Рішення № 118657802, 15.04.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 року м. Київ № 826/15341/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача Приймак А.В.,

від відповідача Шуляк Н.О.,

розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до ОСОБА_1

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд зобов`язати ОСОБА_1 знести двоповерхову будівлю невизначеного призначення на АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі звернення депутата Київської міської ради Негрича М.М. від 08.11.2016 08/279/8/071-670 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на АДРЕСА_2 .

Під час виїзду на місце 02.12.2016 із залученням начальника відділення 1 Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району міста Києва Кирильчук Н.М. виявлено ознаки виконання невстановленими особами самочинних будівельних робіт, а саме влаштування фундаменту будівлі невизначеного призначення на АДРЕСА_1 (код земельної ділянки 72:186:058) у Солом`янському районі м. Києва. Зазначена земельна ділянка згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка обліковується за ОСОБА_1 , при цьому документи, що посвідчують право власності (користування) зазначеної земельної ділянки не реєструвалися (акт обстеження земельної ділянки від 28.11.2016 16-2038-09 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)).

Також встановлено, що відповідно до технічного паспорта Київського БТІ від 24.10.2011 22030 та згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.09.2017 97503245 на зазначеній земельній ділянці був розташований нежилий одноповерховий будинок (літ. А) загальною площею 97,1 кв. м.

У ході перевірки встановлено, що за вказаною адресою на замовлення ОСОБА_1 , виконуються будівельні роботи із нового будівництва двоповерхової будівлі невизначеного призначення без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому законодавством порядку проектної документації, що вказує на те, що наявні підстави для знесення самочинного будівництва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі Окружним адміністративним судом міста Києві та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Зауважив, що в межах даної справи позивачем не досліджено правовий статус земельної ділянки та підстави проведення будь-яких будівельних робіт на вказаній земельній ділянці. Відповідач зазначив, що 06.03.2012 між ТОВ «СТОЇК ПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу нежилого будинку, що розташований на земельній ділянці у АДРЕСА_1 загальною площею 221 кв.м. Право власності відповідача на зазначене нерухоме майно зареєстровано 24 квітня 2012 року, що підтверджується копією витягу Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Зауважував, що наявність технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування земельної ділянки 72:186:0058, загальною площею 0,0221 га під будівлею за адресою АДРЕСА_1 , розробленого КП «Київський інститут земельних відносин» зміни до технічного звіту та погодженого в законодавчо визначеному порядку, а також враховуючи те, що вказана земельна ділянка обліковується у всіх реєстрах за відповідачем, він є законним користувачем даної земельної ділянки.

Додатково відповідач наголошував, що позивачем неправильно кваліфіковано будівельні роботи, зокрема помилково обумовлено, що виконуються будівельні роботи із нового будівництва будівлі невизначеного призначення. При цьому, відповідач зазначив, що він володіє суміжною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 , яка є суміжною (сусідньою) зі спірною ділянкою, та здійснює будівництво власного будинку де планує проживати разом зі своєю сім`єю в тому числі з малолітньою дитиною, він викупив дане нежиле приміщення. Відповідач вирішив переобладнати дане приміщення під творчу майстерню, що підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 01.02.2018 року 05703-2388.

Крім того, на думку відповідача позивач передчасно та незаконно звернувся до суду з вимогами про знесення будівлі по АДРЕСА_2 , оскільки у складеному акті за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 02.01.2018 б/н за підписом ОСОБА_2 в главі V «Опис виявлених порушень» не міститься інформації, що відповідач не виконав припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Додатково відповідач зауважив, що позивач не звертався до суду з позовом про зобов`язання відповідача провести перебудову нерухомого майна та не виносив відповідачу припис з даною вимогою до виконання та не довів, що здійснення такої перебудови неможливо або що відповідач відмовляється здійснити таку перебудову.

Відповідач зауважив, що в межах даної справи невірно кваліфіковано будівельні роботи щодо спірного нежилого приміщення, як роботи з нового будівництва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 суд закінчив підготовче засідання та призначив розгляд справи по суті на 10.07.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2019 суд зупинив провадження у справі 826/15341/18 до набрання законної сили рішення суду в цивільній справі 760/5625/18.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 суд задовольнив апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) задоволено. Скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2019 суд призначив судове засідання у справі.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2020, від 26.02.2020 суд оголосив перерву в судовому засіданні.

Законом України від 13.12.2022 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 (далі по тексту - Закон 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа 826/15341/18, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Пановій Г.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 суд прийняв до провадження адміністративну справу 826/15341/18 та ухвалив здійснювати розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, розпочав підготовку справи до судового розгляду та призначив підготовче засідання у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження в адміністративній справі 826/15341/18. Також суд відклав підготовче засідання в адміністративній справі 826/15341/18.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті позовних вимог.

У судове засідання, призначене у справі на 15.04.2024 з`явився уповноважений представник позивача та відповідача. Представник позивача підтримав доводи позовної заяви та просив позов задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10.11.2016 на адресу Департаменту з питань державного архітектурно- будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло депутатське звернення ОСОБА_3 щодо правомірності забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 (код ділянки 72:186:058), в якому заявник просив здійснити архітектурно-будівельний контроль та нагляд щодо вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт по АДРЕСА_1 (код ділянки 72:186: 058). Надати інформацію щодо видачі декларації про початок виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 (код ділянки 72:186:058).

Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва оформлено направлення б/н від 28.11.2016 для здійснення позапланової перевірки на АДРЕСА_1 на підставі наказу (розпорядження) Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 17.10.2016 60 та звернення депутата Київської міської ради ОСОБА_3 від 10.11.2016 073/803.

Посадовою особою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва «Будівництво будівлі невизначеного призначення на вул. Роздільній, 1-А (код земельної ділянки 72:186:058) у Солом`янському районі міста Києва, за результатами якої оформлено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.12.2016.

За результатами перевірки встановлено, що під час виїзду на місце 02.12.2016 із залученням начальника відділення 1 Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом`янського району міста Києва Кирильчук Н.М. виявлено ознаки виконання невстановленими особами самочинних будівельних робіт, а саме влаштування фундаменту будівлі невизначеного призначення на АДРЕСА_1 (код земельної ділянки 72:186:058) у Солом`янському районі м. Києва. На час виїзду особами, що знаходились на зазначеній вище земельній ділянці, інформації щодо замовника будівельних робіт, а також документів які б надавали право на виконання підготовчих та будівельних робіт не надано, суб`єкта містобудування не встановлено. Департамент листом від 23.11.16 073-2209 звернувся до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві та Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації з пропозицією виділити представників для проведення спільної перевірки, яка відбулася.

31.07.2017 до Департаменту надійшов лист, зареєстрований за вх. 073/5576 Київської місцевої прокуратури стосовно проведення спільної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при здійсненні будівництва на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , просили вжиття заходів реагування відповідно до компетенції.

Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва оформлено направлення б/н від 05.09.2017 для здійснення позапланової перевірки будівництва на АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на підставі наказу (розпорядження) Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 17.10.2016 60 та на підставі звернення Київської місцевої прокуратури 9 від 31.07.2017 6753-16.

Керуючись ст. 41 Закону, Порядком 553 та на підставі звернення Київської місцевої прокуратури 9 від 31.07.2017 6753-16, посадовою особою Департаменту 18.09.2017 проведено перевірку на вказаному об`єкті та встановлено, що згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 72:186:058) обліковується за ОСОБА_1 . Документи, що посвідчують право власності (користування) зазначеної земельної ділянки не реєструвалися (акт обстеження земельної ділянки від 28.11.2016 16-2038-09 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Також встановлено, що відповідно до технічного паспорта Київського БТІ від 24.10.2011 22030 та згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.09.2017 97503245 на зазначеній земельній ділянці був розташований нежилий одноповерховий будинок (літ. А) загальною площею 97,1 кв. м.

У ході перевірки встановлено, що за вказаною вище адресою на замовлення ОСОБА_1 , виконуються будівельні роботи із нового будівництва двоповерхової будівлі невизначеного призначення без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому законодавством порядку проектної документації.

Замовнику будівництва ОСОБА_1 видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 18.09.2017 з вимогою з 18.09.2017 зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво будівлі, на вул. Роздільній, lА y Солом`янському районі міста Києва» до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017 з вимогою усунути до 18.11.2017 виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства, стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.09.2017.

Розглянувши матеріали справи, Департаментом, було винесено постанову про накладення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення від 28.09.2017 № 51/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень.

Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва оформлено направлення б/н від 04.12.2017 для здійснення позапланової перевірки будівництва будинку на АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на підставі наказу (розпорядження) Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 17.10.2016 60 та на підставі перевірки виконання вимог приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017.

Керуючись ст. 41 Закону, Порядком 553 та на підставі перевірки виконання вимог приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, держаних стандартів і правил від 18.09.2017, 02.01.2018 посадовою особою Департаменту у присутності уповноважених осіб ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проведено позапланову перевірку на вказаному об`єкті та встановлено, що станом на час проведення перевірки згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо наявності документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за вказаною вище адресою.

Під час перевірки уповноваженими особами ОСОБА_1 не надано документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів із будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд на вуй. Роздільній, lА y Солом`янському районі м. Києва.

Отже, ОСОБА_1 в установлений строк добровільно не виконано вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017, виданого Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.

Уповноважені особи ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від підписання акта відмовились, про що зроблено відмітку в акті; примірник акта перевірки надіслано поштою рекомендованим повідомленням 0104403688983.

Вважаючи наявними підстави для знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_1 не виконано вимоги приписів від 18.09.2017, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 2780-ХІІ містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 3038-VІ встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок 553).

Згідно з п. 7 Порядку 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (в редакції Постанови 553 на момент складення протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності).

Пунктом 9 Порядку 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 16 Порядку 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно- будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно із приписами пункту 19 Порядку 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до п. 21 Порядку 553 передбачено, що якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

За нормами п. 3 ч. 3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відтак, з викладеного вбачається, що припис є письмовою вимогою органу державного нагляду (контролю) до суб`єкта господарювання щодо усунення допущених порушень вимог законодавства та зупинення дій (бездіяльності), які потягли ці порушення. Підставою для винесення припису є виявлення порушень вимог законодавства за результатами проведеної перевірки.

Нормами частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» унормовано, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Крім того, ч. 7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Приписами частин першої, другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обумовлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Відповідно до частин першої та другої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Частинами першою, четвертою та сьомою статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи на підставі звернення Київської місцевої прокуратури № 9 від 31.07.2017 № 6753-16, посадовою особою Департаменту 18.09.2017 проведено перевірку на вказаному об`єкті та встановлено, що згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 72:186:058) обліковується за ОСОБА_1 . Документи, що посвідчують право власності (користування) зазначеної земельної ділянки не реєструвалися (акт обстеження земельної ділянки від 28.11.2016 № 16-2038-09 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)).

Також встановлено, що відповідно до технічного паспорта Київського БТІ від 24.10.2011 № 22030 та згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.09.2017 97503245 на зазначеній земельній ділянці був розташований нежилий одноповерховий будинок (літ. А) загальною площею 97,1 кв. м.

У ході перевірки встановлено, що за вказаною вище адресою на замовлення ОСОБА_1 , виконуються будівельні роботи із нового будівництва двоповерхової будівлі невизначеного призначення без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому законодавством порядку проектної документації.

Замовнику будівництва ОСОБА_1 видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 18.09.2017 з вимогою з 18.09.2017 зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво будівлі, на вул. Роздільній, lА y Солом`янському районі міста Києва» до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017 з вимогою усунути до 18.11.2017 виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства, стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.09.2017.

Крім того, на підставі перевірки виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 18.09.2017 з вимогою з 18.09.2017 зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво будівлі, на вул. Роздільній, lА y Солом`янському районі міста Києва» до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва у розділі VІ акта було встановлено, що ОСОБА_1 вимоги Припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017 не виконано.

При цьому, аналіз положень частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» свідчить про те, що законодавцем встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням, зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; визначення такого об`єкта таким, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі 463/4564/16-а та від 16 червня 2021 року у справі № 300/214/19.

Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

За змістом частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.

У цих випадках з позовом про зобов`язання особи провести перебудову може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

Суд зауважує, що зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництво (привести об`єкт до попереднього стану) передує саме наявність вищезазначених обставин.

Водночас, аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає змогу дійти висновку, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

Водночас визначальним та достатнім є встановлення у сукупності та послідовності фактів здійснення відповідачем будівництва без документів, що дають право на це, та невиконання вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі 320/5528/18.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 січня 2020 року у справі 822/2149/18 сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки;

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). У такому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Таким чином, у постанові від 29 січня 2020 року у справі 822/2149/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до суду з цим позовом було встановлення суб`єктом владних повноважень під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил факту самочинного будівництва об`єкта під час виконання будівельних робіт, перебудова якого є неможливою, оскільки такий збудований (реконструйований) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та вихідних даних для проектування, проектної документації. Також, судом встановлено, що припис про усунення порушень будівельного законодавства відповідачем не виконані.

При цьому, судом встановлено, що 06.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТОЇК ПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу нежилого будинку (літера А) загальною площею 97,1 кв.м, що розташований на земельній ділянці у АДРЕСА_2 загальною площею 221 кв.м. кадастровий номер земельної ділянки визначений відповідно до п.12 постанова Кабінету Міністрів України від18.08.2010 749 "Про затвердження тимчасового порядку присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці": 72:186:058 (згідно Витягу ДК-00834/2012 виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.03.2012 за 574).

Право власності ОСОБА_1 на зазначене нерухоме майно - нежилий будинок (літера А) загальною площею 97,1 кв.м, що розташований на земельній ділянці у АДРЕСА_2 зареєстровано 24.04.2012, що підтверджується копією витягу Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Згідно з даними Витягу ДК-00834/2012 виданого Головним управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.03.2012 574 Товариство з обмеженою відповідальністю «СТОЇК ПЛЮС» є користувачем земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 72:186:058. Документи що посвідчують право власності земельною ділянкою у Головному управлінню не зареєстровані та не видавалися.

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що 06.05.2014 директору Департаменту земельних ресурсів була подана заява ОСОБА_1 про внесення змін в базу даних міського кадастру та технічний звіт по ділянці обліковий номер 72:186:058 в частині користувача земельної ділянки, зокрема заявник просив зареєструвати ділянку з обліковим номером 72:186:058 за ОСОБА_1 (адреса земельної ділянки АДРЕСА_1 ).

При цьому, Комунальним підприємством "Київський інститут земельних відносин" було розроблено Внесення змін до технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування земельної ділянки 72:186:058 ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , який 13.05.2014 було подано до Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Водночас, станом на час розгляду даної справи сторонами не було подано до суду документів, які посвідчують право власності або право оренди земельною ділянкою номер 72:186:058, крім того таких даних не було встановлено контролюючим органом під час проведення перевірки.

Крім того, як було встановлено судом у лютому 2018 року Солом`янська окружна прокуратура міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки, у якому просила суд зобов`язати ОСОБА_1 повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,0872 га по АДРЕСА_4 , привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованої будівлі.

Зазначена справа перебувала на розгляді у Солом`янському районному суд м. Києва за номером 760/5625/18.

Як встановлено у рішенні Солом`янського районного суду м. Києва від 04.04.2023 за результатами розгляду цивільної справи 760/5625/18 "...З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2017 Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), здійснено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , про що складено акт обстеження земельної ділянки 17-0606-09 від 03.05.2017.

У вказаному акті зафіксовано, що згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка по АДРЕСА_1 (код ділянки 72:186:0058) обліковується за гр. ОСОБА_1 .. Під час обстеження встановлено, що земельна ділянка огороджена, на ній побудовано цокольний поверх будівлі, ведеться будівництво. Згідно з відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.12.2012 на земельній ділянці по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 нежилий будинок (літ.А) загальною площею 97,1 кв.м. Рішень Київська міська ради за поданням Департаменту земельних ресурсів щодо передачі земельної ділянки у власність (користування) не приймала, документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою не зареєстровані.

26.01.2018 Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_1 , про що складено акт 18-0011-09 від 26.01.2018.

У вказаному акті зафіксовано, що згідно з даними міського земельного кадастру земельна ділянка по АДРЕСА_1 (код ділянки 72:186:0058) обліковується за гр. ОСОБА_1 .. Під час обстеження встановлено, що земельна ділянка огороджена, на ній побудовано цокольний поверх будівлі, ведеться будівництво. Згідно з відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.12.2012 36159099 на земельній ділянці по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 нежилий будинок (літ.А) загальною площею 97,1 кв.м. Рішень Київська міська ради за поданням Департаменту земельних ресурсів щодо передачі земельної ділянки у власність (користування) не приймала, документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою не зареєстровані. Виявлено порушення ст.126 Земельного кодексу України (використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів).

10.10.2017 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області, здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_1 , про що складено акт 241-ДК/217/АП/09/01/-17 від 10.10.2017.

У вказаному акті зафіксовано, що за адресою АДРЕСА_4 розташована недобудована одноповерхова споруда, функціональне призначення споруди не визначене. Також, на даній території побудована підпірна стінка, на території складовані будівельні матеріали. Територія частково огороджена дерев`яним парканом. Загальна площа території, що використовується становить 0,0872 га. Відповідно до інформації Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) рішення щодо надання у власність чи користування земельних ділянок на даній території Київською міською радою не приймалось. Згідно даних міського земельного кадастру міста Києва частина території обліковується за гр. ОСОБА_1 . Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, сформовані земельні ділянки на даній території відсутні. Також, гр. ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка по АДРЕСА_3 (кадастровий номер 8000000000:72:186:0021) що межує з земельною ділянкою по АДРЕСА_4 . Враховуючи викладене, вказується, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,0872 га самовільно зайнята.".

Приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 04.04.2023 року у справі № 760/5625/18 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.02.2024 у справі № 760/5625/18 апеляційну скаргу Солом`янської окружної прокуратури міста Києва на рішення Солом`янського районного суду м. Києва задоволено. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 5 липня 2023 року скасовнао та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.

Зобов`язано ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 0,0872 га (кадастровий номер: 72:186:058, площею 221 кв.м) по АДРЕСА_4 , привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованої будівлі.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) судові витрати у розмірі 4405 (чотири тисячі чотириста п`ять гривень).

Відповідно до приписів частини першої статті 384 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Суд звертає увагу, що колегією суддів Київського апеляційного суду у постанові від 06.02.2024 у справі 760/5625/18 зазначено про те, що "... листом Департаменту земельних ресурсів від 03.03.2017, підтверджується, що будь-які рішення про передачу фізичним або юридичним особам, в тому числі, ТОВ «СТОЇК ПЛЮС» га ОСОБА_1 , земельної ділянки, зокрема, й площею 221 кв.м, по АДРЕСА_1 не приймалися.

Департаментом зазначено, що документів, які посвідчують право власності або користування (оренди) земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 у Департаменті земельних ресурсів не зареєстровано.

Вказана інформація також підтверджується актами обстежень Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28.11.2016, від 03.05.2017 та актом перевірки від 26.01.2018, а також поясненнями представника Київської міської ради під час розгляду справи, у тому числі, письмових пояснень від 11.07.2018.

У Постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС від 28.02.2020 № 913/169/18 зазначено, що в силу імперативних вимог ст. 125 ЗК України від однієї особи до іншої особи за правилами ст. 120 цього Кодексу та ч. 3 ст. 7 ЗУ "Про оренду землі" не може перейти право оренди земельної ділянки, яке у попереднього землекористувача ще не виникла станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці, незалежно від дати укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки виникненням права оренди є момент державної реєстрації цього речового права, а не дата укладення договору оренди.»

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що виконання відповідачем робіт (реконструкції будівництва) вчинено з порушення норм у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, оскільки до матеріалів справи не надано доказів наявності дозвільної документації на такі роботи, зокрема дозволу на будівництво (реконструкцію), проектної документації на будівництво (реконструкцію).

Крім того, згідно преюдиційних обставин, які зазначені у постанові Київського апеляційного суду у постанові від 06.02.2024 у справі № 760/5625/18 будь-які рішення про передачу фізичним або юридичним особам, в тому числі, ТОВ «СТОЇК ПЛЮС» га ОСОБА_1 , земельної ділянки, зокрема, й площею 221 кв.м, по АДРЕСА_1 не приймалися. Суд зазначає, що відповідачем в ході судового розгляду справи не було спростовано зазначених обставин, в тому числі не було зазначено обставин та не надано документів щодо оформлення права власності чи права користування на зазначену земельну ділянку.

У силу приписів ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку про те, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Видання такого припису є обов`язковою передумовою для подальшого звернення контролюючого органу до суду на підставі вказаної вище норми.

При розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року у справі 813/6426/14 та у постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 2040/7234/18.

Згідно висновків викладених у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі 826/13266/18 «…Спори за позовами органів державного будівельного контролю про знесення самочинного будівництва неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді. Так, слід зазначити що у постанові від 29.01.2020 (справа 822/2149/18, розглянута у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду) Верховний Суд сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (в) без належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).

В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Таким чином, у постанові від 29.01.2020 (справа 822/2149/18) Верховний Суд сформував правовий висновок проте, що обов`язковому знесенню об`єкт будівництва підлягає у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.».

Суд вказує, що з матеріалів справи судом встановлено, що виконання будівельних робіт з будівництва будівлі невизначеного призначення ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 здійснюється без документів, які дають право на виконання будівельних робіт. Крім того, відповідачем не надано до суду доказів, що будівництво здійснюється на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети, що у своє чергу вказує на те, що будівництво об`єкта здійснено на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що постановою Київського апеляційного суду від 06.02.2024 у справі №760/5625/18, яка набрала законної сили 06.02.2024 зобов`язано ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_5 ) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 0,0872 га (кадастровий номер: 72:186:058, площею 221 кв.м) по АДРЕСА_4 , привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованої будівлі.

Крім того, в ході судового розгляду справи судом було встановлено, що відповідачем не було виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017.

Відповідно до приписів ст. 25-26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Статтею 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Приписами ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до вимог того ж Закону , право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Статтею 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Разом з тим, відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Факт невиконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.09.2017 відповідачем жодним чином не заперечувався.

Таким чином, для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач почав здійснювати будівництво (реконструкцію) без документів, що дають право на це, та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі 826/13266/18.

За таких обставин, з аналізу наведених норм законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що виконання відповідачем робіт дійсно вчинено з порушення норм у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, оскільки до матеріалів справи не надано доказів наявності дозвільної документації на такі роботи, зокрема дозволу на будівництво (реконструкцію), проектної документації на будівництво, що спростовано відповідачем в судових засідання не було.

Суд зазначає, що відповідач не позбавлений був можливості оскаржити до суду приписи Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) чи дії щодо проведення перевірки, однак доказів вчинення таких дій відповідачем не надано.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.05.2011: згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) 303-A, пункт 29).

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що відповідач здійснив будівництво (реконструкцію) без документів, що дають право на це, та не виконав вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв з порушенням норм законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує, що відповідачем не доведена, а позивачем підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відтак позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, відсутні законодавчо визначені підстави для повернення позивачу сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудовану двоповерхову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 25 квітня 2024 р.