Ухвала суду № 118595651, 23.04.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9054/24

УХВАЛА

23 квітня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2024 року до суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2022 року №2704/15-32-07-02.

Ухвалою від 26.03.2023 року позов залишено без руху та роз`яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом:

- звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску;

- надання податкового повідомлення-рішення від 15.02.2022 року №2704/15-32-07-02;

- надання документу про сплату судового збору.

Для усунення вказаних недоліків позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

04.04.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, заява про виправлення недоліків та клопотання про витребування доказів до заяви про виправлення недоліків.

Вказані документи були подані адвокатом позивача через електронну пошту, без застосування підсистеми Електронний суд ЄСІТС.

Тому ухвалами від 09.04.2024 року зазначені заяви про виправлення недоліків, поновлення строку звернення до суду з позовом та клопотання про витребування доказів були повернуті заявнику без розгляду.

11.04.2024 року представник позивача повторно, до канцелярії суду, подав: заяву про виправлення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 14613,43 грн.; заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду; клопотання про витребування доказів до заяви про виправлення недоліків.

Разом з тим, поданими заявами недоліки позову, зазначені в ухвалі від 26.03.2024 року, усунуто позивачем лише частково: сплачено судовий збір та подане клопотання про витребування доказів, без зазначення причин неможливості самостійного їх отримання.

Щодо заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та наведених у ній причин пропуску цього строку суд зазначає таке.

Заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом обґрунтована наступним.

ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» не отримало оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.02.2022 року та Акт № 28083/15-32-07-02/41091141 від 20.12.2021р., складений за результатами перевірки. Про нарахування боргу з податкового зобов`язання ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» дізналося у жовтні 2023 року під час самостійного проведення фінансового моніторингу розрахунків з бюджетом через електронний кабінет платника податків у розділі «стан розрахунків з бюджетом». Виявивши у даному розділі електронного кабінету платника податків борг, керівництвом ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» було проведено аналіз та самостійне розслідування, з`ясування обставин виникнення виявленого боргу. Самого документу (оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) в електронному кабінеті виявлено не було. Відповідно, через неотримання вищезазначених документів, ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» не дізналось вчасно про порушення своїх прав та інтересів та не могло подати позовну заяву у строки, зазначені в законодавстві України.

Також позивач послався на те, невдовзі з дня прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (15.02.2022) розпочалось повномасштабне вторгнення на територію України та Указом Президента України № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан, який продовжує діяти і на сьогоднішній день. Відповідно коли працівники ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» для забезпечення свого життя та здоров`я та своїх близьких пересувались до більш безпечних регіонів країни, вони не мали змоги контролювати виконання податковим органом своїх обов`язків. В свою чергу відповідач не надіслав ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» ні поштою, ні електронними засобами (через електронний кабінет платника податків) акт № 28083/15-32-07-02/41091141 від 20.12.2021р. та податкове повідомлення-рішення від 15.02.2022 року, що створило неможливість дізнатись про порушення своїх прав та інтересів та вчасно звернутись до суду.

Крім викладеного, позивач також послався на положення п.56.18 та п.56.21 ст.56 ПК України та роз`яснення ГУ ДПС в Одеській області на офіційному веб-сайті щодо строків оскарження рішень контролюючого органу, згідно яких строк звернення до суду платника податків із вимогою про визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами п.56.18 ст.56 ПК України (1095 днів із дня отримання такого рішення).

Також 18.04.2024 року представник позивача через підсистему Електронний суд ЄСТІС подав до суду клопотання про долучення доказів до заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Цим клопотанням представник позивача повідомляє, що у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, директор ТОВ «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» 27.08.2022 року для забезпечення свого життя та здоров`я, а також для убезпечення своєї сім`ї був вимушений виїхати за кордон України, що підтверджується копією закордонного паспорта директора Товариства.

Крім того, позивач повторно звернувся до відповідача з проханням надати належними чином завірені копії акту та податкового повідомлення-рішення № 2704/15-32-07-02 від 15.02.2022р. через те, що до цього часу їх так і не отримав. На підтвердження позивач додав скріншот вкладки «вихідні документи» з електронного кабінету.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо посилання позивача на приписи п.56.18 та п.56.21 ст.56 ПК України суд зазначає таке.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Згідно із пунктом 56.18 статті 56 вказаного Кодексу, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Слід зазначити, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів КАС ВС висловила правову позицію про те, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платник податків не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається ч. 2 ст. 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (постанова від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20).

Зазначена правова позиція була висловлена у розвиток правових висновків Верховного Суду у постанові від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19, в якій Верховний Суд у складі судової палати вважав помилковим твердження позивача про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 ПК України. Також ця норма закріплює обмеження на позасудовий порядок оскарження відповідних рішень податкового органу, у разі їх оскарження в судовому порядку, та визначає зміну правового стану грошового зобов`язання на неузгоджене.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Досудовий порядок вирішення спору позивачем не застосовувався.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2022 року №2704/15-32-07-02, проте до суду з вказаним позовом звернувся 21.03.2024 року, тобто з пропуском встановленого шестимісячного строку.

Оцінюючи доводи позивача про неотримання ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 15.02.2022 року та Акту № 28083/15-32-07-02/41091141 від 20.12.2021р., складеного за результатами перевірки, суд бере до уваги, що позивач у позовній заяві детально викладає зміст акту перевірки від 20.12.2021р. та наводить доводи на спростування обставин, зазначених в акті, що свідчить про наявність цього акта у позивача. Однак позивач не наводить жодних фактичних обставин отримання цього акта під час самостійного розслідування обставин виникнення боргу.

Також позивач вказує, що про наявність податкового боргу він дізнався у жовтні 2023 року під час фінансового моніторингу розрахунків з бюджетом через електронний кабінет, однак не зазначає, з якого документа в електронному кабінеті позивач про це дізнався та з яких причин наявність податкового боргу ним виявлена лише у жовтні 2023 року, тобто через півтора року після прийняття оскаржуваного ППР.

Позивач підтверджує наявність у нього зареєстрованого електронного кабінету платника податків, стверджує, що ГУ ДПС не надсилало йому до електронного кабінету оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.02.2022 року, однак не надає доказів цього, зокрема, скріншоту розділу «вхідні документи» за відповідний період, починаючи з 15.02.2022 року. При цьому, позивач надає до суду докази надіслання ним відповідачу заяви про отримання копії акту від 20.12.2021р. та податкового повідомлення-рішення від 15.02.2022р. (скріншот розділу «вихідні документи» в електронному кабінеті). У такий же спосіб позивач міг би підтвердити ненадіслання йому до електронного кабінету оскаржуваного рішення від 15.02.2022р. (скріншот розділу «вхідні документи»), однак цього не зробив.

Посилання позивача на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року як на підставу для поновлення строку звернення до суду з позовом, суд оцінює з урахуванням тривалості строку, що минув з дня винесення відповідачем спірного рішення понад 2 роки та 1 місяць. Також суд враховує, що позивач, зареєстрований як юридична особа в м.Одесі, не наводить конкретних обставин, через які у зв`язку з введенням воєнного стану він не зміг своєчасно звернутися до суду з позовом протягом такого тривалого часу.

Щодо наданої позивачем копії закордонного паспорту з підтвердженням виїзду з України 27.08.2022 року суд зазначає, що позивач не вказує період перебування за кордоном директора підприємства (дату його повернення в Україну), а також не зазначає, яким чином за наявності електронного кабінету платника податків директор, перебуваючи за кордоном, був обмежений у доступі до електронного кабінету для своєчасного отримання інформації про нараховані спірним рішенням грошові зобов`язання.

За викладених обставин, суд доходить висновку про неповажність причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

За висновком ЄСПЛ, викладеним в його рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі МШ Голуб проти України, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2019 року по справі №9901/82/19.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду та наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст.248, 256, 293 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» строку звернення до суду з даним позовом, викладені у заяві від 11.04.2024 року та клопотанні від 18.04.2024 року.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТЕК ТРЕЙДІНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2022 року №2704/15-32-07-02 повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.

Суддя В.В. Андрухів