Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18171/24-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Бусик О.Л.
при секретарі Романенко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» - Тарасенка Ігоря Миколайовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру,-
ВСТАНОВИВ:
23 квітня 2024 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою судді від 25 квітня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Разом з матеріалами позовної заяви надано заяву про забезпечення позову.
У заяві представник позивача посилається на те, що з 20 жовтня 2005 року по 17 вересня 2020 року позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 06 лютого 2007 року сім`єю позивачки була придбана квартира АДРЕСА_1 , зареєстрованим титульним власником квартири був чоловік позивачки ОСОБА_4 . При цьому, позивач ОСОБА_5 надавала свою згоду на придбання цієї нерухомості в інтересах сім`ї.
З моменту придбання даної квартири і до даного часу після розірвання шлюбу, позивач ОСОБА_6 разом із двома дітьми зареєстровані та проживають у вказаній квартирі, яка є їх єдиним житлом.
На початку квітня 2024 року від свого колишнього чоловіка ОСОБА_3 позивач дізналась, що станом на даний час право власності на зазначену спільну квартиру їй та її колишньому чоловіку не належить.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Peєcтpy прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 373355283 від 09 квітня 2024 року позивач дізналась, що згідно рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Тарасенка Ігоря Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48475240 від 02 вересня 2019 року зареєстроване на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо».
Оскільки жодної інформації щодо відчуження квартири, яка перебуває у спільній сумісній власності подружжя, позивачка ОСОБА_1 не отримувала, вважає, що її право, як співвласниці цього нерухомого майна, порушеним та таким, що підлягає захисту в судовому порядку.
З огляду на наведене, заявник вважає, що існують всі підстави вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» може відчужити спірне нерухоме майно, що в подальшому, у разі задоволення вимог позивача, зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» (ідентифікаційний код 39761587), державному реєстратору, іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, вчиняти дії, пов`язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1904904980000).
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до них матеріали, суд дійшов висновку відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
За змістом ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.
Як визначив Пленум ВСУ в п. 4 Постанови від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (6-846цс16).
Постановою Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 380/4273/21 (провадження № К/9901/27591/21) визначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У заяві про забезпечення позову не наведено реальної загрози та доводів щодо невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду.
Доводи представника позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 151, 152, 153 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» - Тарасенка Ігоря Миколайовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Суддя О.Л. Бусик
Судове рішення № 118622268, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 25.04.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 757/18171/24-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: