Ухвала суду № 118641035, 18.04.2024, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8136/22

Провадження № 1-кп/204/263/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021041490000001 внесеному доЄдиногореєструдосудовихрозслідувань 06 січня 2021 року за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

за участю:прокурора ОСОБА_5 ,захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для повернення обвинувального акту прокурору не має. Обвинувальний акт підсудний суду.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. В обгрунтування свого клопотання зазначив, що обвинувальний акт не містить анкетних відомостей кожного обвинуваченого. Відповідно до його змісту зазначається, що, окрім обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наявні й інші учасники складу групи осіб (обвинувачені) щодо вчинення цього кримінального правопорушення, які вказуються як невстановлені особи. Начебто матеріали відносно цих осіб виділені в окреме провадження. Однак, вказане не відповідає дійсності. Реєстр матеріалів не містить відомостей про виділення в окреме провадження відносно інших учасників складу групи осіб (обвинувачених) щодо вчинення цього кримінального провадження. Також, обвинувальний акт не містить таких анкетних відомостей потерпілого, як місце проживання та громадянство. Анкетні відомості потерпілого у частині громадянства взагалі відсутні, а у частині його місця проживання містять недостовірні відомості. Остання обставина була неодноразовою обставиною відкладення підготовчого судового засідання через неявку потерпілого. Суд вимушений був вживати додаткових заходів для здійснення судового виклику потерпілого у підготовче судове засідання. Також, обвинувальний акт не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення має значення не тільки для аргументації висновків слідчого та прокурора, але й для дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення у суді, а також для реалізації права на захист. Зазначений обвинувальний акт є суперечливим, що позбавляє можливості в достатній мірі розуміти суть обвинувачення та порушує право на захист. Просив повернути обвинувальний акт прокурору. Окрім цього, підтримав раніше подану скаргу на постанову прокурора про визначення підслідності. В обґрунтування своєї скарги зазначив, що постановою прокурора про визначення підслідності від 06 січня 2021 року визначено підслідність за слідчим відділенням Томаківського відділення Нікопольського відділу ГУНП в Дніпропетровській області. Також, прокурором надано доручення про проведення досудового розслідування окремим процесуальним документом у формі доручення. На нормативне обґрунтування такого рішення прокурор указує на ст. 36, 110, 214 та 216 КПК України. На правове обґрунтування підслідності зазначеному органу досудового розслідування прокурор вказує на внесення ним відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також на інші обставини дотримання правил підслідності, встановлені ним під час такого внесення. Оскаржуваною постановою, прокурор змінив підслідність. Так, ним визначена підслідність за слідчим відділенням поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції Головного управління НП у Дніпропетровській області (територія м. Марганець). На нормативне обґрунтування прокурор вказує на ст.2, 36,110, 216, та 217 КПК України. На правове обґрунтування зміни підслідності на зазначений орган досудового розслідування прокурор вказує на те, що під час досудового розслідування проведено слідчі (розшукові) дії, за результатами аналізу, результатів яких встановлено, що більшість свідків, місце закінчення кримінального правопорушення та настаня його наслідків знаходиться на території м. Марганець. Разом із тим, прокурором викривлено фактичні обвини у цьому провадженні. Зокрема, ухвалою слідчого судді Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 30 квтіня 2021 року за клопотанням прокурора про продовження строку досудового розслідування відмовлено у задоволенні такого клопотання прокурора. Оскаржувана постанова прокурора була винесена прокурором поза межами його повноважень. Прокурор переслідував мету зміни підслідності. Таким чином, обвинувальний акт було складено неуповноваженим слідчим (органом досудового розслідування) у цьому провадженні. Прокурор, яким винесена оскаржувана постанова, не є Генеральним прокурорм, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками, керівником органу прокуратури вищого рівня. Тобто, він не є відповідним прокурором, до повноважень якого належить визначення підслідності. Просив скасувати оскаржувану постанову прокурора про визначення підслідності від 01 травня 2021 року у цьому провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника. Суду пояснив, що він зовсім нерозуміє в чому саме його обвинувачують. Ті порушення, які озвучив його захисник, наявні в обвинувальному акті.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 вважав, що обвинувальний акт не підлягає призначенню до судового розгляду та заявив клопотання про закриття кримінального провадження. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що 30 квітня 2021 року прокурором ОСОБА_8 було оголошено про закінчення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та про відкриття матеріалів досудового розслідування. При цьому, було визначено дату для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 05 травня 2021 року. 04 травня 2021 року ухвалою слідчого судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області у справі № 180/989/21 було частково задоволено клопотання прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_8 про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021041490000001 від 06 січня 2021 року, яким було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 травня 2021 року до 24 години 00 хвилин, без визначення розміру застави. При цьому, у вказаній ухвалі суду слідчим суддею було зазначено, що в даному випадку досудове розслідування завершено за чотири дні до закінчення строку досудового розслідування, а тому слідчий суддя вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 08 травня 2021 року, оскільки після спливу даного строку досудове розслідування у даному кримінальному провадженні буде вважатись закінченим. Ухвалою слідчого судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_9 від 19 січня 2022 року у справі № 180/989/21 встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021041490000001 від 06 січня 2021 року закінчився 08 травня 2021 року, що підтверджується матеріалами кримінального провадження. До 08 травня 2021 року органом досудвоого розслідування з незалежних від сторони захисту причин не було ознайомлено з матеріалами кримінального провадження. Крім того, прокурором не було виконано ухвалу слідчого судді від 04 травня 2021 року, якою було встановлено строк для ознайомлення підозрюваних з матеріалами кримінального провадження до 08 травня 2021 року включно. Обвинувальний акт не було направлено до суду. Перешкод для направлення обвинувального акту до суду у прокурора не було. Натомість, більше року після закінчення строку досудового розслідування орган досудового розслідування та прокурор так і не спромоглися виконати вимоги ст.ст. 290, 291 КПК України. Таким чином, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України просив закрити кримінальне провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

28 березня 2024 року на електронну адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від потерпілого ОСОБА_10 надійшло клопотання, відповідно до якого просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду та провести підготовче судове засідання за його відсутності, та відсутності його представника.

Вислухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).

Положеннями ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Згідно з положеннями ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

Щодо розгляду скарги захисника ОСОБА_6 на постанову прокурора щодо визначення підслідності кримінального провадження.

Частина 1 ст. 303 КПК України містить вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Постанова прокурора про визначення підслідності не належить до зазначеного переліку, втім, за змістом ч. 2 ст. 303 КПК України, питання її законності може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження, а тому суд має дати оцінку доводам захисника, викладеним у поданій ним скарзі на зазначене рішення прокурора.

Слід зазначити, що використане законодавцем формулювання «може бути предметом розгляду» свідчить про відсутність імперативної вимоги щодо обов`язковості розгляду такої скарги, а тому її оцінка має бути проведена з огляду на сутність та завдання підготовчого судового провадження.

Коло питань, які є предметом дослідження та вирішення на цій стадії кримінального провадження, законодавчо окреслені ст. 314, 315 КПК України та являють собою два самостійні блоки: перший - визначення можливості призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта; другий - питання організаційного характеру, спрямовані на підготовку та забезпечення його проведення.

Вочевидь, під час підготовчого судового засідання не може надаватися оцінка обставинам кримінального провадження та законності проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень, оскільки це суперечитиме меті цієї стадії кримінального провадження.

Як вбачається зі скарги захисника ОСОБА_6 , правовими підставами невідповідності зазначеної у ній рішення прокурора є, на його думку, порушення правил підслідності.

Підслідність - визначений кримінальним процесуальним законом поділ кримінальних проваджень за певними критеріями (за кваліфікацією кримінального правопорушення, його суб`єктом, місцем вчинення тощо) та віднесення їх до відання конкретного слідчого органу, який наділений владними повноваженнями з проведення досудового розслідування й прийняття відповідних процесуальних рішень.

По-перше, дослідження правильності визначення підслідності передбачає оцінку як обставин кримінального правопорушення, зокрема, кваліфікації кримінального правопорушення, суб`єкта, місця вчинення тощо, так і процесуальної поведінки сторони обвинувачення. Вочевидь така оцінка може бути надана лише шляхом дослідження доказів, а також процесуальних рішень та дій у кримінальному провадженні.

По-друге, наслідком такої оцінки буде висновок про законність здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні відповідним слідчим органом, а відповідно і висновок про допустимість доказів, адже положення ч. 1 ст. 86 КПК України нерозривно пов`язують її з додержанням встановленого законом порядку отримання цих доказів.

Отже, здійснення оцінки додержання правил підслідності під час підготовчого судового засідання кримінальним процесуальним законом виключається з огляду як на неможливість дослідження доказів під час його проведення, так і неприпустимість висновків щодо допустимості доказів на цій стадії.

За таких обставин, доводи захисника ОСОБА_6 матимуть значення на стадії судового розгляду під час оцінки доказів, втім його скарга на рішення прокурора є передчасною для підготовчого судового засідання з огляду на мету цієї стадії кримінального провадження та обмежене коло повноважень, які має суд під час її проведення.

Наведені висновки є підставою для відмови у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , разом з цим, це не позбавляє сторону захисту права ініціювати порушені у скарзі питання під час судового розгляду.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору, суд зазначає наступне.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процессуальному документі.

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Відтак формулювання обвинувачення повинно бути конкретним.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідност. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором.

За змістом ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, що, виходячи з суті цієї статті, має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

В п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Українимова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогамКримінального процесуального кодексу України. При цьому, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогамКПК.

Питання про відповідність викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.

В обвинувальному акті за обвинуваченням: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які стороною обвинувачення вважається встановленими, зазначено у відношенні кожного обвинуваченого правову кваліфікацію його дій у відповідності до КК України.

При цьому судом враховується висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Отже, що стосується викладу фактичних обставин справи та кваліфікації дії обвинувачених, процесуальний закон відносить це до дискреційних повноважень прокурора, а суд під час судового розгляду зобов`язаний перевірити наявність цих обставин на підставі досліджених доказів.

Щодо неповного встановлення фактичних обставин даних кримінальних правопорушень, а також неповного викладу фактичних обставин даних кримінальних правопорушень, некоректного формулювання обвинувачення та невірної кваліфікації даних кримінальних правопорушень, то дані обставини є предметом судового розгляду, а тому вказані обставини підлягають дослідженню судом саме на стадії судового розгляду та не можуть бути підставами для повернення обвинувального акту.

Крім того, ч. 1 ст. 338 КПК України передбачено, що з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Щодо посилання сторони захисту, як на підставу повернення обвинувального акту прокурору, не зазначення в анкетних даних потерпілого місця проживання та громадянства, суд зазначає наступне.

Відповідно до обвинувального акту в графі «Потерпілий» фактично було зазначено, як адресу реєстрації потерпілого, а саме: АДРЕСА_1 , так і адресу проживання, а саме: АДРЕСА_2 , саме станом на момент складання та затвердження обвинувального акту.

Вподальшому, під час підготовчого судового засідання 30 червня 2023 року, на якому був безпосередньо присутній потерпілий ОСОБА_10 , головуючим суддею були встановленні анкетні відомості останнього, де потерпілий вказав адресу проживання, за якою він перебуває, як внутрішньо переміщена особа, а також зазначив про наявність у нього громадянства України. Окрім цього, матеріали кримінального провадження містять клопотання та заяви потерпілого, відповідно до яких останній зазначає свої анкетні дані, у тому числі і фактичне місце проживання.

Таким чином, не зазначення прокурором в обвинувальному акті анкетних відомостей потерпілого, а саме громадянства та місця проживання, не може свідчити про порушення вимог ст. 291 КПК України, які б були беззаперечною підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, взначений стеттею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого залочину проти життя та здоров`я особи.

Як вбачається із обвинувального акту, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме у вчиненні групою осіб за попередньою змовою, з погрозою вбивством, вимоги передачі чужого майна та права на майно, вимоги вчинення дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого, пошкодження чи знищення його майна або майна, що перебуває в його господарському віданні чи під охороною.

Кваліфікуюча ознака вимагання - «вчинення з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень», свідчить про наявність у складі цього кримінального правопорушення безпосереднього додаткового об`єкта, яким є життя та здоров`я особи.

Викладене у п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України поняття «злочину проти життя та здоров`я особи» охоплює не тільки злочини, передбачені в розділі ІІ Особливої частини КК, а також включає й інші склади злочинів, у яких додатковим об`єктом посягання є життя та здоров`я особи.

При вирішенні питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України необхідно виходити з інкримінованих фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та враховувати, з огляду на положення ст. 12 КК України, тяжкість відповідного злочину, об`єктом посягання (основним або додатковим) якого є життя та здоров`я особи.

Якщо з огляду на приписи ст. 12 КК України та санкцію відповідної кримінально-правової норми злочин із додатковим об`єктом посягання у виді життя та здоров`я особи є тяжким чи особливо тяжким, то він для застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України охоплюється поняттям «тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи».

Тобто, обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, де основним безпосереднім об`єктом вимагання є право власності, а його додатковими обов`язковими об`єктами виступають психічна та фізична недоторканість особи, її особиста свобода, здоров`я.

Таким чином, у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України відсутні підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 щодо закриття кримінального провадження.

Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Красногвардійському районному суду міста Дніпропетровська, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або повернення обвинувального акту - не встановлено, тому дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-317, 369, 371,372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню № 42021041490000001 внесеному доЄдиногореєструдосудовихрозслідувань 06 січня 2021 року за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, у відкритому судовому засіданні 18квітня 2024року на14:40год. в залі судового засідання № 18 Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська за адресою: пр. Пушкіна, 77б, місто Дніпро.

Судовий розгляд по кримінальному провадженню здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати учасників процесу.

Згідно ст. 317 КПК Українироз`яснити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження відмовити.

В задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на постанову прокурора від 01 травня 2021 року про визначення підслідності відмовити.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1