Ухвала суду № 118684263, 29.04.2024, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.04.2024Справа № 643/6266/20 Провадження № 1-кп/554/634/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«29» квітня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова,

громадянки України, з неповною середньою освітою, неодруженої, працюючої швачкою ТОВ «ЛЕГІО», яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (Центр обліку бездомних осіб), фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участі прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.06.2019 року, близько 18 години 30 хвилин, знаходячись в магазині «Єва», розташованого за адресою: вул. Героїв Праці 13/6 в м. Харкові, діючи умисно, за раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи при цьому корисливу мету, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, з вітрини вищевказаного магазину таємно викрала чоловічу туалетну воду Ланвін Еклат д*Арпеж об?ємом 100 мл., вартістю, згідно висновку товарознавчої експертизи №13818 від 25.06.2019 - 1 619,00 грн., що належать ТОВ «РУШ» та поклала до полімерного пакету, який тримала у лівій руці. Після чого ОСОБА_3 направилась до виходу та перетнула касову зону, не сплативши за товар, покинула місце скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном, в подальшому, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдала ТОВ «Руш» матеріальну шкоду у розмірі 1 619,00 грн.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 під час досудового розслідування за вказаним епізодом кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

В судовому засіданні процесуальний прокурор ОСОБА_4 просить закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та звільнити її від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 185 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, визначених ст. 49 КК України. Щодо інших епізодів кримінальних правопорушень продовжити судовий розгляд кримінального провадження.

Інші прокурори також підтримали заявлене клопотання.

Від представника потерпілого ТОВ «РУШ» в матеріалах кримінального провадження мається заява про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Суд зазначає, що для застосування ст. 49 КК України характерно з?ясування думки потерпілої особи щодо застосування звільнення від кримінальної відповідальності, проте у матеріально-правовому аспекті зміст думки значення не має, а у процесуально-правовому аспекті юридичне значення має лише факт її з?ясування безвідносно змісту в силу імперативного характеру підстави звільнення від кримінальної відповідальності. Вказаний обов?язок судом було виконано та всі необхідні дії для з?ясування думки представника потерпілого були виконані, а враховуючи розумність строків розгляду кримінального провадження, необхідність невідкладного розгляду такого клопотання (ч.4 ст. 286 КПК України) та право представника потерпілого приймати участь в судових засіданнях, а не його обов?язок, суд вважає можливим розглянути відповідне клопотання без участі представника потерпілого.

Обвинувачена ОСОБА_3 просить задовольнити заявлене прокурором клопотання, закрити провадження відносно неї за ч.1 ст. 185 КК України та звільнити її від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 185 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

Суд, вислухавши клопотання процесуального прокурора, думку інших прокурорів, думку обвинуваченої, яка просила задовольнити заявлене клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов`язаний ознайомити з ним потерпілого та з`ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності (ч.ч.1-3 ст. 286 КПК України).

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Часом вчинення кримінального правопорушення визначається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності (ч.3 ст. 4 КК України).

Діяння, передбачене ч.1 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 вчинила 11.06.2019 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 КК України (в редакції закону на час вчинення кримінального правопорушення), залежно від ступеня тяжкості, злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Враховуючи санкцію ч.1 ст. 185 КК України (в редакції закону на час вчинення кримінального правопорушення), з урахуванням вимог ч.3 ст. 12 КК України (в редакції закону на час вчинення кримінального правопорушення) вказаний злочин, залежно від ступеня тяжкості, належав до злочинів середньої тяжкості.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року, який набрав чинності 01.07.2020 року, внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 12 КК України.

Так, згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 12 КПК України (в редакції Закону України від 22 листопада 2018 року), кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.5 КК України, мало місце поліпшення становища ОСОБА_3 порівняно із попередніми редакціями ст. 12 КК та ч.1 ст. 185, що були чинними на час скоєння нею кримінального правопорушення, в зв?язку із чим підлягають застосуванню положення ч.1 ст.5 КК щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України, з 01.07.2020 року є кримінальним проступком.

З вимог ч.ч. 1,2 ст. 44 КК України вбачається, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до вимог ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п?ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п?ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином, зі змісту ст. 49 КК України вбачається, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності є обов?язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового розслідування або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину.

З аналізу вимог ст. ст. 12, 49, а також санкції ч.1 ст. 185 КК України, можна дійти висновку, що ОСОБА_3 може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 також обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, які вчинені нею 11.06.2019, 23.06.2019, 27.02.2020, 16.03.2020, 24.03.2020.

З урахуванням вимог ч.3 ст. 49 КК України, вчинення кримінальних правопорушень 11.06.2019, 23.06.2019, 27.02.2020, 16.03.2020, 24.03.2020 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, перервало перебіг давності за ч.1 ст. 185 КК України.

Вказані злочини є нетяжким, проте за них передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше двох років.

Отже, вчинення таких злочинів перервало перебіг строків давності, у зв`язку з чим час, який сплив з дня першого вчиненого злочину до скоєння нового злочину, втрачає юридичне значення і не береться до уваги судом. Обчислення строків давності у цьому разі починається з дня вчинення нового злочину (ч.3 ст.49 КК). При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Таким чином, строк давності за кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_3 по вказаному кримінальному провадженню, а саме за ч.1 ст. 185 КК України перервався вчиненням нових злочинів 11.06.2019, 23.06.2019, 27.02.2020, 16.03.2020, 24.03.2020, тому строк давності по вказаному кримінальному провадженню за ч.1 ст. 185 КК України розпочався заново 11.06.2019, 23.06.2019, 27.02.2020, 16.03.2020, 24.03.2020, відповідно, а отже трирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст. 185 КК України сплив 24.03.2023 року.

Даних про те, що ОСОБА_3 ухилялась від досудового розслідування та суду, матеріали кримінального провадження не містять, прокурорами на час розгляду клопотання не надано, а отже строк давності не зупинявся, вказане кримінальне правопорушення не є особливо тяжким злочином проти життя чи здоров`я особи та не є злочином, за яким згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, обмежень, встановлених ч.5 ст. 49 КК України у даному кримінальному провадженні немає, що у своїй сукупності, із зазначеним вище, свідчить про наявність підстав для звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 185 КК України на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження в цій частині.

Суд, відповідно до положень ч.3 ст. 285 КПК України, роз`яснив обвинуваченійсуть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Також, обвинуваченій роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав та роз`яснив її право на проведення судового провадження у повному обсязі в загальному порядку.

Обвинувачена надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 185 КК України на підставі ст. 49 КК України.

Тож, враховуючи клопотання прокурора, думку інших прокурорів, обвинуваченої та її згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, та інші вищевикладені обставини, суд вважає можливим задовольнити заявлене клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Частина 1 статті 122 КПК України передбачає, що витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КПК України експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов`язком.

Стаття 124 КПК України встановлює порядок розподілу процесуальних витрат.

У випадку ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч.2 ст. 124 КПК України).

Стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат у випадку закриття кримінального провадження чинний КПК України не регулює.

Така правова позиція міститься в постанові ККС ВС від 01.03.2021 року у справі №266/3090/18 (провадження №51-3281кмп19).

Крім того, в постанові ОП ККС ВС від 12.09.2022 у справі 203/241/17 міститься висновок, відповідно до якого, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв?язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов?язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов?язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Згідно обвинувального акту, витрати на проведення експертизи у даному кримінальному провадженні становлять785 грн.

Оскільки, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, у зв?язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а ОСОБА_3 звільняється від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК на підставі ст. 49 КК, у зв?язку із закінченням строків давності і кримінальне провадження щодо неї підлягає закриттю, при цьому ініціатором проведення судової експертизи у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а сторона захисту не залучала жодних експертів, тому, відповідно до приписів ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК, витрати на проведення судової експертизи в розмірі 785 грн. не підлягають стягненню з обвинуваченої та покладаються на державу.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст. ст. 2, 7, 9, 284, 285, 286, 288, 369-372 КПК України, ст. ст. 4, 5, 12, 44, 49 КК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України. у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження в цій частині - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України - закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- диск з відеозаписом з камер спостереження магазину «Єва», оглянутий 26.06.2019 року, який, згідно постанови про визнання речовим доказом від 26.06.2019 року, долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-флакон з туалетною водою Ланвін Еклат д*Арпеж об?ємом 100 мл, який, згідно постанови про визнання речовим доказом від 16.06.2019 року та зберігальної розписки, переданий на відповідальне зберігання до представнику ТОВ «РУШ» ОСОБА_7 - повернути законному власнику ТОВ «ТУШ».

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Октябрського районного суду

м. Полтави: ОСОБА_1