Рішення № 118567405, 15.04.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2024 Справа №607/3261/24 Провадження №2/607/1408/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Медвідь О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що 20.07.2023 між сторонами був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1242-3223 за допомогою веб-сайту (https://navse.in.ua).

Кредитний договір, у відповідності до норм частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України Про електронні документи та електронний документообіг, а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А6634 для підписання Кредитного договору № 1242-3223 від 20 липня 2023 року та підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит у розмірі 18000,00 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; знижена % ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день.

Однак, через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, станом на 17.11.2023 утворилась загальна сума заборгованості 38214,00 грн, яка складається із: 16 560,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 21654,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

У зв`язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1242-3223 від 20 липня 2023 року у розмірі 38 214,00 грн та судові витрати.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому вказує, що в наданій до справи копії кредитного договору визначаються фактично три строки, в межах яких здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватися чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме в розмірі 21780,00 грн (18000,00 грн тіло кредиту + 3780,00 грн відсотки за стандартною ставкою 1,50 % в день) та в 14 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нараховувати непропорційно велику суму компенсації.

Зазначив, що відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

ОСОБА_1 повернула позивачу в рахунок погашення заборгованості суму в розмірі 10188,00 грн (02.08.2023 7164,00 грн та 16.08.2023 3024,00 грн).

Таким чином, у відповідача перед позивачем існує заборгованість за кредитним договором № 1242-3223 від 20 липня 2023 року в розмірі 11592,00 грн (21780,00 грн (загальна вартість кредиту) 10188,00 грн (повернуто відповідачем).

Крім того, позивачем нараховано комісію за видачу кредиту в розмірі 2700,00 грн, однак її слід виключити з розрахунку заборгованості, оскільки дана послуга є незаконною.

Щодо стягнення судових витрат, представник відповідача зазначив, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 734,82 грн (2422,40 х 11592,00 / 38214,00) та витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3831,00 грн (5500,00 х (38214,00 11592,00)) / 38214,00) як пропорційно розміру до задоволених позовних вимог.

Відтак, просить позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1242-3223 від 20 липня 2023 року в розмірі 11592,00 грн, судовий збір в розмірі 734,82 грн та стягнути з позивача на користь відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3831,00 грн.

Правом на подання відповіді на відзив представник позивача не скористався.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак представник відповідача подав заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача, позов просить задовольнити частково з мотивів та підстав, зазначених у відзиві на позов та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Суд, встановив, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії НОМЕР_1 від 01.08.2013, видане Національним банком України.

20.07.2023 міжТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних системТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1242-3223 продукту «НА ВСЕ».

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів)ТОВ «Укр Кредит Фінанс», затверджених наказом N 23-П від 11.04.2023 та розміщених на їх сайті.

Вказаний кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.

Позичальнику надано одноразовий ідентифікатор А6634, для підписання кредитного договору № 1242-3223 від 20.07.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 п. 2 кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець зобов`язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку передбаченому, цим договору.

Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір Кредиту: 18 000,00 гривень. Дата надання/видачі Кредиту: 20 липня 2023 року (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.5. Договору, сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного Базового періоду.

Базовий період складає 14 (чотирнадцять) календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду (п. 4.4. Договору).

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на суму виданого Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1,50 % (одна ціла, п`ятдесят сотих відсотки (ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Зниженою ставкою) (п. 4.6. Договору).

Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 14 травня 2024 року. Строк Договору є рівним Строку кредитування (п. 4.9 Договору).

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятнадцять цілих, нуль сотих процентів (п. 4.10. Договору).

Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь Строк кредитування) складає: 101 700,00 грн та включає в себе: суму Кредиту, Комісію за видачу кредиту та проценти за користування Кредитом (п. 4.11 Договору).

Відповідно до п. 8.5 Договору, у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу Кредиту на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення Кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також у повному розмірі комісії за видачу Кредиту (якщо п. 4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту).

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1242-3223 (Графік платежів за договором), згідно з методикою Національного банку України, який містить розрахунок суми кредиту та процентів за користування кредитом із зазначенням термінів платежу, сума кредиту становить 18 000,00 грн та включає в себе проценти за користування кредитом у розмірі 81 000,00 грн, реальна річна процентна ставка становить 29 215,00 % річних.

Такі ж положення щодо істотних умов договору містяться в Паспорті споживчого кредиту, який 20.07.2023 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, номер пароля А6634.

Підписавши 20.07.2023 цей кредитний договір, відповідач взяла на себе зобов`язання своєчасно повернути кредит та проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому цим договором.

З довідки про перерахування суми кредиту № 1242-3223 від 20.07.2023, вбачається, щоТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснив видачу відповідачу коштів за кредитним договором № 1242-3223 від 20.07.2023 в сумі 18 000,00 грн за допомогою системи LIQPAY платіж 2341896760, дата 20.07.2023; № платіжної картки НОМЕР_2 .

Також в матеріалах справи наявне повідомленняАТ КБ "ПРИВАТБАНК"дляТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", згідно якого вбачається, що від позивача № платежу 2341896760 через систему платежів LIQPAY перераховані кошти в розмірі 18 000,00 грн 20 липня 2023 року згідно договору № 1242-3223, номер картки НОМЕР_2 .

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору.

В свою чергу відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

05.12.2023ТОВ «Укр Кредит Фінанс» направлено ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення умов Договору № 1242-3223 від 20.07.2023, у якій відповідачу надано 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги для усунення порушення умов кредитного договору шляхом сплати заборгованості за процентами. У разі невиконання зобов`язань за процентамиТОВ «Укр Кредит Фінанс» буде змушено вимагати повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати закінчення строку кредитування у судовому порядку.

З довідки про укладений договір станом на 17.11.2023, що складено представникомТОВ «Укр Кредит Фінанс» вбачається, що у відповідача наявна заборгованість у сумі 38 214,00 грн, яка складається із: 16 560,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 21 654,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Згідно з відомостями, що містяться у довідці про укладений договір, сформованій станом на 17 листопада 2023 року, кредитодавець нараховував процентну ставку у розмірі 1,2 % у періоди з 20 липня 2023 року по 30 серпня 2023 року, процентну ставку у розмірі 1,5 % у період з 31 серпня 2023 року по 07 листопада 2023 року.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2статті 15 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 38214,00 грн, у зв`язку із порушенням зобов`язання за кредитним договором № 1242-3223 від 20 липня 2023 року.

Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочинможе вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207ЦК Україниправочинвважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістомстатей 626, 628 ЦК Українидоговоромє домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638ЦК Українидоговірє укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі N 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі N 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року N 127/33824/19.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054ЦК України закредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055ЦК України кредитнийдоговір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується такожЗаконом України "Про споживче кредитування"таЗаконом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування"зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цьогоЗакону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цьогоЗакону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цьогоЗакону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цьогоЗакону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , уклавши договір № 1242-3223 від 20.07.2023 в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодилася з умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, а тому, на думку суду цей правочин відповідно доЗакону України "Про електронну комерцію"вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

При цьому, ОСОБА_1 визнає факт отримання кредитних коштів відТОВ «Укр Кредит Фінанс»у розмірі 18 000,00 грн, згідно договору № 1242-3223 від 20.07.2023, однак ставить під сумнів строк кредитування за користування кредитом, в межах якого здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів, оскільки умови договору, на її думку, є нечіткі та двозначні у розумінні ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

З даного приводу суд зазначає, щостаттею 18 Закону України "Про захист прав споживачів"встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті, проте він не є вичерпним.

Упостанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі N 638/2304/17, зроблено висновок, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.

Однак, при розгляді даної справи в суді ОСОБА_1 не заявляла зустрічних вимог про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення строку кредитування за користування кредитом, в межах якого здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів, у зв`язку з його невідповідністю вимогамЗакону України "Про захист прав споживачів".

Таким чином, суд відхиляє посилання сторони відповідача на порушеннястатті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених вимог, вирішення цього питання в межах даної справи є неможливим.

Відтак, суд вважає, що умови кредитного договору № 1242-3223 від 20.07.2023 є чіткими та зрозумілими, що виключає можливість їх неоднозначного трактування сторонами, а тому, позивачем доведено, що між сторонами 20.07.2023 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1242-3223, ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 18 000,00 грн та зобов`язалася сплачувати проценти у розмірі та в строк, визначеними договором.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-ст.80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи сторони відповідача про те, що комісія за видачу кредиту, яка позивачем нарахована та стягнута з відповідача є незаконною, а тому її слід виключити з розрахунку заборгованості, не заслуговують на увагу з таких підстав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 дійшла такого висновку:

«10 червня 2017 року набув чинностіЗакон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів»текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1 і 2, 5статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»з набуттям чинностіЗакону України «Про споживче кредитування»залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму діїЗакону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положеньЗакону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини 2статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином,Законом України «Про споживче кредитування»безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини 1 статті1та частини 2 статті8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.».

З умовами кредитування, у тому числі щодо сплати комісії за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, ОСОБА_1 була ознайомлена, що підтверджується паспортом споживчого кредиту.

Згідно з пунктом 4.3. договору про відкриття кредитної лінії № 1242-3223 від 20.07.2023 плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо пункт 4.7. договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо пункт 4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту).

Відповідно до пункту 4.7. договору про відкриття кредитної лінії № 1242-3223 від 20.07.2023 комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту.

Однак, суд зауважує, що комісія за видачу кредиту, яку представник відповідача просить виключити з розрахунку заборгованості, не включена в розмір заборгованості за кредитним договором № 1242-3223 від 20.07.2023, яку позивач просить стягнути з відповідача у даній справі, а відтак дана вимога сторони відповідача до задоволення не підлягає.

За змістом ч. 13 ст. 11 цього Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомилася і погодилася з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, встановивши, що ОСОБА_2 свої обов`язки за кредитним договором № 1242-3223 від 20.07.2023 не виконала, допустила заборгованість за кредитом у розмірі 38214,00 грн, яка складається із: 16 560,00 грн прострочена заборгованість за кредитом, 21654,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами, суд дійшов висновку, що в даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості, яка добровільно нею не сплачується, та вважає, що позов підлягає до задоволення, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1242-3223 від 20 липня 2023 року в розмірі 38214,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судовівитрати,пов`язанізрозглядом справи,покладаються: 1)уразізадоволення позову навідповідача; 2)уразівідмови впозові-напозивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, оскільки позов задоволено, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 2422,40 грн сплаченого судового збору.

Крім того, суд, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачем на професійну правову допомогу, взявши до уваги вищевказані докази, дійшов висновку про те, що у задоволенні вимоги про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, слід відмовити, оскільки позов задоволено, а тому, в силу п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1242-3223 від 20 липня 2023 року в розмірі 38214,00 грн (тридцять вісім тисяч двісті чотирнадцять гривень 00 копійок) та 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», унікальний ідентифікаційнийномер юридичноїособи вЄдиному державномуреєстрі підприємствта організаційУкраїни 38548598, місцезнаходження бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ;

відповідач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 22 квітня 2024 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко