Ухвала суду № 118575521, 12.04.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8190/24

Провадження № 2/761/6001/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських права,-

ВСТАНОВИВ:

У березня 2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських права

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 01.03.2024 року позовна заява про розірвання шлюбу передано в провадження судді Пономаренко Н.В.

Разом з тим, вивчивши подану заяву, вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому 05.03.2024 ухвалою суду зазначена позовна заява була залишена без руху, а позивачу ОСОБА_1 надано десятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

09.04.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 05.03.2024 разом із новою редакцією позовної заяви.

Однак вимоги ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2024 року, виконані не в повному обсязі, зокрема в поданій редакції позовної заяви на виконання ухвали суду від 05.03.2024 не зазначено адресу місця проживання чи перебування, поштовий індекс відповідача ОСОБА_2 .

Частиною 1 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Крім того, вимоги ч.ч.9, 10 ст. 28 ЦПК України, які визначають правила альтернативної підсудності за вибором позивача, передбачають, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Так, відсутність зазначення у позовній заяві місця проживання чи перебування відповідача ОСОБА_2 , позбавляє суд можливості вирішення питання щодо належної підсудності вказаної справи.

Разом із цим, вимоги ч. 3 ст. 185 ЦПК України передбачають, що якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Тобто, виходячи зі змісту вищенаведених положень ЦПК України, дотримання вимог процесуального законодавства України при пред`явленні заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Слід зауважити, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовною заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу, оскільки позивачем в повній мірі не усунуто недоліки.

Водночас, суд роз`яснює позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських права, - вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: