Рішення № 118625942, 15.04.2024, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року Справа № 915/61/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,

за участі представників учасників справи:

від позивача - Корицька І.А.,

від відповідача - Мельников І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", вул. Князя Володимира, буд.71, м. Рівне, Рівненська область, 33013

електронна пошта: info@roe.vsei.ua

представник позивача, адвокат Корицька Інна Анатоліївна

електронна пошта зазначена в системі «Електронний суд": ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, буд.40, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017

електронна пошта: kanc@energy.mk.ua

про: стягнення 984 326,71 грн.

Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №28/370 від 17.01.2024 (вх.№887/24 від 22.01.2024) про стягнення з Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" заборгованості у розмірі 984 326,71 грн. з якої: 878 993,89 грн. - невиплачені дивіденди, 73 835,50 грн. - інфляційні нарахування, 31 497,32 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач, як власник акцій Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, має право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" за 2021 рік.

Ухвалою суду від 25.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.02.2024. Встановлено сторонам строк для надання заяв про суті спору.

Відповідач через систему «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву №01.01/01-22-609 від 07.02.2024 (вх.№1576/24 від 07.02.2024) (а.с.84- 119) в якому визнає позовні вимоги щодо стягнення дивідендів та заперечує проти задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Вказує, що відповідно до відомостей нарахування та виплати дивідендів (зведена) по категоріям за 2021 рік, на підставі рішення загальних зборів акціонерів АТ «Миколаївобленерго» та Наглядової ради, ПАТ «Рівнеобленерго» нараховано дивідендів за 2021 рік на 14 267 260 акцій АТ «Миколаївобленерго», у розмірі 878 994,96 грн., що належать до сплати. Зазначає, що позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з АТ «Миколаївобленерго» заборгованості зі сплати дивідендів за 2021 рік у розмірі 878 993,89 грн., що відрізняється від суми заборгованості, що обліковується у відповідача. Зазначає, що не погоджується з позовними вимогами щодо стягнення інфляційних нарахувань за 3% річних. Вказує, що позивачем не враховано під час розрахунку індексу інфляції за липень 2023 року у розмірі 99,4% та за серпень 2023 року у розмірі 98,6%. При належному підрахунку інфляційні нарахування за період з 01.11.2022 по 31.12.2023, з урахуванням індексу інфляції за липень та серпень 2023 року, становить 57 663,11 грн. Відповідач просить суд врахувати майновий стан АТ «Миколаївобленерго», як одного з найбільших постраждалих підприємств критичної інфраструктури від російської агресії на території Миколаївської області. Починаючи з 24.02.2022 на території Миколаївської області постійно велись активні бойові дії, здійснювались постійні артилерійські та ракетні обстріли, наслідком яких є пошкодження мереж, підстанцій, знеструмлення цілих районів міста та області, при цьому оперативне відновлення електрозабезпечення на території здійснюється товариством виключно за власні кошти, що призвели до значних фінансових витрат з його боку. Орієнтовний розмір відновлення пошкоджених об`єктів критичної інфраструктури, завданих товариству внаслідок військової агресії російської федерації станом на 17.01.2024 становить 12 301 049 450,00 грн. Зазначає, що загальна дебіторська заборгованість споживачів перед товариством за надані послуги з розподілу електроенергії складає 389 589 890,00 грн. Вказує, відповідач перебуває у вкрай скрутному фінансовому становищі. У зв`язку з викладеним, просить суд зменшити на 90% суми інфляційних нарахувань та 3% річних.

Позивач через систему «Електронний суд» надав відповідь на відзив (вх.№1736/24 від 13.02.2024) (а.с.120-127) в якому не погоджується з викладеними відповідачем у відзиві запереченнями. Вказує, що сума дивідендів, пред`явлена до стягнення в позовній заяві 878 993,89 грн. є вірною, розрахунок базується на всіх вихідних даних для нарахування дивідендів. Вказує, що розрахунок дивідендів на суму 878 994,96 грн., про який зазначає відповідач у відзиві, посилаючись на розрахунок депозитарної установи ТОВ «УПР - ФІНАНС» і який містить відхилення на 1,07 грн. в сторону збільшення є необґрунтованим, арифметично неправильним і не підтверджується доказами. Не погоджується із твердженнями відповідача про некоректність розрахунку інфляційних втрат. Позивач заперечує проти зменшення інфляційних втрат та 3% річних. Зазначає, що інфляційні нарахування не є штрафними санкціями у розумінні Цивільного кодексу України (ст.549) та Господарського кодексу України (ст.230), нормами яких надано визначення «неустойці (штрафу, пені)», тому підстав для зменшення інфляційних нарахувань законом не передбачено. Вказує, що факт невиконання зобов`язань з виплати дивідендів має триваючий характер з 29 жовтня 2022 року, на момент розгляду справи №915/61/24 в суді відповідачем основна заборгованість позивачу не сплачена, розмір нарахованих 3% річних не перевищує суми основної заборгованості, а складає всього 3,58% від нарахованої суми дивідендів і є способом захисту майнового права та інтересу ПАТ «Рівнеобленерго», який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними коштами, що належить до сплати кредиторові. Приймаючи до уваги факт прямого порушення відповідачем прав позивача на отримання дивідендів, ступінь невиконання відповідачем зобов`язання та пропорційність нарахованих 3% річних по відношенню до суми заборгованості з невиплачених дивідендів, пред`явлення позовних вимог з врахуванням 3% річних, на думку позивача не порушує принципів розумності, справедливості та пропорційності. Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.02.2024, повідомлено учасників справи, що з 22.02.2024 по 24.02.2024 суддя Семенчук Н.О. перебуватиме у відрядженні та з 26.02.2024 по 01.03.2024, у відпустці, у зв`язку з чим розгляд справи 26.02.2024 о 10:00 не відбудеться. У зазначеній ухвалі суд ухвалив розглянути справу №915/61/24 поза межами строку, встановленого ч.3 ст.177 ГПК України, у розумний строк та повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання відбудеться 27.03.2024 о 10:00.

Ухвалою суду від 27.03.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2024.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" є власником простих електронних іменних акцій АТ "Миколаївобленерго" станом на 28.07.2022 у кількості 14 267 260 штук, що становить частку у статутному капіталі товариства 8,9934%, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах за вих. №02/08-06 від 08.06.2023, виданою депозитарною установою ТОВ "Енергетична реєстраційна компанія" (а.с.56).

Річними загальними зборами акціонерів Акціонерного Товариства "Миколаївобленерго", які відбулись 29.04.2022, оформлених протоколом №33 від 29.04.2022 року (а.с.24-27), були прийняті наступні рішення, зокрема:

- по питанню 4 порядку денного щодо розподілу прибутків і збитків товариства, отриманих за результатами діяльності товариства у 2021 році, в тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2021 році вирішено:

Розподілити чистий прибуток, отриманий Товариством за результатами фінансово - господарської діяльності у 2021 році, з урахуванням Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та постанови Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 року №230 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово - господарської діяльності у 2021 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави», таким чином:

- 50% на виплату дивідендів акціонерам Товариства;

- 5% на поповнення резервного капіталу Товариства;

- 45% на здійснення витрат, передбачених фінансовим планом Товариства на 2022 рік.

Затвердити загальний розмір річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2021 рік у розмірі - 171065,878 тис.грн.

Встановити, що виплата дивідендів здійснюється Товариством через депозитарну систему України в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Передбачити, що у зв`язку з не затвердженням висновків зовнішнього (незалежного) аудитора за 2021 рік, та у випадку корегування фінансових показників Товариства на підставі висновків зовнішнього (незалежного) аудиту, чистий прибуток Товариства та його розподіл підлягають корегуванню.

Вказаний протокол №33 підписаний головою Загальних зборів та секретарем Загальних зборів.

Позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Миколаївобленерго», які відбулись 27.06.2022, оформлених протоколом №34 від 27.06.2022 (а.с.34-36) були прийняті наступні рішення, зокрема:

- по питанню 3 порядку денного щодо внесення змін до рішення з питання №4

порядку денного річних загальних зборів акціонерів АТ «Миколаївобленерго», які проведені дистанційно 29 квітня 2022 року (протокол №33), уз в`язку з приведенням у відповідність із підтвердженою аудиторською фірмою фінансовою звітністю Товариства за 2021 рік та коригуванням розміру чистого прибутку вирішено:

У зв`язку з приведенням у відповідність із підтвердженою аудиторською фірмою ТОВ АФ «КАУПЕРВУД» фінансовою звітністю Товариства за 2021 рік та коригування розміру чистого прибутку, внести зміни до рішення з питання №4 (Розподіл прибутку і збитків товариства, отриманих за результатами діяльності товариства у 2021 році, в тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2021 році) порядку денного річних загальних зборів акціонерів АТ «Миколаївобленерго», які проведені дистанційно 29 квітня 2022 року (протокол №33), шляхом викладення такого рішення у такій редакції:

«Розподілити чистий прибуток, отриманий Товариством за результатами фінансово - господарської діяльності у 2021 році, з урахуванням Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та постанови Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 року №230 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово - господарської діяльності у 2021 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави», таким чином:

- 50% на виплату дивідендів акціонерам Товариства;

- 5% на поповнення резервного капіталу Товариства;

- 45% на здійснення витрат, передбачених фінансовим планом Товариства на 2022 рік.

Затвердити загальний розмір річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2021 рік у розмірі - 9773,677 тис.грн.

Встановити, що виплата дивідендів здійснюється Товариством через депозитарну систему України в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку».

Вказаний протокол №34 підписаний головою Загальних зборів та секретарем Загальних зборів.

Інформація про дату, порядок та строк виплати дивідендів, рішення про виплату яких було прийнято річними Загальними зборами АТ «Миколаївобленерго», оформлених протоколом №33, позачерговими Загальними зборами АТ "Миколаївобленерго", оформлених протоколом №34, була доведена до відома акціонерів АТ «Миколаївобленерго» шляхом розміщення інформації та повідомлення про виплату дивідендів за 2021 рік на офіційному сайті АТ «Миколаївобленерго» 02.08.2022 (адреса вебсайту http://www.energy.mk.ua/, розділ «Інформація та акціонерів та стейкхолдерів», закладка «Збори акціонерів, 2022», «Загальні збори акціонерів АТ «Миколаївобленерго» у 2022 році»).

У вказаній інформації зазначено:

«Рішенням засідання Наглядової ради (Протокол №15 від 13.07.2022) встановлено:

1. Визначити, що датою складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства у 2021 році, є робочий день, що наступає після спливу десяти робочих днів з моменту прийняття цього рішення.

2. Нарахування та виплату дивідендів здійснити в порядку, визначеному статтею 30 Закону України "Про акціонерні товариства" - до 29 жовтня 2022 року.

3. Протягом 10 днів із дати складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, Товариству повідомити осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати шляхом розміщення повідомлення на офіційному вебсайті Товариства.

Виплата дивідендів буде здійснюватися Товариством через депозитарну систему України в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Дата складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів - 28.07.2022.

Розмір дивідендів, що підлягає виплаті відповідно до рішення загальних зборів - 9773,677 тис. грн.» (а.с.49).

Позивач у позовній заяві зазначає, що він, як власник акцій АТ "Миколаївобленерго", на дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, має право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства за 2021 рік у розмірі 878 993,89 грн. (0,0616091591 грн. х 14 267 260 штук акцій).

В позовній заяві позивач зазначив, відповідно до рішення Наглядової ради АТ «Миколаївобленерго» (Протокол №15 від 13.07.2022) виплата дивідендів за 2021 рік повинна була бути здійснена до 29.10.2022 в порядку, визначеному ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно інформації, наданої депозитарною установою ТОВ «Енергетична реєстраційна компанія», станом на 09.01.2024, кошти з рахунку Центрального депозитарію в Розрахунковому центрі на грошовий рахунок Депозитарної установи для виплати дивідендів позивачеві за результатами діяльності АТ "Миколаївобленерго" за 2021 рік не надходили (а.с.58).

Позивачем з метою досудового врегулювання спору, була направлена відповідачу претензія від 12.06.2023 №28/4825 з проханням сплатити дивіденди у добровільному порядку (а.с.53-54).

Відповідач у відповідь на претензію листом №01.01/01-26-3573 від 13.07.2023 повідомив про нарахування дивідендів за 2021 рік, які станом на 13.07.2023 не виплачені. Несплату дивідендів обґрунтовує військовою агресією російської федерації, наслідком якої стало погіршення скрутного фінансового становища АТ «Миколаївобленерго» та гарантував оплату дивідендів у разі поліпшення фінансового стану (а.с.57-58).

У зв`язку з невиплатою відповідачем суми дивідендів у розмірі 878 993,89 грн. за 2021 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ст.113 Цивільного Кодексу України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідно до ч.1 ст.116 Цивільного Кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Згідно з частиною першою статті 152 Цивільного Кодексу України акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів визначається Законом України «Про акціонерні товариства» (в редакції виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

У відповідності до ч. 1 ст.4 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа. Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише акціонерів - юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та ж особа.

За змістом частини 1, 2 статті 20 названого Закону акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:

1) участь в управлінні акціонерним товариством;

2) отримання дивідендів;

3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Згідно з пунктом 12 частини другої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції загальних зборів належить розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом.

Згідно ч.1 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.

Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати емісії яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до абз. 1-3 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року.

У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.

У відповідності до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства.

Згідно абз. 1-3 ч. 4 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради, передбаченим першим реченням цієї частини, але не раніше ніж через 10 робочих днів після дня прийняття такого рішення наглядовою радою. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, складається протягом одного місяця після закінчення звітного року.

Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Товариство в порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями оператора організованого ринку капіталу (операторів організованих ринків капіталу), на якому (яких) акції такого товариства допущені до торгів.

Відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" публічне акціонерне товариство, щодо акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущені до торгів на фондовій біржі, а також банк у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснює виплату дивідендів через депозитарну систему України.

Акціонерні товариства, інші, ніж зазначені в абзаці першому цієї частини, в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснюють виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам. Спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отримання частини прибутку акціонерного товариства (дивідендів) фактично є правом акціонера, що може бути реалізованим у разі ухвалення загальними зборами відповідного рішення. Відтак з моменту, коли у акціонера настає відповідне право на отримання дивідендів, у акціонерного товариства фактично настає обов`язок здійснити їх виплату на користь акціонера.

Тобто у такому разі між акціонером та акціонерним товариством виникає зобов`язання щодо виплати дивідендів в розумінні ст. 509 ЦК та ст. 30 Закону "Про акціонерні товариства" (постанова КГС ВС від 25.05.2022 у справі №910/7126/20).

У разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов`язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у строк, визначений загальними зборами (постанова КГС ВС від 01.06.2022 у справі № 922/1011/21).

Так, загальними зборами акціонерів АТ "Миколаївобленерго" прийнято рішення, оформлене протоколом №33 від 29.04.2022, про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів товариства, а також встановлено строк виплати дивідендів в порядку, визначеному ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства".

Враховуючи викладене, виплата дивідендів здійснюється на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів з врахуванням прийнятого наглядовою радою рішення, позивач є акціонером та власником простих акцій товариства, зобов`язання з виплати дивідендів є таким, строк виконання якого настав.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача невиплачених дивідендів у розмірі 878 993,89 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Відповідно ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 73 835,50 грн. нараховані за період:

- з 01.11.2022 по 30.11.2022 на суму заборгованості 878 993,89 грн. в розмірі 6 152,96 грн.;

- з 01.12.2022 по 31.12.2022 на суму заборгованості 878 993,89 грн. в розмірі 6 152,96 грн.;

- з 01.01.2023 по 31.01.2023 на суму заборгованості 878 993,89 грн. в розмірі 7 031,95 грн.;

- з 01.02.2023 по 28.02.2023 на суму заборгованості 878 993,89 грн. в розмірі 6 152,96 грн.;

- з 01.03.2023 по 31.03.2023 на суму заборгованості 878 993,89 грн. в розмірі 13 184,91 грн.;

- з 01.04.2023 по 30.04.2023 на суму заборгованості 878 993,89 грн. в розмірі 1 757,99 грн.;

- з 01.05.2023 по 31.05.2023 на суму заборгованості 878 993,89 грн. в розмірі 4 394,97 грн.;

- з 01.06.2023 по 30.06.2023 на суму заборгованості 878 993,89 грн. в розмірі 7 031,95 грн.;

- з 01.09.2023 по 30.09.2023 на суму заборгованості 878 993,89 грн. в розмірі 4 394,97 грн.;

- з 01.10.2023 по 31.10.2023 на суму заборгованості 878 993,89 грн. в розмірі 7 031,95 грн.;

- з 01.11.2023 по 30.11.2023 на суму заборгованості 878 993,89 грн. в розмірі 4 394,97 грн.;

- з 01.12.2023 по 31.12.2023 на суму заборгованості 878 993,89 грн. в розмірі 6 152,96 грн.

Так, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат період нарахування обрано вибірково (з листопада 2022 року по червень 2023 року та з вересня 2023 року по грудень 2023 року), а не поспіль, не враховано місяці, в яких мала місце дефляція (липень-серпень 2023 року). Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку інфляційних за період з листопада 2022 року по грудень 2023 року на суму заборгованості 878 993,89 грн. стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 57 663,11 грн.

Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 31 497,32 грн. нараховані за період з 01.11.2022 по 10.01.2024.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає, що він не суперечить вимогам законодавства та є арифметично правильним.

Відповідач у відзиві просить суд зменшити розмір 3% річних та інфляційних втрат на 90%.

Позивач проти зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат заперечує з підстав викладених у відповіді на відзив.

Відповідач звертаючись до суду з клопотанням про зменшення 3% річних та інфляційних втрат, відповідач просить суд врахувати майновий стан АТ «Миколаївобленерго», як одного з найбільших постраждалих підприємств критичної інфраструктури від російської агресії на території Миколаївської області. Починаючи з 24.02.2022 на території Миколаївської області постійно велись активні бойові дії, здійснювались постійні артилерійські та ракетні обстріли, наслідком яких є пошкодження мереж, підстанцій, знеструмлення цілих районів міста та області, при цьому оперативне відновлення електрозабезпечення на території здійснюється товариством виключно за власні кошти, що призвели до значних фінансових витрат з його боку. Орієнтовний розмір відновлення пошкоджених об`єктів критичної інфраструктури, завданих товариству внаслідок військової агресії російської федерації станом на 17.01.2024 становить 12 301 049 450,00 грн. Зазначає, що загальна дебіторська заборгованість споживачів перед товариством за надані послуги з розподілу електроенергії складає 389 589 890,00 грн. Вказує, що відповідач на сьогоднішній день перебуває у вкрай скрутному фінансову становищі

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

У силу приписів ст.236 Господарського процесуального кодексу України суд ураховує правові висновки Верховного Суду.

У постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

При цьому у справі №902/417/18 Великою Палатою Верховного Суду не викладено висновків щодо можливості зменшення розміру інфляційних втрат.

Ураховуючи положення частини 2 ст.625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зауважує, що нормами чинного законодавства не передбачено повноважень суду на зменшення розміру інфляційних втрат.

Оскільки нарахування інфляційних втрат є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, та їх розмір не підлягає зміні за домовленістю сторін, а порядок їх нарахування є чітко регламентованим, суд дійшов висновку, що зменшення розміру інфляційних втрат порушує права кредитора та робить його уразливим від знецінення грошових коштів, виплату яких затримує боржник.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для зменшення інфляційних втрат.

Щодо зменшення розміру 3% річних нарахованих позивачем до стягнення з відповідача суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.6 ст.3 Цивільного Кодексу України основними засадами цивільних правовідносин є справедливість, добросовісність, розумність.

Враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, з огляду на те, що розрахунок 3% річних охоплює період військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану, враховуючи важливість збереження господарської діяльності відповідача, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем зобов`язань по сплаті дивідендів, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення суми 3% річних - 31 497,32 грн. на 50% та стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 15 748,66 грн. (31 497,32 грн. Х 50%).

Судовий збір у разі зменшення судом розміру відсотків річних покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення відсотків річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у розмірі 14 522,76 грн. (98,36% (відсоток задоволених позовних вимог) х 14 764,90 грн. (сплачена сума судового збору) слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (вул. Громадянська, буд.40, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017 ,код ЄДРПОУ 23399393) на користь Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (вул. Князя Володимира, буд.71, м. Рівне, Рівненська область, 33013, код ЄДРПОУ 05424874) невиплачені дивіденди в сумі 878 993,89 грн., інфляційні нарахування в розмірі 57 663,11 грн., 3% річних в розмірі 15 748,66 грн. та 14 522,76 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 25.04.2024.

Суддя Н.О. Семенчук