Ухвала суду № 118575808, 09.04.2024, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/3052/24

Провадження №1-кс/932/993/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2024року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12024041640000484 від 07.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, неодруженому, офіційно не працевлаштованому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тривання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

В обґрунтуваннязаявленого клопотанняслідчий зазначає,що ОСОБА_5 ,будучи ранішенеодноразово засудженимза вчиненняумисних,корисливих злочинів,на шляхвиправлення нестав,належних висновківдля себене зробив,та достовірнознаючи,що вУкраїні введеновоєнний стан,07.04.2024року,приблизно о18:30години,знаходячись біляпішохідного переходунавпроти будинка АДРЕСА_2 ,побачив потерпілого ОСОБА_7 ,коли у ОСОБА_5 виник злочиннийумисел,спрямований наскоєння нападуз метоюзаволодіння чужиммайном,поєднаний ізнасильством,небезпечним дляжиття чиздоров`яособи,яка зазналанападу,або зпогрозою застосуваннятакого насильства(розбій), вчиненого в умовах воєнного.

Після чого ОСОБА_5 ,реалізуючи ранішевиниклий злочиннийумисел,спрямований наскоєння нападуз метоюзаволодіння чужиммайном,поєднаний ізнасильством,небезпечним дляжиття чиздоров`яособи,яка зазналанападу,або зпогрозою застосуваннятакого насильства(розбій), вчиненого в умовах воєнного, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном, що знаходилось у власності потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_5 взяв до рук принесений з собою розкладний ніж з дерев`яними вставками на руків`ї та погрожуючи застосуванням насильства, зірвав з шиї потерпілого ланцюжок з хрестиком.

Продовжуючи свої злочинні дії, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадений ланцюжок з хрестиком, покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на суму 1000 гривень.

Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчиненого в умовах воєнного, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

07.04.2024 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

08.04.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Уході досудовогорозслідування повказаному кримінальномупровадженню виникланеобхідність узастосуванні запобіжногозаходу відноснопідозрюваного ОСОБА_5 у виглядітримання підвартою,оскільки єдостатньо підставвважати,що існуютьризики,що підозрюванийможе здійснитидії,передбачені п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, прохав таке задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, проти клопотання слідчого заперечував.

Захисник у судовому засіданні прохав відмовити у задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, ризики вважав недоведеними.

Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041640000484 від 07.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

07.04.2024 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

08.04.2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_5 підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненому в умовах воєнного стану.

Про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.04.2024 року; протокол огляду місця події від 07.04.2024 року; протокол огляду від 07.04.2024 року; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 07.04.2024 року; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 07.04.2024 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 07.04.2024 року; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_7 від. 07.04.2024 року; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 07.04.2024 року; докази у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є очевидно не обґрунтованою.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_5 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного.

Доведеними,наданими судупоясненнями прокурората матеріаламисправи вїх сукупності,є наявністьризику увигляді можливогопереховування відорганів досудовогорозслідування тасуду зметою уникненнявід кримінальноївідповідальності,оскільки ОСОБА_5 ,у випадкудоведеності йоговини увчиненні злочину,загрожує покаранняу виглядіпозбавлення воліна строкдо п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, його вік та стан здоров`я не є перешкодою для зміни місця мешкання та вчинення дій із можливого переховування від слідства та суду, підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків.

Внаслідок того, що досудове розслідування тільки розпочато, усі слідчі та процесуальні дії не проведені, беручи до уваги характер інкримінованого правопорушення, високоймовірним є ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.

Так, при встановленні наявності ризику позапроцесуального впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання у кримінальному провадженні показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні. При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на тих показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто на показаннях допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею осіб. Суд, згідно із вимогами ч. 4 ст. 95 КПК України, не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

До такого висновку приходжу і тому, що на цей час підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ґрунтується, в основному, саме на показаннях потерпілого та свідків, які, хоча і є наданими слідчому, однак не можуть бути покладені, як зазначено вище, у мотивування рішення суду по суті обвинувачення.

З огляду на те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, наразі він не є офіційно працевлаштованим та підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину в умовах воєнного стану, вважаю, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення вказаного кримінального правопорушення є доведеним.

Запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, шляхом обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу не є можливим, через те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не здатні забезпечити унеможливлення реалізації ризиків, встановлених у судовому засіданні.

Викладене вище дає підстави для твердження про те, що тримання ОСОБА_5 під вартою відповідає інтересам суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, в даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.

Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, прихожу до висновку про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту його затримання.

Враховуючи те, що фактично ОСОБА_5 було затримано 07.04.2024 року, датою закінчення дії ухвали про тримання його під вартою є 05.06.2024 року включно.

З огляду на пред`явлену підозру та на матеріальний стан ОСОБА_5 , заставу визначаю у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 242240 гривень.

Керуючись ст.2,7-9,131,132,176-178,181,186,193,194-196,202,309,372,376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 58 днів, тобто до 05.06.2024 року включно.

Визначити заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 242240 гривень.

При внесеннівизначеної сумизастави підозрюваного ОСОБА_5 , з-під варти звільнити.

Увипадку внесеннязастави увизначеному слідчимсуддею розмірі,покласти напідозрюваного ОСОБА_5 зобов`язання про виконання обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі невиконання яких, слідчим суддею або судом буде вирішено питання про звернення застави в дохід Держави.

Відповідно до вимогст.182 КПК України, роз`яснити підозрюваному, щов разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дана ухвала діє до 05 червня 2024 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1