Ухвала суду № 118567974, 08.04.2024, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3433/24

Провадження № 1-кс/204/946/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року слідчий суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12022040000000485 від 16.09.2022 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3,4 ст. 190, ч.1,2 ст.255 КК України,-

встановив:

До суду надійшло клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12022040000000485 від 16.09.2022 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3,4 ст. 190, ч.1,2 ст.255 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022040000000485 від 16.09.2022 року, за ознаками ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1,2 ст. 255 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж 2020-2023 років на території м. Дніпра та Дніпропетровської області діє злочинна організація, яка вступила в злочину змову та розробила злочинну схему, яка полягала в наступному. Так, на початку 2020 року ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 та з ОСОБА_6 , відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, підшукали підприємство ТОВ «АГРО-АТОМ», керівником і власником якого є ОСОБА_7 , яке розташоване в орендованому приміщені за адресою: АДРЕСА_1 , в якому знаходилось необхідне обладнання, яке використовувалось (демонстрували інвесторам, як цех по виробництву «борони») всіма учасниками злочинної організації, в тому числі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами для вчинення кримінальних правопорушень (шахрайства) відносно громадян України. Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що від дій зазначених громадян спричинено матеріальні збитки потерпілим, а саме: ОСОБА_10 спричинено матеріальну (майнову) шкоду на суму 266 954 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 7462050 гривень та 970000 грн, що є особливо великим розміром; ОСОБА_11 спричинено матеріальну (майнову) шкоду на суму 47450 доларів США гривень, що згідно курсу НБУ становило 1 289095,65 гривень; ОСОБА_12 спричинено матеріальну (майнову) шкоду на суму 301602 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 8111342,36 гривень. Вищевказані особиздійснюють своюзлочинну діяльністьконспіративно,уникають випадковихсвідків,котрі вподальшому можутьсвідчити проїх злочиннудіяльність.Так само,постійно змінюютьофісні приміщення,місця проживанняна територіїм.Дніпро таДніпропетровської області,з метоюуникнення кримінальноївідповідальності,а такожпересуваються транспортнимизасобами,між собоюспілкуються черезмобільний таінтернет зв`язок. Відповідно до інформації, щодо рухомого об`єкта власником автомобілю марки «TOYOTA LAND CRUISER 150» д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , є ТОВ«ФК « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». 30.03.2024 за ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER 150» д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «ФК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в момент обшуку вказаний автомобіль знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того, за його участю проводилась слідча дія обшук , це свідчить про те, що ОСОБА_4 користується вищезазначеним автомобілем. Враховуючи, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України санкція передбачає покарання у вигляді позбавленні волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, та ч. 1 ст. 255 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою конфіскації майна як виду покарання. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. 30.03.2024 постановою слідчого вказаний автомобіль визначено речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Завданням арешту є запобігання можливості його пошкодження, знищення, перетворення та відчуження. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Таким чином, тимчасове обмеження прав власника/володільця вказаного майна має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном. З огляду на вищевикладене, арешт вилученого у ході обшуку майна є розумним та співрозмірним обмеженню права власності та завданням кримінального провадження. Беручи до уваги вищевикладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, та подальшої спеціальної конфіскації майна, прокурор звертається до суду з даним клопотанням про арешт майна.

Від прокурора надана заяв а, про розгляд клопотання без його участі.

Слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, без повідомлення власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення арешту майна.

Ознайомившись з матеріалами клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно зі ст. 4 Конвенції Ради Європи «Про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму» (ратифіковану Законом України N 2698-VI від 17.11.2010) - «слідчі і тимчасові заходи» - Кожна Сторона зобов`язана вжити такі заходи, які можуть знадобитися для можливості її здатності швидко визначити, виявити, заблокувати або заарештувати майно, яке підлягає конфіскації для того, щоб, зокрема, сприяти здійсненню конфіскації надалі.

Згідно зі ст. 5 даної Конвенції, держава Україна зобов`язана вжити заходів, які можуть знадобитися для того, щоб забезпечити застосування заходів щодо блокування, арешту та конфіскації також до: a) майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи; b) майна, отриманого із законних джерел, якщо до нього було повністю або частково приєднані доходи, отримані злочинним шляхом; c) прибутку або інших вигод, отриманих від доходів, від майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи, отримані злочинним шляхом, або від майна, до якого залучені доходи, отримані злочинним шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч.4ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Відповідно до ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В судовому засіданні встановлено, що У провадженні слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12022040000000485 від 16.09.2022 року, за ознаками ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1,2 ст. 255 КК України.

Також встановлено,що постановоюслідчого СУГУНП Дніпропетровськоїобласті майоромполіції ОСОБА_13 від 30.03.2024року,визнано речовимидоказами покримінальному провадженню№ 12022040000000485 автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER 150» д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «ФК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та яким користувався ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.

Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.

Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України збереження речових доказів.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, у зв`язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-171,309 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12022040000000485 від 16.09.2022 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3,4 ст. 190, ч.1,2 ст.255 КК України - задовольнити.

Накласти арештна майно,а самена:автомобіль «TOYOTALANDCRUISER150»д.н.з. НОМЕР_1 ,номер кузова НОМЕР_2 ,власником якогоє ТОВ«ФК «А-ФІНАНС»,та якимкористувався ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Копію ухвали негайно направити власнику майна.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1