Ухвала суду № 118658211, 25.04.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

25 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/7381/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 2016 року є суборендарем земельної ділянки за кадастровим номером 3522580900:02:000:9149. Позивач у 2022 року нарахував їй податкові зобов`язання з орендної плати за землю за 2019 2022 роки, про що надіслав відповідні податкові повідомлення-рішення. Відповідачка не сплатила нараховані їй суми орендної плати, внаслідок чого виник податковий борг в сумі 58272,45 грн. Оскільки цей податковий борг відповідачка добровільно не погасила, позивач просить суд стягнути його до місцевого бюджету Первозванівської сільської територіальної громади Кіровоградської області.

Ухвалою судді від 05.09.2023 року у справі за цим позовом відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала направлена на адресу відповідачки, яка вказана у позовній заяві та значиться в Єдиному державному демографічному реєстрі як її місце проживання, але повернута поштою через відсутність адресата.

Від відповідачки відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Між Кіровоградською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ОСОБА_2 (орендарем) 28.12.2012 року укладено договір оренди землі. За умовами цього договору в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель запасу, що перебувають у державній власності, за кадастровим номером 3522580900:02:000:9149 площею 24,2413 га для ведення фермерського господарства. Договір укладено строком на 25 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Орендна плата вноситься орендарем у розмір 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та рік та складає 3399, 24 грн.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.09.2016 року зареєстровано речові права на цю земельну ділянку: право власності за Кіровоградською районною державної адміністрацією, право оренди за ОСОБА_2 .

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.09.2016 року зареєстровано речове право суборенди на цю земельну ділянку за суборендарями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Підставою реєстрації іншого речового права вказано договір суборенди землі від 23.09.2016 року, укладений між орендарем ОСОБА_2 та суборендарями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.06.2022 року зареєстровано припинення речового права суборенди на цю земельну ділянку за суборендарями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Підставою реєстрації припинення іншого речового права вказано додаткову угоду про припинення договору суборенди від 23.02.2022 року, укладену між орендарем ОСОБА_2 та суборендарями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

У листопаді 2022 року ГУ ДПС у Кіровоградській області склало податкові повідомлення-рішення форми "Ф", у яких нарахувало ОСОБА_1 орендну плату за цю земельну ділянку:

- №888131-2408-1128-2019 від 10.11.2022 року на суму 16787, 25 грн. за 2019 рік,

- №888131-2408-1128-2020 від 10.11.2022 року на суму 16787, 25 грн. за 2020 рік,

- №888131-2408-1128-2021 від 10.11.2022 року на суму 16787, 25 грн. за 2021 рік,

- №888131-2408-1128-2022 від 10.11.2022 року на суму 7910,70 грн. за 2022 рік.

Ці податкові повідомлення-рішення направлені на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом, який не був вручений поштою та 16.12.2022 року повернутий до ГУ ДПС у Кіровоградській області за закінченням терміну зберігання.

Такі ж грошові зобов`язання з орендної плати за цю земельну ділянку позивач 10.11.2022 року нарахував і ОСОБА_3 .

Згодом ГУ ДПС у Кіровоградській надіслало ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" №0005390-1303-1128 від 24.04.2023 року про її обов`язок погасити податковий борг з орендної плати за землю. Ця податкова вимога відповідачці також не була вручена та повернута до ГУ ДПС у Кіровоградській області за закінченням терміну зберігання.

Суми грошових зобов`язань, нараховані позивачем у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях, у загальному розмірі 58272,45 грн. заявлені до стягнення у цій справі як податковий борг.

При вирішенні спору суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов`язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

За визначеннями, наведеними у пункті 14.1 статті 14 ПК України:

14.1.147. плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

14.1.136. орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди;

14.1.73. землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.

Згідно з пунктом 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є:

269.1.1. платники земельного податку: 269.1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.1.2. землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

269.1.2. платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до підпункту 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування орендною платою є земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

Статтею 288 ПК України установлені такі правила адміністрування орендної плати:

288.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

288.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

288.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до статті 285 ПК України ("Податковий період для плати за землю") базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

У статті 286 ПК України ("Порядок обчислення плати за землю") передбачено таке:

286.1 Підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

286.5. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами в, г, д пункту 286.1 цієї статті, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 цієї статті;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У статті 287 ПК України ("Строк сплати плати за землю") передбачено таке:

287.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

287.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня.

287.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

287.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

287.9. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286 цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

287.10. Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту пунктом 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.2 статті 57 ПК України передбачено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року за № 124/28254, затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (надалі Порядок №1204).

Згідно з пунктами 1, 2, 3 розділу ІІ Порядку №1204 (у редакції, чинній на час прийняття податкових повідомлень-рішень від 10.11.2022 року) контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: 3) згідно з податковим, митним та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: "Ф" - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних із порушенням податкового або іншого законодавства (додаток 1).

При складанні податкових повідомлень-рішень до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими цим Порядком.

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), штрафних фінансових санкцій та пені.

Форма "Ф" податкового повідомлення-рішення, наведена у додатку 1 до Порядку №1204, передбачає наявність детального розрахунку суми/сум плати за землю з такими елементами: (1) Адреса об`єкта; (2) Вид цільового призначення об`єкта; (3) Кадастровий номер об`єкта; (4) Площа об`єкта, га; (5) Нормативна грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації по земельному податку, грн/га; (6) Нормативна грошова оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації по орендній платі за земельну ділянку або сума відповідно до договору оренди, грн; (7) Кількість місяців оподаткування; (8) Розмір ставки земельного податку або орендної плати за землю, %; (9) Назва пільги, по земельному податку відповідно до статті 281 Податкового кодексу України; (10) Розмір пільги зі сплати земельного податку відповідно до статті 281 Податкового кодексу України, га; (11) Сума податкового зобов`язання із земельного податку та з орендної плати за земельну ділянку, грн.

Згідно з главами 11, 12 розділу IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 року за №321/35943, у разі коли згідно з Кодексом визначення податкового зобов`язання платника здійснюється територіальним органами ДПС, суми податкових зобов`язань розраховуються на підставі інформації про суб`єкти та об`єкти оподаткування.

Для визначення сум податкових зобов`язань платників здійснюється:

- формування переліків суб`єктів та об`єктів оподаткування;

- формування податкового повідомлення-рішення про сплату податків;

- відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями з використанням облікових показників (операцій) щодо нарахування зобов`язань.

Первинними показниками для розрахунку сум плати за землю є дані державного земельного кадастру, які податковий орган на підставі пункту 286.1 статті 286 розділу ХII Кодексу отримує від органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.

Структурні підрозділи територіальних органів ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки, які за своїми функціональними обов`язками забезпечують адміністрування плати за землю, вносять до інформаційної системи дані про земельні ділянки та їх власників на підставі документів про право власності та право користування земельними ділянками, отриманих від платників, про ставки земельного податку та грошову оцінку земельних ділянок, отриманих від територіальних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, рішень органів місцевого самоврядування.

Внесення зазначених даних здійснюється протягом десяти робочих днів з дати отримання відповідної інформації.

Суми плати за землю попередньо розраховуються інформаційною системою, ґрунтуючись на відповідних первинних показниках, наявних в інформаційній системі станом на дату розрахунку.

Структурні підрозділи територіальних органів ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки, які за своїми функціональними обов`язками забезпечують адміністрування плати за землю, здійснюють формування податкового повідомлення-рішення про сплату фізичними особами плати за землю за поточний рік у термін до 01 травня поточного року.

Структурні підрозділи територіальних органів ДПС, які за своїми функціональними обов`язками визначають суми податкових та грошових зобов`язань за результатами контрольно-перевірочної роботи, формують засобами інформаційної системи податкові повідомлення-рішення, друкують, реєструють та надсилають платникам з повідомленням про вручення.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Предметом спору в даній справі є стягнення з відповідачки податкового боргу з орендної плати, що виник у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань, нарахованих їй контролюючим органом за 2019 - 2022 роки. Позивач стверджує, що ОСОБА_1 є платником орендної плати, як суборендар земельної ділянки державної власності за кадастровим номером 3522580900:02:000:9149, а нараховані їй податкові/грошові зобов`язання є узгодженими.

Відповідно до частин 1, 6, 9 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. (частина 1 статті 5 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтями 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають зокрема: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: у тому числі, право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Суд зазначає, що згідно зі статтями 269, 288 ПК України платником орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є орендар земельної ділянки, який наділений правом передачі орендованої земельної ділянки у суборенду (без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця), а розмір плати за суборенду не може перевищувати розмір орендної плати. Орендна плата є формою плати за землю у складі податку на майно. Вона справляється за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди в порядку, визначеному податковим законодавством, у той час як плата за суборенду земельної ділянки є платежем в межах договірних відносин (суборенди), яка в свою чергу, законодавчо обмежується орендною платою. Передача в суборенду земельної ділянки не змінює платника орендної плати, яким є орендар земельної ділянки, та не покладає на суборендаря обов`язку з внесення орендної плати до бюджету.

Верховний Суд у постановах від 12.02.2019 року у справі №822/3241/15, від 04.04.2019 року у справі №822/2611/15, від 23.05.2019 року у справі №822/4155/15 вказав, що орендар земельної ділянки зобов`язаний вносити орендну плату у розмірі та на умовах, визначених договором оренди та законодавством, незалежно від того, чи передана земля у суборенду. Суборендар земельної ділянки відповідно до положень ПК України такого обов`язку не має.

Суд установив, що право оренди земельної ділянки державної власності за кадастровим номером 3522580900:02:000:9149 у Державному земельному кадастрі та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 2019 - 2022 року зареєстровано за ОСОБА_2 . Відтак, саме вона як орендар земельної ділянки у ці податкові періоди була платником орендної плати за землю у розумінні статей 269, 288 ПК України. Обов`язок щодо нарахування орендної плати відповідно до пп.54.3.3 п.54 ст.54, п.286.5 ст.286 ПК України покладається на контролюючий орган.

Втім, ГУ ДПС у Кіровоградській області нарахувало податкові зобов`язання з орендної плати за 2019 - 2022 роки за цю земельну ділянку не орендарю ОСОБА_2 , а суборендарям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частках.

У позовній заяві позивач не навів правове обґрунтування позовних вимог про стягнення орендної плати із ОСОБА_1 як суборендаря земельної ділянки, а не з орендаря ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, зокрема: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення податкового боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати (несплати) податкового боргу в добровільному порядку; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в порядку, встановлених Податковим кодексом України.

У спірних правовідносинах контролюючий орган самостійно визначив податкові зобов`язання відповідачці з причин, не пов`язаних із порушенням податкового або іншого законодавства. Тож відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України позивач несе відповідальність за своєчасність, достовірність і повноту нарахування суми грошового зобов`язання, а відповідачка несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого їй узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в установленому порядку.

У цій справі позивач на підтвердження своїх вимог не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували розмір грошового зобов`язання відповідачки з орендної плати за землю.

Такими доказами є насамперед податкові повідомлення-рішення форми "Ф", складені за формою додатку 1 до Порядку №1204, які містять детальний розрахунок податкового зобов`язання з усіма необхідними елементами. Первинними показниками для розрахунку сум плати за землю є дані державного земельного кадастру. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Позивач на підтвердження розміру грошового зобов`язання відповідачки надав до позовної заяви лише корінці податкових повідомленьрішень від 10.11.2022 року (які не містять детального розрахунку сум нарахованої орендної плати), а також інтегровану картку платника ОСОБА_1 з орендної плати за землю за 2023 рік.

Суд на підставі статей 79, 80 КАС України ухвалою від 02.01.2024 року витребував від позивача докази, необхідні для вирішення справи, а саме:

- копії податкових повідомлень-рішень від 10.11.2022 року, надісланих ОСОБА_1 , які містять обґрунтовані розрахунки нарахованої їй орендної плати за 2019 - 2022 роки, заявленої до стягнення,

- договір суборенди землі від 23.09.2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,

- інтегровану картку платника податків ОСОБА_2 з орендної плати за землю за 2016 - 2023 роки.

Позивач вимоги цієї ухвали суду не виконав та не подав до суду такі докази.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення форми "Ф" від 10.11.2022 року, які були надіслані ОСОБА_1 , не були їй вручені поштою і повернуті до ГУ ДПС у Кіровоградській області, тож наразі перебувають у володінні позивача.

Суд також вважає, що у цій справі відсутні підстави стверджувати про узгодженість нарахованих відповідачці сум податкових зобов`язань. Відповідачка, яка не отримала податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, не обізнана про нарахування їй позивачем орендної плати за землю. Тож вона не мала можливості оскаржити ці податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, а також скористатися процедурою звірки з контролюючим органом, передбаченою пунктом 286.5 статті 286 ПК України.

Також суд установив, що у провадженні СВ Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021122010000094 від 06.08.2021 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. У цьому кримінальному провадженні встановлено, що невстановлені особи шахрайським шляхом незаконно зареєстрували речове право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 522580900:02:000:9149, шляхом підроблення договору оренди. Відповідно до показань ОСОБА_2 жодних договорів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522580900:02:000:9149 вона не укладала. Наразі досудове розслідування не закінчене.

За таких обставин, ненадання позивачем витребуваних доказів не дозволяє суду встановити дійсний податковий обов`язок відповідачки зі сплати орендної плати за 2019 - 2022 роки, перевірити детальний розрахунок нарахованих їй сум орендної плати, чи узгоджується виконаний позивачем розрахунок орендної плати з умовами договору оренди землі від 28.12.2012 року, договору суборенди землі від 23.09.2016 року та нормами податкового законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 4 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частинами 1, 2, 4 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною 9 статті 80 КАС України передбачено, що у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Через неподання позивачем належних та достатніх доказів для підтвердження своїх позовних вимог суд позбавлений можливості встановити наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, що робить об`єктивно неможливим вирішення справи по суті позовних вимог.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

З огляду на те, що позивач - суб`єкт владних повноважень - у встановлений судом строк не подав до суду витребувані докази, суд дійшов до висновку про залишення його позовної заяви без розгляду.

Частиною 4 статті 240 КАС України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 44, 80, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ