Рішення № 118584239, 23.04.2024, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/422/24

Провадження по справі №2/276/181/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

з участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 57808,40 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6500,00 грн., заборгованість за процентами 51308,40 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 2242,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 29.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю«ІННОВА ФІНАНС»і фізичною особою ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 557030523.

Позикодавець свої зобов`язання відповідно до умов договору позики виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 6500,00 гривень, Позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору позики належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 57808,40 гривень: 6500,00 гривень -заборгованість за тілом кредиту; 51308,40 гривеньзаборгованість за процентами (6500 х 2,99% х 264), а разом: 57808,40 гривень, проценти нараховувалися по 16.02.2024 року включно.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення позики та сплати відсотків, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі57808,40 гривень.

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 01.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представником відповідача направлено до суду відзив на позов, в якому останній позов визнав частково, зазначив, що до задоволення підлягає тіло кредиту в сумі 6500 грн., а також проценти за користування тілом кредиту в межах строку позики 30 днів за період з 29.05.2023 по 28.06.2023 року в сумі 5830,50 грн. з розрахунку відсоткової ставки 2,99% за кожен день користування кредитом (30 днів * 194,35 грн. (6500 грн * 2,99%)). Відповідач посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України та зазначає, що право нарахування процентів по кредитному договору у позивача припинилося після закінчення 30-денного строку позики, тобто після 28.06.2023.

Позивач відповідь на відзив до суду не надав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідач усудове засіданняне з`явилася, представником позивач у відзиві на позовну заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтями12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно достатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихстаттею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зістаттями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частини 1статті 89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно ізстаттею 64Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Законуякщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно достатті 536 ЦК Україниза користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 29.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 557030523 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов Кредитного договору кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 6500,00 грн. строком на 30 днів (п.1.2) зі сплатою дисконтної (зниженої) процентної ставки 0,99 % на день (п.1.1.4), з кінцевим терміном повернення позики 28.06.2023 року (п.1.3.2) (а.с.35-39).

Кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором. Виконання кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 6500,00 грн. відповідачеві підтверджується відповідною довідкою ТОФ «ФК «Контрактовий Дім» № 4185 від 22.02.2024 року (а.с.30).

Відповідно до розрахунку в позовній заяві заборгованість ОСОБА_1 становить 57808,40 грн., з яких 6500,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 51308,40 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.4-5).

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання в строк, передбачений умовами договору позики, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором позики № 557030523 від 29.05.2023 за основною сумою боргу в розмірі 6500,00 грн., обґрунтованими.

Разом з тим, щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» в частині стягнення відсотків за договором позики суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Згідно п. 1.2 договору позики № 557030523 від 29.05.2023 строк позики (строк дії договору) становить 30 днів.

Так, відповідно до п. 1.3.1-1.3.2 договору позики дата надання позики29.05.2023 року, дата повернення позики28.06.2023 року.

Згідно п. 1.1.4 дисконтна процентна ставка складає 0,99% на день ( 361,35 % річних)

Згідно п. 1.1.5 процентна ставка поза акційна -2,99 % на день (1091,35 % річних)

Згідно п.4.2 Договору у випадку ініціювання Позичальником прологації Позичальник сплачує Товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду Пролонгації.

З матеріалі справи слідує, що відповідач ОСОБА_1 жодних коштів на погашення своїх боргових зобов`язань за кредитним договором № 557030523 від 29.05.2023 не вносила.

Позивач не надав суду доказів пролонгації договору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що продовження строку кредитування за договором кредиту № 557030523 від 29.05.2023 не відбулося.

Окрім того, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такий правовий висновок Верховний Суд зробиву постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18). Підстав для відступу від вказаних правових висновків не вбачає також Велика Палата Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17.

З вимогами про стягнення грошових коштів на підставі статті 625 ЦК України позивач не звертався.

Оскільки після спливу визначеного договором позики строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, з огляду на положення ст. 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, про що зазначено вище, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за кредитним договором за період після 28.06.2023 задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.ст. 4, 6 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Суд відхиляє доводи позивача щодо обґрунтованості нарахування процентів за кредитним договором № 557030523 від 29.05.2023 після настання терміну повернення кредиту, оскільки вказані умови договору суперечать положенням ст.ст. 1048, 1050 ЦК України та висновкам, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 ( провадження №14-10цс18).

За таких обставин, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 30 днів, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії кредитного договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в межах строку дії кредитного договору.

Згідно умов кредитного договору № 557030523 від 29.05.2023 строк Позики (строк дії Договору) становить 30 днів з 29.05.2023 по 28.06.2023.

У відповідності до п.1.5. Договору у випадку користування Позикою понад строк, встановлений п. 1.2. Договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п. 1.2 цього Договору умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 0.99% на перераховуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Позаакційна (Базова) процентна ставка в розмірі 2,99% на день від суми Позики за кожен день користування Позикою з першого дня дії Договору.

Представник відповідача у поданому відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки, які, з урахуванням невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у встановлений ним строк та положень п. 1.5 цього Договору, становлять 2,99 %.

За таких обставин, з урахуванням визнання стороною відповідача відсоткової ставки 2,99% за користування кредитом, розмір відсотків, які підлягають стягненню з відповідача становить 5830,50 грн. (6500*0,0299*30=935,55), які і підлягають стягненню.

Також суд зазначає, що розмір суми позики складає лише 6500,00 грн., тоді як нарахованих відсотків 51308,40 грн., що єнепропорційно великою сумою компенсації (понад сімсот відсотків вартості позики), не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а також суперечить вимогам статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо неприпустимості встановлення у договорі несправедливих умов.

Виходячи з викладеного, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 557030523 від 29.05.2023 у розмірі 12330,00 грн. з яких: 6500,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5830,50 гривень - сума заборгованості за відсотками.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції №6 від 21.02.2024 року, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (а.с.1)

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково (у розмірі 21,33%), тому судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжним дорученням, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 516,69 грн.

Керуючись ст.4,5,13,76-81,133,141,247,263-265,274-282 ЦПК України, ст.512,514, 516, 526,610,611,625,1050,1079,1082 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за договором позики № 557030523 від 29.05.2023 в розмірі 12330,00 гривень (дванадцять тисяч триста тридцять грн. 00 коп.), з яких: 6500,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5830,50 гривень - сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору в сумі 516,69 гривень (п`ятсот шістнадцять грн. 69 коп).

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9; ЄДРПОУ 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя А.М.Збаражський