Рішення № 118563401, 22.04.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3857/24

РІШЕННЯ

іменем України

22 квітня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправним Рішенням від 29.01.2024 №477-139/Б-02/8-1200/24 Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 період роботи з 13.11.1986 по 30.11.1990 в Сєвєродонецькому приладобудівному заводу до страхового стажу у повному обсязі з моменту звернення.

2. Зобов`язати Головне Управляння Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 13.11.1986 по 30.11.1990 в Сєвєродонецькому приладобудівному заводу дострахового стажу у повному обсязі з моменту звернення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за наслідками розгляду поданої позивачем заяви про розрахунок страхового стажу, зазначено, що страховий стаж позивача становить 30 років 11 місяців 17 днів. До страхового стажу при призначенні пенсії не зараховано період роботи на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі з 13.11.1986 по 30.11.1990, оскільки в записі №4 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.07.1981 має місце виправлення в номері наказу про прийняття на роботу (дописано іншим чорнилом), яке не засвідчено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства. Позивач вважає таке рішення протиправним, з наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що згідно наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 склав 30 років 11 місяців 17 днів (враховано по 31.12.2021), страховий стаж обчислений згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.07.1981 та даних наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. За результатом розгляду позивачу з 16.11.2023 призначено пенсію за віком за нормами статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При обчисленні страхового стажу ОСОБА_1 не було враховано період роботи на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі з 13.11.1986 по 30.11.1990, оскільки в трудовій книжці в записі №4 про прийняття на роботу номер наказу дописано іншим чорнилом. Зазначає, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.01.2024 №477-139/Б-02/8-1200/24 не є рішенням. Ніяких дій щодо зарахування або не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі з 13.11.1986 по 30.11.1990 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не здійснювало. Просить відмовити у задоволенні позову.

Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області не скористалося правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що згідно з частиною 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною 1 цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив, тому суд розглядає подану позовну заяву з врахуванням лише позову та відзиву на позов.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 21.03.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, взята на облік згідно довідки від 28.03.2022 №6806-7000850726.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.

17.11.2023 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою №3037 щодо призначення пенсії за віком за нормами статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та надала такі документи.

- паспорт громадянина України;

- довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру;

- трудову книжку серії НОМЕР_1 від 31.07.1981.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області з 16.11.2023 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за нормами статті 26 Закону при страховому стажі 30 років 11 місяців 17 днів (страховий стаж враховано по 31.12.2021).

До страхового стажу при призначенні пенсії не зараховано період роботи на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі з 13.11.1986 по 30.11.1990, оскільки в записі №4 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.07.1981 має місце виправлення в номері наказу про прийняття на роботу (дописано іншим чорнилом), яке не засвідчено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства.

Не погодившись з обчисленням страхового стажу заявниця 04.01.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою від 04.01.2024 з питання обчислення страхового стажу, яку перенаправлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.01.2024 №477-139/Б-02/8-1200/24 ОСОБА_1 надано роз`яснення щодо причин неврахування періоду роботи на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі з 13.11.1986 по 30.11.1990.

Вважаючи вищенаведене рішення (відмову) відповідача щодо незарахування стажу позивач звернулася до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом пункту першого частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пенсійним віком є встановлений законодавством вік, із досягненням якого, особа може претендувати на виплату пенсії за віком.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі реєстр застрахованих осіб).

Як встановив суд, та як зазначив пенсійний орган, згідно з наданими до документами, страховий стаж позивача становить 30 років 11 місяців 17 днів.

До страхового стажу при призначенні пенсії не зараховано період роботи на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі з 13.11.1986 по 30.11.1990, оскільки в записі №4 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.07.1981 має місце виправлення в номері наказу про прийняття на роботу (дописано іншим чорнилом), яке не засвідчено підписом відповідальної особи та печаткою підприємства.

Надаючи оцінку вищенаведеним доводам відповідача, суд зазначає наступне.

Абзацом 2 статті 56 Закону №1788 передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Однак таке право не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи1 на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за №22- 1(далі - Порядок №22-1). Наявність же таких сумнівів може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу.

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №637 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку №637).

Суд вказує, що відповідне положення міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №588/647/17.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.07.1981, ОСОБА_1 з 13.11.1986 по 30.11.1990 працювала на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі (записи №4 та №5).

Суд вважає, що наявні у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 31.07.1981 записи є достатніми та належними, які дійсно підтверджують трудову діяльність позивачки.

Щодо твердження відповідача, що період трудової діяльності з 13.11.1986 по 30.11.1990 не зарахований у зв`язку з тим, що трудовій книжці в записі №4 про прийняття на роботу номер наказу дописано іншим чорнилом, суд зазначає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Виправлення в документах не може бути підставою для виключення певного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право а призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб,

Таким чином, позивачка, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.

Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Відповідачі не врахували, що не усі недоліки записів (заповнення) у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд вважає, що право позивачки на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідно до пункту 2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 18 Порядку №637 встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Тобто підтвердження трудового стажу на підставі показів свідків можливо у випадку відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості їх одержання.

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано.

Таким чином, враховуючи наведені положення законодавства і встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що період роботи позивача на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі з 13.11.1986 по 30.11.1990, зазначений у трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.07.1981, неправомірно не зарахований відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1 , а тому суд вважає, що необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (органі, в якого на обліку перебуває позивач), зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 13.11.1986 по 30.11.1990 в Сєвєродонецькому приладобудівному заводу дострахового стажу у повному обсязі.

Частиною 2 статті 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області задовольнити.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі з 13.11.1986 по 30.11.1990.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Сєвєродонецькому приладобудівному заводі з 13.11.1986 по 30.11.1990.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22 квітня 2024 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул.Шевченка,9, м.Сєвєродонецьк, Сєверодонецьк, місто, Луганська область, 93404 , код ЄДРПОУ - 21782461) Головуючий суддя В.В. Матущак