Вирок № 118586859, 07.03.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4282/23-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.03.2024 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

ОСОБА_4

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12022100000000825, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, що має вищу освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

24.10.2022, приблизно о 22 год. 10 хв., ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем марки «SUBARU FORESTER», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись в межах третьої (з чотирьох наявних в його напрямку) смуги проїзної частини Наддніпрянського шосе у м. Києві зі сторони мосту «Патона» в напрямку Залізничного шосе, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який напроти електроопори № 99 перетинав проїзну частину Наддніпрянського шосе у м. Києві в недозволеному для руху пішоходів місці, рухаючись справа на ліво по ходу вищевказаного транспортного засобу.

В результаті наїзду ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.

Після скоєння наїзду ОСОБА_8 покинув місце дорожньо-транспортної пригоди, допустивши порушення вимог пункту 2.10 «а», «б», «г», «д» та «е» Правил дорожнього руху України:

- п. 2.10: у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

підпункт «а»: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; підпункт «б»: увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; підпункт «г»: вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; підпункт «д»: повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; підпункт «е»: вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об"їзд місця пригоди.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_8 виявились у тому, що він, маючи об`єктивну змогу усвідомити, що вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_9 опинився в небезпечному для життя стані та позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан та небезпечний для життя стан, достеменно знаючи, що після наїзду потерпілий отримав тілесні ушкодження та залишився на проїзній частині, де в будь-яку мить на нього може бути скоєно наїзд іншим транспортним засобом, маючи можливість організувати об"їзд місця пригоди, викликати швидку медичну допомогу та повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, будучи зобов"язаним надати допомогу та піклуватись про потерпілого, який перебуває в безпорадному стані в результаті отриманих тілесних ушкоджень та якого він сам поставив в небезпечний для життя стан, свідомо порушуючи вимоги пункту 2.10 підпункти «а», «б» , «г», «д» та «е» Правил дорожнього руху України, зник з місця ДТП в невідомому напрямку, переховуючись від працівників поліції, залишивши без допомоги потерпілого ОСОБА_9 в небезпечному для життя стані.

При дослідженні трупа ОСОБА_9 виявлені наступні тілесні ушкодження:

А) велика кількість саден на волосистій частині голови, на обличчі та шиї; забійні рани на обличчі, крововилив в м"які покриви голови в тім"яно-скронево-потиличній ділянці зліва, перелом кісток основи черепа; розповсюджені обмежено-дифузні субарахноїдальні крововиливи на великому мозку та мозочку, крововиливи в бічні шлуночки мозку: набряк-набухання головного мозку;

Б) садна на передній поверхні грудей 1 живота; садна в лівій лопаточній, підлопаточній, поперековій ділянках захоплюючи ліву бічну поверхню грудей і живота, а також ліву сідницю; рвана рана правої пахвової складки; крововилив в підшкірно-жировій клітковині з нерівномірним розповсюдженням на м"язи, в лівій лопаточній, підлопаточній, поперековій та сідничній ділянках, до задньої серединної лінії тіла, частково захоплюючи ліву бічну поверхню грудей та живота до середньо-пахвової лінії; перелом лівої лопатки; переломи кісток тазу; переломи ребер справа та зліва по різним анатомічним лініям, місцями з ушкодженням пристінкової плеври; розрив хребтового стовпа по між хребцевому диску між 10 та 11 грудними хребцями з розривом передньої повздовжньої зв"язки, без ушкодження спинного мозку; окутуючий крововилив в парааортальну клітковину на рівні грудного відділу аорти: розрив нижньої частки лівої легені, розриви селезінки; розриви печінки; розриви нирок; крововиливи на легеневій плеврі по ходу міждольових борозн з переходом на легеневі зв?язки; крововиливи в зв"язковий апарат легень, печінки, селезінки та нирок ознаки струсу тіла;

В) садна та синці на руках;

Г) садна та синці на ногах; забійна рана лівого стегна; крововилив підшкірно-жировій клітковині на внутрішній поверхні правої гомілки в усіх третинах, захоплюючи колінний суглоб, з утворенням «кишені» на рівні нижньої третини гомілки, яка заповнена розміщеною підшкірно-жировою клітковиною та кров"ю; фрагментарний перелом правої великогомілкової кістки; фрагментарний перелом правої малогомілкової кістки; фрагментарний перелом правої стегнової кістки; крововилив в підшкірно-жировій клітковині на зовнішній поверхнях лівої гомілки в верхній та середній третинах; крововилив в підшкірно-жировій клітковині на зовнішній поверхні лівого стегна в верхній та середній третинах, з утворенням «кишені» в верхній третині стегна, яка заповнена розміщеною підшкірно-жировою клітковиною та кров"ю: фрагментарний, перелом лівої великогомілкової кістки; перелом лівої, малогомілкової кістки;

Д) кров в лівій плевральній та черевній порожнинах (всього біля 1900мл); малокрів?я внутрішніх органів; смугасті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка серця; ознаки шунтування крові в нирках; вогнищеве гостре здуття легень ознаки крововтрати та шоку.

Виходячи з характеру, локалізації та зовнішнього вигляду ушкоджень, наявності ознак струсу тіла, кольору та інтенсивності забарвлення крововиливів в ділянках ушкоджень, слід вважати, що всі вищевказані ушкодження утворились від дії тупих предметів, незадовго (від декількох хвилин до декількох десятків хвилин) до настання смерті при автомобільній травмі зіткненні автомобіля, що рухався, з пішоходом.

Враховуючи, що всі вищевказані ушкодження виникли майже одночасно та об"єднані одним механізмом травми (автомобільна травма), оцінювати їх по ступеню тяжкості окремо в даному випадку не має сенсу. Ушкодження, спричинені ОСОБА_9 , мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (небезпека для життя множинних переломів кісток скелету з ушкодженнями внутрішніх органів, крововтрати та шоку) знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв"язку зі смертю постраждалого.

Смерть ОСОБА_9 , настала від переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, крововтратою і шоком.

2. Позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 31 січня 2023 року старшим слідчим в ОВС СУ Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_11 та погоджений прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_12 , відповідно до якого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у завідомому залишенні без допомоги потерпілого ОСОБА_9 , який перебував у небезпечному для життя стані, був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якому він мав змогу надати допомогу та якого він сам поставив в небезпечний для життя стан, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, за викладених в обвинувальному акті фактичних обставин.

За наслідками судового розгляду прокурор вважав, що винуватість ОСОБА_8 в пред`явленому обвинуваченні повністю доведена та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

При обранні виду і міри покарання просив врахувати особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, брав участь у бойових діях. Вважав можливим відповідно до ст. 66 КК України визнати обставиною, що пом`якшує покарання, щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, визначених ст. 66 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

Просив призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) роки.

Питання речових доказів просив визначити у порядку ст. 100 КПК України, процесуальні витрати покласти на обвинуваченого.

3. Позиція сторони захисту.

Правова позиція сторони захисту відображена у показаннях обвинуваченого ОСОБА_8 , його виступі під час дебатів та останнього слова, виступі захисника в судових дебатах.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив суду, що будучи тверезим, спокійно їхав по справах, керуючи своїм технічно справним автомобілем. Ввечері по набережній, у зв`язку з блекаутами, зовсім не було світла, було видно лишу машину спереду, машину позаду, якісь їхали назустріч, бо блимали їх фари. Несподівано в машині голосно луснуло та посипалося лобове скло, відбувся якийсь удар, що призвело його в шок. В момент удару він нічого не побачив, бо зіткнення було раптовим. ОСОБА_8 їхав в передостанній смузі, у третій з чотирьох. Після інциденту почав повільно, майже нічого не бачачи через розбите лобове скло, приймати вправо, де зупинився, вийшов та побачив розвалену машину. Позаду нічого не було видно через повну темряву, але він усвідомив, що збив людину. Оскільки раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, був дуже збентежений, наляканий та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, був дуже збентежений та наляканий, тому залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, про що дуже жалкує.

ОСОБА_8 не оспорював викладених в обвинувальному акті фактичних обставин правопорушення, зібраних в ході досудового розслідування доказів.

Такі показання обвинуваченого ОСОБА_8 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

ОСОБА_8 заявив, що жалкує про скоєне, щиро кається, намагався виправити помилку як міг, спілкувався з мамою потерпілого, просить його вибачити. Також просив врахувати, що з першого дня війни пішов до лав ЗСУ, там був поранений, наразі працює та утримує двох неповнолітніх дітей власним коштом.

Захисник ОСОБА_7 просив при прийнятті рішення врахувати характеризуючі дані стосовно ОСОБА_8 , які його характеризують виключно позитивно, зокрема те, що останній перебуває у шлюбі з 2010 року, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ( ОСОБА_13 2011 р. н. та ОСОБА_14 2013 р. н.), після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну ОСОБА_8 добровільно 24.02.2022 звернувся до військкомату і в той же день був зарахований до складу військової частини НОМЕР_2 , брав участь у боях в с. Мощун , там отримав поранення і відповідно до висновку лікарської комісії у подальшому був звільнений з військової служби, у зв`язку зі станом здоров`я.

Крім того, просив врахувати, що вказана дорожньо-транспортна пригода сталася не з вини водія ОСОБА_8 , на місці пригоди немає жодного пішохідного переходу і зустрічні смуги руху розділені відбійником. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у крові потерпілого було виявлено алкоголь. У ОСОБА_8 дійсно був обов`язок зупинитися на місці ДТП, однак останній злякався та припустився помилки. При цьому ОСОБА_8 був тверезим, жодних наркотичних засобів та навіть медичних препаратів, які б знижували його увагу або реакцію, не вживав.

Просив призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, із покладенням відповідних обов`язків, з`являтися до центру пробації протягом певного періоду, визначеного на розсуд суду.

Крім того, при прийнятті рішення просив вирішити питання щодо речового доказу, а саме: повернути автомобіль марки «SUBARU FORESTER», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_8 та на який було накладено арешт ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 23.11.2022.

3. Позиція потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_15 повідомлялася про місце, дату та час проведення кожного судового засідання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України (шляхом направлення SMS-повідомлення про виклик в судове засідання на наявний в матеріалах справи мобільний номер телефону), натомість остання в жодне судове засідання не з`явилася, причини неприбуття суду не повідомила, письмових заяв на адресу суду не направляла. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявила. Крім того, ОСОБА_15 очевидцем події дорожньо-транспортної пригоди не була.

Враховуючи викладене та положення ст. 325 КПК України, суд вважає можливим за відсутності потерпілої ОСОБА_15 з`ясувати всі обставини під час судового розгляду та розглянути кримінальне провадження без участі останньої.

4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.10.2022 та доданою до нього фототаблицею, в яких викладено та відображено обставини дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 24.10.2022 за участю обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 /том. 1 а. м. 105-128/;

-протоколом огляду речей від 26.10.2022 з фото-таблицею, якими визначено стан після ДТП одягу, в який в момент події кримінального правопорушення був одягнутий потерпілий ОСОБА_9 /том. 1 а. м. 141-147/;

-протоколом огляду від 02.11.2022 з ілюстративною фото-таблицею, якими зафіксовано наявність механічних пошкоджень у автомобіля «Subaru Forester» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » /том. 1 а. м. 160-171/;

-висновком експерта № СЕ-19/111-22/48033-ІТ від 14.12.2022, наданим на підставі постанови старшого слідчого в особливо важливих справах розслідування злочинів у сфері транспорт СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_16 від 02.11.2022, яким встановлено, що на момент огляду автомобіля «Subaru Forester», р. н. « НОМЕР_1 », гальмівна система, система рульового керування та ходова частина знаходяться в працездатному стані /том. 1 а. м. 176-180/;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.01.2023, в ході якого ОСОБА_8 відтворив обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення /том. 1 а. м. 191-196/;

-висновком експерта № 012.297-5301-2022 від 25.12.2022, наданим на підставі постанови старшого слідчого в особливо важливих справах розслідування злочинів у сфері транспорт СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_16 від 25.10.2022, яким встановлено наявність чисельних тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_9 , які призвели до смерті та утворилися внаслідок зіткнення автомобіля з ним (автомобільна травма). Ушкодження, спричинені ОСОБА_9 , мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (небезпека для життя множинних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, крововтрати та шоку) та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті постраждалого /том. 1 а. м. 199-206/.

-висновком експерта № 28348/22-52 від 18.01.2023, наданим на підставі постанови старшого слідчого в особливо важливих справах розслідування злочинів у сфері транспорт СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_16 від 26.10.2022, яким встановлено, що більшість наданих на експертне дослідження об`єктів (вилучені в ході огляду місця події уламки) належать автомобілю «Subaru Forester» /том. 1 а. м. 213-219/;

-висновком експерта № 071-39-2022 від 30.12.2022, наданим на підставі постанови старшого слідчого в особливо важливих справах розслідування злочинів у сфері транспорт СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_16 від 02.12.2022, яким встановлено, що розриви на одягу ОСОБА_9 свідчать про їх можливе утворення при дорожньо-транспортній пригоді з первісним контактом транспортного засобу в ліву задню ділянку тіла потерпілого /том. 1 а. м. 222-226/.

Вищевказані докази досліджені у судовому засіданні, є належними, допустимими, узгоджуються між собою та з показаннями обвинуваченого ОСОБА_8 .

5.Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом та здійснивши розгляд кримінального провадження в межах пред`явленого обвинувачення, суд надходить до висновку про винуватість ОСОБА_8 в пред`явленому обвинуваченні.

Дії ОСОБА_8 , які виразились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якій він мав змогу надати допомогу та яку сам поставив в небезпечний для життя стан, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 135 КК України.

6.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_8 , є щире каяття та визнання винуватості у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_8 , судом не встановлено.

7.Мотиви призначення покарання.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12) КК, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

В постанові від 03.08.2022 у справі № 415/299/20 Верховний Суд дійшов до висновку, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст. 66, ст. 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Вчинене ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України, відноситься до нетяжких злочинів згідно з ст. 12 КК України. Злочин був вчинений з прямим умислом, є закінченим.

Крім обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого, суд також враховує обставини, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_8 з 24.02.2024 проходив службу в Збройних Силах України, на обліку нарколога, психіатра не перебуває, під диспансерно-динамічним наглядом не перебуває раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має сталі соціальні зв`язки, зокрема, є батьком двох малолітніх дітей дітей, одружений, має постійне місце проживання /том. 1 а. м. 238-241, том. 2 а. м. 1-11/.

На підставі викладеного, з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, при наявності обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_8 , відсутності обставин, що його обтяжують, особи обвинуваченого та критичного відношення винного до вчиненого, суд вважає за пропорційне призначити покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 135 КК України на строк 1 (один) рік.

З урахуванням викладеного, наявності обставин, що пом`якшують покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, особи винного, стану його здоров`я (аневризма кореня аорти (на рівні кільця, синусів Вальсальви, синотубулярного з`єднання) та висхідного відділу аорти. Помірна недостатність на аортальному клапані) суд вважає, що мета покарання, визначена в ч. 2 ст. 50 КК України, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання, а тому наявними визначені ст. 75 КК України підстави для звільнення ОСОБА_8 від його відбування з випробуванням. При встановленні тривалості іспитового строку суд вважає необхідним врахувати тривалість судового розгляду, протягом якого ОСОБА_8 мав належну процесуальну поведінку.

8.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

З аналізу положень кримінального процесуального закону, які регулюють питання розподілу та стягнення процесуальних витрат, слідує, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави - документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч. 1, 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126, п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК).

У відповідності до зазначеного, процесуальні витрати за залучення експертів на стадії досудового розслідування в загальній сумі 10 316 грн. 12 коп. (висновки експертів від 14.12.2022 № СЕ-19/111-22/48033-ІТ, від 18.01.2023 № 28348/22-52, від 30.12.2022 № 071-39-2022) слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави.

Також в рамках кримінального провадження № 12022100000000825 від 25.10.2022 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2022 у справі № 761/24931/22 було накладено арешт на автомобіль «Subaru», держаний номерний знак « НОМЕР_1 », який належить ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що арешт на вказаний автомобіль накладався з метою забезпечення збереження речових доказів, таке майно не підлягає спеціальній конфіскації, судом не призначено покарання у виді конфіскації майна - суд приходить до висновку про необхідність скасування вказаного арешту майна, як такого, необхідність в якому відпала з огляду на закінчення судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На стадії судового розгляду запобіжний захід до ОСОБА_8 не застосовувався, на даний час підстав для застосування запобіжного заходу немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_8 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_8 не застосовувати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.11.2022 у справі № 761/24931/22 на автомобіль «Subaru», держаний номерний знак « НОМЕР_1 », вказаний транспортний засіб повернути власнику - ОСОБА_8 .

Речові докази:

- уламки пластику синього кольору (металик) та відшарування ЛФП синього кольору (металик) невстановленого транспортного засобу, які поміщено до сейф-пакету N? WAR1322023; уламки скла та пластику фари невстановленого транспортного засобу, які поміщено до сейф-пакету № WARI322023; пластикову деталь круглої форми чорного кольору з металевою сіткою чорного кольору, яку поміщено до сейф-пакету № WAR1322022; передній лівий пластиковий підкрилок чорного кольору з маркуванням «HONDA >PE-LLD

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів на стадії досудового розслідування в загальній сумі 10 316 грн. 12 коп. (висновки експертів від 14.12.2022 № СЕ-19/111-22/48033-ІТ, від 18.01.2023 № 28348/22-52, від 30.12.2022 № 071-39-2022).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право ознайомитися із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження, а обвинувачений та захисники - подати клопотання про помилування.

Роз`яснити обвинуваченому право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження після його оголошення.

Суддя ОСОБА_1