Рішення № 118560015, 09.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року Справа № 160/124/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

секретаря судового засідання:Осуховської Ж.С.,

за участі:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача:Лащенка В.А.,

представника відповідача:Глуговського Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/124/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань (№4)» Міністерства юстиції України (вул. Надії Алексєєнко, буд. 80, м. Дніпро, 49006; ідентифікаційний код юридичної особи 14316882) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань (№4)» Міністерства юстиції України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн щомісячно, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 31.05.2022;

- стягнути з Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ 14316882, 49006, місто Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, будинок 80), на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , додаткову винагороду на загальну суму 90000 грн, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, включно у розмірі 30000 грн за кожен місяць, з відрахуванням податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів;

- стягнути з Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ 14316882, 49006, місто Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, будинок 80), на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , середню заробітну плату за період з 04.11.2022 по дату постановлення судом рішення по даній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач в період часу з 30.03.2021 по 03.11.2022 проходив службу в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» у званні сержанта внутрішньої служби, на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони (чергова зміна №4). При звільненні позивача відповідачем не було проведено повного розрахунку при звільненні не було здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди в повному обсязі в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і початкового стану, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану». Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, тому, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 зупинено провадження в адміністративній справі №160/124/23 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №260/3564/22 (Пз/990/4/22).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 провадження в адміністративній справі №160/124/23 поновлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 суд вирішив перейти зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи №160/124/23 за правилами спрощеного позовного провадження.

27.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про долучення документів (вх. №7159/24), до якої останній додав копії виписки з банківської картки позивача.

05.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів (в порядку ст. 80 КАС України) (вх. №8429/24), яке було відкликане представником позивача.

06.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №8614/24), в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Разом з тим, ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України наголошує, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах. Додатково зазначено, що право на отримання додаткової винагороди настало у позивача не з 24.02.2022, а з 11.03.2022, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка». Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 №213-р внесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 та доповнено його позицією «Дніпропетровська область». Саме з цієї дати відповідач має право на отримання додаткової винагороди за умови відповідного бюджетного фінансування на зазначені цілі. Відповідач також наголошував, що останнім були здійснені нарахування позивачу додаткової винагороди в межах виділених бюджетних асигнувань для виплати на зазначені цілі у період з 11.03.2022 по 31.05.2022 у такому порядку: за період з 11.03.2022 по 31.03.2022 позивачу нараховано 3226,40 грн (30000 грн : 31 день (кількість днів в березні) : 24 години = 40,33 грн година * 80 годин (фактичний час несення служби з 11.03.2022 по 31.03.2022), за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 нараховано 8334,00 грн (30000 грн : 30 днів (кількість днів у квітні) : 24 години = 41,67 грн година * 200 годин (фактичний час несення служби з по 30.04.2022), за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 нараховано 8630,62 грн (30000 грн: 31 день (кількість днів в травні) : 24 години = 40,33 грн година * 214 годин (фактичний час несення служби з 01.05.2022 по 31.05.2022). Щодо позовних вимог в частині стягнення середньої заробітної плати відповідач зазначив, що 14.10.2022 був виданий наказ по установі № 198/ОС-22 «Про відсторонення від виконання посадових обов`язків на час проведення службового розслідування осіб начальницького складу установи. 03.11.2022 виданий наказ № 213/ОС-22 про звільнення ОСОБА_1 з Державної кримінально-виконавчої служби України у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. В день звільнення позивач не працював у зв`язку з відстороненням, вимоги про розрахунок від нього не надходило. 19.11.2022 усі належні до виплати кошти в розмірі 11168,89 грн були перераховані відповідачем на рахунок позивача. З вказаних підстав, відповідач просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

06.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (вх. №8641/24), в якому останній просив залучити Міністерство юстиції України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, як головного розпорядника коштів відповідача, що безпосередньо здійснював розподіл серед установ Державної кримінально-виконавчої системи бюджетних коштів для виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відмовлено.

18.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №10239/24), в якій останній заперечив проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, підтримав позовні вимоги та просив суд позовну заяву задовольнити повністю.

21.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №10724/24), в яких останній підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

03.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №12416/24), до яких останнім додано документи на підтвердження виплати позивачу спірної додаткової винагороди.

У судовому засіданні, призначеному на 09.04.2024, позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні, призначеному на 09.04.2024, заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 30.03.2021 по 03.11.2022 перебував на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Відповідно до витягу з наказу Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» від 03.11.2022 №213/ОС-22 «Про особовий склад» сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з 03.11.2022. Вислуга років на 03.11.2022 в календарному обчисленні становить 2 роки 6 місяців 25 днів, у пільговому обчисленні 3 роки 1 місяць 6 днів. Компенсація за невикористані щорічні чергові відпустки за 2021-2022 роки складає 36 діб. Підстава: матеріали службового розслідування.

Відповідачем були здійсненні нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди за спірний період у розмірі:

- з 11.03.2022 по 31.03.2022 нараховано 3226,40 грн (30000 грн : 31 день (кількість днів в березні) : 24 години = 40,33 грн година * 80 годин (фактичний час несення служби з 11.03.2022 по 31.03.2022);

- з 01.04.2022 по 30.04.2022 нараховано 8334,00 грн (30000 грн : 30 днів (кількість днів у квітні) : 24 години = 41,67 грн година * 200 годин (фактичний час несення служби з по 30.04.2022);

- з 01.05.2022 по 31.05.2022 нараховано 8630,62 грн (30000 грн: 31 день (кількість днів в травні) : 24 години = 40,33 грн година * 214 годин (фактичний час несення служби з 01.05.2022 по 31.05.2022).

Вказані вище обставини підтверджено витягами з наказів Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» від 26.05.2022 №104/ОС-22, від 15.08.2022 №156/ОС-22 «Про виплату додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу установи», бухгалтерською довідкою від 02.04.2024 №4/4-2 та випискою з банківської картки позивача, копії яких містяться у матеріалах справи.

Позивач вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди в повному обсязі в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і початкового стану, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану», що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим відповідним Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого не одноразово було продовжено.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 було прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168.

Пунктом 1 вказаної постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби).

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 (п. 5 Постанови №168).

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», доповнивши абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є Підтримка»».

Отже, вказаним нормативно-правовим актом визначено на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно.

Суд наголошує на тому, що норма передбачала виплату винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про пробацію» права, обов`язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом.

За частинами 1, 2 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі працівники кримінально-виконавчої служби).

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач у спірний період проходив службу у званні сержанта внутрішньої служби. Доказів несення служби (чергування, наряди тощо), встановлення графіків несення служби, наявність положення про несення служби працівниками організації, де проходив службу позивач, матеріали справи не містять. Графік роботи позивача визначений колективним договором та складає п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, для виплати ОСОБА_1 у спірний період додаткової винагороди, виплата якої передбачена особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, та середньої заробітної плати за період з 04.11.2022 по день ухвалення рішення суду у даній справі.

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 пункту 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, враховуючи факт наявності накладеного на позивача стягнення у вигляді догани, суд дійшов висновку, що позивач протягом строку дії дисциплінарного стягнення у вигляді догани не мав права на отримання додаткової винагороди та премії, на виконання вимог ст. 26-1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що за наявності накладеного на позивача стягнення у вигляді догани та встановлення судом відсутності порушення відповідачем прав позивача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача середньої заробітної плати на користь позивача за період з 04.11.2022 по день ухвалення рішення суду у даній справі, підстав вважати, що позивач перебував у вимушеному прогулі немає.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5, 6, 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Дніпропетровська установа виконання покарань (№4)» Міністерства юстиції України (вул. Надії Алексєєнко, буд. 80, м. Дніпро, 49006; ідентифікаційний код юридичної особи 14316882) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 19.04.2024.

Суддя О.В. Царікова