Ухвала суду № 118630015, 25.04.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9457/24

УХВАЛА

25 квітня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166 ) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу.

Ухвалою суду від 16.04.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, що є підставою для залишення його без розгляду.

Розглянувши вказане клопотання, суд зауважує наступне.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В позовній заяві зазначено, що відповідно до матеріалів позовної заяви, інтегрованої картки, довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість відповідача складає 321037 грн. 86 коп., а саме по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (232 227 грн. 84 коп.); по орендній платі з фізичних осіб (4973 грн. 98 коп.); по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (19 338 грн. 15 коп.), по податку на нерухому майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (2633 грн. 21 коп.); по податку на нерухому майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (61 864 грн. 68 коп.).

Заборгованість по першому податку (232 227 грн. 84 коп.) виникла на підставі:

нарахування по податковому повідомленню-рішенню №0005083304 від 04.02.2020 року а суму 185 646 грн. 27 коп. (основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню №0005083304 від 04.02.2020 року на суму 46 411 грн. 57 коп. (штрафна санкція);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню №0005083304 від 04.02.2020 року на суму № 170 грн. 00 коп. (штрафна санкція).

Заборгованість по другому податку (4 973 грн. 98 коп.) виникла на підставі:

нарахування по податковій декларації №5772233 від 20.02.2023 року на суму 4973 грн. 98 коп. (основний платіж).

Заборгованість по третьому податку (19 338 грн. 15 коп.) виникла на підставі:

нарахування по податковому повідомленню-рішенню №0005103304 від 04.02.2020 року на суму 15 470 грн. 52 коп. (основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню №0005103304 від 04.02.2020 року на суму 3 867 грн. 63 коп. (штрафна санкція);

Заборгованість по четвертому податку (2 633 грн. 21 коп.) виникла на підставі:

нарахування по податковому повідомленню-рішенню №0022200-5406-1517 від 18.03.2020 року на суму 2 633 грн. 21 коп. (основний платіж);

Заборгованість по п`ятому податку (61 864 грн. 68 коп.) виникла на підставі:

нарахування по податковому повідомленню-рішенню №0706690-2406-1517 від 10.06.2021 року на суму 13 338 грн. 93 коп. (основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню №0288762-2406-1517 від 24.06.2022 року на суму 18 486 грн. 00 коп. (основний платіж);

нарахування по податковому повідомленню-рішенню №2497362-2410-1517 від 06.07.2023 року на суму 30 039 грн. 75 коп. (основний платіж)

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду.

У даному випадку позивач просить стягнути з відповідача податковий борг, строки та порядок стягнення якого визначаються нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений статтею 102 Податкового кодексу України.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2020 року по справі №1340/5767/18 сформулював такий правовий висновок: положеннями пунктів 95.1-95.3 статті 95 і пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, проте норми пункту 102.4 статті 102 ПК України не є такими, що обмежують суд у праві ухвалювати судове рішення про стягнення податкового боргу після закінчення 1095-денного строку, з вимогою про стягнення якого контролюючий орган звернувся вчасно.

Таким чином, строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів з боржника - платника податків.

Cума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та нарахованої, але не погашеної пені є податковим боргом (п.п. 14.1.175 ПК України).

Тобто, суд вказує, що з моменту виникнення узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків, у контролюючого органу виникає право на його стягнення в межах строків, визначених статтею 102 ПК України.

З матеріалів доданих до позову встановлено, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких контролюючим органом нараховані податкові зобов`язання винесені ще у 2020 році, податкову вимогу форми "Ф" від 30.01.2019 №1061-54 направлено відповідачу та згідно довідки про поштове повернення від 16.03.2019 повернуто у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Згідно з пунктом 58.3. статті 58 Податкового кодексу України (у редакції до внесення змін Законом №466-IX від 16.01.2020) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, з позовом про стягнення податкового боргу на нараховані податкові зобов`язання позивач мав звернутися у межах 1095 днів після закінчення строку, встановленого ПК України протягом якого платник податків мав би сплатити такі зобов`язання. Натомість позов до суду подано у лише у березні 2024 року, відтак, позивачем пропущено строк звернення до суду.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд встановив, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Разом з тим, заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відтак, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166 ) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми податкового боргу - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Д.К. Василяка