Рішення № 118624961, 25.03.2024, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
25.03.2024
Номер справи
910/19997/21
Номер документу
118624961
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.03.2024Справа № 910/19997/21

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська область, Житомирський район, селище міського типу Новогуйвинське, вулиця Дружби Народів, будинок 1) доМіністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6)простягнення 751 640 грн 52 коп.Представники сторін:від позивачаХаупшева Л.М.від відповідачаХлань В.М.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" з вимогами до Міністерства оборони України про стягнення 751 640 грн 52 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами державного контракту належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 751 640 грн 52 коп., яка є різницею між фактичними витрати позивача та орієнтовною вартістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 відкрито провадження у справі № 910/19997/21 та прийнято позовну заяву до розгляду. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Проводити розгляд справи постановлено у закритому судовому засіданні. Підготовче засідання призначено на 13.01.2022.

13.01.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заява та відзив на позовну заяву.

Підготовче засідання призначене на 13.01.2022 не відбулося.

03.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" та Міністерство оборони України зобов`язано надати суду в строк протягом десяти з дня отримання ухвали належним чином засвідчену копію (для долучення до матеріалів справи) державного контракту, укладеного між Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" та Міністерством оборони України з додатками до нього.

26.10.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчому засіданні на 16.01.2023.

03.01.2023 до відділу діловодства Господарського суду від відповідача надійшло клопотання про залучення доказів.

У підготовчому засіданні 16.01.2023 суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 суд постановив повернутися до розгляду справи № 910/19997/21 у підготовчому засіданні та зупинити провадження у справі № 910/19997/21 до касаційного перегляду господарських справ № 910/13480/21 та 910/13599/21 за позовом Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" з вимогами до Міністерства оборони України про стягнення про стягнення заборгованості за виконанні роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 поновлено провадження у справі № 910/19997/21, підготовче засідання призначено на 19.02.2024.

19.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення.

Підготовче засідання, призначене на 19.02.2024, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчому засіданні на 04.03.2024.

У підготовчому засіданні 04.03.2024 суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 18.03.2024.

15.03.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява.

У судовому засіданні 18.03.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 25.03.2024.

У судове засідання 25.03.2024 з`явилися представники сторін та надали пояснення.

Представник позивача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні 25.03.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.12.2017 між Міністерством оборони України (замовник за договором) та Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" (виконавець за договором) укладено державний контракт на виконання робіт (надання послуг) за державним оборонним замовленням № 342/3/5/17/78, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується у 2017-2018 роках за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства виконати роботи (надати послуги) з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення за номенклатурою, етапами, в обсягах та у строки, які зазначені у календарному плані надання послуг (додаток 1 до контракту), що є невід`ємною частиною цього контракту, а замовник зобов`язується прийняти через філію представництва замовника та вантажоодержувача та оплатити їх.

Орієнтовна вартість робіт (послуг) за контрактом визначена в пункті 2.1. контракту.

Відповідно до пункту 2.2. контракту орієнтовна вартість послуг з ремонту виробів встановлена сторонами на підставі розрахунково-калькуляційних матеріалів (далі - РКМ) з визначення орієнтовної ціни ремонту одиниці виробів складених виконавцем відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань планування, обліку і розрахунку собівартості робіт та з урахуванням висновків філії ПЗ № 637 від 10.02.2017 № 53, від 07.02.2017 № 46 про рівень орієнтовної ціни разом з аналізом елементів витрат, складеного на підставі проведеного РКМ з визначення орієнтовної ціни закупівлі послуг за контрактом.

Орієнтовна ціна зафіксована у протоколі погодження орієнтовної ціни на надання послуг з ремонту виробів.

Орієнтовна вартість послуг за одиницю виробу є базовою для визначення вартості продукції на момент укладення контракту та досягнення домовленостей про договірну ціну.

Згідно з пунктом 2.3. контракту орієнтовна вартість послуг за контрактом не може бути перевищена виконавцем, при цьому норми витрат за статтями калькуляції та економічні показники (трудомісткість, відсотки додаткової заробітної плати, загальновиробничі, адміністративні витрати), визначені у РКМ, не можуть бути перевищені.

В обґрунтованих випадах при зміні тарифів, ціна на матеріали та покупні комплектуючи вироби, інших складових собівартості продукції, у разі якщо вплив на такі зміни знаходиться поза межами компетенції сторін контракту та обумовлений прийняттям відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, за вмотивованим рішенням замовника, як виключення, ціна контракту може бути переглянута з метою недопущення зриву виконання контракту, та неналежного забезпечення потреб Збройних Сил України.

Перегляд орієнтовної вартості послуг здійснюється не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення терміну надання послуг на підставі письмового звернення однієї із сторін.

Перегляд орієнтовної вартості послуг здійснюється відповідно до спільного рішення, яке затверджується сторонами на підставі висновку філії ПЗ № 637, складеного за результатами перевірки та аналізу РКМ щодо фактичних та очікуваних витрат. Очікувані витрати не повинні перевищувати 20 відсотків від загальної вартості виробу.

За результатами перегляду орієнтовної вартості послуг сторони вносять зміни в календарний план надання послуг щодо кількості, вартості та термінів надання послуг на решту виробів.

Пунктом 2.4. контракту встановлено, що замовник оплачує вартість послуг за договірною ціною, встановленою сторонами та зафіксованою у протоколі погодження договірної ціни.

За умовами пункту 2.7. контракту у разі коли фактичні витрати виконавця на надання послуг перевищують її орієнтовну вартість, замовник не зобов`язаний оплачувати таке перевищення.

Позивач вказує, що орієнтовна ціна, зазначена при укладенні контракту, визначалась на підставі висновку філії ПЗ № 637 від лютого 2017 року, та в подальшому зазнала суттєвих змін, у зв`язку із зростанням вартості складових послуг, закупівельних комплектуючих, комунальних тарифів, підвищення розміру мінімальної заробітної плати з 01.01.2018 тощо.

Так, у зв`язку із зростанням цін, позивач, на виконання пункту 2.3. контракту, звернувся до відповідача з листом від 09.02.2018 № 01-11/420 про перегляд орієнтовної ціни на виконання робіт. Вказаним листом позивач серед іншого просив ініціювати складання спільного рішення щодо внесення змін у контракт.

Листом від 04.04.2018 № 164 позивачу направлено висновок філії 637 військового представництва Міністерства оборони України щодо визначення рівня орієнтовної ціни на капітальний ремонт.

Листом від 14.06.2018 № 01-11/1737 позивач звернувся до відповідача з проханням розглянути питання щодо внесення змін до контракту в частині перегляду орієнтовної вартості на підставі висновків філії 637 військового представництва та внесення змін до календарного плану щодо строків виконання ремонту.

Листом від 25.07.2018 01-11/2225 позивач звернувся до відповідача з проханням внести зміни в контракт шляхом встановлення орієнтовної ціни на послуги по капітальному ремонту виробів на рівні договірної ціни на підставі висновку філії 637 військового представництва.

30.11.2018 між сторонами підписано акт № 16 приймання виконаних робіт (наданих послуг) з протоколом розбіжностей від 30.11.2018, відповідно до якого вартість робіт у редакції виконавця становить 3 953 388 грн 96 коп. з ПДВ; вартість робіт у редакції замовника становить 3 201 748 грн 44 коп. Відтак, різниця у сумі 751 640 грн 52 коп. дорівнює різниці між фактичними витратами виконавця на ремонт вироду та орієнтовної вартості, визначено у Протоколі погодження орієнтовної ціни на поставу (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням та є спірною.

В обґрунтування позовних вимог, позивач стверджує, що відсутність змін щодо орієнтовної ціни на послуги з ремонту виробів спричинило тяжкі фінансові наслідки у вигляді невідшкодування замовником понесених виконавцем фактичних витрат на ремонт виробів, оскільки при визначенні договірної та фактичної ціни послуг замовником взято орієнтовну вартість послуг, визначену контрактом, що не враховує подальші суттєві зміни у собівартості складових послуг з ремонту, з огляну на що звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 751 640 грн 52 коп. різниці між фактичними витратами виконавця на ремонт виробу та орієнтовної вартості, визначеної в Протоколі погодження орієнтовної ціни на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою договором підряду.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

У відповідності до частини1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За змістом частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частин першої-третьої статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частинами першою-третьою статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли на підставі укладеного сторонами державного контракту, що є контрактом з оборонного замовлення. Загальні правові засади планування та формування такого замовлення визначені Законом України "Про державне оборонне замовлення", що був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про державне оборонне замовлення" державний контракт з оборонного замовлення - договір, укладений у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених основних показників оборонного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов`язання сторін, порядок регулювання їхніх господарських відносин.

Порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонного замовлення, а також порядок здійснення контролю за його виконанням визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з абзацом 2 пункту 26 Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 464, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок), у разі визначення виконавця без застосування конкурентних процедур, ціна на продукцію оборонного призначення встановлюється суб`єктом господарювання і державним замовником під час проведення переговорів щодо укладення державного контракту, договору.

За пунктами 26-2, 26-3 Порядку суб`єкт господарювання, що отримав від державного замовника пропозицію щодо укладення державного контракту, договору (контракту), інформує державного замовника про свою згоду чи відмову у двадцятиденний строк. У разі згоди на укладення державного контракту, договору (контракту) такий суб`єкт господарювання здійснює розрахунок ціни за одиницю продукції оборонного призначення та/або складає кошторис на виконання робіт (надання послуг) за оборонним замовленням з урахуванням економічно обґрунтованих витрат на виробництво (виконання робіт, надання послуг) та особливостей виробництва (виконання, надання) окремих видів такої продукції (робіт, послуг). Під час розрахунку ціни прибуток визначається суб`єктом господарювання на основі розрахованої величини прибутку, що забезпечує умови ефективної діяльності суб`єкта господарювання з урахуванням витрат на сплату податків та зборів, а також відсотків за кредитами. При цьому прибуток у складі ціни не може перевищувати 5 відсотків витрат суб`єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), робіт (послуг) у інших суб`єктів господарювання, а також 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), крім випадку, передбаченого абзацом третім цього пункту.

Пунктом 26-5 цього Порядку передбачено, що за результатами розрахунків ціни суб`єкт господарювання готує та подає на розгляд державному замовнику, зокрема, калькуляцію продукції, кошторис на виконання робіт, розшифрування витрат, що увійшли до статей калькуляції.

Досягнута державним замовником і суб`єктом господарювання домовленість щодо ціни фіксується у протоколі погодження договірної (орієнтовної) ціни на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг за державним оборонним замовленням за формою згідно з додатком 1. Зміна ціни, визначеної державним контрактом, не допускається, якщо продукцію, роботи та/або послуги оборонного призначення, які є предметом державного контракту, виготовлено (виконано, надано) та прийнято представництвом державного замовника з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, що підтверджується посвідченням (актом), передбаченим підпунктом 6 пункту 9 Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 № 1107 повністю оплачено, а також коли сторонами повністю виконано свої зобов`язання за державним контрактом (пункти 26-7, 26-8 Порядку).

Тож норми, що регулюють економічні та правові зобов`язання сторін державного контракту з оборонного замовлення, порядок регулювання їхніх господарських відносин, особливості розміщення оборонного замовлення, вказують, що ціна виконання робіт, надання послуг за державним контрактом також визначається за домовленістю сторін та зазначають випадки, коли зміна ціни, визначеної контрактом, не допускається.

Разом з тим, укладений сторонами державний контракт за своєю правовою природою є змішаним договором, що містить елементи договорів підряду та надання послуг, правовідносини за якими регулюються приписами Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина перша статті 843 Цивільного кодексу України). Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (частина третя статті 843 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на викладені положення законодавства, ціна договору підряду погоджується сторонами під час укладення договору і зміна ціни допускається лише у разі існування підстав, передбачених умовами договору або законом.

За змістом статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Приблизний кошторис дає змогу сторонам в ході виконання робіт відступити від визначених в ньому цін і скоригувати їх залежно від фактичних витрат підрядника як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Зміни ж до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

За частиною п`ятою статті 844 Цивільного кодексу України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

З висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 910/13599/21 у вирішенні питання можливості відшкодування позивачеві фактичних витрат у зв`язку із виконанням договору слід керуватися приписами частини п`ятої статті 844 Цивільного кодексу України із покладенням ризиків підвищення ринкових цін на позивача як суб`єкта господарювання.

За обставинами справи, кошторис контракту визначений сторонами на підставі висновку, що був зроблений до укладення контракту. Водночас у питанні відшкодування відповідачу збільшеної вартості робіт сторони спору не досягнення згоди про зміну вартості робіт у порядку, передбаченому договором. Акт приймання виконаних робіт, підписаний з протоколом розбіжностей, свідчить про те, що сторони не досягли у встановленому контрактом порядку згоди щодо зміни (визначення іншої) вартості робіт (послуг), ніж погоджено контрактом. Такий акт не є додатковою угодою до контракту, шляхом оформлення якої відповідно до пункту 11.3 до контракту можуть бути внесені відповідні зміни за взаємною згодою сторін. Метою складання такого акта є фіксація передачі результатів виконаних робіт (наданих послуг), в даному випадку з протоколом розбіжностей щодо вартості виконаних позивачем робіт.

Для застосування частини п`ятої статті 844 Цивільного кодексу України суду слід встановити обставини, з якими законодавець пов`язує виникнення у виконавця права вимагати збільшення твердого кошторису і обов`язок доведення таких обставин покладається на позивача.

З тексту позовної заяви вбачається, що, підписуючи контракт позивач достеменно знав, що орієнтовна вартість робіт (послуг) була визначена за 10 місяців до укладення цього контракту та погодився з нею, а тому як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, мав розумно оцінити, зокрема, підвищення на ринку цін на продукцію, підвищення комунальних тарифів, а також підвищення розміру мінімальної заробітної плати, яке відбулось на підставі Закону України "Про державний бюджет України на 2018" від 07.12.2017 № 2246-VIII, який набрав чинності 01.01.2018, відповідно з урахуванням виду своєї діяльності повинен був оцінити можливість виконати зобов`язання відповідно до закладеної у контракті орієнтовної вартості робіт (послуг), передбачити як повний обсяг роботи так і необхідні для цього витрати.

За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у вже згаданій постанові від 03.11.2023 у справі № 910/13599/21, наведені обставини щодо обізнаності позивача з ризиками збільшення орієнтовної вартості робіт (послуг), закладеної у кошторис контракту, а також не доведення позивачем обставин щодо істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, як підстави вимагати перегляду кошторису, свідчить про відсутність передбачених законом чи договором підстав для стягнення із відповідача на користь позивача різниці між фактичними витратами виконавця на ремонт виробів та орієнтовною вартістю, визначеною у протоколі погодження орієнтовної ціни робіт (послуг).

З огляду на вищенаведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 751 640 грн 52 коп. різниці між фактичними витратами виконавця на ремонт виробу та орієнтовної вартості, визначеної у Протоколі погодження орієнтовної ціни на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням визнаються судом недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 25.04.2024

Суддя Н.Плотницька

Часті запитання

Який тип судового документу № 118624961 ?

Документ № 118624961 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 118624961 ?

Дата ухвалення - 25.03.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 118624961 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 118624961 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 118624961, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 118624961, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.03.2024. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 118624961 відноситься до справи № 910/19997/21

Це рішення відноситься до справи № 910/19997/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 118624958
Наступний документ : 118624963