Рішення № 118625889, 17.04.2024, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2024 Справа № 27/55(914/1780/23)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Артишук В.І., розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного підприємства «Рома», м.Рава-Руська, Львівська область

до відповідача: Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області

про визнання недійсним договору оренди від 02.01.2018 року

в межах провадження у справі № 27/55

за заявою: Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області

про банкрутство: Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області

Представники сторін:

від позивача: Рабінович М.П., Демчин Р.І.

від відповідача: Квіткін Ю.М.

розпорядник майна: Сибаль А.М.

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-німецьке підприємство «Тристалко» у формі ТзОВ звернулось в порядку ст. 53 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом про порушення справи про банкрутство спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ, м. Жовква з метою проведення керівником процедури санації товариства.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Справа №27/55 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства - фірма «Тристалко» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю перебуває в процедурі санації.

06 червня 2023 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Рома» до Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТОВ про визнання недійним договору оренди від 02.01.2018 року.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.06.2023 справу № 27/55(914/1780/23) передано на розгляд судді Чорній Л.З. на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, в провадженні якої перебуває справа №27/55 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ.

Ухвалою суду від 13.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та надано сторонам строк для подання відзиву та відповіді на відзив.

Станом на 18.07.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 04.07.2023 за вх. №16461/23.

Ухвалою суду від 19.07.2023 розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження призначено в судовому засіданні на 02.08.2023.

Ухвалою суду від 02.08.2023 розгляд справи відкладено на 23.08.2023.

09.08.2023 представник позивача подав відповідь на відзив.

09.08.2023 представник позивача подав клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

У судове засідання 23.08.2023 представник позивача з`явився, просив задовольнити клопотання про перехід до розгляду справи №27/55(914/1780/23) в порядку загального позовного провадження. Справу №27/55(914/1780/23) розглядати за правилами загального позовного провадження та розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.08.2023 клопотання Приватного підприємства «Рома» за вх. №19528/23 від 09.08.2023 про перехід до розгляду справи №27/55(914/1780/23) за правилами загального позовного провадження задоволено. Суд ухвалив справу №27/55(914/1780/23) розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.09.2023.

В судове засідання від 20.09.2023 сторони з`явилися.

Позивачем через канцелярію суду подано заяву про зміну підстав позовної заяви.

В судовому засіданні 20.09.2023 розгляд заяви Приватного підприємства «Рома» (вх. №3728/23 від 20.09.2023) про зміну підстав позову відкладено.

Ухвалою суду від 20.09.2023 підготовче засідання відкладено на 27.09.2023.

В судове засідання від 27.09.2023 представник позивача та розпорядник майна з`явилися, відповідач участь уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

В судовому засіданні 27.09.2023 представник позивача підтримав заяву (вх. №3728/23 від 20.09.2023) про зміну підстав позову.

Ухвалою суду від 27.09.2023 прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства «Рома» (вх. №3728/23 від 20.09.2023) про зміну підстав позову. Подальший розгляд справи вирішено здійснювати з врахування змінених підстав позову. Підготовче судове засідання відкладено на 25.10.2023 року.

19.10.2023 в системі документообігу суду зареєстровано заяву представника Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) (вх.№25347/23).

Також представником Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ подано відзив на позовну заяву (вх.№23345/23), в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог ПП "Рома" про визнання недійсним договору оренди від 02.01.2018 року, укладеного між СУНП "Тристалко" у формі ТОВ та ПП "Рома", відмовити.

В підготовче засідання 25.10.2023 сторони явки уповноважених представників не забезпечили.

Ухвалою суду від 25.10.2023 підготовче засідання відкладено на 22.11.2023 року.

В підготовче засідання 22.11.2023 з`явилися представники позивача, відповідача та розпорядник майна, надали пояснення щодо спору, зазначили про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

Заяв, клопотань чи пояснень від сторін не надходило.

Ухвалою суду від 22.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.01.2024.

В судове засідання від 10.01.2024 сторони не з`явилися. Через систему Електронний Суд позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку зайнятістю в іншому судовому процесі, а саме кримінальній справі №455/2021/21.

В судове засідання від 14.02.2024 сторони з`явилися. В судовому засідання висловили свої позицію у вступному слові.

В судове засідання від 20.03.2024 з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Судом здійснено огляд доказів, представником позивача заявлено зауваження до деяких доказів.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 20.03.2024, розгляд справи відкладено на 17.04.2024.

16.04.2024 відповідач сформував в системі «Електронний суд» додаткові пояснення у справі, в яких просить долучити їх до матеріалів справи та прийняти до розгляду дані пояснення та докази згідно з додатками.

У вказаних додаткових поясненнях відповідач посилається на те, що відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним. На думку відповідача, за час, протягом якого розглядається справа, виникли додаткові обставини, які мають значення для справи та які полягають в тому, що за своєю суттю договір оренди майна є правочином, який може бути визнаний недійсним лише на майбутнє. Відповідно до п.7.1. Договору цей договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Згідно із ч.1 ст. 761 ЦК України (в редакції, чинній до 27.05.2021) якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Відповідач посилається на те, що оскільки після закінчення строку Договору (31.12.2019) Позивач продовжив користуватись майном, то у зв`язку із відсутністю протягом одного місяця заперечень СП "Тристалко" (по 31.01.2020) Договір було поновлено на строк, який було раніше встановлено Договором, тобто по 29.12.2021 (на 729 днів).

Відповідач вказує на те, що оскільки після закінчення строку Договору (29.12.2021) Позивач продовжив користуватися майном, то у зв`язку із відсутністю протягом одного місяця заперечень СП "Тристалко" (по 29.01.2022) Договір було поновлено на строк, який було раніше встановлено Договором, тобто по 28.12.2023 (на 729 днів). У зв`язку із тим, що позивачем не виконувались умови договору щодо сплати орендної плати, що встановлено рядом судових рішень, які набрали законної сили, СП "Тристалко" не бажало надалі продовжувати договірних відносин, а тому Позивачу були надіслані заперечення від 22.12.2023 № 22/12-01 щодо поновлення договору оренди, що підтверджується накладною та описом вкладення у лист, трек-номер відправлення 7904270963511. В запереченнях щодо поновлення договору оренди Відповідач повідомив Позивача про закінчення 28.12.2023 строку дії договору оренди від 02.01.2018 та заперечив проти поновлення після 28.12.2023 договору оренди від 02.01.2018 на строк, який був раніше встановлений договором (на 729 днів), тобто по 26.12.2025. Отже, відповідач вважає, що дія укладеного між сторонами договору оренди від 02.01.2018 припинилась 28.12.2023 року. На думку відповідача, оскільки дія укладеного між сторонами договору оренди вже припинилась, такий договір неможливо визнати недійсним на майбутнє.

Також, підставою позовних вимог є те, що станом на 02.01.2018 ОСОБА_1 не мав повноважень щодо укладення та підписання договору оренди від 02.01.2018, тобто не володів достатнім обсягом дієздатності. Разом із тим, як зазначено у преамбулі договору оренди від 02.01.2018 зі сторони Відповідача його підписав заступник директора Кочерган Богдан Васильович, який діє на підставі доручення. Відповідач зазначає, що, заступнику директора ОСОБА_1 видано довіреність від 06.12.2017 терміном на три роки, в т.ч. на підписання договорів щодо передачі в оренду цілісного майнового комплексу. Дана довіреність була чинною станом на 02.01.2018 час укладення договору оренди. Відповідно до ч.8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. У додаткових пояснення відповідач зазначає, що докази припинення 28.12.2023 дії договору оренди від 02.01.2018 не могли бути подані у строк для надання відзиву на позовну заяву, оскільки вони виникли в часі пізніше строку на подання відзиву на позовну заяву. Копія довіреності від 06.12.2017 не могла бути поданою раніше, оскільки її строк закінчився ще в 2020, а позов про визнання недійсним договору було подано лише 06.06.2023, тому пошук довіреності в архівних документах підприємства потребував часу.

Представник відповідача та розпоядник майна Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ просили долучити вказані письмові пояснення та докази, відповідно до додатків, до матеріалів справи.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні, заперечив щодо долучення до матеріалів нових доказів та прийняття до розгляду додаткових пояснень, оскільки вважає їх поданими поза межами процесуальних строків, визначених Господарським процесуальним кодексом для подання доказів відповідачем.

Згідно з частиною другою статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Однією з форм реалізації принципу диспозитивності є самостійне визначення позивачем на стадії подання позову обсягу доказів, якими він планує підтвердити наявну у нього матеріально-правову вимогу до відповідача.

При цьому відповідно до положень частини 3-4 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Суд зазначає, що правила, які встановлені у статті 80 ГПК України щодо своєчасності подання доказів кореспондуються з принципом диспозитивності, в силу якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слід зауважити, що встановлення законодавцем часових обмежень на подання доказів спрямоване на неприпустимість зловживання учасниками справи своїми правами, коли через наявність права на подання доказів відповідний учасник буде відтерміновувати винесення судом рішення по суті справи через необхідність дослідження додатково поданих таким учасником доказів.

Аналіз статті 80 ГПК України свідчить про те, що докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позовних вимог, повинні існувати на момент звернення з відзивом і на відповідача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з відзивом.

Частиною 5 ст. 80 ГПК України передбачено, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Посилання відповідача на те, що ним направлено на адресу позивача заперечення від 22.12.2023 № 22/12-01 щодо поновлення договору оренди, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору, і такі докази не могли бути подані у строк для надання відзиву на позовну заяву, оскільки вони виникли в часі пізніше та на те що копія довіреності від 06.12.2017 не могла бути поданою раніше, оскільки її строк закінчився ще в 2020, а позов про визнання недійсним договору було подано лише 06.06.2023, тому пошук довіреності в архівних документах підприємства потребував часу не заслуговують на увагу, оскільки у відзиві чи письмових клопотаннях відповідач не повідомляв суд про неможливість подання вказаних доказів на підтвердження свої правової позиції у справі та відповідно про їх можливе подання в майбутньому.

У даному випадку, відповідач, звертаючись з клопотанням про долучення до матеріалів справи нових доказів та прийняття до розгляду додаткових пояснень не подав клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів, належним чином не обґрунтував об`єктивних обставин, які б свідчили про неможливість своєчасно вчинити певні процесуальні дії.

Враховуючи на наведене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача щодо долучення до матеріалів нових доказів та прийняття до розгляду додаткових пояснень.

У судове засідання 17.04.2024 представник позивача з`явився, просив задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Представник відповідача та розпорядник майна у судове засідання з`явилися, просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У судовому засіданні 17.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиції сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на таке:

директор Спільного українсько-німецького підприємства-фірми Тристалко Кочерган Б.В., який підписав договір оренди від 02.01.2018 та акт приймання-передачі від 02.01.2018 не мав повноважень щодо укладення та підписання цього договору, тобто не володів достатнім обсягом дієздатності, що дозволяє дійти висновку, що оспорюваний договір оренди від 02.01.2018 та додатки до нього були підписані особою, без відповідних на те повноважень, оскільки єдиним підписантом Спільного українсько-німецького підприємства-фірми Тристалко до 15.05.2019 був ОСОБА_2 ;

позивач жодним чином не схвалив чи у будь-якій формі не надав згоду на укладення чи виконання умов договору оренди від 02.01.2018;

у господарській діяльності з відповідачем позивач керувався виключно положеннями угоди про співробітництво та організацією правовідносин від 09.02.2016 № 10. Відносин оренди будь-якого роду між позивачем та відповідачем не існувало;

Позивачем через канцелярію суду подано заяву про зміну підстав позовної заяви, додатковою підставою зазначає належність земельної ділянки, на якій розміщений спірний цілісний майновий комплекс СУНП фірма «Тристалко» у формі ТОВ, на праві постійного землекористування. Право постійного землекористування не дає користувачу права розпоряджатися такою земельною ділянкою, в тому числі шляхом надання її в оплатне користування (оренду).

Суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати з врахування змінених підстав позову.

Позивач просить визнати недійсним договір оренди від 02.01.2018, укладений між Спільним українсько-німецьким підприємством-фірмою Тристалко (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) та Приватним підприємством Рома.

Відповідач щодо позовних вимог заперечив в повному обсязі, зазначив таке:

договір оренди від 02.01.2018 зі сторони відповідача було підписано представником - Кочерганом Б.В., який діє на підставі доручення, а тому в силу положень ч.1 ст. 239 ЦК України такий договір оренди від 02.01.2018 створив цивільні права та обов`язки для відповідача, якого представляв ОСОБА_1 ;

договір в подальшому був схвалений відповідачем, оскільки позивачем було сплачено 13.09.2019 орендну плату на загальну суму 100 000,00 грн. згідно платіжних доручень № 1092 від 13.09.2019 (50 000,00 грн.) та № 1120 від13.09.2019 (50 000,00 грн.), що підтверджується заключною випискою банку за період з 01.09.2019 по 30.09.2019, яка зарахована відповідачем в рахунок орендної плати за січень 2018;

наявність укладеної між сторонами угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин від 09.02.2016 № 10 жодним чином не виключає та не спростовує укладення між сторонами та часткове виконання відповідачем договору оренди від 02.01.2018, оскільки предмети угоди від 09.02.2016 № 10 та договору оренди від 02.01.2018 є різними;

доводи позивача про начебто введення в оману позивача щодо наявності повноважень Кочергана Б.В. діяти від імені Спільного українсько-німецького підприємства-фірми "Тристалко", в той час як єдиним підписантом цієї юридичної особи до 15.05.2019 був ОСОБА_2 не відповідають дійсності, оскільки в преамбулі договору оренди від 02.01.2018 зазначено, що його зі сторони відповідача підписав заступник директора ОСОБА_1 , який діє на підставі доручення;

позивачем не зазначено яке саме право, на його думку, порушено, і яке позивач намагається захистити в обраний спосіб. Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України). Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5- 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі N 908/976/19. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Також, відповідач заперечуючи проти позовних вимог вказує на те, що земельна ділянка площею 3,9 га, на якій розміщено Жовківський цегельний завод, не належить на праві власності відповідачу, а тому не є частиною належного відповідачу цілісного майнового комплексу Жовківського цегельного заводу, а відтак не була предметом оренди згідно договору. В даному випадку до складу цілісного майнового комплексу - Жовківського цегельного заводу входять виробничий корпус цегельного заводу першої черги з відповідними автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання. Відповідач посилається на те, що відповідач безпосередньо не надавав власне згідно договору позивачу в оренду земельну ділянку, а позивач набув права користуватися земельною ділянкою в силу закону за згодою територіальної громади в особі Жовківської міської ради, яка презюмується.

Враховуючи наведене, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ПП "Рома" про визнання недійсним договору оренди від 02.01.2018 року, укладеного між СУНП "Тристалко" у формі ТОВ та ПП "Рома".

Обставини справи встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2018 між Спільним українсько-німецьким підприємством „Тристалко у формі ТзОВ (орендодавець) та Приватним підприємством Рома (орендар), відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) цілісний майновий комплекс Жовківський цегельний завод, який знаходиться за адресою: м. Жовква, вул. Дорошенка, 17 (п.1.1 договору).

Як вбачається з преамбули договору оренди від 02.01.2018 зі сторони відповідача Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко у формі ТзОВ його підписав заступник директора ОСОБА_1 , який діє на підставі доручення.

Згідно з п. 2.1 договору за користування орендованим майном орендар щомісяця сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 145 833,34 грн без ПДВ. Загальна суму цього договору становить 3 350 000,00 грн. Відповідно до п. 2.2 договору орендна плата проводиться орендарем щомісячно шляхом переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок орендодавця, але не пізніше 5-го числа наступного за місяцем оплати.

Згідно з п. 3.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у п.3.2. цього договору, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 3.2 договору майно повинно бути передане орендодавцем і прийняте орендарем за актом приймання-передачі протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання даного договору. Акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками сторін на скріплюється печатками, і є складовою та невід`ємною частиною даного договору, визначений як додаток № 1.

Підтвердженням наявності майна за адресою: Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, 17 є інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 23.12.2019 за № 194573656. Копія вказаної інформаційної довідки долучена позивачем до позовної заяви.

До матеріалів справи долучено акт приймання-передачі майна від 02.01.2018, відповідно до якого, відповідач передав позивачу в оренду цілісний майновий комплекс Жовківський цегельний завод, що знаходиться за адресою: м. Жовква, вул. Дорошенка, 17. У п. 3 акта зазначено, що технічний стан майна у момент його передачі є задовільний та такий, що відповідає технічним та санітарним вимогам.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (н. 7.1 Договору).

Позивач посилається також на те, що в межах Угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин, між Приватним підприємством «Рома» (орендар) та Спільним українсько-німецьким підприємством «Тристалко» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (Орендодавець), укладено Договір оренди земельної ділянки від 03 травня 2018 року. Відповідно до п. 1 Договору оренди земельної ділянки від 03 травня 2018 року, Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для виробничих потреб, а саме: розміщення установки з виготовлення асфальтобетону. Відповідно до п. 2 Договору оренди земельної ділянки від 03 травня 2018 року, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5 га. Відповідно до п. З Договору оренди земельної ділянки від 03 травня 2018 року, на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна. Відповідно до п. 6 Договору оренди земельної ділянки від 03 травня 2018 року, Договір укладено на 1 (один) рік. Відповідно до п. 10 Договору оренди земельної ділянки від 03 травня 2018 року, сума орендної плати за місяць становить 300,00 грн (триста гривень 00 копійок). Від імені Спільного українсько-німецького підприємства-фірми «Тристалко» у формі ТзОВ зазначений договір підписаний директором ОСОБА_2 .

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частина 3 цієї ж статті визначає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами цього правочину, повинні безперешкодно реалізовуватись, а прийняті обов`язки підлягають виконанню. Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 12.12.2019 у справі №910/13985/19.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, в редакції, чинній станом на момент укладення договору оренди від 02.01.2018, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Позивач покликається на те, що станом на 02.01.2018 ОСОБА_1 не мав повноважень щодо укладення та підписання договору оренди від 02.01.2018, тобто не володів достатнім обсягом дієздатності.

Як встановлено судом, у преамбулі договору оренди від 02.01.2018 зі сторони відповідача його підписав заступник директора ОСОБА_1 , який діє на підставі доручення. Акт приймання-передачі від 02.01.2018 також підписаний ОСОБА_1 , але вже із зазначенням посади «директор».

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним отримано докази, які дають усі підстави вважати, що ОСОБА_1 не мав права на укладення та підписання від імені відповідача оспорюваного Договору оренди від 02.01.2018 та Акту приймання-передачі від 02.01.2018.

З метою отримання відомостей про склад керівників та інших осіб, які були уповноважені на укладення договорів, в тому числі оспорюваного договору оренди від 02.01.2018, представник позивача звернувся із адвокатським запитом № 1685 від 01.05.2023 до Львівської районної державної адміністрації Львівської області як зберігача реєстраційних справ. У відповіді №130-851/0/2-23 від 10.05.2023 на адвокатський запит зазначено про необхідність безпосереднього прибуття у Львівську районну державну адміністрацію для отримання копій документів з реєстраційної справи. Із матеріалів реєстраційної справи «Спільного українсько-німецького підприємства-фірми «Тристалко» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) отримані копії наступних документів: - протокол №1-08 зборів учасників спільного українсько-німецького підприємсгва-фірми «Тристалко» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) від 10 грудня 2008 року. На цих зборах слухали питання про обрання директора товариства. За результатами голосування було ухвалено рішення про обрання директором спільного українсько-німецького підприємства-фірми «Тристалко» (у Формі товариства з обмеженою відповідальністю) ОСОБА_2 з правом першого підпису. - протокол №7 чергових Загальних зборів Учасників Спільного українсько-німецького підприємства-фірми «Тристалко» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) від 15 травня 2019 року. На цих загальних зборах слухали: 1) питання припинення з 15 травня 2019 року повноважень органів управління Товариства, створених та обраних відповідно до старої редакції Статуту Товариства, а саме: Директора Товариства (Виконавчого органу) - ОСОБА_2 . За результатами голосування було вирішено припинити з 15 травня 2019 року повноваження Директора Товариства (Виконавчого органу) - Гриника Євгена Ярославовича; 2) питання виключення ОСОБА_2 зі складу підписантів Товариства. За результатами голосування вирішено виключити ОСОБА_2 зі складу підписантів Товариства; 3) питання обрання нового Директора Товариства та включення його до складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені Товариства без довіреності (підписантів), у тому числі підписувати договори. За результатами голосування було вирішено обрати з 16 травня 2019 року Директором Товариства Кочергана Богдана Васильовича, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; включити новообраного Директора Товариства - Кочергана Богдана Васильовича до складу підписантів Товариства. 4) питання передачі новообраному Директору печатки, штампи, бухгалтерську та іншу документацію негайно, але не пізніше 7 (семи) робочих днів з дня прийняття зборами цього рішення. За результатами голосування було вирішено, що колишній Директор Товариства ОСОБА_2 має передати всі наявні у нього документи Товариства, в т.ч. печатки та штампи, новообраному Директору Товариства на зберігання. Тобто, загальними зборами Спільного українсько-німецького підприємства було надано ОСОБА_1 право підпису та право вчинення дій від імені відповідача починаючи з 16 травня 2019 року.

Копії протоколу №1-08 зборів учасників спільного українсько-німецького підприємства-фірми «Тристалко» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) від 10 грудня 2008 року (оригінал знаходиться у відповідача) та протоколу №7 чергових Загальних зборів Учасників Спільного українсько-німецького підприємства-фірми «Тристалко» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) від 15 травня 2019 року долучено до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, оспорюваний договір підписаний зі сторони відповідача ОСОБА_1 02 січня 2018, тобто майже за рік та чотири місяці до моменту надання йому відповідних повноважень. На момент укладення Договору оренди від 02.01.2018 у ОСОБА_1 були відсутні повноваження щодо його укладення, що свідчить про факт укладення зазначеного договору особою, яка не володіла необхідним відповідним обсягом дієздатності.

Враховуючи наведене, спірний договір оренди від 02.01.2018, укладений між Спільним українсько-німецьким підприємством-фірмою «Тристалко» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) та Приватним підприємством «Рома» підписано від імені відповідача заступником директора ОСОБА_1 без відповідних повноважень.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України).

З огляду на викладене, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача у розмірі 2 684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди від 02.01.2018, укладений між Спільним українсько-німецьким підприємством-фірмою «Тристалко» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (80300, вул. Дорошенка, 17, м. Жовква, Львівська обл., код ЄДРПОУ: 14338335) та Приватним підприємством «Рома» (80316, вул. Воїнів УПА (Горького), 42А, м. Рава-Руська, Львівська обл., код ЄДРПОУ: 22357406).

3. Стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства - фірма «Тристалко» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (80300, вул. Дорошенка, 17, м. Жовква, Львівська обл., код ЄДРПОУ: 14338335) на користь Приватного підприємства «Рома» (80316, вул. Воїнів УПА (Горького), 42А, м. Рава-Руська, Львівська обл., код ЄДРПОУ: 22357406) 2 684,00 грн судового збору.

4. Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний тест рішення складений 25.04.2024.

СуддяЧорній Л.З.