Рішення № 11860237, 27.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.10.10р.Справа № 25/203-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Обрій", с. Коломійці Покровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунгосппостзбут", смт. Покровське Дніпропетровської області

про стягнення 22620,45 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

від позивача: Кравченко В.З. - дов. №813 від 07.05.10р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми основного боргу у розмірі 16 000 грн., інфляційних втрат у розмірі 1440 грн., 3 % річних - 694,32 грн. та пені у розмірі 4486,13 грн. за договором № 108 від 30.03.2009р.

26.10.2010р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, за якою у зв’язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 15000,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1350,00 грн., 3 % річних - 631,20 грн. та пеню у розмірі 4205,76 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо поставки товару або по поверненню коштів за оплачений та не поставлений товар та на ст.ст. 525, 526, 538, 625, 693 ЦК України.

Відповідач не забезпечив явку представника до судового засідання та не надав витребувані судом матеріали. Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений судом про час та місце судового засідання у справі за своїм зареєстрованим місцезнаходженням, що підтверджується її матеріалами, не одноразове не з’явлення представника відповідача до судового засідання, закінчення встановленого законом строку на вирішення спору у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами (ст.. 75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем укладено договір № 108 від 30 березня 2009 року (договір) на поставку цегли силікатної (бувшої у вжитку) в кількості 32 000 (тридцять дві тисячі) штук (надалі Товар) на суму 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень, в тому числі ПДВ - 2666,67 грн.

Відповідно до п.3.3. договору, Покупець (Позивач) здійснює попередню оплату за Товар.

Виконуючи умови договору, Позивач на підставі рахунку № 8 Відповідача від 30 березня 2009 року здійснив 100 % - у передплату платіжним дорученням № 378 від 30 березня 2009 року в сумі 16 000 гривень на рахунок Відповідача.

Згідно з умовами договору (п. 5.1.1) Відповідач повинен був передати Позивачу Товар до 20 квітня 2009 року. Між тим, як вбачається з матеріалів справи Відповідач умови договору не виконав, Товар не передав, грошові кошти в сумі 16 000 гривень Позивачу не повернув.

07.10.2010 року Відповідачем було здійснено часткове повернення грошових коштів за непоставлений товар у сумі 1000,00грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 1684 від 07.10.2010р. Відтак, сума боргу Відповідача за непоставлений товар на час розгляду справи складає 15000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих чинним Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо Продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, Покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів повернення Позивачу здійсненої переоплати за непоставлений товар у сумі 15000,00 грн., як і поставки товару Відповідачем не надано.

Згідно з п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Розділом 6 договору № 108 від 30 березня 2009 року встановлена відповідальність сторін. Пунктом 6.3 договору встановлено, що за несвоєчасну передачу Товару Покупець (Позивач) начисляє Відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період недопоставки від суми недопоставленого товару за кожен день прострочки.

На підставі викладеного, Позивачем нарахована Відповідачу пеня за не поставку товару, розмір якої за період з 20.04.2009р. по 30.08.2010р. становить 4205,76грн.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу та пені обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В решті ж позову щодо стягнення, нарахованих Позивачем 3% річних у розмірі 631,20грн. та інфляційних втрат у розмірі 1350,00грн., які нараховані за період з 20.04.2009р. по 30.08.2010р. слід відмовити, оскільки за договором у Відповідача було відсутнє грошове зобов’язання перед Позивачем, яке виникло лише внаслідок пред’явлення позову. Договором не встановлений і строк повернення коштів у разі не поставки товару. Згідно ж ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання саме грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Судові витрати понесені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 226,20грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України слід віднести на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунгосппостзбут" (53600, смт. Покровське, Дніпропетровська область, вул. Громова, 57, п/р № 26009075320100 в АТ «Райффайзен банк Аваль» м. Дніпропетровськ, МФО 305653, ЄДРПОУ 19313977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Обрій" (53631, Дніпропетровська область, Покровський район, село Коломійці, вул. Леніна, 38, п/р № 26000134871001 в КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 30699170) основний борг у сумі 15000,00грн., пеню у сумі 4205,76грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 192,05грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 200,60грн., видати наказ.

В решті позову –відмовити.

СуддяА.Є. Чередко

27.10.2010р.