Рішення № 118697465, 30.04.2024, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/284/24

Провадження № 2/139/95/24

РІШЕННЯ

іменем України

30 квітня 2024 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої судді Тучинської Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

у с т а н о в и в:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . До складу спадщини після його смерті входить, зокрема, земельна ділянка, що знаходиться на території колишньої Долинянської сільської ради Могилів-Подільського (раніше Мурованокуриловецького) району Вінницької області. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , але з об`єктивних причин пропустила строк для прийняття спадщини, у зв`язку з чим нотаріус не може прийняти від неї заяву про прийняття спадщини, а тому за захистом власних прав та інтересів ОСОБА_1 з відповідним позовом 09 квітня 2024 року звернулася до суду.

Ухвалою від 09 квітня 2024 року (а.с. 17) відкрито підготовче провадження у справі.

Позивач у підготовче засідання не з`явилася, у п. 3 позовної вимоги просила провести розгляд справи за її відсутності (а.с. 3). Представник відповідача Мурованокуриловецької селищної ради подала до суду заяву про визнання позовних вимог та про слухання справи без її участі (а.с. 20).

З врахуванням положень ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд ухвалив про проведення підготовчого засідання за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи обставину, що відповідач визнає позовні вимоги, і таке визнання позовних вимог відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.

Розглянувши справу, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, виходячи з наступного:

За загальними положеннями про спадкування спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ст. 1220 ЦК України); право на спадщину виникає в день відкриття спадщини за заповітом або за законом (ст. 1223 ЦК України); спадкоємець, який бажає отримати спадщину, має прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України); для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кривохижинці Могилів-Подільського району Вінницької області помер ОСОБА_2 (а.с. 5).

Внаслідок смерті особи відкрилася спадщина (ч. 1 ст. 1220 ЦК України), до складу якої входить, зокрема, земельна ділянка, що знаходиться на території колишньої Долинянської сільської ради (а.с 10).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

З витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 76477286 від 04 квітня 2024 року (зворот а.с. 12), слідує, що спадкодавець ОСОБА_2 по своїй смерті заповіту не залишав.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України(ч. 2ст. 1223 ЦК України). Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив,та батьки (ч. 1ст. 1261 ЦК України).

Копією рішення Барського районного суду Вінницької області від 26 січня 2024 року (а.с. 6-8) позивач довела своє право спадкувати після смерті ОСОБА_2 у першій черзі за законом, як його донька.

Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 76477272 від 04 квітня 2024 року стверджується, що за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.12).

З довідкистарости Долинянськогостаростинського округувід 26березня 2024року №6/80слідує, що на день смерті разом із спадкодавцем ніхто не проживав та не був зареєстрований, а єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 є ОСОБА_1 (а.с. 9).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України). Частиною 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється шестимісячний строк.

Приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Доля Т.І. роз`яснила ОСОБА_1 листом № 84/01-16 від 04 квітня 2024 року (а.с. 11) про неможливість прийняти від неї заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 через пропущення строків, встановлених для подання такої заяви.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як слідує із позовної заяви, позивач пропустила встановлений законом строк через те, що не могла подати нотаріусу докази про родинні зв`язки зі спадкодавцем і вимушена була звертатися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. Така обставина доводиться копією рішення Барського районного суду Вінницької області від 26 січня 2024 року (а.с. 6-8).

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причинивизначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

У даній конкретній справі суд вважає, що вказана позивачем причина пропуску строку звернення до нотаріуса є поважною, зокрема, за текстом позовної заяви у свідоцтві про народження позивача та у свідоцтві про смерть батька ОСОБА_2 були розбіжності в написанні прізвища, тому виникла необхідність у становленні факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був батьком позивача.

Судом встановлено, що ймовірний спадкоємець, який матиме право на спадщину ОСОБА_2 , якщо ОСОБА_1 не прийме її, - Мурованокуриловецька селищна рада - позовні вимоги визнала, і таке визнання відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб.

Тому суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України ОСОБА_1 можна визначити додатковий строк для звернення в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, оскільки це відповідатиме принципам законності та пропорційності у здійсненні права власності.

Керуючись ст.ст. 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.12,13,76-81,197-198,200,211,264,265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,додатковий строктерміном одинмісяць для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Початок перебігу додаткового строку рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення можебути оскарженосторонами протягомтридцяти днівз моментупроголошення доВінницького апеляційногосуду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада, юридична адреса: вул. Соборна, 45 в смт Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325974.

Суддя: _____