Ухвала суду № 118561558, 22.04.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 квітня 2024 року Справа № 640/28756/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., отримавши заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії ,

в с т а н о в и в:

17.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Міністерства оборони України, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018;

- зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації базовий місяць - січень 2008.

26.11.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/28756/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

30.09.2021 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018, зобов`язано Міністерство оборони України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

22.02.2022 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021, доповнивши пункти 2 та 3 резолютивної частини словами такого змісту: «з урахуванням базового місяця індексації січень 2008 року» та в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021 залишено без змін.

14.07.2022 ухвалою Верховного Суду відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі № 640/28756/20.

Відповідно, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021 з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 набрали чинності.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

12.04.2024 позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву в порядку ст.ст. 382 КАС України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2024 заяву та справу розподілено до розгляду судді Войтович І.І.

Отримавши вказану заяву, суд зазначає, що позивач просить суд зобов`язати МОУ подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №640/28756/20, яку обгрунтовує неналежним виконанням рішення суду відповідачем, вважає, що перерахування йому 6759,41 грн. індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, неправомірним.

Суд вважає необхідним зазначити та врахувати, що 02.10.2023 позивачем ОСОБА_1 було подано до суду заяву в порядку ст.ст. 378, 383 КАС України, в якій позивач просив суд визнати протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду та встановити порядок виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі № 640/28756/20, яким зобов`язати Міністерство оборони України здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяць підвищення посадових окладів - січень 2008 року. Позивач зазначав, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду Міністерство оборони України було зобов`язано виплатити йому 83 625,23 грн. заборгованість у виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.

Позивач наполягає на невірному та неналежному здійсненню нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, що має бути вчинено з урахуванням базового місяця індексації січень 2008 року та з його розрахунку сума виплати має складати 83 625,23 грн.

Позивач додав також, що 14.12.2022 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закрито виконавче провадження, у зв`язку із нарахуванням та виплатою позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 у сумі 6 759,41 після утримання податків.

Київський окружний адміністративний суд, своєю ухвалою від 18.01.2024 заяву позивача ОСОБА_1 поданої в порядку ст.ст. 378, 383 КАС України - залишив без задоволення.

Судом було вказано позивачу, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі № 640/28756/20 не зобов`язано відповідача Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_1 83 625,23 грн. заборгованість у виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, вказаною постановою визначено базовий місяць індексації - січень 2008 року та доповнено рішення суду першої інстанції відповідним змістом - «з урахуванням базового місяця індексації січень 2008 року», відповідно у справі № 640/28756/20 визначено порядок виконання рішення суду та зобов`язано Міністерство оборони України здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця індексації січень 2008 року. Виходячи з тверджень позивача, суд не вбачав процесуальних прав та правових підстав для встановлення іншого порядку виконання рішення суду у даній справі № 640/28756/20, ніж такий, який визначено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022, тому заяву подану в порядку ст. 378 КАС України суд залишає без задоволення.

Судом також встановлено, що постановою державного виконавця від 14.12.2022 про закриття виконавчого провадження № 69982247 за п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку із нарахуванням та виплатою позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 у сумі 6 759,41 після утримання податків. зазначив про те, що позивач наполягає на неналежному виконанні відповідачем рішення суду, але останній не надав суду доказів звернення до виконавця про неналежне виконання рішення суду, щодо перевірки виконання боржником рішення суду, оскарження постанови державного виконавця з підстав зазначених у постанові від 14.12.2022, відповідно у суду відсутні докази на підтвердження тому, що позивач вчинив усі дії та можливі заходи спрямовані на належному виконанні рішення суду боржником на стадії примусового виконання рішення суду.

Вказана ухвала суду набрала законної сили 18.01.2024. Апеляційної скарги позивачем не подано.

В даній заяві, поданій до суду в порядку ст. 382 КАС України позивач наполягає на невірному та неналежному здійсненню нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, що має бути вчинено з урахуванням базового місяця індексації січень 2008 року та з його розрахунку сума виплати має складати 83 625,23 грн.

Розглянувши заяву позивача, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначені Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 1 Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Кодексу).

Спір в даній справі розглянутий і вирішений судом шляхом ухвалення судового рішення, яке набрало законної сили.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах віднесено до процесуальних питань, що пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, і врегульовано ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 8 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця).

Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просив позивач, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов`язання суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

При цьому, у разі невиконання особою у добровільному порядку рішення суду визначено примусове виконання судових рішень згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, що виконання рішення суду, у випадку відмови відповідача виконати його в добровільному порядку, забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Окрім того, вказаний Закон наділяє державних виконавців під час виконання рішень певними важелями впливу на боржника, який не виконує судове рішення у встановлений строк.

Як встановлено судом за наявними у справі матеріалами, у державного виконавця на виконанні перебувало рішення суду у справі №320/28594/23 та постановою державного виконавця від 14.12.2022 про закриття виконавчого провадження № 69982247 за п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

На думку суду, вказана норма додатково свідчить на користь висновку про можливість встановлення заходів судового контролю, передбачених нормою статті 382 КАС України лише під час ухвалення судового рішення. Так, у вказаній нормі законодавець фактично відзначив, що окрім заходів судового контролю зазначених у резолютивній частині судового рішення, суд здійснює контроль за виконанням судового рішення і у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, тобто шляхом розгляду позовних заяв про оскарження рішень, дій та бездіяльності державних чи приватних виконавців, які допущені в ході примусового виконання судового рішення.

Отже, суд з метою забезпечення належного виконання судового рішення або встановлює судовий контроль за виконанням судового рішення безпосередньо під час ухвалення цього рішення або вирішує спірні питання, які виникають в ході його виконання в порядку статті 287 КАС України.

Тому, з огляду на наведене, суд звертає увагу позивача на те, що спонукання чи примус відповідача до фактичного виконання рішення можливі, зокрема, в порядку, передбаченому статями 287, 382 та 383 КАС України, однак станом на сьогодні, з підстав зазначених вище суд позбавлений можливості вживати заходи судового контролю, передбачені статтею 382 КАС України, оскільки докази невиконання боржником рішення суду в адміністративній справі №640/28756/20 в матеріалах справи відсутні.

Також, суд зазначає, що позивач не надав суду доказів звернення до виконавця про неналежне виконання рішення суду, щодо перевірки виконання боржником рішення суду, оскарження постанови державного виконавця з підстав зазначених у постанові від 14.12.2022, відповідно у суду відсутні докази на підтвердження тому, що позивач вчинив усі дії та можливі заходи спрямовані на належному виконанні рішення суду боржником на стадії примусового виконання рішення суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що на даний час відсутні об`єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

Керуючись статтями 242, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України у справі №640/28756/20 - відмовити.

Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Войтович І.І.