Рішення № 118561339, 22.04.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року справа № 320/16591/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України №49/8006 від 05.12.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України №49/8006 від 05.12.2022, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" без обмеження її максимальним розміром, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України №49/8006 від 05.12.2022 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України №49/8006 від 05.12.2022, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16).

Вказане судове рішення в апеляційному порядку оскаржено не було та набрало законної сили 31.10.2023.

19.02.2024 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи №320/16591/23 щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України №49/8006 від 05.12.2022 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України №49/8006 від 05.12.2022, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

04.12.2023 та 05.12.2023 представником позивача подано заяви про ухвалення додаткового рішення по справі №320/16591/23 про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України №49/8006 від 05.12.2022, без обмеження її максимальним розміром.

На обґрунтування вказаної заяви представником позивача зазначено про те, що предметом звернення у даній справі було, у тому числі, проведення перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.12.2019 без обмеження максимальним розміром, однак рішенням суду від 29.09.2023 по справі №320/16591/23 не вирішено питання щодо вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром.

Зважаючи на те, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також враховуючи введення воєнного стану в Україні, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення судом розглянуто у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Вирішуючи заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі, суд виходить з такого.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Так, у позовній заяві позивач просив суд, у тому числі, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України №49/8006 від 05.12.2022, без обмеження її максимальним розміром.

При цьому, питання щодо обмеження пенсії максимальним розміром у рішенні від 29.09.2023 судом не вирішувалось.

Вирішуючи позовні вимоги в частині обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, у заяві від 28.12.2022 представник позивача просив Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсію відповідно до нової довідки Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України №49/8006 від 05.12.2022 без обмеження її максимальним розміром.

У відповідь на заяву представника позивача від 28.12.2022 відповідачем надано відповідь від 20.01.2023 №1940-30627/І-02/8-2600/23 про відмову у здійсненні такого перерахунку. У вказаній відповіді відповідачем щодо обмеження максимального розміру пенсії роз`яснено, що відповідно до статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VІ Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Повідомлено про те, що після проведення перерахунку пенсії відповідно до Постанови №103 розмір пенсійної виплати позивача з 01.01.2016 визначається з урахуванням обмеження максимального розміру, оскільки перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Під час розгляду справи відповідачем було надано суду перерахунок пенсії по пенсійній справі позивача №N/А4915-МВС (станом на 01.08.2018), з якого вбачається, що після здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 згідно із постановами КМУ №988 та №103, підсумок пенсії ОСОБА_1 (з надбавками) складає 23984,86 грн., та з урахуванням максимального розміру пенсії - 14350,00 грн.

Щодо правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає таке.

Відповідно до преамбули Закону №2262 цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року, з урахуванням положень рішення КСУ № 7-рп/2016, у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17 та від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262 та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону №2262.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

З огляду на вищевказане, суд у цій справі дійшов висновку, що обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262, є протиправним.

Саме такий висновок щодо застосування норм права у подібних спірних правовідносинах викладено Верховним Судом у численних постановах, зокрема: від 25 липня 2022 року у справі № 580/3451/21; від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21; від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21; від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18; від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20.

За таких обставин, порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 01.12.2019 виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії.

При цьому, суд не дає оцінку розрахунку пенсії позивача за вислугу років (станом на 01.12.2022, 01.01.2023), який доданий до заяви про ухвалення додаткового рішення, та з якого вбачається, що розмір пенсії позивача після перерахунку з урахуванням індексації базового ОСНП (23984,86*0,140) обмежено максимальним розміром з 27342,74 грн. до 20930,00 грн., оскільки вказаний розрахунок пенсії на момент вирішення даного спору на час ухвалення рішення у справі в матеріалах справи був відсутній.

Керуючись статтями 129, 252, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/16591/23, - задовольнити.

2. Постановити додаткове судове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 без обмеження її максимального розміру та з урахуванням раніше виплачених сум.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст додаткового рішення суду складено 22.04.2024.

Суддя Кушнова А.О.