Ухвала суду № 118628839, 24.04.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи

за правилами загального позовного провадження

24 квітня 2024 року справа № 320/36167/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про вихід в загальне провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

14.04.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2023 №131, яким старшого оперуповноваженого відділу захисту інтересів суспільства і держави Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2023 №66 о/с дск, яким звільнено зі служби в поліції старшого оперуповноваженого відділу захисту інтересів суспільства і держави Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 ;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу захисту інтересів суспільства і держави Головного управління Національної поліції в Київській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.03.2023 по день ухвалення судового рішення;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу захисту інтересів суспільства і держави Головного управління Національної поліції в Київській області та у частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Позовна заява зареєстрована в КП ДСС 13.10.2023 та згідно протоколу автоматизованого розподілу передана судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

29.01.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами у справі.

29.01.2024 представником відповідача подано до суду клопотання від 18.01.2024 №136/109/26-2024 про вихід в загальне провадження та розгляд справи №320/36167/23 за правилами загального позовного провадження з метою недопущення порушення чинного законодавства у сфері розголошення службової інформації, складність справи через заплутані обставини, у тому числі задля ознайомлення з матеріалами службового розслідування. Крім того, представник позивача посилається на введення в Україні воєнного стану та несення поліцейськими служби у посиленому режимі.

Розглянувши клопотання представника відповідача про перехід до розгляду справи в загальному провадженні від 18.01.2024, суд враховує таке.

Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За правилами частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Спрощене позовне провадження є формою адміністративного судочинства, призначеною для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення.

Справами незначної складності є, зокрема, справи з приводу прийняття, проходження, звільнення з публічної служби, крім справ, стороною яких є службові особи, які в розумінні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне або особливо відповідальне становище.

Згідно з приміткою до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" №1700-VII, до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище віднесено, у тому числі, посади яких належать до посад державної служби категорії "А" або "Б", керівники, заступники керівників державних органів, військові посадові особи вищого офіцерського складу.

Позивач звільнений з посади як старший лейтенант поліції, оперуповноважений відділу захисту інтересів суспільства і держави Головного управління Національної поліції в Київській області, а отже не є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище.

Суд зазначає, що предметом позову є вимога про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2023 №131, яким старшого оперуповноваженого відділу захисту інтересів суспільства і держави Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2023 №66 о/с дск, яким звільнено зі служби в поліції старшого оперуповноваженого відділу захисту інтересів суспільства і держави Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 ; поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу захисту інтересів суспільства і держави Головного управління Національної поліції в Київській області; стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.03.2023 по день ухвалення судового рішення.

Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Крім того, суд зауважує, що подана представником позивача заява є заявою з процесуальних питань.

Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, серед іншого, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення)

Однак представником позивача не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні, а лише посилання на розголошення службової інформації та складність справи через заплутані обставини, що не є підставою для розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Вказані обставини не є достатньою підставою для здійснення розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження.

Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Отже, на дату постановлення цієї ухвали в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII.

Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про вихід в загальне провадження.

Керуючись статтями 9, 12, 166, 167, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання представника відповідача від 18.01.2024 №136/109/26-2024 про вихід в загальне провадження та розгляд справи №320/36167/23 за правилами загального позовного провадження, - відмовити.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.