Вирок № 118651842, 26.04.2024, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/9765/21

Провадження №1-кп/463/114/24

В И Р О К

іменем України

26 квітня 2024 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140000000760 від 16.10.2019 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Добромиль Самбірського району Львівської області, громадянина України, працюючого водієм в ФОП « ОСОБА_7 », зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 16.10.2019 близько 09-00 год., керуючи автопотягом у складі сідельного тягача марки «MAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «SCHMITZ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухаючись ним неподалік будинку АДРЕСА_2 в напрямку вул.Личаківської порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме: Р.1 п.1.5; 1.7; Р.2 п. 2.3 б), д); Р.10 п.10.1; Р.12 п.12.3, які виразились в тому, що він будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, виконуючи маневр повороту праворуч, та виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не був особливо уважним до учасника дорожнього руху - особи похилого віку, а саме пішохода ОСОБА_8 , яку він об?єктивно міг виявити з свого місця водія, і яка знаходилась біля правого краю проїзної частини вул.Личаківської та мала намір переходити проїзну частину у невстановленому для цього місці, продовжив виконання даного маневру та рухався до крайньої лівої смуги вул.Личаківської, виїхавши на її крайню ліву смугу, де в подальшому здійснив наїзд на вказаного пішохода, яка продовжувала рух та переходила проїзну частину вул.Личаківської справа на ліво по ходу руху автомобіля в невстановленому для цього місці. Внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 вимог правил дорожнього руху України, пішоходу ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден - на лівому лікті, в ділянці правого кульшового суглобу на висоті біля 76см. від підошви стоп; синців - суцільних на тилі правої китиці, на пальцях лівої китиці, обмеженого синця - в лівій скроневій ділянці, надриву акроміального сочленіння лівої ключиці; забійної рани в скроневій ділянці, з підшкірним обмеженим крововиливом, лоскутно-рвані рани - на правій китиці і на лівому передпліччі; переломів груднини на рівні 2/3 ребер, множинних переломів ребер по різних анатомічних лініях з розривами пристінкової плеври із крововиливами в оточуючих м`яких тканинах, перелому грудного відділу хребта на рівні 7/8 грудних хребців, з переломами остистих паростків цих же хребців, на висоті біля 109 см. від рівня підошви стоп, переломів кісток тазу у вигляді розходження в лонному і сідничих сочленіннях, з крововиливом в оточуючі м?які тканини, перелом шийки правого стегна на висоті біля 76см. від рівня підошви стоп; розриви селезінки біля її кореня, на діафрагмальній поверхні лівої частки правої нирки з обширним відшаруванням фіброзної капсули переважно по задній поверхні нирки; крововиливи - в ділянці щитоподібної залози з переходом по шийному органокомплексу до коренів легень, обширні крововиливи в ділянці нирок і наднирників більше справа і підшкірні обширні крововиливи на спині від рівня лопаток до тазу на ділянці висотою біля 37см. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки дії предмету (удар, стиснення), спричинені прижиттєво, в короткому проміжку часу до настання смерті, по ступеню тяжкості перелом грудного відділу хребта, множинні переломи ребер з ушкодженням пристінкової плеври, розриви печінки, правої нирки і селезінки, з ознаками кровотечі в плевральні і черевну порожнину по ступеню тяжкості мають ознаки тяжких, кожне окремо, в даному випадку призвели до настання смерті.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому порушенні правил дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого визнав частково і суду пояснив, що 16.10.2019 була гарна погода. Керуючи вантажним автомобілем, довжина якого 17м. і висота 4м., він зупинився на вул.Тракт Глинянський перед нерегульованим пішохідним переходом, коли всі пішоходи перейшли дорогу і водій, який рухався по вул.Личаківській пропустив його, він поволі почав повертати з АДРЕСА_2 . Коли автомобіль повернув і знаходився повністю на вул.Личаківській, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які були допитані в якості свідків, почали йому махати руками та повідомили, що під його колеса попала жінка. Він одразу зупинив автомобіль та вийшов з кабіни і побачив під задніми колесами жінку, яка на той час ще була жива. Взяв медичну аптечку, підбіг свідок ОСОБА_10 та намагався надати медичну допомогу. Цього ж дня слідчий надав номер телефону потерпілої, з якою він зв`язався і разом з ОСОБА_7 зустрілись з нею, відвезли на вул.Личаківську, розказали про обставини ДТП, пропонували допомогу та відшкодувати шкоду, однак в цей день та повторно після похорону ОСОБА_6 відмовилась від відшкодування. Проти цивільного позову заперечив через надмірну суму відшкодування, якої у нього не має. Додатково зазначив, що вину визнає частково лише через те, що загиблої він не міг бачити. В судовому засіданні попросив вибачення у потерпілої ОСОБА_6 та жалкує, що так сталось.

Не зважаючи на часткове визнання своєї вини у вчиненому, винність обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується доказами безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомила, що дорожньо-транспортної пригоди не бачила. Про подію дізналася від працівників поліції в телефонному режимі. 16.10.2019 їй також зателефонував обвинувачений, вони з ним та власником транспортного засобу зустрілись, відвезли її на на вул.Личаківську, розказали про обставини ДТП, пропонували відшкодування витрати на поховання, пам`ятник та можливість отримання страхового відшкодування. Додатково зазначила, що шкоду їй не відшкодовано. Цивільний позов підтримала та просила такий задовольнити з врахуванням долучених чеків та медичних документів.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_7 , який пояснив, що він є власником даного транспортного засобу, займається вантажними перевезеннями і ОСОБА_4 працює у нього водієм з 2019 року. При кожному виїзді автомобіль перевіряється механіком, водій проходить огляд у лікаря. Про подію дізнався від ОСОБА_4 та одразу прибув на місце ДТП. Оскільки автомобіль застраховано, він разом з обвинуваченим пропонували потерпілій звернутись за страховою виплатою та окрім цього пропонували відшкодування.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_10 , який пояснив, що 16.10.2019 зранку він їхав на роботу своїм автомобілем по вул.Личаківській. Дивився попереду себе і побачив як вантажний автомобіль виїжджав з АДРЕСА_2 дуже повільно. В цей час жіночка не великого зросту, опустивши голову підійшла до краю тротуару, не пам`ятає чи вона дивилась по сторонам, і в подальшому хотіла перейти дорогу на вул.Личаківській, однак автомобіль її збив та продовжив рух. Він одразу взяв аптечку та підбіг до потерпілої, водій автомобіля зупинився та вийшов з кабіни. Додатково зазначив, що на місці ДТП відсутній пішохідний перехід.

Показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9 , який пояснив, що 16.10.2019 зранку він сидів у своєму автомобілі, який був запаркований на тротуарі вул.Личаківської. Побачив як водій вантажного автомобіля повільно виїжджав з АДРЕСА_2 , попередньо зупинившись перед пішохідним переходом на вул.Тракт Глинянський. В цей час жіночка, яка купляла газети, розвернулась, ступила на край тротуару і одразу вийшла на проїжджу частину дороги де і стався наїзд вантажного автомобіля на неї. Додатково зазначив, що на місці ДТП відсутній пішохідний перехід, а тому водій міг і не побачити потерпілу.

З оголошеного в судовому засіданні витягу з ЄРДР від 16.10.2019, згідно з яким внесено відомості в ЄРДР по факту ДТП (т.2 а.с.3).

З оголошеного в судовому засіданні протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.10.2019, схеми та фото таблиці до нього, згідно з якими було оглянуто автопотяг у складі сідельного тягача марки «MAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «SCHMITZ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , труп ОСОБА_8 та зафіксовано місце ДТП (т.2 а.с.4-13).

З оголошеного в судовому засіданні висновку №380 від 10.10.2019, згідно з яким у ОСОБА_4 ознак сп`яніння не виявлено (т.2 а.с.14).

З оголошених в судовому засіданні протоколу огляду цифрового носія інформації від 18.10.2019 та фото таблиці до нього і оглянутого в судовому засіданні даного відео з камери зовнішнього відео спостереження встановленої на фасаді будівлі магазину «Бекр Маркет» зі сторони вул.Личаківської та вул.Тракт Глинянський, згідно з якими о 09год. 04хв. 30 сек. зафіксовано коли пішохід ОСОБА_8 вийшла на проїзну частину за межами пішохідного переходу, її рух через проїзну частину вул.Личаківської, а також розташування автомобіля марки «MAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «SCHMITZ» реєстраційний номер НОМЕР_2 в момент відновлення руху та продовження виконання правого повороту з лівого ряду АДРЕСА_2 (т.2 а.с.15-25).

З оголошеного в судовому засіданні висновку експерта №1022/2019 від 13.11.2019, згідно з яким при судово-медичній експертизі трупа гр-ки ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження, саме, при зовнішньому дослідженні: садна - на лиці зліва, на лівому лікті, в ділянці правого кульшового суглобу на висоті біля 76см. від рівня підошви стоп; синці - суцільні на тилі правої китиці, на пальцях лівої китиці, обмежений - в ділянці надриву акроміального сочленіння лівої ключиці; забійна рана - в лівій скроневій ділянці, з підшкірним обмеженим крововиливом, лоскутно-рвані рани - на правій китиці і на лівому передпліччі; при внутрішньому дослідженні: переломи груднини на рівні 2/3 ребер, множинні переломи ребер по різних анатомічних лініях з розривами пристінкової плеври із крововиливами в оточуючих м?яких тканинах, переломи грудного відділу хребта на рівні 7/8 грудних хребців, з переломами остистих паростків цих же хребців, на висоті біля 109см від рівня підошви стоп, переломи кісток тазу у вигляді розходження в лонному і сідничних сочленіннях, з крововиливом в оточуючі м`які тканини, перелом шийки правого стегна на висоті біля 76см від рівня підошви стопи, розриви селезінки біля кореню її, на діафрагмальній поверхні лівої частки печінки, правої нирки з обширним відшаруванням фіброзної капсули переважно по задній поверхні нирки, крововиливи - в ділянці щитоподібної залози з переходом по шийного органокомплексу до коренів легень, обширні крововиливи в ділянці нирок і наднирників, більше справа і підшкірні обширні крововиливи на спині від рівня лопаток до тазу, на ділянці висотою біля 37см. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки дії тупого предмету (удар, стиснення), спричинені прижиттєво, в короткому проміжку часу до настання смерті, по ступеню тяжкості перелом грудного відділу хребта, множинні перелому ребер з ушкодженням пристінкової плеври, розриви печінки, правої нирки, селезінки, з ознаками кровотечі в плевральні і черевну порожнину по ступеню тяжкості, мають ознаки тяжких, кожне окремо, в даному випадку призвели до настання смерті. При судово-токсикологічній експертизі крові і сечі з трупа гр-ки ОСОБА_8 спиртів, в тому числі й етилового, виявлено не було. При судово-медичній експертизі трупа гр-ки ОСОБА_8 категоричних ознак слідів волочіння виявлено не було. Характер і локалізація тілесних ушкоджень у вигляді множинних переломів ребер, з перелом груднини, хребта на рівні 7/8 грудних хребців, з переломами остистих паростків, з підшкірним крововиливом на спині, поясниці і в ділянці сідниць, з розходженнями в лонному і сідничних сочленіннях, з розривами правої нирки, печінки і селезінки, з обширним крововиливом в ділянці наднирників і нирок, більше справа, а також характер ушкоджень на руках дають підстави вважати що мав місце переїзд через тулуб потерпілої зі сторони спини і також через верхні кінцівки. При судово-медичній експертизі трупа гр-ки ОСОБА_8 , при відсутності характерних бампер-переломів, не було виявлено ознак для категоричного визначення якою стороною була повернута потерпіла до травмуючої поверхні в момент наїзду на неї автотранспорту. Характер і локалізація тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа гр.-ки ОСОБА_11 , розміщення їх на різних поверхнях тіла, дають підстави вважати що в момент первинного контактування з автомобілем в русі потерпіла була у вертикально або близько до нього положенні. При судово-медичній експертизі трупа гр-ка ОСОБА_8 були виявлені ознаки захворювань, а саме: хронічної хвороби серця у вигляді дилятаційної кардіоміопатії, хворобливе розширення шлуночків серця через дистрофічні зміни в м?язі його, з явищами склерозу судин серця, а також легень та нирок, захворювання щитоподібної залози у вигляді колоїдного зобу, підшлункової залози у вигляді ліпоматозу; нирок - у вигляді дистрофічних змін. Смерть гр-ки ОСОБА_8 , 82 роки, настала внаслідок тупої множинної травми у вигляді множинних переломів ребер, з розривами пристінкової плеври, перелому грудного відділу хребта, тазу, розривів селезінки, печінки, правої нирки, що є несумісним з життям. Характер і локалізація тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа гр-ки ОСОБА_8 , дає підстави вважати, що вказана травма могла утворитись при ДТП. Цей підсумок ґрунтується на даних судово-медичної експертизи трупа, з результатами судово-гістологічної експертизи проб внутрішніх органів, при якій були виявлені відповідні морфологічні ознаки (т.2 а.с.30-33).

З оголошеного в судовому засіданні висновку експерта №2620/2019 від 11.11.2019, згідно з яким проведено гістологічне дослідження та встановлено крововиливи в легенях, пара бронхіальному лімфатичному вузлі, щитовидній та надниркових залозах та оточуючих їх тканинах, паранефральній жировій клітковині, деструкція та крововиливи в печінці та селезінці з клітинною реакцією. Набряк головного мозку. Дистелектази в легенях. Атерокальцинозна бляшка вінцевої судини серця. Склероз судин легень та нирок. Колоїдний зоб. Ліпоматоз підшлункової залози. Дистрофічні зміни нирок. Нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів (т.2 а.с.34-35).

З оголошеного в судовому засіданні висновку експерта №3913/2019-т від 24.10.2019, згідно з яким при судово-токсилогічній експертизі речових доказів - крові і сечі з трупа ОСОБА_8 , 1936 р.н. не виявлено: етилового, метилового, пропілового, бутилового і алілового спиртів (т.2 а.с.36).

З оголошеного в судовому засіданні висновку експерта №1348/2019-ім від 21.10.2019, згідно з яким кров від трупа ОСОБА_8 , 1936 р.н., відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосеролігчною системою АВО (т.2 а.с.37).

З оголошеного в судовому засіданні висновку експерта №1/1327 від 12.12.2019, та фото таблиці до нього, згідно з яким на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автопоїзда у складі автомобіля - тягача «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «SCHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля - тягача «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією (т.2 а.с.41-46).

З оголошеного в судовому засіданні висновку експерта №1/1326 від 13.12.2019, згідно з яким наїзд автопоїзда у складі тягача «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «SCHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 на пішохода відбувся на правій частині вул.Личаківської (відносно напрямку до центру міста), на ділянці, що передує розташуванню зафіксованого тіла пішохода. При огляді даного автомобіля яких не будь пошкоджень або слідів на зовнішніх елементах кузова, трансмісії та ін.., характерних для даної ДТП не виявлено. Так як яких-небудь пошкоджень автомобіля виявлено не було, то питання про частини автомобіля, якими відбулось контактування з пішоходом втрачає технічний зміст (т.2 а.с.48-51).

З оголошених в судовому засіданні протоколу проведення слідчого експерименту від 26.11.2020, фототаблиці до нього та оглянутого відео, згідно з якими на місці з участю обвинуваченого та потерпілої ОСОБА_6 було відтворено обставини ДТП (т.2 а.с.52-59). Крім цього, скріншоти з даного відео долучено також потерпілою ОСОБА_6 (т.2 а.с.178-182).

З оголошеного в судовому засіданні висновку експерта №СЕ-19/114-21/2852-ІТ від 19.04.2021, згідно з яким в показах водія автопотяга у складі автомобіля - тягача «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «SCHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_12 , неспроможності відносно механізму розвитку даної пригоди не вбачається. Показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 щодо обставин та механізму настання даної ДТП технічно не спроможні в частині, де вони вказують, що автопоїзд «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «SCHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , виїхавши частково (практично) на вул.Личаківську, зупинився. Як видно з наданих відео файлів в цей момент автопоїзд значно зменшив швидкість, однак повної зупинки не відбулось. В даній дорожній ситуації водій автопоїзда «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «SCHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 повинен був керуватись вимогами п.12.3 чинних ПДР. Оцінка дій пішоходів не входить в компетенцію експерта - автотехніка. При заданих слідством вихідних даних, швидкості руху автопоїзда «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «SCHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 14, 4 км/год., його водій мав технічну можливість зупинитись до місця наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. В даній дорожній ситуації дії водія автопоїзда у складі автомобіля - тягача «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «SCHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_12 не відповідали вимогам п.12.3 чинних ПДР і вказаний факт невідповідності знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. При заданих слідством вихідних даних, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стали невідповідаючі вимоги п.12.3 чинних ПДР дії водія ОСОБА_4 для дотримання яких в нього не було завад технічного характеру (т.2 а.с.61-67).

Оцінюючи докази в сукупності суд визнає їх допустимими, належними, достатніми та достовірними і такими, які об`єктивно і повно доводять вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за ч.2 ст.286 КК України.

Дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, кваліфіковано правильно.

При призначенні покарання суд керується наступним.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який є особою пенсійного віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем праці та проживання характеризується позитивно, займається волонтерською діяльністю, працює водієм, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття у вчиненому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України без застосування додаткового покарання.

Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, з врахуванням всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому, суд прийшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства та відбування призначеного покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.

З приводу заявленого цивільного позову потерпілою ОСОБА_6 до ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7 про стягнення солідарно матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, суд вважає, що такий підлягає задоволенню частково з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та /або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

На підставі ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає серед іншого у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди»зазначено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_4 внаслідок кримінального правопорушення було заподіяно потерпілій ОСОБА_8 тілесні ушкодження від яких настала смерть. Разом з тим, цивільним позивачем в позові лише зазначено про завдання їй матеріальної шкоди в сумі 210 000 грн., однак не представлено суду доказів і розміру такої шкоди, а надані чеки на придбання ліків у 2023-2024 роках на суму 4540, 35 грн. та лікування в санаторії у 2020, 2023 та 2024 роках, не можуть бути взяті судом до уваги, т.я. не підтверджують, що такі витрати потерпілої пов`язані з кримінальним правопорушенням, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Крім цього, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого спричинили потерпілій моральні страждання через емоційні та душевні переживання пов`язані з втратою матері, а також з врахуванням характеру вчинених обвинуваченим протиправних дій, і в сукупності всіх обставин події та вимог розумності і справедливості, суд приходить до переконання, що розмір грошового відшкодування за завдану моральну шкоду повинен становити 300 000, 00 грн. і таку, з врахуванням вимог ч.1 ст.1172 та ч.2 ст.1187 ЦК України, слід стягнути з ФОП ОСОБА_7 у зв`язку з тим, що водій ОСОБА_4 в той час виконував свої трудові обов`язки (т.2 а.с.93).

Процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого.

В порядку ст.100 КПК України вирішити долю речових доказів.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_6 300 000,00 грн. (триста тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз в розмірі 6409,20 грн. (шість тисяч чотириста дев`ять гривень двадцять копійок).

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 17.10.2019 на речовий доказ - автопотяг у складі сідельного тягача «MAN TGA 18.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп «SCHMITZ 24L» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 .

Речові докази: автопотяг у складі сідельного тягача «MAN TGA 18.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричіп «SCHMITZ 24L» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 - повернути ОСОБА_7 .

Диск з відеозаписами з камер зовнішнього відео спостереження з магазину «Бакер Маркет» - залишити при матеріалах справи.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя: ОСОБА_1