Рішення № 11860735, 27.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.10                                                                                           Справа№ 3/154(10)

Суддя Н.Березяк при секретарі О.Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: ТзОВ „Експрес Бетон ”, м.Київ

До відповідача: ТзОВ „Львівстильбуд”, м.Львів

Про стягнення 48180,50 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Герасименко В.М. - представник за дорученням

від відповідача: не з’явився

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „Експрес Бетон ” до ТзОВ „Львівстильбуд” про стягнення 6030,00 грн. основного боргу, 41245,20 грн. збитків, 604,93 грн. пені, 186,93 грн. –інфляційних , 113,49 грн. - три відсотки річних, 481,81 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов в повному обсязі з підстав і мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в судове засідання 22.09.2010 року не з’явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не подав, подавши клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку із неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання. При цьому, відповідачем не було надано суду обґрунтованих доказів неможливості забезпечити участь представника в судове засідання. В зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 11.10.2010 року.

11.10.2010 року представник відповідача в судове засідання з’явився, проте вимог ухвал суду від 09.09.2010 року та від 22.09.2010 року не виконав, відзиву на позов та витребуваних документів суду не надав, подавши клопотання про витребування у позивача оригіналу договору для огляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 11.10.2010 року судом оглянуто оригінали документів, долучених до позовної заяви.

Для надання можливості відповідачу подати відзив та витребувані ухвалами суду документи в судовому засіданні 11.10.2010 року оголошувалась перерва до 27.10.2010 року.

В судове засідання 27.10.2010 року відповідач участь уповноваженого представника не забезпечив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не подав, подавши в черговий раз клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника. При цьому, відповідачем не було надано суду обґрунтованих доказів неможливості забезпечити участь представника в судове засідання. З огляду на викладене, суд вважає неявку в судове засідання уповноважених представників Відповідача, такою, що має місце без поважних причин.

Крім того, ухвалами суду від 09.09.2010 року та від 22.09.2010 року було зобов’язано відповідача подати в судове засідання обґрунтований відзив на позовну заяву у порядку передбаченому статтею 59 ГПК України та докази оплати боргу з представленням платіжних документів. На виконання вимог ухвали суду відповідач жодних доказів оплати боргу не подав. За період з 17.09.2010 року до 27.10.2010 року у відповідача було достатньо часу подати на огляд суду відзив , докази оплати боргу та інші документи в обґрунтування своїх заперечень. Неподання витребуваних судом документів та незабезпечення без поважних причин участі представника в судове засідання затягує розгляду справи.

          За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 27.10.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

          24.12.2009 року між ТзОВ „Львівстильбуд” (Замовник) та ТзОВ „Експрес Бетон ” (Виконавець) було укладено договір про надання послуг по подачі бетону на відстань №27/У-31-09 відповідно до якого позивач зобов’язувався надати послуги по подачі бетону на відстань за допомогою бетононасосу «МЕСВО», а відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити надані послуги в строк та на умовах, передбачених Договором.

На виконання умов договору згідно акту приймання-передачі робіт від 30.12.2009 року № ЕБ-0000022 позивач надав відповідачу послуги на суму 4600,00 грн., які були оплачені відповідачем , що підтверджується банківською випискою

Послуги надані позивачем згідно акту приймання-передачі № ЕБ-0000024 від 30.12.2009 року на суму 6030,00 грн. залишились не оплачені позивачем.

Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складала 6030,00 грн.

За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань, відповідно до п.7.3 та п.7.7 договору позивачем нараховані збитки в розмірі 41245,20 грн. та пеня в розмірі 604,93 грн., відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України нараховані інфляційні в розмірі 186,93 грн., три відсотки річних в розмірі 113,49 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення .

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №27/У-31-09 від 24.12.2009 року позивач 29.12.2009 року було надано відповідачу послуг по подачі бетону на відстань , що підтверджується актами здачі-приймання робіт № ЕБ -0000022 від 30.12.2009 року та № ЕБ-0000024 від 30.12.2009 року на загальну суму 10630,00 грн. за які відповідач розрахувався частково , сплативши 4600,00 грн., що підтверджується банківською випискою і не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.2.9.2 Договору відповідач зобов’язувався оплачувати фактично надані послуги на протязі чотирьох днів після підписання Акту передачі-приймання наданих послуг, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково.

Станом на 25.08.2010 року, заборгованість відповідача перед позивачем складала 6030,00 грн. по Акту приймання-передачі № ЕБ-0000024 від 30.12.2009 року.

У частині 5 ст. 225 передбачено право сторін господарського зобов'язання за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, і форми, в яких можливе встановлення наперед погодженого розміру збитків. Це може бути тверда грошова сума, яка обов'язково підлягає стягненню в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання за договором, оскільки у кожному конкретному випадку порушення зобов'язання кредитор не повинен доводити дійсний розмір своїх збитків. Це можуть бути відсоткові ставки, які встановлюються або залежно від обсягу невиконання зобов'язання, або залежно від строків порушення зобов'язання сторонами. Такий порядок визначення розміру суми збитків передбачає використання різних варіантів, враховуючи порушення окремих умов договору.

На підставі п. 7.3 договору №27/У-31-09 від 24.12.2009 року за порушення термінів оплати понад 10 днів замовник зобов’язувався відшкодувати виконавцю збитки в розмірі дев’яти відсотків від вартості послуг, оплата яких прострочена, за кожні 3 дні прострочки оплати. За прострочку оплати послуг на 229 дні за період з 04.01.2010 року по 20.08.2010 року (76 триденних періодів) позивачем нараховані збитки в сумі 41245,20 грн., які підлягають до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Також пунктом 7.7 договору передбачено, що за порушення умов і термінів оплат, передбачених договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми неоплаченої вартості наданих послуг, за кожний день затримки оплати. Нарахована позивачем пеня за період з 04.01.2010 року по 04.07.2010 року в розмірі 604,93 грн. не перевищує подвійної облікової ставки НБУ України і в межах шестимісячного терміну підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивачем нараховані інфляційні в розмірі 186,93 грн. та три відсотки річних в розмірі 113,49 грн. , які підлягають до стягнення з відповідача в повному розмірі.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач належним чином обґрунтував свої позовні вимоги.

Відповідач в судові засідання доказів оплати боргу чи заперечень на позов не подав, жодних клопотань щодо зменшення розміру збитків суду не заявляв.

З огляду на вищевикладене, встановлені судом обставини та досліджені письмові докази свідчать про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 481,81 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ТзОВ „Львівстильбуд” (79071, м.Львів, вул.Кульпарківська,172 кв.36 код ЄДРПОУ 32484623) на користь ТзОВ „Експрес Бетон” (03680 м.Київ, вул.Святошинська,34 код ЄДРПОУ 33943105) –6030,00 грн. основного боргу, 41245,20 грн. збитків, 604,93 грн. пені, 113,49 грн. –трьох відсотків річних, 186,93 грн. інфляційних , 481,81 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.          

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28.10.2010 року.

Суддя