст.629ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачка свої зобов`язання за вищевказаним договором не виконала, у визначений цим договором строк, тіло кредиту і проценти за строк користування кредитними коштами не повернула.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з вимог ст.ст.12,81 ЦПК України, якими передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що відповідачка у судове засідання не з`явилася, не скористалася своїм процесуальним правом сторони в процесі щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, суд, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» підлягають частковому задоволенню в сумі 67880,00 гривень , оскільки позивач не довів вимоги щодо стягнення відсотків за 60 календарних днів з 20.10.2022 по 18.12.2022 в межах строку договору в сумі 23880,00 грн.

При цьому суд враховує, що з картки обліку договору № 5419398 від 22.01.2022 вбачається, що заборгованість відповідачки складає саме 67880,00 гривень, а також ту обставину, що за умовами договору факторингу №29-05/2023-Ф, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за грошовою вимогою, строк виконання зобов`язань за якою настав до укладання договору факторингу, в сумі саме 67880,00 грн., що підтверджено Витягом з реєстру боржників.

Крім того, належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність заборгованості за відсотками, які нараховані позивачем з 20.10.2022 по 18.12.2022 в межах строку договору в сумі 23880,00 грн., а саме: первинних документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», суду не надано.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1791,98 грн.

Відповідно доп.3ч.2ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 1, 3ст.133ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

10.07.2023 року з метою захисту своїх прав та законних інтересів у цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося за наданням йому професійної правничої допомоги до адвоката Столітнього М.М.., що підтверджується Договором про надання правничої допомоги від 10.07.2023 року №10/07/-2023.

Розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи, складають, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. , відповідно до договору про надання правничої допомоги від 10.07.2023 року №10/07/-2023, що підтверджено звітом про надання правової допомоги від 26.03.2024.

Згідно платіжної інструкції № 4207 від 27 березня 2024 року позивачем було перераховано адвокату Столітньому М.М. 10000,00 гривень за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви ОСОБА_1 згідно р/ф № 589/26/03 від 26.03.2024.

Згідно зі ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст.26Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.27Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Враховуючи, що позивачем надано до суду опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, сума витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 10 000,00 гривень є співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідачем клопотання про зменшення вказаних витрат заявлено не було, суд, приймаючи до уваги, що позовну заяву було задоволено частково на 73,98 %, приходить до висновку , що з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 7398,00 гривень пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1050 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заявуТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостізадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місце знаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822) заборгованість у розмірі 67880,00 гривень, суму сплаченого судового збору у розмірі 1791,98 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 7398,00 гривень.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Повний текст судового рішення складений 29 квітня 2024 року.

Суддя: О.Є.Жукова