Рішення № 11864255, 08.10.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-10032/10 Головуючий у 1 інстанції Дьяченко О.І.

Категорія 39 Доповідач Соломаха Л.І.

________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.

суддів Соломахи Л.І., Баркова В.М.

при секретарі Руденко О.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 12 травня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, встановлення юридичної відповідальності за посягання на честь та гідність , надання вибачень в залі суду, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, встановлення юридичної відповідальності за посягання на честь та гідність , надання вибачень в залі суду.

Зазначав, що в провадженні Старобешівського районного суду Донецької області з 2004 року перебуває цивільна справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» до нього про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цього позову ВАТ «Комсомольське рудоуправління» додало довідку про його заборгованість за опалення в сумі 761 грн. 40 коп., яка підписана начальником ЖКО ОСОБА_3 та бухгалтером ЖКО ОСОБА_2 Вважає, що підписавши та видавши таку довідку відповідачем ОСОБА_2 про нього розповсюджена недостовірна інформація, оскільки він ніякої заборгованості за опалення не має, будинок, в якому він раніше мешкав, в 2004 році не опалювався.

Просив зобовязати відповідача спростувати недостовірну інформацію, викладену в довідці ЖКО ВАТ «Комсомольське рудоуправління», визначити юридичну відповідальність ОСОБА_2 за посягання на його честь та гідність, зобовязати відповідача вибачитися перед ним в залі суду (а.с. 7-8).

Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 12 травня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено .

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд неповно зясував обставини справи. Суд відмовив у задоволенні його клопотання про витребування із суду цивільної справи за позовом ВАТ «Комсомольське рудоуправління» до нього про стягнення заборгованості за опалення, внаслідок чого він і не міг довести яка недостовірна інформація про нього розповсюджена. Суд невірно визначив розмір судових витрат (а.с. 104-107).

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони є недоведеними. Позивач в позові не вказав яку недостовірну інформацію він просить спростувати, як це позначилося на правах, честі і гідності позивача, що перешкоджає визначитися з характером спірних правовідносин.

З таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо, до нього суд дійшов порушивши норми процесуального права.

Доводи позивача про неповне зясування обставин справи є обгрунтованими.

Відповідно до частини 4 ст. 10 ЦПК України с уд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Не зясувавши під час розгляду справи яку ж інформацію позивач вважає недостовірною та просить спростувати, як це позначилося на правах, честі і гідності позивача, та навіть не встановивши характер спірних правовідносин, суд не виконав покладені на нього ст. 10, ст. 214 ЦПК України обовязки.

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України порушення норм матеріального та процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав та основних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів.

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв'язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

З матеріалів справи встановлено, що 14 жовтня 2004 року Відкрите акціонерне товариство «Комсомольське рудоуправління» звернулося до Старобешівського районного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Зазначало, що ОСОБА_1 до 25 лютого 2004 року мешкав в квартирі АДРЕСА_1. Зазначений будинок забезпечується централізованим опаленням ВАТ «Комсомольське рудоуправління». ОСОБА_1 систематично не вносив плату за опалення, станом на 01 лютого 2004 року у нього за період з 01 жовтня 2002 року по 01 лютого 2004 року утворилася заборгованість у сумі 761 грн. 40 коп., що підтверджується довідкою ЖКО ВАТ «Комсомольське рудоуправління». ВАТ «Комсомольське рудоуправління» просило стягнути з ОСОБА_1 зазначену заборгованість за опалення.

До зазначеної позовної заяви додана довідка ЖКО ВАТ «Комсомольське рудоуправління» про заборгованість, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 за опалення складає 761 грн. 40 коп. Довідка підписана начальником ЖКО ОСОБА_3 та бухгалтером ЖКО ОСОБА_2

На теперішній час судове рішення по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги судом не ухвалено.

Як пояснив в судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 і про це він давав пояснення і в суді першої інстанції, саме в цій довідці ЖКО ВАТ «Комсомольське рудоуправління» про заборгованість про нього викладена недостовірна інформація, оскільки заборгованості за опалення він не має. Позов ним заявлено до ОСОБА_2, як особи, яка готувала та підписала цю довідку.

Відповідно до частини 4 ст. 277 ЦК України с простування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Як вбачається з довідки ЖКО ВАТ «Комсомольське рудоуправління» про заборгованість за опалення, відповідач ОСОБА_2 її підписала як службова особа при виконанні своїх службових обов'язків бухгалтера ЖКО, а тому позов про спростування інформації, яка викладена в цій довідці і яку позивач вважає недостовірною, повинен заявлятися до ВАТ «Комсомольське рудоуправління», яке є юридичною особою, в якій працює ОСОБА_2 ОСОБА_2 не є належним відповідачем по цій справі.

Відповідно до частини 1 ст. 33 ЦПК України заміна первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача здійснюється с удом лише за клопотанням позивача.

Позивач ОСОБА_1 таке клопотання суду апеляційної інстанції не заявив і пояснив, що такій самий позов ним вже заявлено і до ВАТ «Комсомольське рудоуправління». В цій справі він бажає заявити позов саме до ОСОБА_2

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 не є особою, яка має відповідати за цим позовом, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Вирішення питань щодо юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, можливо лише за участю належного відповідача.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, але з інших правових підстав.

Рішенням суду першої інстанції з ОСОБА_1 на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 75 грн.

Відповідно до п/п «ж» п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито» із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності немайнового характеру справляється судовий збір (державне мито) 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що на теперішній час складає 17 грн. Суд першої інстанції зазначене не врахував та стягнув з позивача судовий збір в розмірі 51 грн., як із справи майнового характеру.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у справах з розгляду позовної заяви немайнового характеру про захист честі та гідності складають 75 грн.

Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що такі необхідно сплачувати в розмірі, який діяв на час подання ним позовної заяви, не заслуговують на увагу.

Відповідно до частини 3 ст. 2 ЦПК України п ровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Звертаючись до суду 23 березня 2009 року позивач зазначені витрати не сплатив, а тому суд їх стягує в розмірі, який діє на час вирішення справи.

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково .

Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 12 травня 2010 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, встановлення юридичної відповідальності за посягання на честь та гідність , надання вибачень в залі суду .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 17 (сімнадцять) гривень (на розрахунковий рахунок 31411537700004, отримувач - місцевий бюджет м. Донецька Ворошиловський район, код бюджетної класифікації 22090100, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016 ) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 75 (сімдесят пять) гривень (на розрахунковий рахунок 31213263700004, одержувач державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЄДРПОУ 34686537, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код бюджетної класифікації - 22050002 ).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до С удової палати з розгляду цивільних справ Верховного Суду України, який до 01 листопада 2010 року до створення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ здійснює його повноваження.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

В.М. Барков