Постанова № 118556475, 05.03.2024, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/901/23

Провадження № 2-а/375/13/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Штифорук О.В.,

за участю секретаря Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №4 (смт Володарка) Білоцерківського районного Управління поліції ГУНП в Київській області службової особи поліцейського СРПП сержанта поліції Пихнівського Андрія Володимировича та доГоловного управління Національної поліції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Заліського Б.С., звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з адміністративним позовом до ГУНП у Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.05.2023 року о 19 години ОСОБА_1 котив свій мотоцикл марки «ИЖ ЮЗК» по вул.Слави, вже викочував його на вул.Ігоря Зінича в смт Рокитне, Білоцерківського району Київської області (біля ветеринарної аптеки). В цей час по вул.І.Зінича в напрямку центру селище Рокитне рухався автомобіль патрульної поліції, поліцейські якого побачивши ОСОБА_1 з мотоциклом, зупинилися та підійшли до нього, після чого попросили надати їм для огляду посвідчення водія та документи на мотоцикл. В подальшому під час розмови працівники поліції запропонували позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, так він з працівниками поліції проїхали до лікарні, де він пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, працівники поліції склали на нього протокол по ст. 130 КУпАП. Коли працівники поліції роз`їхалися позивач роздивився, що працівни ки прліції замість копії протоколу по ст. 130 КУпАП видали постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 336052. Згідно фабули даної постанови він керував мотоциклом, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії та не використовував покажчик повороту, чим порушив п.2.1а) ПДР України (за невикористання покажчика повороту пункт ПДР є нечітким та незрозумілим у копії оскаржуваної постанови). За вказані дії згідно постанови передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст.122 КУпАП, накладено штраф у розмірі 425 грн. .Але працівники поліції на місці не повідомили ОСОБА_1 , що складають оскаржувану постанову, лише запитували чи він має відповідну категорію посвідчення водія на право ним керувати.

Таким чином, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства: розгляд справи проведено взагалі без заслуховування пояснень ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без надання можливості скористатися правовою допомогою адвоката при розгляді справи, хоч останній заявляв таке клопотання під час розмови працівникам поліції, без пред`явлення йому доказів, на підставі яких винесецо постанову, оскільки в той день мотоциклом він не керував.

Ухвалою суду від 23.05.2023 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачі неодноразово повідомлялися належним чином про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронних листів та рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень. В судове засідання представники відповідачів не з`явилися, про поважність причин неявки суду не повідомляли, будь-яких заяв чи клопотань від відповідачів не надходило.

Відповідач Головне управління Національної поліції у Київській області правом на наданн явідзиву не скористався.

Відповідач поліцейський СРПП Відділення поліції №4 (смт Володарка) Білоцерківського районного Управління поліції ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_2 надіслав до суду відзив на позов.

Відповідно до частини шосто їстатті 162 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи, що відповідачами не надано відзив та не повідомлено причини його ненадання, суд, керуючись наведеними положеннями частини шостоїстатті 162 КАС України, вважає за можливе вирішити справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак представник подав заяву про проведення розгляду справи за їх відсутності, пред`явлений позов підтримують та просять задовольнити.

Приймаючи до уваги те, що повідомлений, у порядку визначеному ч.ч. 1, 2 ст. 268 КАС України, про подання позовної заяви та про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача в судове засідання не прибув, а позивач надав заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, суд, на підставі ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності учасників за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77,90 КАС України, суд встановив таке.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

З оскаржуваної постанови серії БАД № 336052 від 13.05.2023 встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що у смт. Рокитне по вул. Ігоря Зінича водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ИЖ Ю-ЗК" д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1 а ПДР України та невикористав покажчик пороту, чим порушив п.п. 9.2 б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст.122 КУпАП.

Та, відповідно до ст. 36 КупАП накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КупАП, як за найбвльш серйозне прапорушенн з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі 25 неоподавткованих мінімумів громадян, що становить 425 гривень.

З відзиву працівника поліції встановлено, що 13.05.2023 о 19 год. 00 хв. в смт. Рокитне, вул. Героя Зінича, ним згідно п .2 ст. 35 Закону України « Про Національну поліцію» за порушення п.п. 9.2.6 ПДР України було зупинено ТЗ «ИЖ-Юпитер» з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 та у відповідності до ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» було здійснено перевірку документів у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху вищевказаним водієм ТЗ. Згідно пункту 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій т/з повинен пред`явити для перевірки документи зазначені в пункті 2.1 ПДР України, а саме: а) посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом; б) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; г) чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. ОСОБА_1 для перевірки вищевказані документи не надав, водієві було повідомлено, що згідно наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 року, ст.31 п.9 та ст.40 ЗУ « Про Національну поліцію» ведеться фото та відео фіксація, а також повідомлено причину зупинки згідно відповідного пункту ПДР України, та частина і стаття ЗУ «Про національну поліцію», відповідно до якої водія було зупинено.

Уважно вивчивши докази та розглянувши справу про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого в не автоматичному режимі, керуючись положеннями ст. 251, 252 КУпАП, прийшов до висновку про те, що правопорушення, яке вчинив гр. ОСОБА_1 , знайшло своє об`єктивне підтвердження, а тому відносно водія ТЗ « ИЖ-Юпитер» з днз 3767кхн ОСОБА_1 , було винесено постанову та накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП, як за найбільш серйозне правопорушення з числа вчинених відповідно до ст 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 гривень, 00 копійок. Також, вказав що, відповідно до п.п. 1 п. 3 розділу VIII наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 року строк зберігання відеозапису з портативного відеореєстратора становить 30 діб, що унеможливлює подати до суду фактичний відеодоказ.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколомпро вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ч. 3 ст. 283 КУпАП).

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі №338/1/17.

Факт порушення має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 р. у справі № 686/11314/17.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП).

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 р. по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі № 524/5536/17, від 23.10.2019 р. по справі № 357/10134/17 та інших.

На виконання визначеногоч. 2 ст. 77 КАС України обов`язку щодо доказування правомірності прийнятого рішення, яке оскаржується позивачем, представником відповідача надано відзив на позовну заяву, узагальнені доводи котрого зводяться до того, що оскаржувана постанова є правомірною та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 6 ст. 121 КУпАП. Попри це, жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення представником відповідача не надано, тобто правомірність прийнятого рішення, яке оскаржується позивачем представником відповідача не доведено.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що твердження позивача стосовно того, що його не було попереджено працівниками поліції про складання оскаржуваної постанови та не роз`яснено його права, спростовано долученою до матеріалів справи копією оскаржуваної постанови, де у графі щодо роз`яснення прав за ст. 268 КУпАП та у графі "копія постанови мною отримано" проставлені підписи позивача, наявність яких ним не заперечується, відтак суд приходить до висновку, що факт порушення позивачем Правил дорожнього руху доведений належними і допустимими доказами, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 121, 183, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 79, 132, 139, 162, 205, 246, 250, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділення поліції №4 (смт Володарка) Білоцерківського районного Управління поліції ГУНП в Київській області службової особи поліцейського СРПП сержанта поліції Пихнівського Андрія Володимировича та доГоловного управління Національної поліції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2024 року.

Головуюча суддя Оксана ШТИФОРУК