Рішення № 118542833, 08.04.2024, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/2894/23

Номер провадження №2/351/237/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Калиновського М.М.

за участі секретаря - Равлюк М.І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіСнятині заправилами спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 06.07.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №Р32.024.76860, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на поточні потреби у сумі 39 515грн. строком на 06.07.2020 року, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 9,99% річних від залишкової суми кредиту.

21.12.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду № С03.024.77557 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки, відповідно до умов якої ОСОБА_1 надано кредит у сумі 20 000грн. у виді встановленої кредитної лінії з лімітом 200000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 48% річних.

Також, 28.03.2017р. між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №А74.620.70077. Відповідно до умов договору, Банк надав ОСОБА_1 кредит на поточні потреби у сумі 27 000,00грн. строком на 28.03.2020 року, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15,50% річних від залишкової суми кредиту.

03.12.2020р. між АТ "Ідея Банк" та ТзОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал" укладено договір факторингу №12/90. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ "Ідея Банк" відступає ТОВ "ФК" Профіт Капітал", а ТОВ "ФК" Профіт Капітал" приймає права вимоги та їх в оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ "Ідея Банк" за плату на умовах визначених Договором факторингу. Права вимоги які клієнт відступає фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ "Ідея Банк", та визначені в реєстрі боржників, що підписуються сторонами у паперевому вигляді в день укладення цього договору.

У зв`язку із не виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договорами кредиту, у останнього виникла заборгованість у розмірі 304 746,07 грн., яка складається з:

за договором №Р32.024.76860 від 06.07.2015р. заборгованість за тілом кредиту - 27 849,26грн.; заборгованість за відсотками - 20 684,42грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 59 746,68грн.; заборгованість за 3% річних за користування кредитом - 3 986,39грн.; заборгованість за інфляційними витратами - 15 410,24грн.

за договором №С03.024.77557 від 21.12.2016р. заборгованість за тілом кредиту - 20 000,00грн.; заборгованість за відсотками - 37 288,91грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 0,00грн.; заборгованість за 3% річних за користування кредитом - 2 109,11 грн.; заборгованість за інфляційними витратами - 8 153,24 грн.

за договором №А74.620.70077 від 28.03.2017р. заборгованість за тілом кредиту - 27 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 37 288,91грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 0,00 грн.; заборгованість за 3% річних за користування кредитом - 3 419,41грн.; заборгованість за інфляційними витратами - 13 218,48грн.

Виходячи з наведеного, ТОВ "ФК" «Профіт Капітал» просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на їх користь суму заборгованості за кредитними договорами у розмірі 30 4746,07грн., суму сплаченого судового збору 2 684,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника ТОВ "ФК" Профіт Капітал", проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставіст. 280 ЦПК Українина місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявніу матеріалахсправи письмовідокази,суд приходитьдо висновку,що позовпідлягає дочасткового задоволення,виходячи знаступного.

Відповідно до ст. 1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що 06.07.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №Р32.024.76860, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на поточні потреби у сумі 39 515грн. строком на 06.07.2020 року, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 9,99% річних від залишкової суми кредиту.

Як вбачається із Довідки-розрахунку заборгованості станом на 03.12.2020р. (а.с. 17), у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачем, у ОСОБА_1 виникла загальна заборгованість у розмірі 108 280,36 грн., з яких 27 849,26грн. - заборгованість за основним боргом, 20 684,42 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 59 746,68 грн.

21.12.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду № С03.024.77557 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки, відповідно до умов якої ОСОБА_1 надано кредит у сумі 20 000грн. у виді встановленої кредитної лінії з лімітом 200000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 48% річних.

Із Довідки-розрахунку заборгованості станом на 03.12.2020р. (а.с. 28), заборгованість у ОСОБА_1 за кредитним договором становить 57 288,91грн., з яких 20 000,00грн. - заборгованість за основним боргом, 37 288,91грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

28.03.2017р. між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №А74.620.70077. Відповідно до умов договору, Банк надав ОСОБА_1 кредит на поточні потреби у сумі 27 000,00грн. строком на 28.03.2020 року, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15,50% річних від залишкової суми кредиту.

Із Довідки-розрахунку заборгованості станом на 03.12.2020р. (а.с. 36), заборгованість у ОСОБА_1 за кредитним договором становить 92 879,93грн., з яких 27 000,00грн. - заборгованість за основним боргом, 25 365,19грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 40 514,74 грн.

03.12.2020 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено Договір факторингу № 12/90, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» перейшло право вимоги за Кредитним договором № Р32.024.76860 від 06.07.2015р., Угодою № С03.024.77557 від 21.12.2016 року та Кредитни договором № А74.620.70077 від 28.03.2017р., які були укладені між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Таким чином, внаслідок укладення Договору факторингу № 12/90 від 03.12.2020 року відбулася заміна кредитора, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» набуло статусу нового кредитора - стягувача за Кредитними договорами № Р32.024.76860 від 06.07.2015р., № А74.620.70077 від 28.03.2017р. та Угодою № С03.024.77557 від 21.12.2016 року про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки, укладеними між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Що стосується стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає .

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних (чи інший розмір, визначений договором) визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Тому при обрахунку суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних за основу має братися саме прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.

Такий правовий висновок, викладений, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що 15.03.2022 був прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022. Вказаним законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. До розділу був внесений пункт 18, відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Оскільки представником позивача здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 03.12.2020 по 23.02.2022 року, відтак, позивач має право на отримання вказаних сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу.

Щодо стягнення заборгованості по нарахованій та несплаченій комісії, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 у справі №183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016, справа №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Отже, послугою з надання кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Враховуючи те, що відповідачу ОСОБА_1 встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить висновку, що положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, а тому у стягненні заборгованості по комісії слід відмовити.

Таким чином, із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» слід стягнути суму заборгованості в розмірі 216 408,37 грн., яка складається з:

за договором №Р32.024.76860 від 06.07.2015р. заборгованість за тілом кредиту - 27 849,26 грн.; заборгованість за відсотками - 20 684,42 грн.; заборгованість за 3% річних за користування кредитом - 3 986,39грн.; заборгованість за інфляційними витратами - 15 410,24грн.

за договором №С03.024.77557 від 21.12.2016р. заборгованість за тілом кредиту - 20 000,00грн.; заборгованість за відсотками - 37 288,91грн.; заборгованість за 3% річних за користування кредитом - 2 109,11 грн.; заборгованість за інфляційними витратами - 8 153,24 грн.

за договором №А74.620.70077 від 28.03.2017р. заборгованість за тілом кредиту - 27 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 37 288,91грн.; заборгованість за 3% річних за користування кредитом - 3 419,41грн.; заборгованість за інфляційними витратами - 13 218,48грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Щодо компенсації позивачу витрат на правничу допомогу адвоката, яка була заявлена ним в сумі 21 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 2 ч.3ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі №910/15944/17.

З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога надавалась позивачу адвокатським об`єднанням «Правовий Діалог» на підставі договору про надання правової допомоги від №28092021-1 від 28 вересня 2021 року та Додаткової угоди №6 до Договору про надання правової допомоги №28092021-1 від 28 вересня 2021 року.

Суд, вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, ст. 1, 3, 509, 625, 626, 628, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 12, 141, 178, 211, 247 ЦПК України, та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд

В ИР ІШ ИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість в розмірі 216 408 (двісті шістнадцять тисяч чотириста вісім) грн. 37 коп., яка складається з:

за договором №Р32.024.76860 від 06.07.2015р. заборгованість за тілом кредиту - 27 849,26 грн.; заборгованість за відсотками - 20 684,42 грн.; заборгованість за 3% річних за користування кредитом - 3 986,39грн.; заборгованість за інфляційними витратами - 15 410,24грн.

за договором №С03.024.77557 від 21.12.2016р. заборгованість за тілом кредиту - 20 000,00грн.; заборгованість за відсотками - 37 288,91грн.; заборгованість за 3% річних за користування кредитом - 2 109,11 грн.; заборгованість за інфляційними витратами - 8 153,24 грн.

за договором №А74.620.70077 від 28.03.2017р. заборгованість за тілом кредиту - 27 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 37 288,91грн.; заборгованість за 3% річних за користування кредитом - 3 419,41грн.; заборгованість за інфляційними витратами - 13 218,48грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо доІвано-Франківського апеляційного суду з дняйого проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ