Рішення № 11861049, 20.10.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.10           Справа № 3/220-09нр. За позовом Фермерського господарства «Є.В.С.», Лебединського району

Сумської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в

особі відділення № 11 філії «Слобожанське регіональне

управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виробничо-комерційне приватне підприємство «Лекір-Інвест», м.

Лебедин, Сумської області

про внесення змін в кредитний договір

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача: Кучменко С.В., Євдан В.С.

Від відповідача:           не з‘явився

Від третьої особи: не з‘явився

За участю секретаря судового засідання Чижик С.Ю.

Суть спору: позивач в позовній заяві просив суд зобов’язати відповідача внести зміни в кредитний договір № 01/11-01-08 від 18.01.2008р., укладений між позивачем та відповідачем шляхом укладення додаткової угоди про пролонгацію вказаного кредитного договору на 365 днів; стягнути з відповідача витрати, пов’язані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Сумської області від 14.10.2009 року у справі № 3/220-09 відмовлено у задоволенні позову Фермерського господарства "Є.В.С." про зобов’язання Відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі відділення № 11 філії "Слобожанське регіональне управління" внести зміни в кредитний договір № 01/11-01-08 від 18.01.2008р., укладений між Фермерським господарством "Є.В.С." та Відкритим акціонерним товариством "Банк" Фінанси та кредит" в особі відділення № 11 філії "Слобожанське регіональне управління" шляхом укладення додаткової угоди про пролонгацію кредитного договору на 365 днів.

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 17.02.2010р. апеляційну скаргу Фермерського господарства "Є.В.С." залишив без задоволення та рішення господарського суду Сумської області від 14.10.2009р. у справі № 3/220-09 залишив без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумської області від 14.10.2009р. та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2010р. у справі №3/220-09, Фермерське господарство "Є.В.С.", с.Василівка, Лебединський район, Сумської області та ВКПП "Лекір-Інвест", м. Лебедин, Сумської області звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просять їх скасувати та прийняти нове рішення згідно, якого зобов'язати відповідача внести зміни до кредитного договору від 18.01.2008р. №01/11-01-08 і пролонгувати договір на 365 днів.

В обґрунтування своїх вимог, скаржники посилаються на те, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Відповідач у справі подав до Вищого господарського суду України відзив на скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові процесуальні документи залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010р. касаційну скаргу ФГ «Є.В.С.» задовольнити частково та справу № 3/220-09 направлено до господарського суду Сумської області для прийняття рішення, надання повної та вірної оцінки обставинам справи, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Позивач надав суду пояснення по справі з урахуванням постанови Вищого господарського суду України, відповідно до якого позивач вважає, що є всі підстави для продовження кредитного договору, оскільки не з’ясовано чи було здійснено банком аналіз та оцінку фінансового стану позивача на підставі наданих останнім балансу підприємства, звіту про прибутки та збитки та просить суд зобов’язати відповідача внести зміни в кредитний договір № 01/11-01-08 від 18.01.2008р., укладений між сторонами шляхом пролонгації вказаного кредитного договору на 365 днів.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому вважає, що позовна заява ФГ «Є.В.С.» не підлягає задоволенню оскільки відсутні будь-які документи, за якими можливо встановити фінансовий стан позивача (бухгалтерська звітність, форма 1, 2, розшифровка балансу), обслуговування боргу згідно внутрішніх положень банку є незадовільним, а кредитний договір № 01/11-01-08 від 18.01.2008р. класифікується відповідачем за ступенем ризику та віднесено до операцій, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2008р. між відповідачем - ВАТ "Банк Фінанси та кредит" (банком), та позивачем - ФГ "Є.В.С." (позичальником), укладено договір відновлювальної кредитної лінії №01/11-01-08, згідно з яким банк відкрив позичальнику кредитну лінію на загальну суму 500 000,00 грн., а позичальник зобов’язався повернути отримані кошти згідно графіку та строком користування до 17.01.2010р.

Сторонами укладено додаткову угоду від 22.04.2008р. №1 до договору відновлювальної кредитної лінії від 18.01.2008р. №01/11-01-08, згідно якої було підвищено відсоткову ставку до 17,0% річних та визначено кінцевий строк погашення кредиту до 15.01.2009р., а також змінено графік зниження ліміту по відновлювальній кредитній лінії. 21.10.2008р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору відновлювальної кредитної лінії від 18.01.2008р. № 01/11-01-08, згідно якої підвищено відсоткову ставку до 23,0% річних.

Позивач в обґрунтування своїх вимог пояснив суду, що наприкінці 2008 року, у зв'язку з кризовими явищами в світовій економіці та економіці України, Верховною Радою 31.10.2008р. був прийнятий Закон України № 639-VI "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в який 25.12.2008р. і 04.02.2009р. вносились відповідні зміни. Саме п. 11 регулює відносини, щодо провадження строку дії кредитних договорів, укладених з сільськогосподарськими товаровиробниками. Строк виконання зобов’язання в кредитному договорі встановлено до 15.01.2009р., а Закон був прийнятий 04.02.2009р. після закінчення строку встановленого для виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Кредитний договір повинен був виконаний зі сторони позивача до 15.01.2009р. Як встановлено рішенням господарського суду Сумської області від 14.10.2010р. підстав для продовження строку дії кредитного договору не було, так, як позивач не сплачував в установлені строки відсотки за користування кредитними коштами.

Згідно ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Тобто зі змісту даної статті вбачається, що кредитний договір станом на 04.02.2009р. був повністю прострочений зі сторони позивача.

Проте, пунктом 11.3 Прикінцевих положень Закону "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено, що банк, який має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників - сільськогосподарських товаровиробників, але не звертався до Національного банку України за отриманням рефінансування, зобов'язаний запропонувати таким позичальникам внести зміни до кредитного договору (укласти додатковий договір) на умовах пролонгації, визначених цим пунктом. Така заборгованість вважається добровільно пролонгованою цим банком на строк, не менший ніж 365 днів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Тому, виходячи з норм вказаного Закону, у фермерського господарства "Є. В. С.", як сільськогосподарського підприємства, на думку позивача, є законодавчо встановлене право на пролонгацію кредитного договору.

Позивач в позовній заяві просив суд зобов’язати ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі відділення №11 філії " Слобожанське регіональне управління " внести зміни до кредитного договору №01/11-01-08 від 18.01.2008р., укладений між ФГ "Е.В.С" та ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі відділення №11 філії "Слобожанське регіональне управління" шляхом укладення додаткової угоди про пролонгацію вказаного кредитного договору на 365 днів.

Згідно п.8.5 кредитного договору № 01/11-01-08 від 18.01.2008р. договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

За приписами ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Позивач листом № 101 від 17.11.2008р. звернулося до відповідача з пропозицією продовжити термін користування кредитною лінією до 19.01.2010р. Негативна відповідь банку стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано не взято до уваги Прикінцеві положення Закону України “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, п. 11 передбачено яких, що договір між Національним банком України та банком про підтримання ліквідності через відповідні інструменти рефінансування (у тому числі при наданні стабілізаційного кредиту) укладається з урахуванням таких особливостей:

          а) якщо банк має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників - сільськогосподарських товаровиробників, то така заборгованість вважається добровільно пролонгованою цим банком на строк, не менший строку, на який надається таке рефінансування (але не менший ніж 365 днів);

          б) норми підпункту "а" цього пункту поширюються на заборгованість, яка класифікується Національним банком України як субстандартна або сумнівна, що виникла станом на 1 січня 2009 року.

          В розумінні статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" позивач є сільськогосподарським товаровиробником.

Відповідно до п.п. 1.3, 4 Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затверджене постановою Правління Національного банку України № 279 від 06.07.2000 визначено право банків самостійно визначати рівень ризику кредитних операцій, оцінювати фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства, а також самостійно встановлювати критерії оцінки фінансового стану позичальника внутрішніми положеннями банків щодо проведення активних операцій кредитних та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника контрагента банку з урахуванням вимог цього Положення.

Оцінку фінансового стану позичальника банк здійснює кожного разу під час укладання договору про здійснення кредитної операції, а надані для юридичних осіб, крім банків, - не рідше ніж один раз на три місяці. Банк перевіряє кредитоспроможність позичальника, заборгованість за кредитом якого включена до портфеля однорідних споживчих кредитів, за власною методикою.

Згідно п. 1.5 вказаного Положення за результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна".

Пунктом 2 Положення "стандартні" кредитні операції визначено як операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику, а "субстандартні" кредитні операції – як операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.

У своєму відзиві відповідач пояснив суду, що визначити фінансовий стан позивача (позичальника) не можливо, так як відсутні будь-які документи, за якими можливо встановити фінансовий стан (бухгалтерська звітність, форма 1, 2 з розшифровками балансу). З чого вбачається, що відповідачем не був здійснений аналіз та оцінка фінансового стану позивача.

Згідно пункту 5.1 Положення № 279 оцінку стану обслуговування боргу банки зобов’язані здійснювати щомісяця: за станом погашення позичальником/контрагентом – юридичною особою кредитної заборгованості за основним боргом (у тому числі за операціями репо) та відсотків/комісій за ним на підставі кредитної історії позичальників та їх взаємовідносин з банком обслуговування боргу є "добрим" або "слабким", або "незадовільним".

Відповідно до перелічених у главах 4 і 5 Положення № 279 критеріїв здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції.

Відповідно до пункту 6.5 Положення № 279 при класифікації кредитних операцій за ступенями ризику і віднесенні їх до груп, за якими розраховується резерв за факторингом, наданими зобов'язаннями (аваль), виконаними гарантіями та поруками, враховується строк погашення заборгованості, а саме: "стандартна" - заборгованість, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договірними умовами (за векселем), ще не настав, або зобов'язання (у т.ч. аваль), строк виконання за якими ще не настав.

За змістом частиною другою статті 187 Господарського кодексу України встановлено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Пунктом 5 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідач у відзиві вважає, що позовна заява ФГ «Є.В.С.» не підлягає задоволенню, оскільки відсутні будь-які документи, за якими можливо встановити фінансовий стан позивача (бухгалтерська звітність, форма 1, 2, розшифровка балансу), обслуговування боргу згідно внутрішніх положень банку є незадовільним, а кредитний договір № 01/11-01-08 від 18.01.2008р. класифікується відповідачем за ступенем ризику та віднесено до операцій, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором. Також, відповідач, посилається на рішення Конституційного суду України від 24.11.2009р. визнано таким, що не відповідає конституції України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової кризи на розвиток агропромислового комплексу» № 922 від 04.02.2009р. Вказаний Закон втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення від 24.11.2009р.

Відповідно до Закону України «Про конституційний суд України», а саме ст. 61, Конституційний суд України за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових акті Верховної ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України приймає рішення. Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

Відповідно до статті 69 цього Закону, рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Відповідно до статті 73 Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону. У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, виходячі зі змісту вище встановлених правових норм, враховуючи критерії класифікації отриманого позивачем кредиту та стан обслуговування боргу, а також інші відносини, що склалися між сторонами, відповідач зобов’язаний був здійснити пролонгацію кредитного договору строком на 365 днів, а саме до 15 січня 2010 року .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність внести зміни в кредитний договір № 01/11-01-08 від 18.01.2008р., укладений між позивачем та відповідачем шляхом пролонгації строку його дії на 365 днів.

При зазначених обставинах суд задовольняє вимоги позивача зі стягненням з відповідача на корить позивача витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 11 філії «Слобожанське регіональне управління» внести зміни в кредитний договір № 01/11-01-08 від 18.01.2008р., укладений між Фермерським господарством «Є.В.С.» та Відкритим акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 11 філії «Слобожанське регіональне управління» шляхом укладення додаткової угоди про пролонгацію вказаного кредитного договору на 365 днів до 15.01.2010р.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 11 філії «Слобожанське регіональне управління» (40030, м. Суми, вул. Петропавловська, 76, ід. код. 06717756) на користь Фермерського господарства «Є.В.С.» (42231, Сумська область, Лебединський район, с. Василівка, вул. Комсомольська, 2А, ід. Код. 31292996) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя