Рішення № 118634257, 15.04.2024, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/6278/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Фінансова компанія "Європейська компанія з повернення боргів" (на далі ТОВ "ФК "ЄАПБ") звернулось до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальній сумі 52590,50 грн, а саме: за кредитним договором № 923319269 від 12.07.2021 року, № 3209315054/694763 від 10.06.2021 року та № 01351-06/2021 від 02.06.2021 року, також просили стягнути судові витрати по справі.

В обґрунтування позову посилалися на наступне.

12.07.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 923319269, за яким позичальник ОСОБА_1 отримав готівкою кредит, заборгованість по якому не погашена та складає 29945,50 грн.

Позивач набув право вимоги по цим кредитним договором на підставі укладеного договору факторингу, по якому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», яке у свою чергу відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», право вимоги по зазначеному кредитному договору на підставі договору факторингу та переданих їм реєстрів боржників.

10.06.2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3209315054/694763, за яким відповідач отримав готівкою кредит, заборгованість по якому не погашена та складає 11725,00 грн.

02.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 01351-06/2021, за яким відповідач отримав готівкою кредит, заборгованість по якому не погашена та складає 10920,00 грн.

Позивач набув право вимоги по цим кредитним договорам на підставі укладених договорів факторингу, по яким ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» відступили їм право вимоги по зазначеним кредитним договорам на підставі договорів факторингу та переданих їм реєстрів боржників.

Просили їх вимоги задовольнити та стягнути на користь позивача зазначену заборгованість із відповідача ОСОБА_1

ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву (а.с. 82-89), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та закрити провадження у справі.

Однак, зазначений відзив судом не може бути взятий до уваги, оскільки до такого не долучено відповідних повноважень ОСОБА_2 на представництво ОСОБА_1 .

Представником позивача подано відповідь на відзив (а.с. 91-98), у якій просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Представником відповідача подано заяву про розгляд справи без її участі; позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

12.07.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 923319269, за яким позичальник ОСОБА_1 отримав готівкою кредит, заборгованість по якому не погашена та складає 29945,50 грн, із яких: 8500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21445,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 923319269.

20.10.2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 .

Зазначені обставини підтверджені належними доказами (а.с. 9-20, 100-104).

10.06.2021 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3209315054/694763, за яким відповідач отримав готівкою кредит, заборгованість по якому не погашена та складає 11725,00 грн, із яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8725,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

24.12.2021 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24122021, у відповідності до умов якого ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі до ОСОБА_1 .

Зазначені обставини підтверджені належними доказами (а.с. 25-34, зворот. а.с. 104-106).

02.06.2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 01351-06/2021, за яким відповідач отримав готівкою кредит, заборгованість по якому непогашена та складає 10920,00 грн, із яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7920,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

20.12.2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 29122021 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі до ОСОБА_1 .

Зазначені обставини підтверджені належними доказами (а.с. 39-49, 107-108).

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 1 ст.599ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ч. 1 ст.625ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12Закону України«Про електроннукомерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України«Про електроннийцифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України«Про електроннукомерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид Електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України').

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що відповідач не виконує свої грошові зобов`язання суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №01351-06/2021від 02.06.2021року підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3209315054/694763від 10.06.2021року слід зазначити таке.

Суд не погоджується із розміром заявленої заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 8725,0з грн, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3ст. 509 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1ст. 14 ЦК Україницивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що визначеност. 628 ЦК України.

Із системного аналізу наведених норм слідує, що при здійсненні кредитних нарахувань, включених до кредитної заборгованості, кредитор повинен суворо дотримуватися умов, встановлених договором, у тому числі в частині формулювання назв таких нарахувань, проведенні їх розрахунку, що забезпечує прозорість і однозначність вимог.

Частина 1статті 1049 ЦК Українипередбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 4ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та пеню припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування кредитом в межах строків користування, визначених кредитним договором № 3209315054/694763 від 10.06.2021 року.

За умовами кредитного договору № 3209315054/694763 від 10.06.2021 року, укладеного між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» та відповідачем ОСОБА_1 , кредит надавався строком на 29 днів, тобто до 08.07.2021 року з відсотковою ставкою 2,5% на день. Тобто, за вказаний період розмір відсотків становить 2175,00 грн (3000,00 грн х 2,5% х 29 днів), які і підлягають стягненню з відповідача на користь правонаступника кредитора.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 923319269від 12.07.2021року слід відмовити з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (а.с. 102) ОСОБА_1 14.09.2021 року було сплачено 8500,00 грн - тіло кредиту та 11084,00 грн - відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ч. 4ст. 42 Конституції Українидержава захищає права споживачів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст.12, ч. 1 ст.13, ч. ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першоюстатті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідженими матеріалами встановлено, що ОСОБА_1 належним чином виконав свої зобов`язання перед кредитором, оскільки згідно дослідженого вище розрахунку останній відповідно до умов договору № 923319269 від 12.07.2021 року погасив тіло кредиту та відсотки за його користування.

Інших вимог (передбаченихст. 625 ЦК України) позивач не заявляє; доказів пролонгації кредитного договору суду не надано.

У зв`язку з вищевикладеним суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в частині позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 923319269 від 12.07.2021 року є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, відтак з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у сумі 821,42 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами-задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ: 35625014, заборгованість за кредитними договорами станом в загальному розмірі 16095,00 грн, з яких:

закредитним договором № 3209315054/694763 від 10.06.2021 рокув сумі 5175,00 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2175,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

закредитним договором № 01351-06/2021 від 02.06.2021 рокув сумі 10920,00 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7920,00 грн - сума заборгованості за відсотками

В іншій частині вимог відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ: 35625014, понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 821,42 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2024 року.

Суддя О. М. Дубовік