Єдиний державний реєстр судових рішень 154/547/24
3/154/411/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.04.2024 суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , посвідчення НОМЕР_2 від 07.05.2021, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП
УСТАНОВИЛА:
02.02.2024, о 11 год.59 хв., по вул. С.Бандери, в м.Володимир, Волинської області ОСОБА_1 , повторно протягом року керував автомобілем марки БМВ 5 р.н.з. НОМЕР_3 не маючи права керувати даним транспортним засобом, чим вчинив адміністративне правопорушення ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім цього, 02.02.2024,о 11год.59хв.,по вул.С.Бандери,в м. Володимир, ОСОБА_1 повторно протягом року керував автомобілем марки БМВ 5р.н.з. НОМЕР_3 зявними ознаками алкогольного сп`яніння (неприродна блідість обличчя, розширені зіниці очей, що не реагують світло, сповільнення мовлення, поведінка, що не відповідає обстановці).
Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі та підтверджується висновком № 10 від 02.02.2024 року.
Постановою судді Володимир-Волинського міського суду від 23.04.2024 року справи про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5ст.126,ч.2ст.130 КУпАПоб`єднано в одне провадження.
Правопорушник ОСОБА_1 в судові засідання неодноразово не з`являвся, причини своєї неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток та телефонограм.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходів для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від правопорушника не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим причини його неявки до суду визнані неповажними та, відповідно до вимогст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи за йоговідсутності на підставі наявних матеріалів.
Відповідно дост.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень,
запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідност.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про
адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено
адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи
підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на
розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші
обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Не дивлячисьна те,що правопорушникв судовезасідання нарозгляд справине з`явився,його винау вчиненніданих адміністративнихправопорушень повністюпідтверджується дослідженимив судовомузасіданні матеріаламисправи,а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД № 002848 від 02.02.2024, ААД № 061788 від 02.02.2024, довідкою інспектора САП щодо відсутності у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, а також щодо вчинення ним 19.07.2023 адміінстративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відеозаписом з бодікамери та іншими матеріалами справи.
Разом з тим, відповідно до статті 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Санкція частини 5статті 126 КУпАПпередбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Санкція частини 2 статті 130 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
За положеннямип.1.10 Правил дорожнього рухуУкраїни водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, а також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Разом з тим, відсутність посвідчення у ОСОБА_1 не виключає можливість застосування до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та не перешкоджає його застосуванню. Тобто, у випадку, коли санкцією відповідної частини статті КУпАПпередбачено можливість призначення особі додаткового покарання у видіпозбавлення права керувати транспортними засобами,суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення, має право призначити цій особі таке додаткове покарання незалежно від того, чи правопорушник отримував ранішепосвідчення на право керування транспортними засобами взагалі або щодо транспортних засобів певної категорії зокрема.
Відповідно до положеньст.15Закону України«Про дорожнійрух» від30червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами,затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суддя вважає, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей, в даному випадку ч. 5 ст. 126 КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортустворюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення неюправил дорожнього рухув майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у видіпозбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Враховуючи зазначене, особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, санкція якого передбачає позбавлення права керування транспортними засобами, суд може призначитидодаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами чи ні.
Аналогічна позиція міститься в Постанові ВС № 702/301/20 від 04.09.2023 року
На підставі викладеного вище, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про
доведеність складу адміністративних правопорушенЬ, вчинених ОСОБА_1 , 02.02.2024 за ч. 5 ст. 126 та ч.2 ст.130 КУпАП.
Будь яких доказів, які б спростували встановлені в судовому засіданні обставини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надано.
Приймаючи до уваги вищезазначене, з урахуванням особи правопорушника, який є військовослужбовцем, характеру вчинених правопорушень, та обставин даної справи, вважаю необхідним піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб, яким останній керував за ним не зареєстрований.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.126,283,284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, у скоєнні адміністративних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Роз`яснити, що згідно зіст. 307 КУпАПштраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно ізст. 308 КУпАПбуде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави 605,60 грн. судового збору за наступними реквізитами:отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
На постанову протягом десяти днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду.
Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ
Судове рішення № 118583795, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області) було прийнято 23.04.2024. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 154/547/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: