Рішення № 118658239, 26.04.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/10473/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)

відповідач: відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (25006, м. Кропивницький, вул. Театральна, 6/7)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області) звернулося до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 14.12.2023 року, винесеної у виконавчому провадженні ВП №69322015, про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.

Позов мотивовано тим, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області є боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №340/3515/20, виданого 24.06.2022 року Кіровоградським окружним адміністративним судом, про зобов`язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 . У ході виконавчого провадження позивач повідомив державного виконавця про те, що на виконання рішення суду він у травні 2022 року здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 , а заборгованість, яка виникла у зв`язку з таким перерахунком за минулий час, буде виплачена стягувачу після надходження відповідного фінансування з Державного бюджету України. Однак державний виконавець наклав на позивача штраф за невиконання рішення суду без поважних причин. Позивач не погоджується з постановою від 14.12.2023 року про накладення штрафу та зазначає, що зобов`язання виконані ним в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах покладених на нього повноважень, а виплата заборгованості стягувачу залежить від фінансування з Державного бюджету України та здійснюватиметься в порядку черговості за окремою бюджетною програмою. З цих підстав просить суд визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати її.

Ухвалою судді від 10.01.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за цим позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.01.2024 року.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області не виконало рішення суду в повному обсязі, позаяк лише здійснило перерахунок пенсії стягувача та нарахувало заборгованість, яку тривалий час стягувачу не виплачує. Це і стало підставою для накладення на позивача штрафів, передбачених статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження". Вказує, що позивач не довів поважність причин невиконання рішення та не вживав заходів для виділення коштів з державного бюджету, необхідних для погашення заборгованості за рішенням суду. Доводячи правомірність оскаржуваної постанови, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 17.01.2024 року суд на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України зупинив провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №340/10086/23.

Ухвалою від 24.04.2024 року суд поновив провадження у цій справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 26.04.2024 року.

У судове засідання 26.04.2024 року учасники справи не з`явилися, їх неприбуття відповідно до частини 3 статті 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Кіровоградській області про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення недоплаченої пенсії та моральної шкоди.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі №340/3515/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.04.2022 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року у розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням раніше виплачених сум.

Вказане рішення суду набрало законної сили 12.04.2022 року, а 24.06.2022 року Кіровоградський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №340/3515/20 про виконання його зобов`язальної частини.

Стягувач ОСОБА_1 у червні 2022 року пред`явив цей виконавчий лист для виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 01.07.2022 року відкрито виконавче провадження ВП №69322015 та зобов`язано боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом від 11.07.2022 року повідомило державного виконавця про те, що на виконання рішення суду ним у травні 2022 року здійснено перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії. Доплата за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року нарахована в розмірі 27190,51 грн. З квітня 2021 року органи Пенсійного фонду України позбавлені функцій фінансування виплат пенсій, їх фінансування здійснюється централізовано Пенсійним фондом України.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року в адміністративній справі №340/3515/20 відмовлено у задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 27190,51 грн.

Державний виконавець 21.12.2022 року виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, якою виконавчий лист №340/3515/20 повернуто стягувачу ОСОБА_1 .

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 року у справі №340/84/23 за позовом ОСОБА_1 постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні №69322015 від 21.12.2022 року визнано протиправною та скасовано.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2022 року №912 "Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції" Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) реорганізовано шляхом приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідно, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) реорганізовано у відділ примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

У зв`язку з цим начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову від 31.10.2023 року про відновлення виконавчого провадження ВП №69322015.

Цією ж постановою зобов`язано боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - виконати рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист №340/3515/20 від 24.06.2022 року, та протягом п`яти робочих днів з моменту отримання постанови повідомити відділ примусового виконання рішень про причини невиконання рішення суду у частині виплати стягувачу нарахованої, але не виплаченої суми коштів.

ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом від 10.11.2023 року повідомило відповідача про те, що на виконання рішення суду ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснило перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії. Доплата за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року нарахована в розмірі 27190,51 грн. Виконання судових рішень здійснюється органами Пенсійного фонду України в межах фінансування та в порядку їх календарної черговості надходження. Нараховану ОСОБА_1 суму 15.04.2022 року внесено до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Державний виконавець, перевіривши виконання рішення боржником, 27.11.2023 року виніс постанову про накладення штрафу, якою на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - накладено штраф у розмірі 5100 грн. (300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Згодом державний виконавець виніс постанову від 14.12.2023 року про накладення штрафу, якою на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника ГУ ПФУ в Кіровоградській області накладено штраф у подвійному розмірі - 10200 грн.

Не погодившись з цією постановою, позивач 22.12.2023 року звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що за статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. (п.16 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Водночас, згідно з частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" установлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Згідно з частинами 1, 2 цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Згідно з цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання боржником в обумовлений строк рішення, за умови його невиконання без поважних причин. У розумінні статей 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження" поважними причинами невиконання божником рішення, за яким його зобов`язано вчинити певні дії, можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій, до виконання яких він зобов`язаний відповідним рішенням, та підтверджені належним чином.

Суд установив, що державний виконавець у листопаді 2023 року перевірив виконання судового рішення в адміністративній справі №340/3515/20. Невиконання боржником цього рішення суду без поважних причин стало підставою для накладення на позивача штрафів, передбачених статтями 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження", про що винесено постанови від 27.11.2023 року та від 14.12.2023 року.

Законність постанови державного виконавця про накладення штрафу від 27.11.2023 року була предметом спору в адміністративній справі №340/10086/23 за відповідним позовом ГУ ПФУ в Кіровоградській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про її скасування.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 року в адміністративній справі №340/10086/23 адміністративний позов ГУ ПФУ в Кіровоградській області задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.11.2023 року про накладення штрафу (ВП №69322015).

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.02.2024 року повернув апеляційну скаргу відповідача на це рішення суду.

За правилами статті 255 КАС України це судове рішення набрало законної сили 20.02.2024 року.

Вирішуючи спір у справі №340/10086/23, суд дійшов до висновку, що позивач не мав об`єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з державного бюджету не виділялись. Невиконання ГУ ПФУ в Кіровоградській області судового рішення в частині виплати ОСОБА_1 грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Судовим рішенням в адміністративній справі №340/10086/23 спростовано доводи державного виконавця щодо невиконання боржником ГУ ПФУ в Кіровоградській області судового рішення у справі №340/3515/20 без поважних причин.

Відповідно до статей 58, 71, 73, 76 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та статутом Пенсійного фонду.

Бюджет Пенсійного фонду - це план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом.

Кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом.

Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.

Згідно з пунктом 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за № 40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: 4) забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.

Постановою правління Пенсійного фонду України №21-2 від 31.08.2009 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 року за № 897/16913, затверджено Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України.

Відповідно до пунктів 4, 7 розділу ІІ цього Порядку кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді зокрема на виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", та доставку цих виплат; погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

За рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 року №631 затверджено Бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік, яким передбачені видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в розмірі 360 000 тис. грн.

Згідно з частинами 1, 2 статті 23, пункту 20 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти до висновку, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду забезпечується органами ПФУ за рахунок коштів державного бюджету, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Несвоєчасне виконання органом ПФУ рішення суду щодо виплати коштів через дефіцит бюджету Пенсійного фонду України та недостатність видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням боржником судового рішення без поважних причин.

Суд вважає, що оскаржувана постанова від 14.12.2023 року про накладення штрафу винесена державним виконавцем безпідставно, оскільки на час її прийняття позивач частково виконав рішення суду, здійснивши перерахунок пенсії стягувача, та повідомив державного виконавця про неможливість виплати стягувачу нарахованої суми на виконання судового рішення без відповідного фінансування з Державного бюджету України. Однак, державний виконавець, перевіряючи виконання рішення суду та накладаючи на боржника штрафи за його невиконання, не врахував цих обставин.

У ході судового розгляду суд установив, що спірна постанова державного виконавця, як рішення суб`єкта владних повноважень, не відповідає вимогам та принципам, передбаченим у частині 2 статті 2 КАС України, оскільки прийнята необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Тому позов про визнання її протиправною та скасування слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідачем у цій справі є відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802, є органом державної виконавчої служби.

Однак цей суб`єкт владних повноважень не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є самостійною бюджетною установою, а є структурним підрозділом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Тому здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 2147, 20 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 14.12.2023 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №69322015.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судові витрати на сплату судового збору в сумі 2147, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ