Рішення № 11854746, 23.09.2010, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №2-2971/10

Личаківський районний суд м.Львова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2010 року Личаківський районний суд міста Львова

в складі: головуючого судді Мартинишина Я.М.

при секретарі судових засідань Здибель І.І.

при позивачі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер” про стягнення вкладу з відсотками з депозитного вкладу, відшкодування пені та моральної (немайнової шкоди), суд -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - ВАТ «СКБ «Дністер» про стягнення суми банківського вкладу по Договору банківського вкладу (строковий) № 203863 «Стандартний» з виплатою відсотків в розмірі 34803,91 грн., стягнення суми пені в розмірі три проценти за кожен день прострочення виконання банком взятих на себе зобов'язань 80397,03 грн. Також просить відшкодувати заподіяну моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

У судовому засіданні позовні вимоги уточнив, мотивуючи тим, що, уклавши з відповідачем строковий договір банківського вкладу, всупереч вимогам вказаного договору після закінчення терміну розміщення депозиту, відповідач такі не повернув. Оскільки з травня 2010 року депозит та відсотки в сумі 4961,96 грн. позивачу виплачуватиметься Фондом гарантування вкладів, тому відмовляється від позовних вимог стосовно повернення суми депозиту з нарахованими відсотками.

Відповідною заявою від 21.05.2010 року підтримав позовні вимоги тільки в частині стягнення суми пені і розміру моральної шкоди. Вважає, що банком порушено ст.10 п.5 Закону України „Про захист прав споживачів”, згідно якого за кожен день прострочення виконання умов договору виконавець сплачує пеню в розмірі 3%. Оскільки кількість прострочених днів складає 42 дні, тому сума пені становить 43800 грн. Також просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Представник відповідача за викликом суду повторно не прибув, хоча повідомлявся належно, про причини неявки суд не повідомив. З долучених до матеріалів справи письмових заперечень вбачається, що відповідно до умов договору, а саме п. 6.3, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору, якщо це не невиконання є наслідком обставин надзвичайного характеру. Вважає, що такою обставиною є складна економічна ситуація, яка склалася на фінансово-кредитному ринку України і є нестабільною для фінансових установ, що унеможливлює виконання зобовязання.

Крім того, просить врахувати, що з 17.04.2009 р. призначено тимчасову адміністрацію строком до 16.04.2010 р. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів банку строком на шість місяців до 16.10.2009 р., який продовжено до 16.04.2010 року. Тому дані обставини просить врахувати при прийнятті рішення. У звязку з чим вимоги про стягнення 3 % річних за кожен день прострочення виконання зобов'язань вважає безпідставними, а вимоги про відшкодування моральної шкоди вважає безпідставними, оскільки банк жодних протиправних дій по відношенню до позивача не вчиняв, в зв`язку з чим не несе відповідальності за завдану шкоду.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши представленні по справі докази, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги позивача не підлягають до задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 05 лютого 2008 року між сторонами було укладено Договір банківського вкладу (строковий) № 203863 «Стандартний» в гривнях та виплатою процентів в кінці терміну (а.с.4).

Стаття 11 частини 2 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обовязків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказаний вище договір породив певні права та зобовязання сторін. Ст. 526 ЦК України регламентує, що зобовязання має виконуватися належним чином Встановлено, що позивачем належно виконано умови договору, внесено кошти на депозитний рахунок в сумі 29800 грн., що стверджується випискою з банківського рахунку (а.с.5). Прийняття саме таких коштів від вкладника на депозитний рахунок відповідач ствердив у письмових запереченнях на позов.

У відповідності до п.2.3 укладеного договору на дату повернення депозиту, а саме 05.03.2009 р., Банк повинен був повернути вкладнику суми внесених ним коштів. Однак, у виконання умов Договору банківського вкладу (строковий) № 20203863 «Стандартний» в гривнях та виплатою процентів в кінці терміну від 05.02.2008 року позивачу не повернуто.

При цьому слід врахувати, що за умовами договору на суму коштів, внесених позивачем на депозитний рахунок, відповідач проводить нарахування і виплату процентів, встановлена відповідна процентна ставка 15,5% річних.

Як встановлено судом, депозит в сумі 29800 грн. та відсотки в сумі 4961,96 грн. позивачу на день ухвалення судом рішення виплачено Фондом гарантування вкладів, у зв'язку з чим від повернення вказаних сум банком позивач відмовляється.

Судом береться до уваги, що згідно ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф,пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовязань перед кредиторами. Постановою Правління Національного банку України від 16.04.2009 р. № 229 для відновлення фінансового стану ВАТ СКБ „Дністер” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком з 17.04.2009 р. по 16.10.2009 р., Постановою Правління НацБанку України №617 від 15.10.2009 року дію мораторію продовжено до 16.04.2010 року.

Оцінюючи уточнені позовні вимоги, суд не може погодитись з вимогами ОСОБА_2 про стягнення з ВАТ „СКБ „Дністер” пені в розмірі трьох відсотків за кожен просрочений день за порушення грошового зобовязання згідно Закону України „Про захист прав споживача”.

До такого переконання суд приходить, враховуючи ту обставину, що позивач не є споживачем відповідно до згаданого Закону, так як оспорює порушення своїх прав як сторона цивільно-правового договору.

Отже, в даному випадку виникли правовідносини, які регулюються Законом України „Про банки та банківську діяльність”.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Крім цього, у відповідності до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не представлено суду жодного доказу, який би підтвердив факт заподіяння йому моральної шкоди, в позові відсутнє обґрунтування даної вимоги.

При цьому судом береться до уваги наступне. Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті (відшкодування моральної шкоди незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала).

Можливість відшкодування за положеннями ст. 1167 ЦК України моральної шкоди є відповідальністю у спірних позадоговірних (деліктних) правовідносинах, проте предметом спору за позовом ОСОБА_2 є зобов'язання, що виникають на підставі договору банківського вкладу.

Як вбачається зі змісту укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ „СКБ „Дністер” договору банківського вкладу, можливість відшкодування моральної шкоди у зв'язку з невиконанням умов договору не передбачена. За таких обставин відсутні правові підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди, завданої у зв'язку з невиконанням ВАТ „СКБ „Дністер” умов договору банківського вкладу.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до висновку, що позивач, на порушення обов'язку, передбаченого ст.10 ЦПК України щодо доведення уточненої підстави свого позову не довів. Тому в позові відмовляє за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

В позові ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер” про стягнення пені в розмірі 3% за кожен день простроченого виконання умов договору та відшкодування моральної (немайнової шкоди) - відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги в порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя Я.М.Мартинишин