Рішення № 118546307, 23.04.2024, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1367/23

Провадження № 2-а/342/1/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Матієк І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Семенюк Надії Михайлівни про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульноїполіції Національноїполіції України,Управління патрульноїполіції уТернопільській областіДепартаменту патрульноїполіції Національноїполіції України,інспектора 3роти 1батальйону Управлінняпатрульної поліціїу Тернопільськійобласті Департаментупатрульної поліціїНаціональної поліціїУкраїни СеменюкН.М.та просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 7982669 від 21.10.2023, винесену інспектором 3 роти 1 батальйону ОСОБА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, а провадження по справі закрити. Позовні вимоги позивач мотивував тим, що із згаданою постановою незгідний, вважає дану постанову необгрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права. При зупинці його транспортного засобу до нього підійшов інспектор патрульної поліції та сказав, що він перевищив швидкість. Позивач пояснив, що під час керування транспортним засобом не здійснював перевищення швидкості, а рухався з дозволеною у цьому місці дороги швидкістю і що це можуть підтвердити його знайомі: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які в цей час їхали з ним в даному автомобілі. Позивач попросив працівників патрульної поліції надати докази, які підтвердять, що він нібито здійснив перевищення швидкості в смт. Товсте, однак йому було відмовлено у наданні таких доказів. Враховуючи вищевказані події, позивач попросив розгляд даної адміністративної справ здійснювати у присутності адвоката, однак працівником патрульної поліції йому було відмовлено. Порушення права особи скористатись правом на правову допомогу та не вжиття жодних дій щодо надання можливості водію реалізувати своє право на отримання такої допомоги свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

При проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному Законом «Про Національну поліцію» (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 Закону «Про Національну поліцію». Крім того, контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак «5.70»), вказане обумовлено ч.2 ст.40 Закону, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.

Під час винесення постанови про адміністративне правопорушення відповідач при зупинці транспортного засобу вимагав у позивача надати права та технічний паспорт транспортного засобу, при цьому даний поліцейський не представився і не надав докази, що підтвердили порушення позивачем п.12.4 ПДР та взагалі не дотримувався технічних правил фіксації правопорушення.

При складанні оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення допущено ряд порушень, зокрема, позивача не було ознайомлено з його правами і обов`язками відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та не була надана можливість надати пояснення по суті вчиненого порушення.

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та винесеною з порушенням адміністративного-процесуального законодавства, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 27.11.2023 відкрито провадження у даній справі, справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

11.12.2023від представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судом отримано відзив на позов з доказами надіслання його копії позивачу, із змісту якого вбачається, що представник відповідачів не погоджується з вимогами позивача, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Під час несення служби на 421 км автодороги М-19 «Доманово - Ковель - Чернівці Тереблече» (смт. Товсте) 21 жовтня 2023 року працівниками УПП в Тернопільській області ДПП за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LТІ 20/20 (серійний номер ТС000764) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме: водій транспортного засобу марки Тоуоtа Land Cruiser з номерним знаком НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 91 (дев`яносто один) км/год при дозволеній 50 (п`ятдесят) км/год, чим порушив п. 12.9 (б) ПДР України. На підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було подано сигнал про зупинку транспортного засобу. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.9 (б) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Відповідно доп.12.9(б)ПДР Україниводієві забороняєтьсяперевищувати максимальнушвидкість,зазначену впунктах 12.4-12.7,на ділянцідороги,де встановленодорожні знаки3.29,3.31,або натранспортному засобі,на якомувстановлено розпізнавальнізнак відповіднодо підпункту«и» пункту30.3цих Правил.Пунктом 12.4ПДР Українипередбачено,що внаселених пунктахрух транспортнихзасобів дозволяєтьсяіз швидкістюне більше50км/год.Загальне обмеженняшвидкості 50км/годстосується населенихпунктів,позначених дорожніхзнаком 5.49«Початок населеногопункту».Дія цьогообмеження скасовуєтьсязнаком 5.50«Кінець населеногопункту». Загальні обмеження швидкості в населеному пункті не перериваються після перехресть і діють на всіх вулицях населеного пункту.

Позивач перевищив допустиму швидкість в межах населеного пункту, який починається після дорожнього знаку 5.49. Ключовим для встановлення місця вчинення правопорушення є відповідні географічні координати. Саме на фотознімку з приладу TruCam відображені такі географічні координати, які при переведенні на карту місцевості показують точку, що знаходиться саме в смт. Товсте Тернопільської області.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LТІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості. При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Відповідно до листа-роз`яснення Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 16.06.2010 № 4/4-2327 виробник приладу TruCam (LТІ, США) застосував алгоритм шифрування АЕS з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування АЕS забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.

Також представник відповідачів вважає недоцільним посилання позивача на те, що прилад TruCam маєзастосовуватися працівникамиполіції напідставі ст.40Закону України«Про Національнуполіцію».Дане твердженняє хибнимз тихпідстав,що увідповідності доположень ч.1ст.40 Закону України«Про Національнуполіцію» поліціядля забезпеченняпублічної безпекиі порядкуможе закріплюватина форменомуодязі,службових транспортнихзасобах,монтувати/розміщуватипо зовнішньомупериметру дорігі будівельавтоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні. Оскаржувана постанова накладає адміністративне стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LТІ 20/20 є засобом вимірювальної техніки, а не пристроєм, що здійснює автоматичну фото- та відеозйомку. Застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозйомки, відеозапису є одним із превентивних заходів, визначених статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію».

У відповідності до ч.3 ст.30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань може застосовувати інші заходи, визначені окремими законами. Згідно з приписами ч.3 ст.29 Закону України «Про Національну поліцію» обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» до сфери законодавчо регульованої метрології належить контроль безпеки дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки зазначено у ч.4 ст.8 Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність».

Таким чином, застосування приладу TruCam LТІ 20/20 є законним. Даний прилад відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках піж час вимірювань.

Порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCam в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч.2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини. Покази приладу TruCam оцінюються інспектором як доказ в розумінні статті 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 33.5.70 ПДР дорожній знак «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Згідно п.п. «ґ» п. 8.4 ПДР інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила. Жодними положеннями КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків. Дорожній знак 5.70 ПДР України «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» лише інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків. Закон України «Про Національну поліцію» не зобов`язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху. Таким чином, обставини наявності чи відсутності вказаного дорожнього знаку жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов`язку дотримання запровадженого ПДР швидкісного режиму.

Матеріалами відеофіксації з нагрудного відеореєстратора поліцейського спростовується твердження позивача, наведені у позовній заяві, про те, що позивача не ознайомлено з правами та обов`язками, відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та не надана можливість надати пояснення по суті вчиненого правопорушення. Так, відеофіксацією підтверджується, що позивач був ознайомлений з правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема зі змістом ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, а також, що жодних клопотань не заявляв. Поліцейський зобов`язаний надати можливість особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, скористатися котримось із прав за її бажанням, а не з власної ініціативи.

В позовній заяві позивач також вказує, що не був повідомлений про час та місце розгляду справи. Вказане спростовується матеріалами відеофіксації, а саме відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівників поліції, якими зафіксовано, що поліцейська Семенюк Н.М. повідомила ОСОБА_1 про початок розгляду справи.

Відеозаписами спростовуються також і твердження позивача про те, що йому працівники поліції відмовили надати докази, які б підтверджували перевищення швидкості в смт. Товсте. Позивачу неодноразово працівники поліції надавали для ознайомлення доказ, а саме фотознімок з приладу TruCam, однак позивач стверджував, що він не може нічого там побачити. Такі дії позивача були спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності, оскільки на знімку чітко зображений автомобіль позивача з зазначенням його номерного знаку.

Вимоги позивача на місці розгляду справи забезпечити його послугами безоплатної правової допомоги (адвоката) є не правомірними, оскільки при розгляді справи про вчинення особою адміністративного правопорушення особа має право самостійно звернутись за правовою допомогою, про що було роз`яснено позивачу. Проте, ОСОБА_1 в категоричній формі наполягав на забезпеченні його послугами адвоката. В позовній заяві ОСОБА_1 також вказує, що йому відмовлено було у розгляді справи у присутності адвоката, що не відповідає дійсності та спростовується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора.

У зв`язку із вищевикладеним представник відповідачів просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

11.03.2024 від позивача судом отримано відповідь на відзив з доказами надіслання її копії Управлінню патрульноїполіції уТернопільській областіДепартаменту патрульноїполіції Національноїполіції України,де зазначено, що позивач не погоджується з аргументами, викладеними у відзиві на позовну заяву, оскільки відповідачем не надано будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Було порушено право позивача на захист. Він попросив розгляд справи здійснювати у присутності адвоката, однак працівником патрульної поліції в даному клопотанні йому було відмовлено. Порушення права особи скористатись правом на правову допомогу та не вжиття жодних дій щодо надання можливості водію реалізувати своє право на отримання такої допомоги, свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Вимірювання швидкості здійснювалось лазерним вимірювачем швидкості TruCam LТІ 20/20 в ручному режимі. Працівник поліції, який вимірював швидкість автомобіля, тримаючи TruCam в руках, порушив приписи правильного використання приладу, що призводить до значних порушень у його роботі, а отже і результати, отримані таким вимірюванням, є незаконними. Лист директора ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 за вих. № 22-38/49 про використання лазерного вимірювача швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху не є нормативно-правовим актом, який змінює чи припиняє порядок використання та розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для фіксації виявлених порушень Правил дорожнього руху. Отже, прилад для вимірювання швидкості TruCam обов`язково має бути розміщений стаціонарно вмонтованим способом. Вимірювання поліцейським швидкості «з рук» є неналежним та тягне за собою порушення чинного законодавства, що відповідно не може бути підставою притягнення водія до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. Крім того, контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак «5.70»).

Під час винесення постанови відповідач при зупинці транспортного засобу вимагав у позивача надати права та технічний паспорт транспортного засобу, при цьому даний поліцейський не представився і не надав докази, що підтвердили порушення позивачем п.12.4 ПДР та не дотримувався технічних правил фіксації правопорушення. Працівником поліції не було оголошено про початок розгляду справи. Законна вимога, передбачена ст.268 КУпАП, про ознайомлення з матеріалами справи була відхилена. Докази, які стосуються матеріалів справи, взагалі не були досліджені при розгляді справи та притягненні позивача до адміністративної відповідальності.

Будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відповідачем не надано.

Отже, відповідачем не представлено жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, зокрема його вини, як основної і обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку.

У судові засідання, призначені на 06.12.2023, 19.12.2023, 26.12.2023, 10.01.2024, 30.01.2024, 20.02.2024, 11.03.2024, 28.03.2024 та на 23.04.2024, учасники справи не з`явилися.

Позивач 11.03.2024 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, позов просить задовольнити.

Представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Лобач М.В. у відзиві на позовну заяву просила справу розглядати у її відсутності, у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 25.12.2023 на електронну адресу суду надіслала заяву про розгляд справи без її участі, зазначивши, що позовні вимоги не визнає, її позиція співпадає з позицією УПП в Тернопільській області ДПП, викладеною у відзиві на позов, у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Дії учасників справи не суперечать вимогамч.3 ст.194 КАС України,відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст.205 КАС України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Згідно вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового зсідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розгляд справиздійснюється заправилами спрощеногопозовного провадженнята урахуванням вимог ст. ст. 257, 260, 268, 286 КАС України.

Відповідно ч.5 ст.250 КАС України Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.1ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першоюст. 5 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 4ст. 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.1ст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що 21.10.2023рядовою патрульної поліції в Тернопільській області ДПП НП ОСОБА_2 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 7982669, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 21.10.2023 водій ОСОБА_1 , рухаючись на 421 км автодороги М-19, керуючи транспортним засобом Тоуоtа Land Cruiser з номерним знаком НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху, а саме: в межах населеного пункту Товсте рухався зі швидкістю 99 км/год при дозволеній швидкості руху 50 км/год, чим порушив вимогип.12.4 ПДРУкраїни - порушення швидкості в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год). Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху ТruCam LTI 20/20 TC000764.

Відповідно дост.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктом 1.9. ПДРУкраїни встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістомп.12.4 ПДРУкраїни в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно допункту 1.10 ПДРУкраїни населений пункт - забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються знаками 5.49, 5.50, 5.51, 5.52.

Обмеження швидкості 50 км/год стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту». Дія цього обмеження скасовується знаком 5.50 «Кінець населеного пункту».

Частина 1ст.122КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із змісту пункту 4 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїНаказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пунктом 5 розділу ІV Інструкції встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивачем ОСОБА_1 допущено перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортного засобу в населеному пункті Товсте, а саме: при дозволеній швидкості руху 50 км/год водій рухався зі швидкістю 99 км/год. При цьому, у складеній постанові серії ЕАТ № 782669 від 21.10.2023 вказано прилад вимірювання швидкості руху, керованого позивачем автомобіля, - ТruCam LTI 20/20 серійний номер TC000764.

Стосовно наданого суду відеофайлу та роздрукованого фото з приладу вимірювання швидкості руху TruCаm LTI 20/20, серійний номер TC000764, суд зазначає наступне.

Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію»встановлені види превентивних поліцейських заходів, до яких належить застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (пункт 9 частини першої).

Стаття 40 Закону України «Про Національну поліцію»регулює порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, частиною першої якої в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:

1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

За змістом ч. 2ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію»інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.

Водночас, візуальне спостереження за дотриманнямправил дорожнього руху працівникамиоргану Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Так, правомірність використання відповідачем технічного приладу вимірювання швидкості TruCAM LTI 20/20, серійний номер ТС000764, стверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/26764, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 15.12.2022, яке чинне до 15.12.2023 (на момент фіксації правопорушення), відповідно до якого лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruСАМ LTI 20/20 № ТС000764 за результатами повірки відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год. до 320 км/год. Максимальна допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі складає ± 2 км/год в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3423-08/3679-09 від 23.01.2019 засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення типу ЗВТ з Державного реєстру ЗВТ, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Для всіх законодавчо регульованих ЗВТ, що застосовуються в Україні,наказом Мінекономрозвитку від 13.10.2016 № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями». зареєстрованим в Мінюсті 01.11.2016 за № 1417/29547, встановлені міжповірочні інтервали незалежно від назви, типу, модифікації, виробника цих ЗВТ. Для вимірювачів швидкості руху транспортних засобів дистанційних встановлено міжповірочний інтервал - 1 рік.

Також правильність використання приладу вимірювання швидкості TruCAM LTI 20/20, серійний номер ТС000764, виробництва «Laser Technology Inc.» (США) підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку № 04/05/02/-2522 від 07.09.2021, термін дії якого до 07.09.2024, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до п.5.1 ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 із довжиною ключа 128 біт та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.

Таким чином, обставин, які б виключали можливість застосування приладу ТruCam LTI 20/20, серійний номер ТС000764, судом не встановлено.

Так, наявними в матеріалах справи відеозаписом та фотознімком «167881737_yB000_1021_094857.jmf» від 21.10.2023, зробленим приладом TruCam серійний номер ТС000764 підтверджено, що 21.10.2023 о 09 год. 48 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Тоуоtа Land Cruiser н.з. НОМЕР_1 на А/Д М-19 420 км в н.п. НОМЕР_2 та рухався зі швидкістю 91 км/год, при дозволеній швидкості руху 50 км/год, чим порушивп. 12.4 ПДРУкраїни.

Не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації 5.70, так як згідно ПДР України дорожній знак 5.70 позначає «Зміну схеми руху». Ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушеннямПравил дорожнього рухуза допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів позначає знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушеньПравил дорожнього руху». Разом з тим, цей дорожній знак стосується фіксації порушенняПДРсаме в автоматичному режимі.

Водночас, прилад ТruCam не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а до позивача застосовано стягнення у вигляді штрафу за скоєння правопорушення, зафіксованого не в автоматичному режимі, тому відсутність дорожнього знаку 5.76ПДРУкраїни не впливає на суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Крім того, суд зауважує, що дорожній знак 5.76ПДРУкраїни лише інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків.

В той же час, закон не зобов`язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху, що свідчить про безпідставність посилань позивача про протиправність спірної постанови у зв`язку з відсутністю доказів наявності на місці фіксації перевищення швидкості відповідного дорожнього знаку.

Також, суд звертає увагу на те, що обставини наявності/відсутності дорожнього знаку 5.76 на ділянці дороги, де здійснюється контроль швидкісного режиму руху транспортних засобів працівниками поліції, жодним чином не впливає на обов`язок позивача дотримуватися режиму швидкості руху у населених пунктах, який встановлений уп. 12.4 ПДРУкраїни.

Також суд критично оцінює твердження позивача, наведені в позовній заяві, про те, що він не був повідомлений працівником поліції про час та місце розгляду справи, його не ознайомлено з правами та обов`язками відповідно до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, не надано можливість надати пояснення по суті вчиненого правопорушення, не надано докази, які б підтверджували перевищення ним швидкості в населеному пункті Товсте, відмовлено в клопотанні про здійснення розгляду справи у присутності адвоката.

Дані твердження позивача спростовуються відеофіксацією з нагрудного відеореєстратора поліцейського, доданою до матеріалів справи, з якої вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про початок розгляду справи, ознайомлено з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема зі змістом ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, було надано доказ, який підтверджував перевищення ним швидкості в смт Товсте, на що позивач стверджував, що він нічого не може там побачити, та роз`яснено його право самостійно звернутися до адвоката за наданням правової допомоги, однак ОСОБА_1 наполягав на забезпеченні його послугами адвоката, що не входить в обов`язки працівника поліції. Поліцейський зобов`язаний надати можливість особі, яка притягається адміністративної відповідальності, скористатися котримось із прав за її бажанням, а не з власної ініціативи. Отже, інспекторомдотримана процедура притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Водночас, посилання позивача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду міста Львова від 21.01.2021 у справі № 157/703/20 п суд не приймає до уваги, оскільки дане судове рішення, відповідно дост.7 КАС України, не є джерелом права, що застосовуються судом при вирішенні справ та, виходячи з норм ч.5ст.242 КАС України, його висновки не є обов`язковими для врахування.

22.12.2023 позивач на електронну адресу суду надіслав клопотання про виклику судовезасідання свідків: ОСОБА_3 ,який проживаєза адресою: АДРЕСА_1 ,та ОСОБА_4 ,який проживаєза адресою: АДРЕСА_2 ,для наданняпояснень щодообставин події.

08.03.2024 від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 судом отримано заяви, де зазначено, що вони викликаються у даній справі як свідки. У зв`язку з сімейними обставинами не зможуть взяти участь у судовому засіданні, однак хочуть надати суду пояснення з приводу зупинки та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_5 , що мало місце у смт. Товсте 21 жовтня 2023 року. В письмових поясненнях зазначили, що 21 жовтня 2023 р. їхали у транспортному засобі марки Тойота Крузер н.з. НОМЕР_1 у смт Товсте. За кермом даного автомобіля перебував власник автомобіля ОСОБА_6 . Під час даного руху у смт Товсте їх зупинили працівники поліцій. Причина зупинки була не зрозуміла, адже водій жодних порушень не вчинив, проте працівники поліції сказали, що водій перевищив швидкість. На вимогу водія і на їх прохання надати доказ, який підтвердить, що саме даний автомобіль порушив правила дорожнього руху працівники поліції не зреагували та почали розгляд адміністративної справи на місці без будь-яких пояснень. Також ОСОБА_7 звертався з проханням надати йому можливість, щоб при розгляді даної адміністративної справи був присутній адвокат і цю вимогу працівники поліції не взяли до уваги. Свідки вважають дані дії працівників поліції по притягненню до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 неправомірними.

Враховуючи, що такого порядку надання показань свідків кодексом адміністративного судочинства України не передбачено, суд вказані письмові пояснення до уваги не бере.

Відповідно до ч.3 ст.65 КАС України свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з`явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи докази, долучені представником відповідачів до відзиву в обґрунтування складеної постанови, суд вважає такими, що не викликають обґрунтованого сумніву в тому, що позивач ОСОБА_1 21.10.2023 о 09 год. 48 хв., керуючи транспортним засобом Тоуоtа Land Cruiser н.з. НОМЕР_1 на А/Д М-19 420 км в межах населеного пункту смт. Товсте, допустив перевищення швидкості руху керованого ним автомобіля, а саме, рухався зі швидкістю 99 км/год, при дозволеній швидкості руху не більше 50 км/год, чим порушивп. 12.4 ПДРУкраїни, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1ст. 122 КУпАП.

Таким чином, позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти, викладені в оскаржуваній постанові, та факт наявності в його діях складу правопорушення передбаченого ч.1ст. 122 КУпАП.

Згідно з частиною першоїстатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 72 КАС Українивизначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч.1ст. 122 КУпАПу вигляді штрафу у розмірі 340 грн відповідає вимогами чинного законодавства.

Відповідно до вимог п.1 ч.3ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 не має, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7982669 від 21.10.2023 винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставівикладеного, ст.52 Закону України «Про дорожній рух»,ст.ст.23,31,40 ЗаконуУкраїни «Пронаціональну поліцію», ст.ст.9,122, 222,251,245,247,258,268,280,283КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 5, 44, 2, 65, 73-77, 90, 92, 122, 194, 205,211,220,229, 241-246,250, 255, 257, 260, 268, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Семенюк Надії Михайлівни про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

- відповідач Департамент патрульноїполіції Національноїполіції України,місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646;

- відповідач Управління патрульноїполіції уТернопільській областіДепартаменту патрульноїполіції Національноїполіції України, місцезнаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль;

- відповідач ОСОБА_2 -інспектор 3роти 1батальйону Управлінняпатрульної поліціїв Тернопільськійобласті Департаментупатрульної поліціїНаціональної поліціїУкраїни, місцезнаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.

Рішення складено23.04.2024.

Суддя: Федів Л. М.