Рішення № 11860295, 22.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.10 р.                     Справа № 23/167                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Південно-Східна промислова компанія” м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства ”Селидіввугілля” в особі відокремленого підрозділу ”Управління постачання” м. Селидове

про стягнення 63647, 28 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Єфремова Т.В. - за довіреністю

Від відповідача: не з’явився

В засіданні, яке відбулось 09.09.2010р., згідно ст.77 ГПК України

в засіданні оголошувались перерви до 19.10.2010р. та до 22.10.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Південно-Східна промислова компанія” м. Донецьк, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, державного підприємства ”Селидіввугілля” в особі відокремленого підрозділу ”Управління постачання” м. Селидове, 40680 грн. боргу, 19567, 08 грн. інфляційних та 3400, 2 грн. річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 113/07 від 01.10.2007р. щодо оплати вартості поставленого йому товару, внаслідок чого за видатковими накладними № РН-2106/23 від 10.10.2007р. та № РН-2106/20 від 03.10.2007р. у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 40680 грн.;

-          нарахування відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 19567, 08 грн. інфляційних та 3400, 2 грн. річних;

-          ст.ст. 253, 526, 610, 612, 625 ЦК України.

Відповідач в судовому засіданні 09.09.2010р. надав відзив на позов № 153 від 07.09.2010р., в якому зазначив, що станом на 31.07.2010р. борг за договором № 113/07 від 01.10.2007р. складає 20680 грн., а розрахунок інфляційних та річних є неточним та необґрунтованим.

В подальшому під час розгляду справи представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2010р. визнав суму боргу за вищевказаним договором в розмірі, заявленому в позові, а саме 40680 грн. (зазначене зафіксовано в протоколі судового засідання).

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір № 113/07 від 01.10.2007р. (далі - договір № 113/07), за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався поставити покупцю на умовах даного договору продукцію виробничо-технічного призначення на суму 49900 грн.; найменування товару, кількість та ціна узгоджуються специфікацією (п.1.1. договору). Покупець (відповідач) в сою чергу зобов’язався прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення відповідно до умов договору (п.1.3. договору).

Пунктом 4.1. договору закріплено, що ціна товару встановлюється згідно специфікації. Сума договору орієнтовно складає 49900 грн. (п.4.2. договору).

Договір № 113/07, як закріплено в п.7.1., набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2007р., а по фінансовим питанням - до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.

До договору № 113/07 сторони підписали специфікації № 1 та № 2, які є його невід’ємною частиною, відповідно до яких поставці підлягала наступна продукція: турбомуфта ГПЕ 400 у кількості 6шт. за ціною 2585 грн. без ПДВ, сверло СЕР1М у кількості 2шт. за ціною 2085 грн. без ПДВ, колонкове сверло ЕБГП у кількості 1 шт. за ціною 7920 грн. без ПДВ та відбійний молоток МО-2 у кількості 6 шт. за ціною 1050 грн. без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору № 113/07 за видатковими накладними № РН-2106/20 від 03.10.2007р. на суму 17064 грн. та № РН-2106/23 від 10.10.2007р. на суму 23616 грн. здійснено поставку виробничо-технічної продукції на загальну суму 40680 грн., яка прийнята відповідачем без заперечень відповідно до ст.689 ЦК України, що підтверджено довіреностями серії НБЕ № 396673 від 03.10.2007р. та серії НБЕ № 396700 від 10.10.2007р. Факт отримання товару за вищезазначеними видатковими накладними також підтверджено представником відповідача в судовому засіданні 09.09.2010р. (зазначене зафіксовано в протоколі судового засідання).

Сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10-ти календарних днів після отримання продукції (п.4.3. договору). За спірними видатковими накладними товар був отриманий відповідачем 03.10.2007р. та 10.10.2007р. Отже, останнім днем виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару є 13.10.2007р. та 20.10.2007р. відповідно.

Відповідач в порушення умов договору, ст.ст. 509, 526, 530, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України належним чином не виконав свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати позивачу грошових коштів за отриманий товар, що і призвело до виникнення боргу в сумі 40 680 грн., який до теперішнього часу не погашений.

Під час розгляду справи доказів оплати відповідачем суми боргу в розмірі 40680 грн. не подано. Враховуючи, що зазначена сума боргу підтверджена матеріалами справи і визнана відповідачем в повному обсязі, суд позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 40680 грн. задовольняє в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної статті позивач вимагає стягнути з відповідача 19567, 08 грн. інфляційних за листопад 2007р.-липень 2010р. та 3400, 2 грн. річних з 14.10.2007р. по 31.07.2010р. Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних, суд зазначає, що позивач трохи завищив індекс інфляції за листопад 2007р.-липень 2010р. За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних суд задовольняє частково і стягує з відповідача на користь позивача 19440, 73 грн. інфляційних. В решті вимог щодо стягнення інфляційних суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю. Позовні вимоги щодо стягнення річних суд задовольняє в повному обсязі, враховуючи правомірність їх нарахування, і стягує з відповідача на користь позивача 3400, 2 грн. річних з 14.10.2007р. по 31.07.2010р.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 265-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з державного підприємства ”Селидіввугілля” в особі відокремленого підрозділу ”Управління постачання” (м. Селидове, вул. К.Маркса, 41а, р/р 260003014990832 в АК ”Промінвестбанку м. Селидове”, МФО 334312, ЄДРПОУ 33644433) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Південно-Східна промислова компанія” (м. Донецьк, вул. Лабутенко, 16а, р/р 26007302747933 у філії ”Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, МФО 334635, ЄДРПОУ 30341062) - 40 680 грн. боргу, 19440 грн. 73 коп. інфляційних, 3400 грн. 20 коп. річних, 635 грн. 21 коп. витрат на сплату держмита та 235 грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В решті вимог щодо стягнення інфляційних позивачу у позові відмовити.

Суддя                               

В судовому засіданні 22.10.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2010р.