Рішення № 11860572, 25.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.10                                                                                 Справа № 17/286

За позовом Приватного підприємства "КАУТ”, с. Булгаківка Кремінського району Луганської області

до Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Агровосток-3”, м. Луганськ

про стягнення 111403 грн. 24 коп.

                                                                                           Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Плотніков П.А. - представник, довіреність № 4 від 05.10.2010;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 68596 грн. 72 коп., пені у сумі 5250 грн. 94 коп., інфляційних нарахувань в сумі 37555 грн. 58 коп., всього – 111403 грн. 24 коп., за договором від 08.09.2008.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 07.10.2010, 25.10.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представника позивача, що прибув у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Приватним підприємством „Науково-виробнича фірма „Агровосток-3” (відповідач у справі), як Покупцем та Приватним підприємством „КАУТ” (позивач у справі), як Продавцем, було укладено договір без номеру від 08.09.2008 (далі –Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, предметом договору є купівля –продаж пшениці врожаю 2008 року у встановлених кількості та якості з обумовленими у цьому Договорі умовами( далі –товар).

Пунктом 2.1 Договору передбачена, що загальна кількість товару складає 638,696 тон, а саме: 3 кл. - 306,627 тон.; 4 кл. - 288,919 тон.; 6 кл. - 43,150 тон.

Пунктом 3.2 Договору встановлена загальна вартість товару, яка складає 669596,72 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору, оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем у грошовому виразі рівним частинами на протязі 30-ти банківських днів після отримання товару на розрахунковий рахунок або внесенням готівки у касу

Продавця.

Згідно пункту 6.2 Договору, у разі якщо оплата товару буде здійснена пізніше строків вказаних у п. 5.1 Договору, то Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за цим договором, за кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості товару, зазначеному у п. 3.2 Договору.

Позивачем на виконання умов Договору за видатковою накладною № 10 від 29.09.2008 було поставлено відповідачу товару на загальну суму 669596,72 грн., що підтверджується також довіреністю на отримання товару № 414567 серія ЯОЛ від 28.09.200 (а.с.20,23) .

Однак, в порушення умов Договору, відповідач зобов’язання по оплаті товару не виконав в повному обсязі та вчасно, оплатив позивачу поставлений товар частково 601000,00 грн., у зв’язку з чим, на час розгляду справи, за ним утворилась заборгованість у сумі 68596,72 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення у сумі 5250,94 грн. за період з 26.02.2010 по 05.07.2010 та інфляційні нарахування в сумі 37555,58 грн. за період з листопада 2008 року по червень 2010 року включно з урахуванням часткових оплат, згідно наданого позивачем розрахунку.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що вартість поставленого товару за Договором склала 669596,72 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковою накладною № 10 від 29.09.2008, довіреністю на отримання товару № 414567 серія ЯОЛ від 28.09.200 (а.с.20,23).

Сторони в Договорі встановили, що Покупець повинен сплатити поставлений товар протягом 30 банківських днів з моменту отримання товару (п. 5.1 Договору).

Однак, відповідач в порушення умов Договору оплату поставленого товару здійснив частково на суму на суму 601000,00 грн., тому на час розгляду справи заборгованість склала 68596,72 грн.

Таким чином, факт наявності боргу в сумі 68596,72 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем. Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 37555,58 грн. за період з листопада 2008 року по червень 2010 року включно з урахуванням часткових оплат, згідно наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 37555,58 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право відмовитись від позову повністю або частково. У зв’язку з чим господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представників сторін.

Стосовно стягнення пені за прострочення платежу у сумі 5250,94 грн. за період з 26.02.2010 по 05.07.2010, представником позивача подано заяву про відмову від позову в цій частині.

Позивачу було роз’яснено наслідки зазначеної процесуальної дії, перевірено наявність повноважень на відмову від позову. Суд приймає часткову відмову позивача від позову оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 5250,94 грн. слід припинити.

З огляду на вищевикладене, позов задовольняється частково в сумі основного боргу 68596,72 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 37555,58 грн., в частині стягнення пені у сумі 5250,94 грн. провадження у справі припиняється.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 78, п. 4 ч.1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Агровосток-3”, м. Луганськ, вул. Осипенка, буд. 5, кв.108, ідентифікаційний код 35240370, на користь Приватного підприємства „КАУТ”, с. Булгаківка Кремінського району Луганської області, вул. Жовтнева, буд.5, ідентифікаційний код 34378949, основний борг у сумі 68596,72 грн., інфляційні нарахування в сумі 37555,58 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1061,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 224,88 грн., видати наказ.

3.          В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 28.10.2010.

Суддя                                                                                           О.С. Фонова