Рішення № 118671386, 21.03.2024, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2024 р. Справа №370/3428/23

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем Гребінською Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в смт Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради про встановлення фактів, що має юридичне значення (проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу) та визнання права власності на спадкове майно за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Макарівської селищної ради (далі - відповідач), про встановлення фактів, що має юридичне значення (проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу) та визнання права власності на спадкове майно за законом.

В обґрунтування позову позивач вказав, що він зареєстрований у АДРЕСА_1 , однак з початку 2000 року постійно проживав у с. Забуяння Бучанського району.

Тривалий час він підтримував товариські дружні відносини із ОСОБА_2 та його дружиною, ОСОБА_3 , які проживали у АДРЕСА_2 . Загалом він проживав одиноко, оскільки дружина померла вже давно. Подружжя ОСОБА_4 також проживали самі, оскільки дітей у них не було, тому вони здружились і завжди надавали допомогу один одному як члени однієї родини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті дружина, ОСОБА_3 стала проживати одиноко, тому він весь час допомагав їй по господарству та підтримував.

Приблизно з середини 2003 року на якомусь етапі він з ОСОБА_3 вирішили подальше їхнє життя проживати спільно, підтримуючи один одного, вести спільне домашнє господарство. Після чого вони стали проживати спільно у житловому будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , фактично створивши сім`ю. Однак офіційний шлюб з ОСОБА_3 не брав та відповідним чином не реєстрували з огляду на вже не молодий вік.

За час проживання однією сім`єю вони піклувалися один про одного, створили невеликий спільний бюджет існування сім`ї, обоє тривалий час працювали та отримували заробітну плату. Пізніше досягли пенсійного віку та отримували пенсію, окрім того він у власності має вантажний автомобіль «ГАЗ», тому має певні додаткові заробітки за виконання певних робіт та послуг людям. За спільні гроші та спільними зусиллями вони утримували та обробляли земельну ділянку та проводили поточний ремонт житлового будинку, які являються власністю ОСОБА_3 .

Зокрема протягом 2010 - 2019 років він з ОСОБА_3 за спільні гроші придбали будівельні матеріали для встановлення нової огорожі господарства; повністю перекрили новим матеріалом дах будинку та господарських допоміжних споруд; провели заміну газового котла опалення та встановили нові металопластикові вікна та ролети у житловому будинку та господарських будівлях. У приміщенні літньої кухні він особисто збудував грубу та піч для альтернативного опалення приміщення та можливості приготувати їжу.

Протягом спільного проживання із ОСОБА_3 вони створили спільний побут та ведення спільного господарства. З приводу чого вони для себе визначили спільні обов`язки та права. При цьому він безперешкодно користувався фактично всім господарством ОСОБА_3 та її іншими речами, як і вона користувалася його майном. Весь час вони спільно обробляли присадибну земельну ділянку вирощуючи сільськогосподарську продукцію для власного спільного споживання.

Весь час спільного проживання у нього із ОСОБА_3 були спільні друзі та інтереси.

З початку повномасштабного вторгнення росіян до України та весь період окупації території Макарівського району він та ОСОБА_3 як завжди залишалися у їхньому будинку та продовжували вести спільне господарство. За період окупації та бойових дій в районі ОСОБА_3 пережила сильний стрес, її здоров`я погіршилося. За весь період лікування та реабілітації він постійно був поруч із нею, підтримував її, убезпечував ліками та надавав всю необхідну допомогу і догляд.

Таким чином він із ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2003 року до вересня 2022 року, весь цей період спільного проживання ні він, ні - ОСОБА_3 не перебували у зареєстрованих шлюбах з іншими особами, оскільки і його дружина, і чоловік ОСОБА_3 , на той момент вже померли.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка постійно проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом, яка складається із житлового будинку з господарськими спорудами і будівлями за вказаною вище адресою.

Оскільки на момент смерті у ОСОБА_3 дітей, батьків, рідних братів, сестер та інших близьких родичів, які б могли бути спадкоємцями за законом до майна померлої не було і немає на даний час, то єдиним спадкоємцем до майна померлої являється позивач по справі, ОСОБА_1 .

Враховуючи, що ОСОБА_1 прожив із ОСОБА_3 спільно однією сім`єю без офіційної реєстрації шлюбу повних дев`ятнадцять років (з травня 2003 року до вересня 2022 року), то він являється спадкоємцем четвертої черги до майна померлої.

15.02.2023 року ОСОБА_5 звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , за якою Макарівською районною державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу № 4/2023.

Однак 14.09.2023 року нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими спорудами, який належав померлій ОСОБА_3 , було відмовлено у зв`язку із відсутністю доказів родинних стосунків, було роз`яснено право та необхідність звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Враховуючи викладене, позивач, просив суд: встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спільно однією сім`єю без реєстрацію шлюбу до дня її смерті протягом дев`ятнадцяти років; визнати за ОСОБА_6 право власності на спадкове майно за законом як спадкоємцю четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок з відповідною кількістю надвірних будівель та господарських (присадибних) споруд у АДРЕСА_2 , житловий будинок (А) загальною площею 60,1 м2, житловою площею 36,0 м2; (а) веранда; (Б) літня кухня; (В) баня; (Г) сарай; (Д) убиральня; (Е) погріб; № 1 криниця; № 2 вигрібна яма; № 3 огорожа.

Ухвалою суду від 01.01.2024 року позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Також вказаною ухвалою суду у порядку вимог ст. 84 ЦПК України витребувано з Макарівської районної державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи № 4/2023 щодо майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказані докази надійшли до суду 30.01.2024 року та приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 19.02.2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 21.03.2024 року.

У судовому засідання позивач та його представник адвокат Живага О.В. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, рішення просив прийняти за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що із заявником знайома з 2000 року, разом працювали, є односельцями. З покійною ОСОБА_3 знайома з дитинства. Після смерті чоловіка ОСОБА_8 у позивача з нею з 2003 року виникли відносини, вони стали проживати разом однією сім`єю по АДРЕСА_2 аж до її смерті. Дочка ОСОБА_8 померла раніше за неї. Жили вони як подружжя, вели спільне господарство, мали спільний бюджет.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що позивач є її двоюрідним дядьком, з 2003 року проживав по АДРЕСА_2 . Будинок належав ОСОБА_3 , яка отримала його у спадок після смерті свого чоловіка. ОСОБА_10 утримував її та піклувався про неї, забезпечував всім необхідним, вели спільне господарство. Вона постійно спілкувалася з дядьком та покійною ОСОБА_8 , яка сприймала його як чоловіка. Проживали разом по день смерті ОСОБА_8 , він займався її похованням. Дочка покійної померла п`ять років тому.

Вислухавши сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с. 11), яка постійно проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_2 . Разом з нею за вказаною адресою проживав її співмешканець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 13).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом, яка складається із житлового будинку з господарськими спорудами і будівлями за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 заведено спадкову справу № 4/2023 (а.с. 10).

Згідно довідки № 235/16.6-08 від 01.12.2023 року Макарівської селищної ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно проживає з 2003 року за адресою: АДРЕСА_2 . Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 12).

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 02.03.2013 року та Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.03.2013 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 належав ОСОБА_3 (а.с. 14-15).

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї або домогосподарства від 01.12.2023 року за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що ОСОБА_1 з 2003 року постійно проживав однією сім`єю та він спільне господарство з померлою ОСОБА_3 до дня її смерті без офіційної реєстрації шлюбу (а.с. 16).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 08.07.2013 року до складу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 входить: житловий будинок (А) загальною площею 60,1 м2, житловою площею 36,0 м2; (а) веранда; (Б) літня кухня; (В) баня; (Г) сарай; (Д) убиральня; (Е) погріб; № 1 криниця; № 2 вигрібна яма; № 3 огорожа (а.с. 17-20).

Згідно відповіді нотаріуса від 14.09.2023 № 175/02-14 на звернення позивача щодо оформлення спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , для прийняття спадщини після смерті останньої позивачу необхідно підтвердити факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (а.с. 21).

На підтвердження факту того, що за час спільного проживання однією сім`єю, позивач з ОСОБА_3 за спільні гроші придбали будівельні матеріали для встановлення нової огорожі господарства; перекрили новим матеріалом дах будинку та господарських допоміжних споруд; провели заміну газового котла опалення та встановили нові металопластикові вікна та ролети у житловому будинку та господарських будівлях за адресою проживання, позивачем подано товарні чеки та квитанції про придбання металевого профілю, металевих труб, фарби, цементу, цегли, металопластикових вікон (а.с. 22-23).

Згідно матеріалів спадкової справи № 4/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 встановлено, що позивач своєчасно звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 55).

Тож, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, позивачу необхідно для оформлення своїх спадкових прав, як спадкоємця четвертої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами повного провадження.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків фізичної особи, яка померла (спадкодавець) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 та 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Як встановлено ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 3 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за законом/заповітом.

Відповідно до положень частин другої та третьої пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки з наданих позивачем доказів та пояснень свідків, допитаних у судовому засіданні, достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживав зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, належить до спадкоємців четвертої черги за законом, спадщину прийняв, інші спадкоємці, які прийняли спадщину відсутні, до складу спадщини увійшов житловий будинку з господарськими будівлями, щодо якого нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Судові витрати по оплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача, оскільки відповідач не вчиняв протиправних дій, що стали підставою даного позову.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради про встановлення фактів, що має юридичне значення (проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу) та визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спільно однією сім`єю без реєстрацію шлюбу до дня її смерті протягом дев`ятнадцяти років.

Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на спадкове майно за законом як спадкоємця четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме на житловий будинок з відповідною кількістю надвірних будівель та господарських (присадибних) споруд у АДРЕСА_2 , житловий будинок (А) загальною площею 60,1 м2, житловою площею 36,0 м2; (а) веранда; (Б) літня кухня; (В) баня; (Г) сарай; (Д) убиральня; (Е) погріб; № 1 криниця; № 2 вигрібна яма; № 3 огорожа.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 21.03.2024 року.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Макарівська селищна рада Бучанського району Київської області: 08001, Київська обл., Бучанський р-н, смт Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 30, код ЄДРПОУ 04362183.

Суддя Л.В. Білоцька