Ухвала суду № 118625940, 25.04.2024, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

25 квітня 2024 року Справа № 915/1926/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О. В.,

розглянувши матеріали заяви у справі № 915/1926/23, в якій

Заявник (кредитор): ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Боржник: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 )

Керуючий реструктуризацією: Капінус Андрій Анатолійович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1533 від 16.07.2013) адреса: 54017, м. Миколаїв, а/с 55).

суть спору: про визнання кредиторських вимог в сумі 709 000,00 грн.

в с т а н о в и в:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвалою суду від 26.01.2024 відкрито провадження у справі № 915/1926/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ); введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1533 від 16.07.2013). З урахуванням режиму воєнного стану на всій території України призначено попереднє судове засідання поза строком, визначеним Кодексу України з процедур банкрутства, на 25.04.2024 о 10:00.

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, Господарським судом Миколаївської області здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному вебпорталі судової влади України. Відповідне повідомлення опубліковане 19.02.2024 на офіційному сайті Верховного Суду за № 72561.

На адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 (вх. № 2809/24) про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 709 000,00 грн. та 6 056,00 грн. судового збору.

Ухвалою від 01.04.2024 вказану заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 25.04.2024.

Керуючий реструктуризацією надав суду відзив на заяву про грошові вимоги до боржника (вх. № 2914/24 від 12.03.2024) та відомості про результати розгляду вимог кредиторів (вх. № 3485/24 від 25.03.2024). З поданих документів вбачається, що керуючий реструктуризацією визнає заявлені вимоги в повному обсязі з коригуванням черговості задоволення вимог.

Учасники справи, належно повідомлені про дату та час розгляду заяви про грошові вимоги, у судове засідання не з`явилися, від керуючого реструктуризацією, кредитора та боржника надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду заяви, тому неявка сторін не перешкоджає розгляду даної заяви.

Відповідно до ст. 122 Кодексу України з питань банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов`язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Жодних заперечень щодо вказаних вимог до суду не надходило.

Дослідивши матеріали заяви та надані суду докази, оцінивши їх відповідно до вимог ст.86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 05.02.2019 було укладено договір позики на суму 774 000,00 грн., який викладено сторонами у письмовій формі, з наданням ОСОБА_3 розписки про отримані кошти.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей, того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України, Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

З аналізу змісту договору позики і розписки від 05.02.2019 вбачається:

-підтвердження отримання коштів у позику;

-сума і валюта позики 774 000,00 грн.;

-зобов`язання повернення позики;

-дата отримання коштів у позику - 05.02.2019;

-дата повернення коштів, наданих у позику - 05.10.2021;

-договір і розписка підписані стороною правочину.

Таким чином, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір позики від 05.02.2019 і надана ОСОБА_2 розписка від 05.02.2019 за формою і змістом відповідають приписам діючого законодавства.

Боржником в 2023 році сплачено частину боргу в сумі 65 000,00 грн.

Таким чином, станом на дату звернення заявника з грошовими вимогами до суду позичальником не виконано умов договору позики, кошти в повному обсязі не повернуто, заборгованість на день звернення до суду складає 709 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за непогашену позику за договором від 05.02.2019 у розмірі 709 000,00 грн. є конкурсними та підлягають визнанню у повному обсязі.

Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, зокрема, витрати на оплату судового збору, відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Кредитором за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника згідно квитанції від 29.02.2024 сплачено судовий збір за звернення до суду із заявою про грошові вимоги в розмірі 6 056,000 грн. а тому вказані витрати мають бути відшкодовані до задоволення вимог кредиторів.

Стосовно черговості задоволення вимог кредиторів суд зазначає, що порядок задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність визначено статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства. Згідно ч. 4 цієї статті, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

З урахуванням положень ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства суд вважає, що визнані судом вимоги ОСОБА_1 мають задовольнятися у такій черговості:

- 6 056,00 грн. (судовий збір) - позачергові вимоги;

- 709 000,00 грн. (заборгованість за договором позики) - ІІ черга.

Керуючись ст. 45-47, 122, 133, Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги ОСОБА_1 до боржника ОСОБА_2 у загальному розмірі 715 056,00 грн. (709 000,00 грн. заборгованість за договором позики, 6 056,00 грн. судовий збір).

2. Зобов`язати керуючого реструктуризацією включити вимоги ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Ухвалу надіслати кредитору, боржнику, керуючому реструктуризацією.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О. В. Ткаченко