Рішення № 118544308, 18.04.2024, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/117/24

Провадження №2/141/81/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу № 141/117/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

08.03.2023 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.06.2023 між ТОВ «Фінансова Компанія «Ріальто» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №230601-62271-1, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 3850,00 грн строком на 150 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «Приват Банк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.

Кредитний договір був підписаний 01.06.2023 шляхом введення одноразового ідентифікатора 374079 в особистому кабінеті на веб - сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та/або https://monetka.ua/.

Відповідно до п.п. 2.4.1 кредитного договору позичальник зобов`язується у встановлений строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Однак, у зв`язку з порушенням відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, станом на 06.03.2024 утворилася заборгованість в сумі 31743,25 грн, з яких 3850,00 грн - сума заборгованості за кредитом, 1347,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 01.06.2023 по 11.06.2023 (включно) та 26545,75 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, п. 3.3 кредитного договору за ставкою 3,5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту (грошових коштів) за кожний день прострочення за період з 12.06.2023 по 25.12.2023 (включно), яку позивач просить стягнути на свою користь, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Ухвалою суду від 12.03.2024 відкрито провадження у справі № 141/117/24 та з врахуванням вимог ст. 274 ЦПК України вирішено розгляд справи провести в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 18.04.2024, а також зобов`язано позивача в порядку ст. 83 ЦПК України надати суду докази сплати відповідачем заборгованості за укладеним кредитним договором № 230601-62271-1 від 01.06.2023, зобов`язано відповідача порядку ст. 83 ЦПК України надати суду докази погашення боргу за укладеним кредитним договором № 230601-62271-1 від 01.06.2023, а також витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» інформацію щодо того, чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну карту № НОМЕР_1 , виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 01.06.2023 по 06.06.2023 з відображенням часу зарахування коштів, інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 01.06.2023 по 06.06.2023 та інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

26.03.2024 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Ріальто» Руденко К.В. надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, оскільки у позовній заяві від 07.03.2024 було допущено описку при розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , а також надано суду розрахунок заборгованості за кредитним договором №230601-62271-1 від 01.06.2023.

Таким чином позивач просить суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором №230601-62271-1 від 01.06.2023 у розмірі 24062,50 грн, з яких 3850,00 грн - сума заборгованості за кредитом, 20212,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 01.06.2023 по 29.10.2023 (включно).

05.04.2024 до суду надійшла виписка по рахунку ОСОБА_1 за договором №б/н за період з 01.06.2023 по 06.06.2023 від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду від 12.03.2024.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ріальто», будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи № 141/117/24, жодних інших заяв чи клопотань, окрім заяви про зменшення розміру позовних вимог суду не подав.

При цьому, в позовній заяві від 07.03.2024 представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Ріальто» Руденко К.В. просив суд розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачка ОСОБА_1 позовну заяву з додатками та ухвалу суду від 12.03.2024 отримала 22.03.2024 та, будучи належним чином повідомленою про дату та місце розгляду справи №141/117/24, відзив на позовну заяву до суду не направила, а також жодних інших заяв чи клопотань до суду не подала.

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Також якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 279 ЦПК України).

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи надіслання судом сторонами у справі ухвали суду, в якій встановлено час на вчинення процесуальних дій, та у зв`язку з неподанням відповідачем у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до положень ст.ст. 178, 279 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали справи № 141/117/24, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.06.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №230601-62271-1.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору товариство надає позичальникові грошові кошти в розмірі 3850,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені договором.

Процентна ставка за користування кредитом становить 3,5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 1277,50%) користування кредитом у межах строку, визначеного в п. 1.3 договору. Погоджена процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та не змінюється протягом строку надання кредиту. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної процентної ставки, що є додатком №1 до договору (п. 1.2 договору).

Згідно п. 1.3 договору строк надання кредиту становить 150 днів зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку № 1. Строк надання кредиту може бути подовжений в порядку та на умовах, визначених правилами та договором. Для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом товариство рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту згідно розрахунку, відповідно до якого дата видачі кредиту - 01.06.2023, дата платежу процентів першого періоду - 11.06.2023, сума кредиту - 3850,00 грн, нараховані проценти за користування кредитом - 1347,50 грн та разом до сплати - 5197,50 грн.

Товариство здійснює переказ сум кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1, що належить позичальникові (п. 1.6 договору).

Відповідно до п. 2.4.1 договору позичальник зобов`язаний у встановлений строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та повернути кредит.

У випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених цим договором, позичальник сплачує товариству проценти за неправомірне користування грошовими коштами за процентною ставкою 3,5% (річна процентна ставка становить 1277,50%) від суми несвоєчасно повернутих грошових коштів, переданих позичальнику за цим договором за кожний день користування.

Згідно чеку про проведення переказу від 01.06.2023, на умовах фінансового кредиту №230601-62271-1 від 01.06.2023 було здійснено перерахування коштів у сумі 3850,00 грн від ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» на картковий рахунок № НОМЕР_4 .

Як вбачається із витягу з інформаційно - телекомунікаційної системи https://monetka.ua, а саме «Хронологія дій щодо укладення кредитного договору № 230601-62271-1 від 01.06.2023», 01.06.2023 о 17:44:25 год було вчинено наступні дії: створення позичальником даних по заяві на кредит, автоматичні перевірки по заяві, перевірка позичальника за даними КБІ, скорингова оцінка позичальника, створено пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) в особистому кабінеті позичальника, позичальнику відправлено SMS-повідомлення про погодження кредиту з ідентифікатором (кодом) для підписання акцепту та укладення договору, позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відправлено товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (акцепт), друкована форма укладеного кредитного договору надіслана позичальнику в особистий кабінет позичальника для завантаження, кредитні кошти перераховано на картку позичальника.

Відповідно до витягу з інформаційно - телекомунікаційної системи https://monetka.ua, зокрема «Анкета - заява на кредит № 1288221 від 01.06.2023», сума кредиту становить 3850,00 грн, строк кредиту - 150 днів, проценти за користування кредитом - 1347,50 грн, які нараховуються за ставкою 3,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, річна процентна ставка становить 1277,5%, проценти за прострочення грошового зобов`язання складають 3,5% за кожен день неповернення кредиту, річна процентна ставка становить 1277,5%.

Як вбачається з довідки № 121072 від 06.03.2024, смс-повідомлення від альфа-імені «Monetka» з текстом «для підтвердження з умовами договору введіть 374079» було доставлено на номер НОМЕР_3 за допомогою сервісу ТОВ "Мобізон" 01.06.2023 о 18:01:01 год.

У таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за договором №230601-62271-1 від 01.06.2023, що є додатком №1 до договору №230601-62271-1 від 01.06.2023, зазначено дату видачі кредиту - 01.06.2023, кількість днів у розрахунковому періоді - 150, суму кредиту за договором/погашення суми кредиту - 3850,00 грн, проценти за користування кредитом - 20212,50 грн, чисту суму кредиту у розмірі 3850,00 грн та суму платежу за розрахунковий період, що становить 1347,50 грн, окрім останнього, розмір якого складає 5197,50 грн, а також реальну річну процентну ставку у розмір 5717089,01% та загальну вартість кредиту у сумі 24062,50 грн.

Відповідно до інформаційного повідомлення про взаємодію, що є додатком №2 до договору №230601-62271-1 від 01.06.2023, ОСОБА_1 , як споживач фінансових послуг, повідомила товариство контактні номери телефонів, за якими може здійснюватися взаємодія між нею та товариством, а також надала згоду будь - якому новому кредиторові (у випадку відступлення права вимоги за договором), та будь - якій колекторській компанії, яка може бути залучена до врегулювання простроченої заборгованості за договором (у випадку виникнення такої) на взаємодію.

З виписки від 29.03.2024 Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за період з 01.06.2023 по 06.06.2023 вбачається, що на рахунок ОСОБА_1 були зараховані грошові кошти в сумі 3850,00 грн.

Як убачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №230601-62271-1 від 01.06.2023, заборгованість ОСОБА_1 станом на 21.03.2024 не погашена та становить 24062,50 грн, з яких 3850,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 20212,50 грн - прострочена заборгованість за несплаченими процентами.

Отже, позивач виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

У свою чергу, відповідачка в порушення умов договору не надавала банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами, у зв`язку із чим допустила виникнення заборгованості в розмірі 24062,50 грн.

Визначаючись щодо спірних правовідносин та встановлених обставин, суд керується наступним.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Досліджуючи наявні у справі № 141/117/24 докази, суд доходить висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №230601-62271-1 від 01.06.2023, оскільки відповідачкою прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами зазначеного кредитного договору.

Враховуючи невиконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості в строки, передбачені умовами кредитного договору, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи № 141/117/24, а також з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог щодо стягнення кредитної заборгованості, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки на його користь заборгованості за кредитним договором № 230601-62271-1 від 01.06.2023 у розмірі 24062,50 грн, з яких 3850,00 грн -сума заборгованості за кредитом, 20212,50 грн - сума заборгованості за несплаченими процентами за період з 01.06.2023 по 29.10.2023 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд погоджується із розрахунком кредитної заборгованості, який долучено позивачем до матеріалів справи №141/117/24.

Натомість, належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, а також доказів погашення заборгованості у строки, визначені умовами кредитного договору №230601-62271-1 від 01.06.2023, відповідачкою суду не надано та матеріали справи №141/117/24 не містять.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, а також повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону).

У ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено види адвокатської діяльності, які відповідають вказаному вище.

За змістом частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Положеннями ч. 1 ст. 1 цього Закону передбачено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України визначає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат позивачем було надано договір про надання юридичних послуг №02/06/2022 від 02.06.2022, акт приймання - передачі наданих послуг №202 від 10.01.2024 до договору №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.02.2022, витяг з реєстру №1 від 10.01.2024 до акту приймання передачі наданих послуг №202 до договору №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022 із зазначенням наданих правових та юридичних послуг у загальному розмірі 9000,00 грн.

На підставі зазначеного, представник позивача адвокат Руденко К.В. просить суд відшкодувати позивачу у рамках даної цивільної справи 9000,00 гривень понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги.

Суд, зважаючи на предмет позовних вимог та категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи за відсутності сторін та їх представників на підставі наявних у справі матеріалів з урахуванням усталеної практики Верховного Суду щодо спірних правовідносин, а також враховуючи обсяг виконаної роботи адвокатом, доходить висновку, що стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 525, 526, 626, 634, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 49, 76-81, 89, 141, 263-265, 279-283, 289, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 25.03.2024).

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ріальто» (бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 43492595) заборгованість за кредитним договором №230601-62271-1 від 01.06.2023 в розмірі 24062,50 грн (двадцять чотири тисячі шістдесят дві гривні 50 копійок), з яких 3850,00 грн (три тисячі вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) - сума заборгованості за тілом кредиту, 20212,50 грн (двадцять тисяч двісті дванадцять гривень 50 копійок) - сума заборгованості за процентами за період з 01.06.2023 по 29.10.2023.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ріальто» (бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 43492595) витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ріальто» (бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 43492595) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

5. Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 23.04.2024.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ріальто» (бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43492595).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).

Суддя С.В. Климчук