Рішення № 11861109, 11.10.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 9/57-1386 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільагроспецмонтаж", пр-т. В. Чорновола, 63, м.Львів, 79058

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крилос", вул. Чайківського, 3, смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області, 47600

про cтягнення заборгованості в сумі 8 313 грн. 31 коп., з яких: 7 358 грн. 73 коп. - борг; 111 грн. 32 коп. - 3% річних; 188 грн. 41 коп. - інфляційних втрат; 654 грн. 85 коп. - пені.

За участю представників сторін:

          позивача: Колодій С.Б. –довіреність від 02.09.2010р.

          відповідача: не з'явився          

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Суть справи: Позивач –Відкрите акціонерне товариство "Тернопільагроспецмонтаж", пр-т. В. Чорновола, 63, м. Львів звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крилос", вул. Чайківського, 3, смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області про стягнення заборгованості в сумі 8 313 грн. 31 коп., з яких: 7 358 грн. 73 коп. - борг; 111 грн. 32 коп. - 3% річних; 188 грн. 41 коп. - інфляційних втрат; 654 грн. 85 коп. –пені.

Позов обґрунтовується належним чином завіреними копіями : договору №29-2009 від 01.12.2008р., договору №24-2010 від 01.01.2010р. актів приймання-передачі об’єкта нерухомості від 01.12.2008р. та від 01.01.2010р., банківських виписок та довідок в підтвердження часткової сплати боргу, листа №12-Т від 15.07.2010р., Претензії №15-Т від 28.07.2010р., Акту звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами, та іншими матеріалами.

          Ухвалою господарського суду від 26.08.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено вперше на 07.09.2010 р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 21.09.2010р., на 28.09.2010р. та на 11.10.2010р. у зв’язку з неявкою представника відповідача та через неподання сторонами необхідних для розгляду справи документів.

Позивач в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на докази, долучені до позовної заяви. Разом з тим, в судовому засіданні надав довідку від 28.09.2010р. №679161 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців №679161, з якої вбачається, що станом на 28.09.2010р. місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Крилос" значиться: "47600, вул. Чайковського,5, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область". В зв'язку з чим ухвала суду від 28.09.2010 року направлялась відповідачу за двома адресами : - вул. Чайківського, 3, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, 47600 (зазначеною в позовній заяві); - вул. Чайковського,5, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область, 47600 (зазначеною в Довідці ЄДРПОУ).

Відповідач участі уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, витребуваних судом матеріалів не подав, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст.ст.64, 77 ГПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями з відмітками про вручення ухвал суду (поштові повідомлення знаходяться у матеріалах справи).

          Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

01 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Тернопільагроспецмонтаж", (Позивачем), як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крилос" (Відповідачем), як Орендарем, був укладений Договір оренди об’єктів нерухомості №29-2009 (надалі –Договір 1).

Відповідно до розділу 1 Договору 1, об’єктом, що орендується, є приміщення загальною площею 74,8 кв.м, що знаходяться за адресою : м.Тернопіль, вул. Гріга,буд.3.

Зазначені приміщення передані 01.12.2008року Відповідачеві згідно акту приймання-передачі об’єкта нерухомості на строк з 01.12.2008р. по 01.12.2009р. для розташування ділового офісу (п.п.2.1, 4.1. Договору 1).

Пунктом 5.1. Договору 1 розмір орендної плати визначено 1045 грн. 90 коп. з ПДВ за один місяць.

Термін дії договору встановлено з моменту прийняття об’єкту Орендарем згідно Акту приймання-передачі 01.12.2008р. і до 01.12.2009р.

01 січня 2010 року Відкритим акціонерним товариством "Тернопільагроспецмонтаж", (Позивачем), як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крилос" (Відповідачем), як Орендарем, був укладений Договір оренди об’єктів нерухомості №24-2010 (надалі –Договір 2).

Відповідно до розділу 1 Договору 2, об’єктом, що орендується, є приміщення загальною площею 41,6 кв.м, що знаходяться за адресою : м.Тернопіль, вул. Гріга,буд.3.

Зазначені приміщення передані 01.01.2010року Відповідачеві згідно акту приймання-передачі об’єкта нерухомості для виробничої діяльності (п.п.2.1, 4.1. Договору 1).

Пунктом 5.1. Договору 2 розмір орендної плати визначено 707 грн. 20 коп. з ПДВ за один місяць (17 грн. за 1 кв.м.).

Термін дії даного договору встановлено з моменту прийняття об’єкту Орендарем згідно Акту приймання - передачі з 01.01.2010р. і до 31.12.2010р.

При цьому, Договорами оренди (1,2) сторони передбачили порядок передачі об’єкта, оренду плату і порядок розрахунків, а також відповідальність за порушення умов договору у вигляді пені в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочення.

При цьому за умовами договорів (1,2) орендна плата вноситься Орендарем самостійно на підставі цих договорів в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця авансовим платежем за місяць, але не пізніше 5-го числа поточного місяця. Згідно п.5.2. Договорів до складу орендної плати не включено вартість електроенергії, опалення, водопостачання та водовідведення та інші послуги, які підлягають оплаті Орендарем за окремим рахунком Орендодавця.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виник спір внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Орендарем, умов укладених Договорів оренди об’єктів нерухомості №29-2009 від 01.12.2008 року та №24-2010 від 01.01.2010р., згідно яких Орендодавець зобов'язався передати Орендареві в платне строкове користування зазначені об’єкти оренди.

З огляду на наведене, слід вважати, що між сторонами за позовом виникли правовідносини з договору найму (оренди), які регулюються положеннями глави 58 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) одна наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як стверджує позивач, вказані зобов’язання відповідно до укладених між сторонами Договорами ним були виконані належним чином, зокрема, своєчасно передані в строкове, платне користування приміщення за адресою : м.Тернопіль, вул.Гріга,3, що підтверджується Актами приймання-передачі виробничих та нежитлових приміщень від 01.12.2008р. та від 01.01.2010р. Так, за Актом приймання-передачі від 01.12.2008р., що є додатком до Договору №29-2009, Товариству з обмеженою відповідальністю "Крилос" передано в оренду 3-х кімнатне приміщення (І-ІІ поверх), загальною площею 74,8 кв. м., а також за Актом приймання-передачі від 01.01.2010р., що є додатком до Договору №29-2010, Товариству з обмеженою відповідальністю "Крилос" передано в оренду 2-х кімнатне приміщення (І-ІІ поверх), загальною площею 41,6 кв. м.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із представлених позивачем доказів, а також із наданого суду розрахунку суми боргу станом на 31.12.2009р. борг відповідача за Договором №29-2009 від 01.12.2008р. становив 5651,13 грн. Проте, платежами від 29.01.2010р., 23.02.2010р., 25.06.2010р. цей борг був частково погашений (в сумі 3770 грн.).

При цьому як доказ проведення часткового погашення заборгованості суду подано виписки з обслуговуючого банкуПозивача ПАТ "Кредобанк" та ВАТ "ВіЕйБі Банк".

Таким чином, непогашеним залишився борг за 2009р. в сумі 1881,13 грн.

Враховуючи, що орендна плата за користування приміщенням у 2010році відповідачем не оплачена, борг за період січень-серпень 2010р. становить 5657,60 грн.

В своїх доводах Позивач зазначив, що всупереч наведеним умовам укладених договорів, Відповідач невчасно і не в повному обсязі проводив оплату за користування орендованими приміщеннями, в результаті чого, станом на 19.08.2010р. заборгованість по орендній платі, згідно наданого розрахунку (з врахуванням часткових проплат), становить 7358,73 грн.

В зв’язку з несвоєчасним проведенням проплати за користування орендованими приміщеннями, позивачем неодноразово на адресу відповідача направлялись листи (вих.№4-Т від 18.06.2010р., вих. №12-Т від 15.07.2010р.) з пропозицією вирішити питання щодо реструктуризації заборгованості по орендній платі з погодженням графіку оплати боргу, та підписати акт звірки взаєморозрахунків, на що позивач отримав пояснювальну записку від 20.07.2010р. за підписом засновника ТОВ "Крилос" Федика І.Д., в якій зазначалось, що в зв’язку з закриттям ТОВ "Крилос" реструктуризація боргу на умовах позивача неможлива.

Також,, на адресу відповідача була направлена і претензія (вих.№15-Т від 28.07.2010р.) з вимогою негайно погасити заборгованість по орендній платі до 01.08.2010р., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Також, факт заборгованості підтверджено сторонами і шляхом складення і підписання акту звірки станом на 11.06.2009р. (знаходиться у матеріалах справи).

Таким чином, як вбачається із поданих позивачем документів Орендарем умови Договорів оренди не виконані, заборгованість по орендній платі в повному обсязі не сплачена. При цьому, відповідачем доказів, які б спростовували зазначене, суду не надано.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 4-3,33,34 ГПК України суд вважає, належним чином доведеним з боку позивача порушення відповідачем своїх договірних зобов’язань, в частині розрахунків по орендної платі, а тому позов в частині стягнення суми основного боргу в сумі 7358 грн. 73 коп. підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і підтверджений належними доказами та матеріалами справи.

Щодо стягнення штрафних санкцій то судом встановлено наступне.

За змістом статті 6 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із змістом статті 179 Господарського кодексу України сторони є вільними у визначенні умов договору, погодженні їх на вільний розсуд з врахуванням вимог Кодексів.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Як встановлено судом, сторони відповідно до пунктів 9.2., 9.3., Розділу 9 укладених Договорів 1,2. Погодили, що сторона, яка допустила прострочення по сплаті орендних платежів, сплачує другій стороні штраф у розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до положень ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. В свою чергу штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. А пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи зазначене, оцінивши умови Договорів оренди, суд вважає, що штрафна санкція, передбачена п.9.2 Договорів оренди сторонами, є пенею. Зокрема зазначене підтверджено і позивачем у судовому засіданні та згідно поданих ним розрахунків.

Враховуючи зазначене, до передбаченої сторонами у Договорах оренди пені повинні застосовуватися вимоги чинного законодавства щодо її розміру та строків стягнення.

Так, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Разом з цим, відповідно до ст.3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розмір подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

В свою чергу згідно із ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з цим, як вбачається із поданих позивачем розрахунків та підтверджено ним у судовому засіданні ним розрахунок пені здійснено з врахуванням вимог Закону, зокрема розраховано пеню виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення кожного окремого платежу. Також, враховано і вимоги ч.6 ст.232 Господарського кодексу України щодо шестимісячного строку нарахування пені.

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає, що позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання відповідачу правомірно нарахована пеня в сумі 654 грн.85 коп. із врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України).

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних то судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов’язань в частині оплати заборгованості за Договорами оренди, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов’язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 188 грн. 41 коп. інфляційних та 111 грн. 32 коп. 3 % річних такими, що підлягають до задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на те, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості по орендній платі в повному обсязі, чи заперечень з приводу заявленого позову, а тому позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крилос", вул. Чайківського, 3, смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області 7 358 грн. 73 коп. основного боргу, 111 грн. 32 коп. 3% річних, 188 грн. 41 коп. - інфляційних втрат та 654 грн. 85 коп. пені підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та неоспорені відповідачем.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 16, 509, 526, 549, 625, 759-762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крилос", вул. Чайківського, 3, смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області (ідент. код 21147865), на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільагроспецмонтаж", пр-т. В. Чорновола, 63, м.Львів (ідент. код 00910707), – 7 358 (сім тисяч триста п’ятдесят вісім) грн. 73 коп. боргу, 111 (сто одинадцять) грн. 32 коп. 3% річних, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 41 коп. інфляційних втрат, 654 (шістсот п’ятдесят чотири) грн. 85 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя                                                                                          

          На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 18 жовтня 2010 р., через місцевий господарський суд.