Рішення № 118549258, 17.04.2024, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/11149/23

Провадження №2/463/609/24

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Гирич С. В.

з участю секретаря судових засідань Назара Р.М.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 24 серпня 2022 року № 17549-08/2022 та за кредитним договором від 08 вересня 2022 року № 07578-09/2022 в загальному розмірі 45 689,50 грн.

Позов мотивує тим, 24 серпня 2022р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 17549-08/2022 (далі - Кредитний договір) (копія кредитного договору з додатками додається).

Також, 8 вересня 2022р. між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та Відповідачем було укладено кредитний договір № 07578-09/2022 (далі - Кредитний договір) (копія кредитного договору з додатками додається).

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.л. 1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Також, п.п. 1.7. п. 1 Кредитного договору, клієнт підтверджує, що усвідомлює, що на правовідносини за цим Договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитувания».

Згідно з п.п. 2.3. п.2 Кредитного договору Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно.Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п. 1.6. п. 1 Кредитного договору, невід?ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства - https://www.zecredit.com.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору, Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов?язується неухильно їх дотримуватися.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов?язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

29.06.2023 Між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу N? 29062023 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «САПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ»» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (копія витягу з Договору факторингу додається).

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов?язується передати грошові кошти в

розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід?ємною частиною цього Договору (АКТ прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу додається).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 29062023 від 29.06.2023 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача: за Кредитним договором № 17549-08/2022 в розмірі 32623,00 грн., з яких:

7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

25623,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

0,00 грн. - сума заборгованості за пенею. за Кредитним договором N? 07578-09/2022 в розмірі 13066,50 грн., з яких:

3300,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

9766,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.

0,00 грн. - сума заборгованості за пенею,

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов?язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов?язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов?язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов?язку перед клієнтом."

Відповідно до п.1.3. Договору факторингу, ТОВ «ІНВЕСТРУМ» зобов?язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «САПБ», повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «САПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «САПБ», Відповідач не виконав свого зобов?язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «САПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 29.06.2023 Позивачем не

здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»:

-за Кредитним договором № 17549-08/2022 в розмірі 32623,00 грн., з яких:

7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

25623,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- за Кредитним договором N? 07578-09/2022 в розмірі 13066,50 грн., з яких:

3300,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

9766,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов?язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаів ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його

виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов?язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, становлений договором або законом.

ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, позивач має право задовольнити свої порушенні права шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача кожної складової грошової заборгованості за кредитним договором, нарахованою відповідно до умов кредитного договору та ст. 625 ЦК України.

Відповідач у судове засідання не з`явилася повторно, про місце, день і час розгляду справи повідомлена належним чином, судова повістка їй доставлена за місцем реєстрації та проживання, але повернулася із відміткою про відсутність її за місцем проживання, а тому вважається такою, що повідомлена належним чином.

З врахуванням згоди позивача на розгляд справи у відсутності відповідача і постановлення заочного рішення, суд розглядає справу за відсутності відповідача та постановляє заочне рішення.

Дослідивши надані позивачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Дійсно, із наданих доказів позивачем вбачається, що 24 серпня 2022 р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» (далі - ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 17549-08/2022 (далі - Кредитний договір) (а.с.6).

Окрім цього, 8 вересня 2022р. між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та Відповідачем було укладено кредитний договір № 07578-09/2022 (далі - Кредитний договір) (копія кредитного договору з додатками додається).

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Оскільки позивачем не заявлено зустрічний позов про визнання недійсними вказаних кредитних договорів, а тому у суду не має підстав для сумнівів у тому, що вказані вказані договори відповідачем не укладалися і не були підписані.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна привести ті особливості, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім того, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є вимоги, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення мають або інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частини другої, четвертої статті 77 ЦПК України ).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або наявність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Для встановлення дійсних фактичних речей сторони повинні надати суду належні, допустимі, достатні та достовірні докази, які підлягають оцінці суду.

Належними є докази, які відповідають відносно предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження своїх вимог або заперечень (частини перша, третя статті 77 ЦПК України ).

Обставини справ, які за законом мають підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України ).

Відповідно до статті 79 ЦПК України докази мають бути достовірними, тобто такими, на підставі яких можна встановити дійсні фактичні справи.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України достатніми є докази, які у вашій сукупності дають можливість дійти висновку про наявність або наявність наявних справ, які входять до предмета доказування. Питання про належність доказів для встановлення об`єктів, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що обґрунтовується на загальному, повному, об`єктивному та зовнішньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду попередньо встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказів у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини першої третьої статті 89 ЦПК України ).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач обґрунтовує розмір заборгованості по всіх двох кредитних договорах долученими до справи витягами з реєстрів боржників по укладених договорах уступки права вимоги та розрахунком заборгованості, які складають:

-за Кредитним договором № 17549-08/2022 в розмірі 32623,00 грн., з яких:

7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

25623,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

-за Кредитним договором N? 07578-09/2022 в розмірі 13066,50 грн., з яких:

3300,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

9766,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.

З долучених позивачем Кредитних договорів вбачається, що у реквізитах відповідача відсутні дані про її рахунок (картку), не містять матеріали позову і даних куди позикодавцем були перераховані кошти відповідачу.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526,527,530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі №161/16891/15-ц.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

В той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 р. № 6-16цс15.

Позивач посилається у якості доказів наявності заборгованості на витяги з реєстрів боржників, отримані під час відступлення права вимоги та розрахунки боргу. Однак такі реєстри та розрахунки, самі собою, не є належним доказом, що підтверджує наявність та розмір боргу, оскільки не містять даних про видачу та отримання кредитних коштів, або за яким банківським рахунком зроблено цей витяг.

Таким чином, подані позивачем докази щодо заборгованості, не є підтвердженням виконаних банківських операцій. Суд позбавлений можливості перевірити чи виникла зазначена заборгованість саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору. З поданих до суду доказів неможливо встановити взагалі факт перерахування коштів на рахунки (картку) відповідачу.

Згідно з Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.2012 №578/5 до первинних документів, які фіксують факт виконання операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і у податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Банківська виписка має статус первинного документу. Розрахунок заборгованості, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є лише похідним від первинної бухгалтерської документації та може містити відомості про господарську операцію. Проте саме банківська виписка за картковими рахунками може бути належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором, що споживач користувався кредитною карткою, ним вносились кошти на погашення заборгованості, або ні.

Отже, надані позивачем витяги з реєстрів боржників та розрахунки боргу не є доказом розміру боргу, який позивач просить стягнути, оскільки позивачем не доведено отримання кредитних коштів, а також розмір і складові дійсної заборгованості за вказаними кредитними договорами.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на результат вирішення спору, відповідно до ст.144 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

Враховуючи складність справи, суд вважає, що по справі слід проголосити вступну та резолютивну частину рішення, а складання повного рішення відкласти на строк 5 днів.

Керуючись ст.ст.2, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити за безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30;

відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складення повного тексту судового рішення - 22 квітня 2024 року.

Суддя: Гирич С. В.