Рішення № 11860925, 18.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2010 р.Справа № 20/93-10-3515

За позовом: Затоківської селищної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області

до відповідача: Асоціації нотаріусів Одеської області

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов’язання передати земельну ділянку

та за зустрічним позовом: Асоціації нотаріусів Одеської області

до відповідача: Затоківської селищної ради

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від Затоківської селищної ради: не з'явились;

від Асоціації нотаріусів Одеської області: Булгаров С.Г.- за довіреністю б/н від 07.09.2010р;

від третьої особи - Управління з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області: не з'явились.

Суть спору: Затоківська селищна рада звернулася до господарського суду Одеської області із позовом до Асоціації нотаріусів Одеської області про розірвання договору оренди від 22.10.2004р., укладеного між сторонами та зареєстрованого в Затоківській селищній раді міста Білгород-Дністровського Одеської області 27.102004р. та у Білгород-Дністровському міському відділі Одеської регіональної філії ДП „ЦДЗК” при Державному комітеті земельних ресурсів 29.10.2004р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору в частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням, зазначаючи, що в порушення умов договору, яким передбачено обов’язок орендаря розробити проект будівництва бази відпочинку з урахуванням її каналізування, у термін до 1.06.2005р., а також виконати будівництво автошляху вздовж бази відпочинку в термін до 1.05.2005р., ніяких робіт відповідачем взагалі не розпочато.

Таким чином, після прийняття Затоківською селищною радою рішень від 30.09.2009р. №1252 та №1425 від 22.02.2010р. позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідач відзив на позов не надав, але пояснив, що проти позову заперечує з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві про зобов’язання виконати умови договору оренди.

Звернувшись до суду із вказаною зустрічною позовною заявою, відповідач вказує, що 22.10.2004р. між Затоківською селищною радою (орендодавець) та Асоціацією нотаріусів Одеської області (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,114 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Затока, міста Білгород-Дністровського, Лиманський курортний район.

Згідно з п. 17 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення, затвердженого рішенням Затоківської селищної ради міста Білгород-Дністровського Одеської області. Пунктом 18 встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у трьохденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно з п. 25 Договору кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї договором. П. 27 Договору зазначені обов'язки орендодавця, зокрема, у встановлений цим договором термін (тобто 3 дні) передати орендарю в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору, на підставі акту прийому-передачі; а також не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Разом з тим, жодних дій щодо передачі земельної ділянки з боку Відповідача не було здійснено.

Крім того, відповідач зазначає про сплату ним орендної плати своєчасно та у належному розміри.

Позивач по зустрічному позову також посилається на те, що відповідно п. 29 Договору забороняється приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації. Виконуючи вимоги законодавства та умови Договору, Позивач не приступав до використання земельної ділянки, бо вона не була належним чином передана.

При цьому пунктом 40 Договору встановлено, що сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

З урахуванням викладеного, Асоціація нотаріусів просить відмовити у задоволенні первісного позову, задовольнивши зустрічні позовні вимоги.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 8.09.2010р. та 29.09.2010р. розгляд справи відкладався у зв'язку з нез’явленням представника позивача. Затоківську селищну раду було зобов’язано надати докази в обґрунтування позовних вимог; оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду суду; докази нецільового використання земельної ділянки, докази виконання пунктів 18 та 27 договору; відзив на зустрічну позовну заяву, явку представників було визнано обов’язковою.

Незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення судових ухвал, позивач по первісному позову у судові засідання жодного разу не з’явився, про причини відсутності суд не повідомив, витребувані документи не надав.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Приймаючи до уваги, що ухвалою суду від 29.09.2010р. строк розгляду справи вже був продовжений на 15 днів, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Затоківської селищної ради.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм відповідно правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оцінюючи вимоги первісного позову, суд вказує, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 Земельного кодексу України в якості підстави для припинення права користування земельною ділянкою вказує, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

При цьому, ст.143 Земельного кодексу України визначає, що у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.

Ст.144 Земельного кодексу передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

П. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 № 7 роз'яснено, що припинення права користування земельними ділянками, у т. ч. відповідно до положень статті 144 ЗК України, має здійснюватися у судовому порядку шляхом подання позову про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

В аспекті п. "а" ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства проводяться державними інспекторами у відповідності до Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель /наказ Державного комітету України по земельних ресурсах № 312 від 12.12.2003 р. із подальшими змінами і доповненнями/.

Крім того, згідно до Рекомендацій Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15, у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід, зокрема, враховувати, що про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією.

Враховуючи ненадання Затоківською селищною радою належних та допустимих доказів, що підтверджують факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, суд доходить висновку про недоведеність позивачем, в порушення вимог ст.ст.33,34 ГПК України, заявлених позовних вимог про розірвання договору оренди.

Надаючи правову оцінку зустрічним позовним вимогам про спонукання виконати умови договору шляхом зобов’язання відповідача - Затоківську селищну раду м. Білгород-Дністровського Одеської області передати за актом приймання-передачі земельну ділянку в стані визначеним Договором оренди від 22.10.2004 у п. З та п. 4 ( відсутність на земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, а також інших об'єктів інфраструктури, без будинків, будівель, споруд та ін. об'єктів) загальною площею 0,114 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, смт Затока, міста Білгород-Дністровського, Лиманський курортний район, яка є предметом договору оренди земельної ділянки від 22.10.2004р. зареєстрованого у Білгород-Дністровському відділенні Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»29 жовтня 2004р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 13 Закону України «Про оренду землі»визначає договір оренди землі як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст. 17 вказаного закону встановлено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Згідно до ст. 24 Закону України „Про оренду землі” орендодавець зобов'язаний, зокрема, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди.

Як свідчать матеріали справи, 22.10.2004р. між Затоківською селищною радою (орендодавець) та Асоціацією нотаріусів Одеської області (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,114 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Затока, міста Білгород-Дністровського, Лиманський курортний район.

Згідно з п. 17 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення, затвердженого рішенням Затоківської селищної ради міста Білгород-Дністровського Одеської області. Пунктом 18 встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у трьохденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно з п. 25 Договору кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї договором. Пунктом 27 Договору зазначені обов'язки орендодавця, зокрема, у встановлений цим договором термін (тобто 3 дні) передати орендарю в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору, на підставі акту прийому-передачі; а також не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Таким чином, суд погоджується із твердженням позивача по зустрічному позову щодо обов’язку сільради передати земельну ділянку не пізніше 02.11.2004р. за актом приймання-передачі земельної ділянки у стані, передбаченому договором.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Разом з тим, в порушення вказаної статті, відповідачем належним чином не спростовані твердження Асоціації нотаріусів Одеської області про невиконання Затоківською селищною радою пунктів 18 та 27 договору оренди.

Враховуючи, що обов’язок Затоківської селищної ради передати орендарю в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору, на підставі акту прийому-передачі передбачений як нормами договору, так і чинним законодавством, суд доходить висновку про необхідність задоволення зустрічного позову Асоціації нотаріусів Одеської області про зобов’язання Затоківської селищної ради передати Асоціації нотаріусів Одеської області за актом приймання-передачі земельну ділянку, загальною площею 0,114 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Лиманський курортний район, та є предметом договору оренди від 22.10.2004 року, укладеного між Затоківською селищною радою та Асоціацією нотаріусів Одеської області, у стані, визначеному у п. 3 та п. 4 вказаного договору.

Приймаючи до уваги, що позивачем по зустрічному позову не заявлялися вимоги про відшкодування судових витрат, у суду відсутні підстави для стягнення витрат по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу з Затоківської селищної ради. Разом з тим, суд зазначає, що позивач не позбавлений в подальшому звернутися до суду з відповідним клопотанням в порядку ст.88 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні первісного позову відмовити.

2.          Зустрічний позов задовольнити.

3.          Зобов'язати Затоківську селищну раду (67772, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Приморська, 21, код ЄДРПОУ 04527052) передати Асоціації нотаріусів Одеської області (65028, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 25051010) за актом приймання-передачі земельну ділянку, загальною площею 0,114 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Лиманський курортний район, та є предметом договору оренди від 22.10.2004 року, укладеного між Затоківською селищною радою та Асоціацією нотаріусів Одеської області, у стані, визначеному у п. 3 та п. 4 вказаного договору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

рішення підписано 22.10.2010р.