Ухвала суду № 118628819, 25.04.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 квітня 2024 року № 640/7026/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатур про визнання протиправними та скасування:

- рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021;

- рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 01.02.2022 №ІІ-002/2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022 залишено без розгляду позовну заяву в частині визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 12.10.2021 №215/2021.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

30.01.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021 та докази поважності причин його пропуску.

19.03.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява про залишення без розгляду позовних вимог до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області в частині визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.

Суд зазначає, що вказана правова норма не передбачає наявності розсуду суду при надходженні від позивача заяви про залишення позову без розгляду та імперативно визначає певний наслідок вчинення такої процесуальної дії як залишення позову без розгляду.

З огляду на вищевказане суд вважає за необхідне залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи.

18.03.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд викласти позовні вимоги до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в такій редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 01.02.2022 №ІІ-002/2022;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу адвоката ОСОБА_1 від 28.10.2021 на рішення Дисциплінарної плати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 12.10.2021 №215/2021.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною восьмою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до повісток про виклик судове засідання по справі було призначено на 14.07.2022.

Отже, позивач мав право подати заяву про зміну предмету позову у цій справі обмежено не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, тобто не пізніше ніж до 08.07.2022 включно.

Відповідно до положень статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

У той же час, заява про зміну предмету позову була подана позивачем до суду 19.03.2024, тобто з пропуском відповідного строку, у зв`язку з чим така заява не підлягає прийняттю до розгляду.

Відповідно до частини другої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи подання позивачем заяви про зміну предмету позову з порушенням процесуальних строків, така заява має бути залишена без розгляду.

19.03.2024 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Також 19.03.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява про виклик у судове засідання в якості свідка ОСОБА_3 .

Розглянувши вказане клопотання про виклик свідка, суд повідомляє, що відповідно до частини третьої статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

Отже, позивач мав право подати клопотання про виклик свідка у цій справі до початку першого судового засідання у справі, яке було призначене на 14.07.2022.

Таким чином, клопотання позивача про виклик свідка подано з пропуском процесуального строку та в силу вимог ст.204 КАС України має бути залишено без розгляду.

Стосовно клопотання позивача про здійснення розгляду справи у судовому засіданні суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач зазначає, що дана справа має важливе значення для неї та вимагає повного та всебічного встановлення всіх фактичних обставин справи, а також проведення судового засідання необхідно для виклику та допиту свідків.

Водночас суд зауважує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. З огляду на наведене, на переконання суду, судове засідання у справах незначної складності, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, доцільно призначати та проводити у тому випадку, коли обставини справи та наявні у ній матеріали не дають у сукупності суду можливості надати правову оцінку спірним правовідносинам та вирішити спір без застосування тих процесуальних інструментів, вжиття яких можливо лише у судовому засіданні (наприклад, допит свідків, виклик спеціаліста, перекладача, проведення виїзного судового засідання тощо). Якщо ж вчинення таких процесуальних дій не є обов`язковим для розгляду та вирішення справи, судове засідання може не проводитися.

Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують обов`язкового проведення судового засідання для встановлення об`єктивної істини, а повний та всебічний розгляд справи, а також принцип змагальності процесу, є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Стосовно тверджень позивача про необхідність виклику та допиту свідка, то суд звертає увагу на пропуск позивачем строку для подачі відповідного клопотання, про що було вказано вище.

Також суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а лише бажання учасника процесу усно викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені письмово, не зумовлює необхідність проведення судового засідання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 47, 171, 204, 240, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 12.10.2021 №215/2021.

2. Продовжити розгляд адміністративної справи.

3. Залишити без розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.

4. Залишити без розгляду клопотання позивача про виклик свідка.

5. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

6. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) сторонам (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду в частині залишення позову без розгляду в частині позовних вимог підлягає оскарженню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

В іншій частині ухвала суду не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.