Рішення № 118665308, 24.04.2024, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 952/122/24

Номер провадження 2-а/952/5/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.24 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Яценка Є.І.,

при секретарі - Ніколенко Л.О,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у сел. Зачепилівка Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БАА № 558955 від 15.01.2024,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 558955 від 15.01.2024.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що постановою поліцейського взводу 2 роти 4 батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області від 15.01.2024 серії БАА № 558955 його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 гривень.

Оскаржувана постанова мотивована тим, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом який обладнаний засобами пасивної безпеки не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3 « в» Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП.

З вказаною постановою ОСОБА_1 не може погодитись, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП. Останній в позові зазначив, що 15 січня 2024 року близько 07.00 год., він дійсно керував автомобілем « СІТРОЄН ДЖАМПЕР « д.н. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, автодорогою Харків - Дніпро в напрямку м. Дніпро. На посту поліції « 159» км., він був зупинений працівником поліції який представився на прізвище ОСОБА_4 , та не пред`явши йому своє службове посвідчення для ознайомлення почав вимагати в нього пред`явлення документів на автомобіль та посвідчення водія на право керування транспортним засобом. Він запитав у поліцейського причину зупинки і яке саме він скоїв адміністративне правопорушення, але поліцейський заборонив йому рухатися автомобілем і відповів, щоб він приготував всі необхідні документи та пішов в невідомому напрямку. Всі необхідні документи він мав с собою і не відмовлявся надати їх працівнику поліції. Почекавши 7-10 хвилин він зателефонував на лінію « 102» і повідомив, про те, що його незаконно затримали працівники поліції, ніяких претензій не пред`являють але і далі рухатися автомобілем не дозволяють. Через деякий час до нього підійшов поліцейський ОСОБА_4 і він надав йому всі необхідні документи. Під час перевірки документів працівник поліції ОСОБА_4 повідомив йому що у його водійському посвідченні він не бачить його фото і сказав щоб він йшов на стаціонарний пост, але він відмовився виходити з автомобіля та став вимагати дозволити йому подальший рух, так як він нічого не порушував, але поліцейський заборонив йому рухатися автомобілем та знову пішов в невідомому напрямку. Через деякий час до нього підійшли два працівника поліції, один з них представився поліцейським Галич С.О. який потребував у нього документи. На йому вимогу він надав йому всі необхідні документи. Всі документи працівниками поліції в його присутності були перевірені по базі МВС. Будь яких зауважень у працівників поліції при перевірці документів не було. Після чого працівники поліції заборонивши продовжувати рух, не пояснивши на якій підставі його затримують пішли в невідомому йому напрямку.

Після цього він вдруге о 07 год., 28 хв., зателефонував на лінію « 102» і поскаржився, що його продовжують незаконно затримувати працівники поліції. Потім через деякий час підійшовши до його автомобіля поліцейський Галич С.О. повідомив йому, що відносно нього складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч.5 ст. 121 КУпАП. На його зауваження, що він під час руху автомобіля користувався пасками безпеки, але вже стоїть автомобілем більше ніж півгодини, та неодноразово виходив з автомобіля працівник поліції не реагував. Крім того вказана постанова написана під копирку і її прочитати неможливо.

На прохання позивача надати докази вчинення ним даного адміністративного правопорушення, патрульним поліцейським також були проігноровані.

Вказану постанову вважає такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанова не містить посилання на докази та не відповідає вимогам закону.

Відповідачем Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 якому зазначив, що 15.01.2024 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП, поліцейським взводу 2 роти 4 батальйону 2 Управління Галич С.О. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА № 558955 від 15.01.2024 яка є законною та складеною з урахуванням норм чинного законодавства.

У відзиві вказано, що вказана постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п.5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015.

Крім того згідно п.2.3 « в» Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки ( підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічними особливостями яких унеможливлюють користуватися ременями безпеки, водіями і пасажирами оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Перед початком руху водій зобов`язаний відрегулювати підголовники, пристебнутися ременем безпеки, а також проконтролювати пасажирів, щоб вони правильно розмістилися в салоні автомобіля, пристебнулися ременями безпеки і не заважали водієві керувати транспортним засобом.

Відповідачем вказано, що вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП, підтверджується показами поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

Крім того, відповідачем зазначено, що відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року № 1026, строк зберігання відеозаписів становить з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, - 30 діб.У зв`язку з тим, що копія позовної заяви разом з додатками по даній справі надійшла до Управління 19.03.2024, надати відеозапис до суду не має можливості.

Відповідачем у відзиві вказано, що у діях позивача ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП. Тому, враховуючи вищевикладене, просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, та розглянути справу за відсутності представника Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, від нього надійшла до суду письмова заява, в якій просить справу розглядати за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві просив справу розглядати за його відсутністю, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву позивача, дослідивш матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, що постановою поліцейського взводу 2 роти 4 батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області Галич С.О. від 15.01.2024 серії БАА № 558955 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 гривень.

Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом який обладнаний засобами пасивної безпеки не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3 « в» Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП.

Оскаржувана постанова суб`єкта владних повноважень перевірялась судом чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно з ч.2 с т.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.

У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 5 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення водієм правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Згідно вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 35 Закону України « Про національну поліцію» встановлено вичерпаний перелік можливих підстав для зупинки транспортного засобу. Відповідно поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;

11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

До матеріалів справи не долучені докази вини позивача у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.

Отже, суд дійшов висновку, що постанова винесена без достатніх підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи.

Крім того, відповідачем не надано належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, як у ст. 62 Конституції України зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, адже відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, є недоведеним.

Матеріали справи, окрім оскаржуваної постанови поліцейського, належних та допустимих доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, не містять.

За наведеного, а також враховуючи заявлені вимоги та приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5ст.121 КУпАП, не доведена, рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності поліцейським прийняте з порушенням норм процесуального права, і за відсутності достатніх доказів про вчинення позивачем правопорушення, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5,9,72,77,90,242-246,250,286,295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БАА № 558955 від 15.01.2024 - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАА № 558955 від 15.01.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.5 ст.121 КУпАП винесену поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області Галич Сергієм Олександровичем.

Адміністративне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта влажних повноважень - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ( Код ЄДРПОУ 40108866, вул. Троїцька, буд. 20 А, м. Дніпро, 49101) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканя сел. Зачепилівка Красноградського району Харківської області, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є.І. Яценко