Рішення № 118561494, 22.04.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року 640/18762/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши в порядкуспрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до положень пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 , періоди роботи: з 05 травня 1996 року по 27 травня 1996 року електрозварником 4 розряду в «Київському суднобудівному-судноремонтному заводі», з 06 лютого 2006 року по 31.05.07.2005 року, електрогазозварником в ВАТ «Завод сантехнічних заготовок», з 16 жовтня 2013 року по 28 квітня 2014 року, електрогазозварником в ТОВ «ФОРА», з 11 травня 1994 року по 12 серпня 1994 року, електрозварником в трамвайному депо імені Красіна, з 16 лютого 1990 року по 12 вересня 1990 року, учня машиніста різальних машин та машиніста різальних машин в Київському заводі полімерних матеріалів Головному підприємстві Виробничого об`єднання «Укрпластик», з 01 липня 2003 року по 22 жовтня 2004 року електрозварником ручного зварювання в Київському заводі «РІАЛ», з 24 січня 2005 року по 14 липня 2005 року електрогазозварником в Акціонерному товаристві «Київський експериментальний механічний завод «Зварка», з 13 лютого 2008 по 20 червня 2013 року, електрогазозварником в Акціонерній енергопостачальній компанії «Київнерго», з 02 серпня 2006 року по 20 серпня 2007 року, електрозварником 4-го розряду в Дочірнє підприємство акціонерного товариства «Київхліб», з 01 листопада 2005 року по 30 листопада 2005 року, електрогазозварником 4-го розряду в « 6-й Київський авторемонтний завод», з 17 липня 1995 року по 17 квітня 1996 року, електрозварювальником 4-го розряду в ВАТ «Київський редукторний завод», з 12.02.2019 27.05.2021 року і з 14 червня 2021 року по 18 квітня 2022 року, електрогазозварником 4-го розряду в Комунальному підприємство «Київблагоустрій», з 01 квітня 2003 року по 09 червня 2003 року, електрозварником ВАТ «Експериментально - механічний завод «Металіст», з 16 листопада 2004 року по 03 грудня 2004 року, електрозварником в Комунальне підприємство «Київспастранс» Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №3;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 та відповідно до положень пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року, з моменту звернення, а саме з 10 серпня 2022 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

27.04.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/18762/22, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 року адміністративну справу № 640/18762/22, прийнято до провадження,а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу безпідставно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з підстав не підтвердження наданими документами права на зниження пенсійного віку.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, відповідно до наданих позивачем документів для призначення пенсії, не можливо зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2вказані в позовній заяві періоди роботи, оскільки не надано підтвердження первинними документами, відсутні уточнюючі довідки про пільговий стаж згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, результати атестації робочих місць за умовами праці за зазначені періоди.

З огляду на наведене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У поданій до суду відповіді на відзив, позивач не погоджувався з доводами відповідача та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві02.11.2000 року.

10 серпня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області прийнято рішення від 19.08.2022 № 263040009406 про відмову позивачу у призначенні пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.08.2021 року №26000209-8/109395 позивачу повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зокрема, відповідачем повідомлено позивача, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області за результатами розгляду поданих до заяви про призначення пенсії документів встановлено, що його страховий стаж складає 28 років 11 місяців 6 днів, пільговий стаж - 2 місяці 22 дні.

Документами не підтверджено право на зниження пенсійного віку.

За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

До пільгового стажу не зараховано періоди:

- згідно довідок, уточнюючих пільговий характер роботи, оскільки довідки від 15.04.2020 №02/99, від 18.08.2020 №34, від 15.03.2016 №08-17/60, від 14.06.2022 №11/65, від 07.04.2020 №27к, від 02.01.2020 №52, від 10.09.2020 №4286, від 09.07.2020 №10/9-115, від 11.03.2020 №68, від 03.08.2020 №7 не відповідають Додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637;

- в довідці, уточнюючій пільговий характер роботи від 14.06.2022 №11/65, посада не відповідає посаді, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, відсутній перелік посад атестованих робочих місць до наказу про результати атестації робочих місць від 27.12.1993;

- в довідці, уточнюючій пільговий характер роботи від 07.04.2020 №27к, відсутній підпис головного бухгалтера, відсутні накази про результати атестації робочих місць за умовами праці і переліки посад атестованих робочих місць;

- в довідці, уточнюючій пільговий характер роботи від 02.01.2020 №52, посада електрозварника не відповідає посаді,затвердженій ПостановоюКабінету Міністрів України відіі.03.1994 №162;

- в довідках, уточнюючих пільговий характер роботи від 15.04.2020 №02/99, від 10.08.2020 №02/164 відсутнє посилання на постанову чинну на період роботи;

- в довідці, уточнюючій пільговий характер роботи від 18.08.2020 №34, відсутнє посилання на постанову чинну на період роботи, підсумок пільгового стажу;

- в довідці, уточнюючій пільговий характер роботи від 15.03.2016 №08- 17/60, не вірне посилання на постанову чинну на період роботи, відсутній підсумок пільгового стажу;

- в довідці, уточнюючій пільговий характер роботи від10.09.2020 №4286, посада не відповідає посаді, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, підсумок пільгового стажу, характер виконаних робіт;

- в довідці, уточнюючій пільговий характер роботи від 09.07.2000 №10/9-115 відсутній характер виконаних робіт;

- в довідці, уточнюючій пільговий характер роботи від 11.03.2020 №8 посада не відповідає посаді, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, не зазначено дільницю, на який працювала особа;

- в довідці, уточнюючій пільговий характер роботи від 03.08.2020 №7, не вірне посилання на постанову чинну на період роботи, відсутній підсумок пільгового стажу.

До пільгового стажу також не зараховано періоди роботиз 15.07.1982 по 24.10.1983, з04.08.1993 по 12.10.1993, з 19.10.1987 по 01.04.1988, з 02.11.2004 по 05.11.2004, з 19.12.2005 по 27.12.2005, оскільки відсутні довідки, уточнюючі пільговий характер роботи згідно з Додатком №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Для зарахування періодів з 15.07.1982 по 24.10.1983, з 04.08.1993 по 12.10.1993, з 19.10.1987 по 01.04.1988, з 02.11.2004 по 05.11.2004, з 19.12.2005 по 27.12.2005 та згідно довідок, уточнюючих пільговий характер роботи від 15.04.2020 №02/99, від 10.08.2020 №02/164, від 18.08.2020 №34, від 15.03.2016 №08- 17/60, від 14.06.2020 №11/65, від 07.04.2020 №27к, від 02.01.2020 №52, від 10.09.2020 №4286, від 09.07.2020 №10/9-115, від 11.03.2020 №8, від 03.08.2020 №7 до пільгового стажу необхідно надати уточнюючі довідки про пільговий стаж згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 із зазначенням періодів роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи, розділу, підрозділу, пункту найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, підсумку пільгового стажу, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видані зазначені довідки (накази на прийом/переведення/звільнення. штатний розклад, особова картка, рахунки та інші наявні документи), накази про результати атестацій робочих місць за умовами праці і переліки атестованих робочих місць.

Вважаючи таке рішення неправомірним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

За правилами частини 1статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII«Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон№1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058).

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно із ст. 1 Закону №1788громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1статті 26 Закону №1058визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з ч.1ст.24 Закону №1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.4ст.24 Закону № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 2ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1)працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;

2)працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі по тексту Порядок №383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі - Порядок №637).

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 (надалі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Суд також зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Сукупність правових норм, про які йшлося вище, дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу.

Тому, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у зарахуванні вказаного періоду. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14, Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.

Як було встановлено вище, органом пенсійного фонду не було зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 15.07.1982 по 24.10.1983, з 04.08.1993 по 12.10.1993, з 19.10.1987 по 01.04.1988, з 02.11.2004 по 05.11.2004, з 19.12.2005 по 27.12.2005 та уточнюючі довідкивід 15.04.2020 №02/99, від 10.08.2020 №02/164, від 18.08.2020 №34, від 15.03.2016 №08- 17/60, від 14.06.2020 №11/65, від 07.04.2020 №27к, від 02.01.2020 №52, від 10.09.2020 №4286, від 09.07.2020 №10/9-115, від 11.03.2020 №8, від 03.08.2020 №7, з підстав того, що останні не відповідають Додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Зокрема, судом з наявних в матеріалах справи довідок встановлено, що згідно довідки №11/65 від 14.06.2022 позивач працював електрогазозварником в «Київському суднобудівному-судноремонтному заводі» електрозварником 4 розряду в період з 05.05.1996 року по 27.05.1996 року.

Факт перебування позивача на посаді електрогазозварника в «Київському суднобудівному-судноремонтному заводі» електрозварником 4 розряду в період з 05.05.1996 року по 27.05.1996 року також підтверджується записами №№29-30 в трудовій книжці від 19.07.1995 року серії НОМЕР_2 .

У той же час, на думку відповідача, характер роботи в наданій довідці №11/65 від 14.06.2022 року, а саме посада не відповідає посаді, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Також, згідно довідки № 27к від 07.04.2020 року, позивач працював електрогазозварником в ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» з 06.02.2006 року по 31.05.07.2005 року.

Факт перебування позивача на посаді електрогазозварника в ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» з 06.02.2006 року по 31.05.07.2005 року також підтверджується записами №№49-50 в трудовій книжці від 19.07.1995 року серії НОМЕР_2 .

У той же час, на думку відповідача, у вказаній довідці відсутній підпис бухгалтера, відсутні накази про результати атестації робочих місць.

Також, згідно довідки № 52 від 02.04.2020 року позивач працював на посаді електрогазозварника у трамвайному депо імені Красіна, з 11.05.1994 року по 12.08.1994 року.

Факт перебування позивача на посаді електрогазозварника у трамвайному депо імені Красіна з 11.05.1994 року по 12.08.1994 також підтверджується записами №№21-22 в трудовій книжці від 15.04.1988 року серії НОМЕР_2 .

У той же час, на думку відповідача, у вказаній довідці посада електрозварника не відповідає посаді, затвердженій Постановою КМУ від 11.03.1994 року №162.

Також, згідно довідки №02/99 від 15.04.2020 року позивач працював на посадіелектрозварникав Київському заводі «РІАП», електрозварником ручного зварювання з 01.07.2003 року по 22.10.2004 року.

Факт перебування позивача на посаді електрозварника в Київському заводі «РІАП» з 01.07.2003 року по 22.10.2004 року також підтверджується записами №№35-36 в дублікаті трудовій книжці від 15.04.1988 року серії НОМЕР_2 .

У той же час, на думку відповідача, у вказаній довідці відсутнє посилання на постанову чинну на період роботи, відсутній підсумок пільгового стажу.

Також, згідно довідки № 08-17/60 від 15.03.2016 року позивач працював електрозварником другого розряду в Виробничому об`єднанні водних шляхів «Укрводшлях» з 01.09.1992 року по 30.04.1993 року.

Факт перебування позивача на посаді електрозварника в Виробничому об`єднанні водних шляхів «Укрводшлях» з 01.09.1992 року по 30.04.1993 року також підтверджується записами №№15-16 в трудовій книжці від 15.04.1988 року серії НОМЕР_2 .

У той же час, на думку відповідача, у вказаній довідці відсутнє посилання на постанову чинну на період роботи, відсутній підсумок пільгового стажу.

Також, згідно довідки № 4286 від 10.09.2020 року позивач працював в ТОВ «ФОРА» в період з 16.10.2013 року по 28.04.2014 року електрогазозварником.

Факт перебування позивача на посаді електрозварника в ТОВ «ФОРА» в період з 16.10.2013 року по 28.04.2014 року також підтверджується записами №№62-63 в трудовій книжці від 15.04.1988 року серії НОМЕР_2 .

У той же час, на думку відповідача, у вказаній довідці відсутній підсумок пільгового стажу, характер виконаних робіт.

Також, згідно довідки № 10/9-115 від 09.07.2020 рокупозивач виконував роботи у цеху по виробництву виробів з пластмас гарячим способом на посадах учня машиніста різальних машин та машиніста різальних машин в Київському заводі полімерних матеріалів - Головному підприємстві Виробничого об`єднання «Укрпластик» в період з 16.02.1990 року по 12.09.1990 року.

Факт перебування позивача на посаді електрозварника в Головному підприємстві Виробничого об`єднання «Укрпластик» в період з 16.02.1990 року по 12.09.1990 року також підтверджується записами №№7-8 в трудовій книжці від 15.04.1988 року серії НОМЕР_2 .

У той же час, на думку відповідача, у вказаній довідці відсутній характер виконаних робіт.

Також, згідно довідки № 8 від 11.03.2020 позивач працював електрогазозварником в Акціонерному товаристві «Київський експериментальний механічний завод «Зварка» з 24.01.2005 року по 14.07.2005 року.

Факт перебування позивача на посаді електрозварника в Акціонерному товаристві «Київський експериментальний механічний завод «Зварка» з 24.01.2005 року по 14.07.2005 рокутакож підтверджується записами №№41-42 в трудовій книжці від 15.04.1988 року серії НОМЕР_2 .

У той же час, на думку відповідача, у вказаній довідці посада електрогазозварника не відповідає посаді затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36, не зазначено дільницю на якій працювала особа.

Також, згідно довідки № 7 від 03.08.2020 позивач працював електрогазозварником ручного зварювання в Тролейбусному ремонтно- експлуатаційному депо № 3 з 16.11.2004 року по 03.12.2004 року.

Факт перебування позивача на посаді електрозварника ручного зварювання в Тролейбусному ремонтно- експлуатаційному депо № 3 з 16.11.2004 року по 03.12.2004 року також підтверджується записами №№39-40 в трудовій книжці від 15.04.1988 року серії НОМЕР_2 .

У той же час, на думку відповідача, у вказаній довідці не вірне посилання на постанову чинну на період роботи, відсутній підсумок пільгового стажу.

Також судом встановлено, що в період з 13 лютого 2008 по 20 червня 2013 року, позивач працював електрогазозварником в Акціонерній енергопостачальній компанії «Київнерго»,що підтверджується записами №№56-61 в трудовій книжці від 15.04.1988 року серії НОМЕР_2 .

Також судом встановлено, що з 02 серпня 2006 року по 20 серпня 2007 року, позивач працював електрозварником 4-го розряду в Дочірнє підприємство акціонерного товариства «Київхліб», що підтверджується записами №№51-53 в трудовій книжці від 15.04.1988 року серії НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що з 01 листопада 2005 року по 30 листопада 2005 року, позивач працював електрогазозварником 4-го розряду в « 6-й Київський авторемонтний завод», що підтверджується записами №№45-46 в трудовій книжці від 15.04.1988 року серії НОМЕР_2 .

Також судом встановлено, що з 17 липня 1995 року по 17 квітня 1996 року, позивач працював електрозварювальником 4-го розряду в ВАТ «Київський редукторний завод», що підтверджується записами №№25-28 в трудовій книжці від 15.04.1988 року серії НОМЕР_2 .

Також судом встановлено, що з 12.02.2019 27.05.2021 року і з 14 червня 2021 року по 18 квітня 2022 року працював електрогазозварником 4-го розряду в Комунальному підприємство «Київблагоустрій», що підтверджується записами №№75-81 в трудовій книжці від 15.04.1988 року серії НОМЕР_2 .

Також судом встановлено, що з 01 квітня 2003 року по 09 червня 2003 року працював електрозварником ВАТ «Експериментально - механічний завод «Металіст», що підтверджується записами №№33-34 в трудовій книжці від 15.04.1988 року серії НОМЕР_2 .

Беручи до уваги викладене вище, суд зазначає, що обов`язок проведення атестації робочих місць та відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладено на керівників підприємств, тому не проведення чи несвоєчасне проведення роботодавцем такої атестації у визначені законодавством строки не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист, зокрема на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, сформований висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а щодо не проведення або несвоєчасного проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 /далі - Порядок № 383/, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, розділом XXXII "Загальні професії" передбачені посади "Електрогазварники та їх помічники" та " Електрозварники та їх помічники".

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, розділом XXXIII "Загальні професії" код професії "23200000-19906" передбачена посада "Електрозварник ручної зварки".

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, розділом XXXIII код професії "23200000-19906" передбачені посади "Електрозварники ручного зварювання ".

Таким чином, професії (посади) електрозварник та електрогазозварник, за якими позивач працював у спірні періоди, передбачені відповідними Списками № 2.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що періоди роботи з 05 травня 1996 року по 27 травня 1996 року електрозварником 4 розряду в «Київському суднобудівному-судноремонтному заводі», з 06 лютого 2006 року по 31.05.07.2005 року, електрогазозварником в ВАТ «Завод сантехнічних заготовок», з 16 жовтня 2013 року по 28 квітня 2014 року, електрогазозварником в ТОВ «ФОРА», з 11 травня 1994 року по 12 серпня 1994 року, електрозварником в трамвайному депо імені Красіна, з 16 лютого 1990 року по 12 вересня 1990 року, учня машиніста різальних машин та машиніста різальних машин в Київському заводі полімерних матеріалів Головному підприємстві Виробничого об`єднання «Укрпластик», з 01 липня 2003 року по 22 жовтня 2004 року електрозварником ручного зварювання в Київському заводі «РІАЛ», з 24 січня 2005 року по 14 липня 2005 року електрогазозварником в Акціонерному товаристві «Київський експериментальний механічний завод «Зварка», з 13 лютого 2008 по 20 червня 2013 року, електрогазозварником в Акціонерній енергопостачальній компанії «Київнерго», з 02 серпня 2006 року по 20 серпня 2007 року, електрозварником 4-го розряду в Дочірнє підприємство акціонерного товариства «Київхліб», з 01 листопада 2005 року по 30 листопада 2005 року, електрогазозварником 4-го розряду в « 6-й Київський авторемонтний завод», з 17 липня 1995 року по 17 квітня 1996 року, електрозварювальником 4-го розряду в ВАТ «Київський редукторний завод», з 12.02.2019 27.05.2021 року і з 14 червня 2021 року по 18 квітня 2022 року, електрогазозварником 4-го розряду в Комунальному підприємство «Київблагоустрій», з 01 квітня 2003 року по 09 червня 2003 року, електрозварником ВАТ «Експериментально - механічний завод «Металіст», з 16 листопада 2004 року по 03 грудня 2004 року, електрозварником в Комунальне підприємство «Київспастранс» Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №3, які не були зараховані до пільгового стажу позивача, підтверджуються записами його трудової книжки та наданими документами та підлягають зарахуванню як стаж роботи за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд звертає увагу, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області прийнято рішення від 19.08.2022 № 263040009406.

Натомість листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.08.2021 року №26000209-8/109395 позивачу було лише повідомлено про таку відмову.

У той же час, позивачем рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області прийнято рішення від 19.08.2022 № 263040009406 не оскаржується.

Таким чином, судом під час розгляду даної справи не встановлено в діях відповідача ознак протиправності, а тому вимоги позивача про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 та відповідно до положень пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року, з моменту звернення, а саме з 10 серпня 2022 року, до задоволення не підлягають.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Разом з тим, дійсно існують випадки, у яких суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень діяти певним чином і це вбачається з аналізу зазначених вище норм Кодексу.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 21.05.2013 у справі №21-87а13).

Дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом (правова позиція Верховного Суду у постанові від 20.03.2018 у справі № 461/2579/17).

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення, і це прямо вбачається з ч. 4 ст. 245 КАС України.

При цьому аналіз зазначених норм свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення.

Враховуючи викладене вище, та той факт, що під час розгляду даної справи, судом встановлено, щоперіоди роботи позивача з 05 травня 1996 року по 27 травня 1996 року електрозварником 4 розряду в «Київському суднобудівному-судноремонтному заводі», з 06 лютого 2006 року по 31.05.07.2005 року, електрогазозварником в ВАТ «Завод сантехнічних заготовок», з 16 жовтня 2013 року по 28 квітня 2014 року, електрогазозварником в ТОВ «ФОРА», з 11 травня 1994 року по 12 серпня 1994 року, електрозварником в трамвайному депо імені Красіна, з 16 лютого 1990 року по 12 вересня 1990 року, учня машиніста різальних машин та машиніста різальних машин в Київському заводі полімерних матеріалів Головному підприємстві Виробничого об`єднання «Укрпластик», з 01 липня 2003 року по 22 жовтня 2004 року електрозварником ручного зварювання в Київському заводі «РІАЛ», з 24 січня 2005 року по 14 липня 2005 року електрогазозварником в Акціонерному товаристві «Київський експериментальний механічний завод «Зварка», з 13 лютого 2008 по 20 червня 2013 року, електрогазозварником в Акціонерній енергопостачальній компанії «Київнерго», з 02 серпня 2006 року по 20 серпня 2007 року, електрозварником 4-го розряду в Дочірнє підприємство акціонерного товариства «Київхліб», з 01 листопада 2005 року по 30 листопада 2005 року, електрогазозварником 4-го розряду в « 6-й Київський авторемонтний завод», з 17 липня 1995 року по 17 квітня 1996 року, електрозварювальником 4-го розряду в ВАТ «Київський редукторний завод», з 12.02.2019 27.05.2021 року і з 14 червня 2021 року по 18 квітня 2022 року, електрогазозварником 4-го розряду в Комунальному підприємство «Київблагоустрій», з 01 квітня 2003 року по 09 червня 2003 року, електрозварником ВАТ «Експериментально - механічний завод «Металіст», з 16 листопада 2004 року по 03 грудня 2004 року, електрозварником в Комунальне підприємство «Київспастранс» Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №3підтверджується записами його трудової книжки та наданими документами, останні підлягають зарахуванню як стаж роботи за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

За вказаних обставин, з метою належного захисту прав позивача, суд приходить до переконання про необхідність зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до положень пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 , періоди роботи: з 05 травня 1996 року по 27 травня 1996 року електрозварником 4 розряду в «Київському суднобудівному-судноремонтному заводі», з 06 лютого 2006 року по 31.05.07.2005 року, електрогазозварником в ВАТ «Завод сантехнічних заготовок», з 16 жовтня 2013 року по 28 квітня 2014 року, електрогазозварником в ТОВ «ФОРА», з 11 травня 1994 року по 12 серпня 1994 року, електрозварником в трамвайному депо імені Красіна, з 16 лютого 1990 року по 12 вересня 1990 року, учня машиніста різальних машин та машиніста різальних машин в Київському заводі полімерних матеріалів Головному підприємстві Виробничого об`єднання «Укрпластик», з 01 липня 2003 року по 22 жовтня 2004 року електрозварником ручного зварювання в Київському заводі «РІАЛ», з 24 січня 2005 року по 14 липня 2005 року електрогазозварником в Акціонерному товаристві «Київський експериментальний механічний завод «Зварка», з 13 лютого 2008 по 20 червня 2013 року, електрогазозварником в Акціонерній енергопостачальній компанії «Київнерго», з 02 серпня 2006 року по 20 серпня 2007 року, електрозварником 4-го розряду в Дочірнє підприємство акціонерного товариства «Київхліб», з 01 листопада 2005 року по 30 листопада 2005 року, електрогазозварником 4-го розряду в « 6-й Київський авторемонтний завод», з 17 липня 1995 року по 17 квітня 1996 року, електрозварювальником 4-го розряду в ВАТ «Київський редукторний завод», з 12.02.2019 27.05.2021 року і з 14 червня 2021 року по 18 квітня 2022 року, електрогазозварником 4-го розряду в Комунальному підприємство «Київблагоустрій», з 01 квітня 2003 року по 09 червня 2003 року, електрозварником ВАТ «Експериментально - механічний завод «Металіст», з 16 листопада 2004 року по 03 грудня 2004 року, електрозварником в Комунальне підприємство «Київспастранс» Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №3.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до положень пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 , періоди роботи: з 05 травня 1996 року по 27 травня 1996 року електрозварником 4 розряду в «Київському суднобудівному-судноремонтному заводі», з 06 лютого 2006 року по 31.05.07.2005 року, електрогазозварником в ВАТ «Завод сантехнічних заготовок», з 16 жовтня 2013 року по 28 квітня 2014 року, електрогазозварником в ТОВ «ФОРА», з 11 травня 1994 року по 12 серпня 1994 року, електрозварником в трамвайному депо імені Красіна, з 16 лютого 1990 року по 12 вересня 1990 року, учня машиніста різальних машин та машиніста різальних машин в Київському заводі полімерних матеріалів Головному підприємстві Виробничого об`єднання «Укрпластик», з 01 липня 2003 року по 22 жовтня 2004 року електрозварником ручного зварювання в Київському заводі «РІАЛ», з 24 січня 2005 року по 14 липня 2005 року електрогазозварником в Акціонерному товаристві «Київський експериментальний механічний завод «Зварка», з 13 лютого 2008 по 20 червня 2013 року, електрогазозварником в Акціонерній енергопостачальній компанії «Київнерго», з 02 серпня 2006 року по 20 серпня 2007 року, електрозварником 4-го розряду в Дочірнє підприємство акціонерного товариства «Київхліб», з 01 листопада 2005 року по 30 листопада 2005 року, електрогазозварником 4-го розряду в «6-й Київський авторемонтний завод», з 17 липня 1995 року по 17 квітня 1996 року, електрозварювальником 4-го розряду в ВАТ «Київський редукторний завод», з 12.02.2019 27.05.2021 року і з 14 червня 2021 року по 18 квітня 2022 року, електрогазозварником 4-го розряду в Комунальному підприємство «Київблагоустрій», з 01 квітня 2003 року по 09 червня 2003 року, електрозварником ВАТ «Експериментально - механічний завод «Металіст», з 16 листопада 2004 року по 03 грудня 2004 року, електрозварником в Комунальне підприємство «Київспастранс» Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №3.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) судовий збір у розмірі 500 (п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.